Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Норфепим

Виробник: Венус Ремедіс Лімітед/Venus Remedies Limited.
АТ Код: ATC J01D A
Клінико-фармакологічна група: Бета-лактамні антибіотики цефалоспоринової групи.
Форма випуску: Порошок для розчину для ін’єкцій

Склад

діючі речовини: 1 флакон (1 г/0,5 г) містить: цефепім (у вигляді стерильної суміші цефепіму гідрохлориду та L-Аргініну) 1 г; сульбактам (у вигляді сульбактаму натрію) 0,5 г;

1 флакон (2 г/1 г) містить: цефепім (у вигляді стерильної суміші цефепіму гідрохлориду та L-Аргініну) 2 г; сульбактам (у вигляді сульбактаму натрію) 1 г.

Показання

Враховуючи широкий спектр Норфепіму (цефепіму/сульбактаму), більшість інфекцій ефективно лікується монотерапією цим препаратом.

Монотерапія.

Лікування інфекцій, спричинених мікроорганізмами, чутливими до комбінації цефепім/сульбактам:

  • інфекції дихальних шляхів (включаючи пневмонію, в тому числі госпітальну, спричинену полірезистентними збудниками, аспіраційну пневмонію, пневмонію при проведенні ШВЛ, бронхіт, гнійний бронхіт, емпієма легень, абсцес легень);
  • інфекції черевної порожнини (включаючи перитоніт, холецистит, холангіт, інфікований панкреонекроз, панкреатогенний абсцес, профілактика інфікування панкреонекрозу);
  • інфекції позачеревної клітковини (паранефрит);
  • гнійно-запальні захворювання у проктології — парапроктит;
  • інфекції сечовивідних шляхів (пієлонефрит, абсцес нирки, апостематозний нефрит, цистит);
  • септицемія;
  • бактеріальний менінгіт;
  • інфекції шкіри і м’яких тканин (абсцеси, флегмони, інфіковані рани, виразки, інфіковані нориці, гангрена кінцівок; лікування гнійно-септичних ускладнень при сиптомокомплексі діабетичної стопи);
  • інфекції кісток і суглобів (включаючи бактеріальний артрит, остеомієліт);
  • запальні захворювання малого таза, ендометрити, гонорея;
  • інфекції сечостатевої системи у чоловіків — простатит, орхіт, епідидиміт;
  • лікування інфікованих опіків;
  • емпірична терапія фебрильної нейтропенії.

Комбінована терапія.

Широкий антимікробний спектр дії Норфепіму дозволяє проводити лікування більшості інфекцій у режимі монотерапії, але при необхідності можна проводити комбіновану терапію.

Для ідентифікації мікроорганізму-збудника (збудників) і визначення чутливості до цефепіму слід зробити відповідні тести. Однак Норфепім можна застосовувати у монотерапії ще до ідентифікації мікроорганізму-збудника, оскільки препарат має широкий спектр антибактеріальної дії щодо грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, як аеробних так і анаеробних.

Протипоказання

Підвищена чутливість до компонентів препарату або L-аргініну, а також до інших антибіотиків цефалоспоринового класу, пеніцилінів або інших бета-лактамних антибіотиків. Не рекомендується призначення препарату особам з алергічними реакціями на антибіотики пеніцилінового ряду через можливість виникнення перехресної алергії. Дитячий вік до 1 місяця.

Дозування

Звичайна разова доза для дорослих і дітей з масою тіла понад 40 кг становить 1,5-3 г. Вводять внутрішньовенно або внутрішньом’язово з інтервалом 12 годин.

Дозу 1,5 г вводять внутрішньовенно або внутрішньом’язово, дозу 3 г — внутрішньовенно струминно протягом 5 хв, або внутрішньовенно крапелинно у вигляді інфузії протягом 30 хв. Максимальна добова доза не має перевищувати 9 г Норфепіму (6 г цефепіму та 3 г сульбактаму).

Звичайна тривалість лікування становить 7-10 діб; тяжкі інфекції можуть потребувати більш тривалого лікування. При нозокоміальних інфекціях, спричинених метицилінчутливим S. Aureus, рекомендована тривалість лікування — 14 діб.

Стандартна тривалість лікування, наведена в інструкції, коригується лікарем, виходячи зі стану хворого.

Однак дозування і шлях введення варіюються залежно від чутливості мікроорганізмів-збудників, ступеня тяжкості інфекції, а також функціонального стану нирок хворого.

Рекомендації щодо дозування препарату Норфепім для дорослих наведені в таблиці 1.

Таблиця 1.

 

Інфекції сечовивідних шляхів, легкі та середньої тяжкості 0,75-1,5 г в/в або в/м кожні 12 годин
Інші інфекції, легкі та середньої тяжкості 1,5 г в/в або в/м кожні 12 годин
Тяжкі інфекції 3,0 г в/в кожні 12 годин
Дуже тяжкі та загрозливі для життя інфекції (у тому числі бактеріальний менінгіт) 3,0 г в/в кожні 8 годин

Для профілактики можливих інфекцій при проведенні хірургічних операцій. За 60 хв до початку хірургічної операції дорослим вводиться 3 г препарату внутрішньовенно протягом 30 хв. При високому ризику анаеробної інфекції можливе додаткове введення 500 мг метронідазолу внутрішньовенно. Розчине метронідазолу не слід вводити одночасно з препаратом Норфепім.

Під час тривалих (понад 12 годин) хірургічних операцій через 12 годин після першої дози рекомендується повторне введення 3 г препарату Норфепім з подальшим можливим введенням метронідазолу.

Діти віком від 1 року. Максимальна доза для дітей не повинна перевищувати рекомендовану дозу для дорослих. Звичайна рекомендована доза для дітей з масою тіла до 40 кг, у разі ускладнених або неускладнених інфекцій сечових шляхів (включаючи пієлонефрит), неускладнених інфекцій шкіри, пневмонії, а також у разі емпіричного лікування фебрильної нейтропенії, становить 75 мг/кг (50 мг/кг цефепіму та 25 мг/кг сульбактаму кожні 12 годин) (хворим на фебрильну нейтропенію та бактеріальний менінгіт – кожні 8 годин). Звичайна тривалість лікування становить 7-10 днів, тяжкі інфекції можуть вимагати більш тривалого лікування.

Порушення функції нирок. У хворих із порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну менше 50 мл/хв) доза препарату Норфепім має бути скоригована. При коригуванні дози розрахунок проводиться за кількістю цефепіму, який буде введено при застосуванні препарату Норфепім.

Дослідження, проведені на хворих з різним ступенем ниркової недостатності, продемонстрували збільшення періоду напіввиведення з організму. У середньому період напіввиведення цефепіму, що входить до складу Норфепіму, у хворих з тяжкими порушеннями функції нирок, які потребують лікування діалізом, становить 13 годин при гемодіалізі і 19 годин — при перитонеальному діалізі.

Дози цефепіму, рекомендовані залежно від ступеня ниркової недостатності.

Таблиця 2.

 

Кліренс креатиніну Підтримуючі дози, що рекомендуються
Дуже тяжкі та загрозливі для життя інфекції (у тому числі бактеріальний менінгіт) Тяжкі інфекції Інші інфекції, легкі та середньої тяжкості Інфекції сечовивідних шляхів, легкі та середньої тяжкості
> 60 2 г кожні 8 годин 2 г кожні 12 годин 1 г кожні 12 годин 500 мг кожні 12 годин
30-59 2 г кожні 12 годин 2 г кожні 24 години 1 г кожні 24 години 500 мг кожні 24 годинии
11-29 2 г кожні 24 години 1 г кожні 24 години 500 мг кожні 24 години 500 мг кожні 24 годинии
<10 1 г кожні 24 години 500 мг кожні 24 години 250 мг кожні 24 години 250 мг кожні 24 години
Гемодіаліз 1 г кожні 24 години 1 г перша доза, 500 мг наступні кожні 24 години
Перитонеальний діаліз 2 г кожні 24 години 2 г кожні 24 години 2 г кожні 48 годин 500 мг кожні 24 години

Якщо відома тільки концентрація креатиніну в сироватці крові, тоді кліренс креатиніну можна визначати за наведеною нижче формулою.

Чоловіки:

Маса тіла (кг) ´ (140 - вік)

Кліренс креатиніну (мл/хв) = ---------------------------------------------------;

72 ´ креатинін сироватки (мг/дл)

Жінки:

Кліренс креатиніну (мл/хв) = вищенаведене значення ´ 0,85.

Пацієнти літнього віку (старше 65 років). Для хворих старше 65 років з нормальною функцією нирок не потрібне коригування дози препарату Норфепім, незважаючи на меншу величину ниркового кліренсу порівняно з таким у молодих хворих.

Пацієнти з муковісцидозом та порушенням функції печінки. Фармакокінетика цефепіму та сульбактаму у хворих з порушеною функцією печінки або муковісцидозом суттєво не змінена. Коригування дози для таких хворих не потрібно.

Введення препарату. Норфепім можна вводити внутрішньовенно струминно або краплинно, або за допомогою глибокої внутрішньом’язової ін'єкції.

Внутрішньовенне введення. При внутрішньовенному струминному способі введення Норфепім розчиняють у 5 мл або 10 мл стерильної води для ін'єкцій, у 5 % розчині глюкози для ін'єкцій або 0,9 % розчині натрію хлориду, як зазначено в таблиці 3. Вводять внутрішньовенно, повільно, протягом 3-5 хв або через систему для внутрішньовенного введення.

Для внутрішньовенного крапелинного введення 1,5 або 3 г Норфепіму первинне розведення проводять у 10 мл стерильної води для ін'єкцій або у 0,9 % розчині натрію хлориду.

Отриманий розчин може бути введений у таких інфузійних розчинах:

  • 0,9 % розчин хлориду натрію для внутрішньовенних вливань;
  • 5 % або 10 % розчин глюкози для внутрішньовенних вливань;
  • 0,9 % розчин хлориду натрію і 5 % розчин глюкози для внутрішньовенних вливань;
  • розчин Рінгер-лактат;
  • розчин Рінгер-лактат з 5 % розчином глюкози.

Вводять інфузійний розчин протягом 30 хв.

Внутрішньом’язове введення. Норфепім можна розчиняти в стерильній воді для ін'єкцій, 0,9 % розчині натрію хлориду для ін'єкцій, 5 % розчині декстрози для ін'єкцій, стерильній бактеріостатичній воді для ін'єкцій з парабеном або бензиловим спиртом, 0,5 % або 1 % розчині лідокаїну гідрохлориду в концентраціях, наведених у таблиці 3.

Розчини Норфепіму, що містять лідокаїн, заборонено вводити у вену.

У випадку застосування Норфепіму дітям віком до 2‑х місяців як розчинник не слід використовувати стерильну бактеріостатичну воду для ін'єкцій з парабеном або бензиловим спиртом.

Таблиця 3.

 

Разова доза для в/в або в/м введення Об'єм розчину для розведення (мл) Приблизний об'єм одержаного розчину (мл) Приблизна концентрація цефепіму/сульбактаму (мг/мл)
1,5 г/флакон в/в 1,5 г/флакон в/м 3 г/флакон в/в 10 2,5 10 11,4 4 12,3 90/43 250/125 160/80

Як і інші парентеральні лікарські препарати, приготовлені розчини препарату перед введенням необхідно перевіряти на відсутність механічних включень.

Дітям з порушеннями функції нирок рекомендовано такі ж самі зміни режиму дозування, як і дорослим, оскільки фармакокінетика цефепіму та сульбактаму у дітей та дорослих має схожий характер.

Правила приготування і зберігання готових розчинів. Розчини препарату Норфепім у концентрації від 1 до 40 мг цефепіму/мл сумісні з такими розчинами для парентерального введення: 0,9 % розчином натрію хлориду для ін’єкцій, 5 % або 10 % розчином глюкози для ін’єкцій, розчином 5 % глюкози і 0,9 % натрію хлориду для ін’єкцій, розчином Рінгера з лактатом і 5 % розчином декстрози для ін’єкцій.

Свіжоприготовлені розчини препарату для в/в і в/м ін’єкцій стабільні протягом 12 годин при кімнатній температурі (20-25 ºС) або 48 годин при зберіганні в холодильнику при температурі 2-8 ºС.

Побічні дії

Норфепім зазвичай добре переноситься, однак можливі такі побічні реакції:

  • гіперчутливість: висип, свербіж, підвищення температури, анафілактичні реакції і судоми;
  • шлунково-кишковий тракт: пронос, нудота, блювання, запор, біль у животі, диспепсія, коліт (у тому числі псевдомембранозний), кандидоз ротової порожнини;
  • серцево-судинна система: біль у грудях, тахікардія;
  • дихальна система: кашель, біль у горлі, задишка;
  • центральна нервова система: головний біль, запаморочення, безсоння, парестезії, неспокій, сплутаність свідомості, епілептоформні напади, енцефалопатія;
  • інше: астенія, підвищена пітливість, вагініт, периферичні набряки, біль у спині, еритема; кандидоз; генітальний свербіж; анафілактичний шок;
  • розлади в місці введення: біль та/або запалення в місці ін’єкції;
  • лабораторні показники: збільшення рівня лужної фосфатази, аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, загального білірубіну, анемія, еозинофілія, збільшення протромбінового часу або парціального тромболастинового часу (ПТТ), позитивний тест Кумбса, транзиторне підвищення рівня сечовини крові; транзиторна лейкопенія, тромбоцитопенія, нейтропенія, агранулоцитоз; азоту сечовини крові та/або креатиніну в сироватці.

Передозування

Симптоми: у випадках значного перевищення рекомендованих доз, особливо у хворих із порушеною функцією нирок, посилюються прояви побічної дії.

Лікування. Слід припинити введення препарату, провести симптоматичну терапію. Застосування діалізу прискорить видалення препарату з організму, при цьому гемодіаліз має перевагу над перитонеальним діалізом (малоефективний). Тяжкі алергійні реакції негайного типу потребують застосування адреналіну та інших форм інтенсивної терапії.

Лікарська взаємодія

Норфепім концентрацією від 1 до 40 мг/мл сумісний з такими парентеральними розчинами: 0,9 % розчин натрію хлориду для ін’єкцій; 5 % і 10 % розчини глюкози для ін’єкцій; розчин 5 % глюкози і 0,9 % натрію хлориду для ін’єкцій; розчин Рінгера з лактатом і 5 % розчином декстрози для ін’єкцій.

Щоб уникнути можливої лікарської взаємодії з іншими препаратами, розчини препарату Норфепім не вводитять в одній системі чи шприці з розчинами метронідазолу, ванкоміцину, гентаміцину, тобраміцину сульфату і нетилміцину сульфату. У разі призначення препарату Норфепім із зазначеними препаратами їх варто вводити окремо.

У дослідженнях in vitro встановлено, що між хлорамфеніколом та цефепімом у більшості штамів ентеробактерій виявляється антагонізм. У дослідженнях in vitro встановлено, що щодо більшості штамів ентеробактерій та синьогнійної палички між цефепімом та аміноглікозидами виявляється синергізм, рідше — адитивна дія. Хоча заздалегідь передбачити у кожному конкретному випадку ефект таких комбінацій неможливо, у випадках тяжких та/або шпитальних інфекцій, спричинених полірезистентними збудниками, можливе паралельне призначення Норфепіму та аміноглікозидів.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Цефепім — цефалоспориновий антибіотик IV покоління.

Цефепім має більш високу, ніж цефалоспорини III покоління, спорідненість до основних пеніцилінзв’язуючих білків (ПЗБ) грамнегативних бактерій PBPs 1, PBPs 2, PBPs 3 (РВРs1, РВРs 2, РВРs 3 в Е. coli, РВРs1 і РВРs 3 в Ps. aeruginosa та РВРs2 і РВРs 3 в E. cloacae). Здатність цефепіму зв’язуватися і блокувати пеніцилінзв’язуючі білки грампозитивних бактерій (1а, 1б, 2 – S.aureus, S.pneumonie) також перевищує такі властивості цефалоспоринів ІІІ покоління. Загалом активність цефепіму до ПЗБ грамнегативних бактерій вища, ніж до ПЗБ грамнегативних бактерій.

Цефепім є цвітер-іоном і за рахунок наявності в молекулі позитивного та негативного зарядів добре розчинний в воді та легко проникає через поринові канали стінки грамнегативних мікроорганізмів.

Цефепім має низьку спорідненість і високу стабільність до гідролізу більшістю бета-лактамаз, в тому числі і хромосомних та плазмідних розширеного спектра, що руйнують цефалоспорини ІІІ покоління.

Більш висока, ніж у цефалоспоринів ІІІ покоління, активність щодо основних ПЗБ грампозитивних та грамнегативних бактерій, стійкість до бета-лактамаз, легкість проникнення через стінку грамнегативних бактерій зумовлюють збалансований антимікробний спектр дії цефепіму, високу активність щодо грамнегативної та грампозитивної флори.

Сульбактам — похідне бета-лактамного кільця. За хімічною структурою є похідним пеніциліну і являє собою пеніцилінату сульфон. Є незворотним інгібітором бета-лактамаз. Блокує плазмідні (в тому числі і розширеного спектра) та хромосомні бета-лактамази типу А, за рахунок чого запобігає інактивації цефалоспоринів бета-лактамазами. Сульбактам ефективно блокує більшість бета-лактамаз, що виробляють анаеробні мікроорганізми, в тому числі Bacteroides spp. Сульбактам має власну антибактеріальну активність щодо Neisseriaceae spp. (для N. gonorrhoeae МПК90 становить 0,39 мкг/мл, N. meningiditis МПК90 ≤ 0,5 мкг/мл ), Acinetobacter spp. (для A. calcoaceticus МПК90 становить 0,19-1 мкг/мл, A. baumannii — 1-32 мкг/мл), а також деяких анаеробів, у тому числі Bacteroides spp. (для B. fragilis МПК90 становить 6,25–12,5 мкг/мл).

При одночасній дії цефепіму/сульбактаму на мікроорганізми ефективність такої комбінації вища, ніж ефективність цефепіму, призначеного окремо. Спектр такої комбінації більш широкий, активність щодо полірезистентних штамів вища. Підвищення ефективності пояснюється за рахунок потенціювання дії цефепіму на рівні мішені.

З усіх ПЗБ сульбактам найкраще блокує PBPs-2. Оскільки більшість цефалоспоринів, в тому числі й цефепім, краще блокують РВРs1 і РВРs 3, то приєднання сульбактаму до цефепіму потенціює дію цефепіну щодо різних Гр- МО, в тому числі й до Ps. аеruginosa, В.fragilis. Ще одним фактором підвищення ефективності є здатність сульбактаму блокувати плазмідні (широкого та розширеного спектра) і хромосомні бета-лактамази типу А.

Норфепім активний щодо таких мікроорганізмів:

Грампозитивні мікроорганізми: Staphylococcus aureus (включаючи штами, що продукують пеніциліназу), Staphylococcus epidermidis, коагулазонегативні стафілококи. Streptococcus pneumoniae (включаючи помірно-резитентні до пеніциліну штами МПК90 для пеніциліну від 0,1 до 1 мкг/мл та резистентні до пеніциліну штами — штами МПК90 для пеніциліну > 1 мкг/мл), Streptococcus pyogenes (бета-гемолітичний стрептокок групи А); Streptococcus agalactiae (бета-гемолітичний стрептокок групи В), інші види бета-гемолітичних стрептококів (групи C, G, F).

Більшість штамів ентерококів (Enterосоccus faecalis, Enterecoccus feacium) резистентні до Норфепіму.

Стафілококи, які резистентні до метициліну, резистентні й до Норфепіму, як і до більшості цефалоспоринових антибіотиків.

Анаероби:

Грампозитивні та коки (в тому числі Peptococcus spp.).

Грампозитивні палички (в тому числі Clostridium spp., Eubacterium spp. і Lactobacillus spp.).

Грамнегативні аероби:

Pseudomonas spp., включаючи P. aeruginosa, P. putida, P. stutzeri; Escherichia coli, Klebsiella spp., включаючи K. pneumoniae, K. oxytoca, K. ozaenae; Enterobacter spp., включаючи E. cloacae, E. aerogenes, E. sakazakii; Proteus spp., включаючи P. mirabilis, P. vulgaris; Acinetobacter calcoaceticus (subsp. anitratus, lwoffi); Acinetobacter baumanii, Aeromonas hydrophila; Capnocytophaga spp.; Citrobacter spp., включаючи C. diversus, C. freundii; Campylobacter jejuni; Gardnerella vaginalis; Haemophilus ducreyi; H. influenzae (включаючи штами, що продукують бета-лактамазу); H. parainfluenzae; Hafnia alvei; Legionella spp.; Morganella morganii; Moraxella catarrhalis (Branhamella catarrhalis) (включаючи штами, що продукують бета-лактамазу); Neisseria gonorrhoeae (включаючи штами, що продукують бета-лактамазу); N. meningitidis; Pantoea agglomerans (відомий як Enterobacter agglomerans); Providencia spp. (включаючи P. rettgeri, P. stuartii); Salmonella spp.; Serratia (включаючи S. marcescens, S. liquefaciens); Shigella spp.; Yersinia enterocolitica.

Грамнегативні анаероби:

Bacteroides spp., включаючи Bacteroides fragilis, B. melaninogenicus та інші анаеробні мікроорганізми черевної порожнини, малого таза, ротової порожнини, що належать до роду Bacteroides; Clostridium perfringens; Fusobacterium spp.; Mobiluncus spp.; Peptostreptococcus spp.; Veillonella spp.

Норфепім як комбінація сульбактаму та цефепіму активний проти всіх мікроорганізмів, чутливих до цефепіму. За рахунок власної активності сульбактаму та синергізму між цефепімом та сульбактамом активність Норфепіму значно перевищує активність цефепіму щодо Acinetobacter spp (Acinetоbacter calcoaceticus subsp. anitratus, lwoffi; Acinetobacter baumanii), Neisseriaceae spp., анаеробів (у тому числі B. fragilis). Сульбактам потенціює активність цефепіму щодо ентеробактерій, які продукують бета-лактамази розширенного спектра (ці бета-лактамази руйнують цефалоспорин III покоління). Комбінація цефепім/сульбактам має вищу активність щодо Ps.aeruginosae, ніж цефепім. За рахунок вмісту сульбактаму Норфепім більш активний щодо Staphylococcuc spp.

Крім того, при застосуванні комбінації цефепіму та сульбактаму спостерігається синергізм дії її компонентів (у вигляді зниження мінімальних концентрацій комбінації, що пригнічують мікроорганізми приблизно в 2-4 рази порівняно з такими концентраціями для цефепіму) проти таких мікроорганізмів: Haemophilus influenzae; Enterobacter aerogens; Escherichia coli; Proteus mirabilis; Klebsiella pneumoniae; Morganella morganii; Citrobacter freundii; Enterobacter cloacae; Citrobacter diversus.

Фармакокінетика.

Фармакокінетика цефепіму: у плазмі дорослих здорових добровольців (вік 20-40 років) період напіввиведення цефепіму — близько 2 годин. У людей літнього віку (65-81 рік) період напіввиведення на 50 % більший і становить близько 3 годин.

Зв’язування з білками крові цефепіму близько 20 % і не залежить від концентрації цефепіму в крові. Виведення з сечею становить приблизно 85 % введеної дози у вигляді незміненого цефепіму, та 10-10,5 % — у вигляді метаболітів.

Фармакокінетика сульбактаму: у плазмі дорослих здорових добровольців період напіввиведення сульбактаму — близько 1 години. Біодоступність при внутрішньом’язовому та внутрішньовенному шляху введення однакова.

Зв’язування з білками крові — сульбактам 38-40 % і не залежить від концентрації сульбактаму в крові. Виведення з сечею становить приблизно 71-85 % введеної дози. Не отримано даних про наявність фармакокінетичної взаємодії між сульбактамом та цефепімом при введенні Норфепіму.

Таблиця 4.

 

Норфепім 1500 мг
Внутрішньовенно, інфузія 30 хв Внутрішньом’язово
Цефепім Сульбактам Цефепім 1000 Сульбактам 500
Cmax, мкг/мл 66,9 (±4,6) 23,3 29,6 (4,4) 14,2±3,7
AUC, г x мкг/мл 137 ±9 34,4 137 (11) 35,5±7,7
T1/2 годин 2 (±0,3) 0,96 ± 0,2 2,2±0,42 1,16 ± 0,21
Tmax, годин 1,6 ± 0,4 1,04±0,25

 

Норфепім 3000 мг
Внутрішньовенно, інфузія 30 хв
Цефепім 2000 Сульбактам 1000
Cmax, мкг/мл 133 (±35,5) 52,21 ± 14,76
AUC, г x мкг/мл 263 (±33) 67,95 ± 14,41
T1/2 години 2 (±0,3) 0,93 ± 0,15

Проникнення у спинномозкову рідину: цефепім проникає у спинномозкову рідину після внутрішньовенного та внутрішньом’язового введення. При запаленні мозкових оболонок концентрація у спинномозковій рідині вища, ніж у здорових добровольців, і становить близько 20 % від концентрації в сироватці крові. Данні концентрації в багато разів перевищують МПК для бактеріальних збудників менінгіту.

У сечі, жовчі, перитонеальній рідині, слизовому секреті бронхів, мокротинні, простаті, апендиксі та жовчному міхурі також досягаються терапевтичні концентрації цефепіму та сульбактаму, які становлять 20-80 % від сироваткових концентрацій на момент забору зразка тканини/рідини для дослідження.

Метаболізм.

Цефепім метаболізується в N-метилпіролідин, який швидко перетворюється в оксид N‑метилпіролідину. Середній загальний кліренс становить 120 мл/хв. Цефепім виділяється майже виключно за рахунок ниркових механізмів регуляції — головним чином шляхом гломерулярної фільтрації (середній нирковий кліренс становить 110 мл/хв). У сечі виявляється приблизно 85 % введеної дози у вигляді незміненого цефепіму, 1 % N‑метилпіролідину, близько 6,8 % оксиду N‑метилпіролідину та близько 2,5 % епімеру цефепіму.

Сульбактам метаболізується менш ніж 25 % від введеної дози, метаболіти виводяться із сечею.

Фармацевтичні характеристики.

Фізико-хімічні властивості

майже білий або світло-жовтий порошок.

Вплив на керування автотранспортом або іншими механізмами, а так само на швидкість реакції

Через можливість побічних реакцій з боку нервової системи необхідно бути обережними при керуванні автотранспортом або роботі з іншими потенційно небезпечними механізмами.

Особливості застосування

Необхідно точно визначити, чи відзначалися раніше у хворого реакції гіперчутливості негайного типу на цефепім, цефалоспорини, пеніциліни або інші бета-лактамні антибіотики. У хворих з підвищеною чутливістю до пеніциліну потрібно враховувати можливість перехресних алергічних реакцій. Антибіотики варто призначати з обережністю всім хворим із будь-якими формами алергії, особливо на лікарські препарати. При виникненні алергічної реакції або реакції гіперчутливості застосування Норфепіму потрібно припинити та вжити відповідних заходів.

При застосуванні практично всіх антибіотиків широкого спектра дії повідомлялося про випадки псевдомембранозного коліту. Тому важливо мати на увазі цей діагноз у випадку виникнення діареї під час лікування препаратом Норфепім. Легкі форми коліту можуть минати після прийому препарату; помірні або тяжкі стани можуть потребувати спеціального лікування.

Як і у випадку з іншими антибіотиками, застосування препарату Норфепім може призводити до колонізації нечутливою мікрофлорою або змінювати нормальну мікрофлору кишечнику і провокувати надмірний ріст грибів роду Candida.

Використання препарату дітьми

Норфепім застосовують дітям віком від 1 року.

Використання вагітними або при годуванні груддю

Всебічних досліджень з відповідним контролем у вагітних жінок не проводилося. Препарат можна застосовувати під час вагітності тільки тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Препарат у невеликій кількості виділяється у грудне молоко, тому його з обережністю призначають матерям, які годують груддю.

Упаковка

Флакон з порошком, по 1 флакону у картонній коробці.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

2 роки.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºС. Зберігати в недоступному для дітей місці.


Комментарии: