Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Нилгар

Міжнародна назва: Pioglitazone
Виробник: ТHEMIS LABORATORIES Pvt. Ltd.
АТ Код: АТС А10В G03
Клінико-фармакологічна група: Пероральні цукрознижувальні засоби. Похідні тіазалідиндіону.
Форма випуску: Таблетки

Склад

1 таблетка містить піоглітазону гідро хлориду еквівалентно піоглітазону 15 мг або 30 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, лактоза, повідон, натрію крохмальгліколят, кросповідон, тальк очищений, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний.

Показання

Інсулінонезалежний цукровий діабет (тип II) для проведення монотерапії або у складі комбінованої терапії з похідними сульфонілсечовини, метформіном або інсуліном у випадку неефективності дієтотерапії, фізичних вправ та проведення монотерапії одним із зазначених препаратів.

Протипоказання

Встановлена підвищена чутливість до компонентів препарату, інсулінозалежний діабет (І тип), діабетичний кетоацидоз, вагітність, годування груддю.

Передозування. Дані відносно передозування препарату у людей обмежені. При цьому не спостерігається будь-яких специфічних клінічних симптомів. У разі передозування препарату рекомендується проводити відповідну терапію з урахуванням клінічного стану пацієнта.

Дозування

Дозу встановлюють індивідуально.

Препарат застосовують внутрішньо 1 раз на добу натщесерце. Зазвичай початкова доза препарату становить 15 - 30 мг на добу. При недостатній ефективності лікування можливе підвищення дози до 45 мг на добу одноразово. При неефективності монотерапії застосовують комбіновану терапію. При комбінованій терапії з похідними сульфонілсечовини препарат застосовують по 30 мг на добу одноразово. У комбінації з метформіном або інсуліном застосовують у дозі 30 мг 1 раз на добу. При комбінованій терапії максимальна добова доза препарату становить 30 мг.

Для пацієнтів з гіперглікемією на фоні застосування максимально допустимих доз метформіну слід спочатку ввести у схему лікування Нілгар і тільки потім замінити метформін на інший препарат.

При лікуванні хворих на цукровий діабет II типу слід обов'язково дотримуватися дієти.

Побічні дії

Загалом побічні ефекти бувають незначними і не вимагають переривання лікування препаратом.

З боку системи обміну речовин: можливий розвиток гіпоглікемії (від слабкої до вираженої).

З боку системи травлення: сухість у роті, у поодинокких випадках – диспепсія, діарея.

З боку системи кровотворення: рідко – анемія, зниження рівня гемоглобіну та гематокриту.

З боку серцево-судинної системи: можливий розвиток серцевої недостатності, набряків.

Алергічні реакції: у поодиноких випадках – ангіоневротичний набряк; висипання на шкірі, свербіж, кропив’янка, оборотна алопеція, пропасниця.

Лікарська взаємодія

Кетоконазол інгібує приблизно 80 - 85% метаболізму піоглітазону у печінці in vitro.

При одночасному застосуванні піоглітазону з варфарином протягом 7 діб змін фармакокінетики варфарину не спостерігалося.

При застосуванні Нілгару (по 45 мг на добу) разом з дигоксином (по 0,25 мг на добу) протягом 7 діб не спостерігалось змін фармакокінетики дигоксину.

Застосування Ніагару (по 45 мг на добу) разом з гліклазидом (по 5 мг на добу) протягом 7 діб не викликало змін рівноважного стану фармакокінетики метформіну.

При одночасному застосуванні Нілгару та пероральних контрацептивів можливе зменшення контрацептивного ефекту останніх.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Нілгар – похідне тіазалідиндіону цукрознижувальний препарат для внутрішнього застосування. Є ефективним та високоселективним агоністом гамма-рецепторів, які активуються проліфератором пероксисом (g-PPAR). g-PPAR рецептори присутні у жировій, м’язовій тканинах та у печінці. Активація ядерних рецепторів g-PPAR модулює транскрипцію деяких генів, чутливих до інсуліну, і беруть участь у контролі рівня глюкози та у метаболізмі ліпідів. Препарат знижує інсулінорезистентність у периферичних тканинах та у печінці, внаслідок чого відбувається збільшення утилізації глюкози та зниження викиду глюкози з печінки. На відміну від препаратів сульфонілсечовини, піоглітазон не стимулює секрецію інсуліну бета-клітинами підшлункової залози. При інсулінонезалежному діабеті (тип II) зменшення інсулінорезистентності під впливом препарату призводить до зменшення концентрації глюкози в крові, зниження рівнів інсуліну в плазмі крові і гемоглобіну аіс (глікозильований гемоглобін, НbАІс).

Фармакокінетика

Всмоктування. Після внутрішнього застосування натщесерце піоглітазон виявляється у плазмі крові через 30 хв. Максимальна концентрація препарату в плазмі крові досягається через 2 год. Застосування їжі збільшує термін досягнення максимальної концентрації до 3 - 4 год, але не змінює ступінь всмоктування. Розподіл. Після одноразового застосування піоглітазону обсяг розподілу становить приблизно 0,63 ± 0,41 л/кг. Піоглітазон значною мірою зв’язується з білками сироватки крові людини (> 99%), переважно з альбуміном і меншою мірою – з іншими білками сироватки. Метаболіти піоглітазону також значною мірою зв’язуються з альбуміном сироватки. Метаболізм. Піоглітазон інтенсивно метаболізується у печінці внаслідок реакцій гідроксилювання та окислення з утворенням метаболітів. Метаболіти також частково перетворюються на кон’югати глюкуронової або сірчаної кислот. Після багаторазового застосування препарату, окрім піоглітазону, у сироватці крові виявляються метаболіти М-ІІІ (кето-похідні піоглітазону) та M-IV (гідроксиду-похідні піоглітазону). Метаболізм піоглітазону в печінці відбувається за участю основних ізоферментів цитохрому Р450 (CYP2C8 і CYP3A4). Виведення. Термін напіввиведення незміненого піоглітазону становить 3-7 год, загального піоглітазону (піоглітазон і активні метаболіти) – 16 - 24 год. Кліренс піоглітазону становить 5-7 л/год. Після перорального застосування 15 - 30% від застосованої дози виявляються у сечі. Вважається, що більша частина препарату виводиться з жовчю як у незміненому вигляді, так і у вигляді метаболітів і виводиться з організму з фекаліями. Концентрації піоглітазону та активних метаболітів у сироватці крові залишаються на достатньо високому рівні через 24 год після одноразового застосування добової дози.

Особливості застосування

Препарат не слід застосовувати у пацієнтів з цукровим діабетом І типу та для лікування діабетичного кетоацидозу. Не рекомендується застосовувати препарат при захворюваннях печінки в активній фазі або при збільшенні активності АЛТ у 2,5 раза вище верхньої межі норми.

Слід обережно застосовувати препарат у хворих з набряками. Розвиток анемії, зниження гемоглобіну та зменшення гематокриту можуть бути пов’язані із збільшенням об’єму плазми крові і не пов’язані з будь-якими клінічно значущими гематологічними ефектами.

Піоглітазон, як і інші тіазолідиндіони, може сприяти відновленню овуляцій у передменопаузальному періоді у жінок з ановуляторним циклом та за наявності резистентності до інсуліну. Внаслідок покращання чутливості до інсуліну може збільшитися ризик вагітності при відсутності адекватної контрацепції. Препарат може спричинити порушення менструального циклу.

У разі виникнення у пацієнта симптомів, які можуть вказувати на розвиток порушень печінки, а саме: нудота, блювання, біль у животі, втома, анорексія та/або потемніння сечі, слід провести дослідження ферментів печінки.

При наявності жовтяниці препарат відміняють.

Перед початком лікування слід усунути вторинні причини, які можуть впливати на рівень глюкози в крові, наприклад інфекційні захворювання.

Вагітність і лактація. Відповідного і добре контрольованого дослідження впливу препарату на вагітних жінок не проводилось. Піоглітазону гідрохлорид не слід застосовувати у вагітних, крім випадків, коли користь значно перевищує можливий ризик для плода. Щоб запобігти випадковому застосуванню препарату у ранні терміни вагітності, жінкам можна починати приймати препарат при негативному результаті тесту на вагітність.

Дані про можливість виведення піоглітазону з грудним молоком у жінок відсутні. Але на підставі того, що багато препаратів здатні потрапляти у грудне молоко, препарат не слід застосовувати жінкам, які годують груддю.

Застосування у педіатрії. Безпечність і ефективність застосування піоглітазону у дітей до 18 років не досліджені, тому застосування препарату у цієї категорії хворих не рекомендується.

При появі нудоти, блювання, болю в шлунку, втоми, анорексії та/або потемніння сечі слід негайно повідомити про це лікарю.

Упаковка

По 10 таблеток у блістері, по 3 або по10 блістерів у картонній упаковці.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

Зберігати у недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С. Термін придатності – 2,5 року.