Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Нейронокс

Міжнародна назва: Botulinum toxin
Виробник: Медітокс Інк./Medytox Inc.
АТ Код: АТХ М0ЗА Х01
Клінико-фармакологічна група: Міорелаксанти з перифиречним механізмом дії. Ботулінічний токсин.

Форма випуску: Порошок ліофілізований для приготування розчину для ін’єкцій

Склад

діюча речовина: 1 флакон препарату містить клостридіум ботулінотоксин типу А, комплекс, 100 ОД;

допоміжні речовини: альбумін сироватковий людини, натрію хлорид.

Показання

Нейронокс показаний для лікування:

  • доброякісного есенціального блефароспазму у пацієнтів віком від 18 років;
  • фокальної спастичності (деформації за типом кінської стопи через спастичність) у педіатричних пацієнтів віком від 2 років, хворих на ДЦП;
  • м’язової спастичності верхніх кінцівок після перенесеного інсульту у пацієнтів віком від 20 років.

Нейронокс застосовують для тимчасового покращання стану глабелярних зморшок (від помірних до значно виражених), пов’язаних з активністю м’яза, що спричиняє зморщування шкіри та/або активністю пірамідального мускулу у дорослих віком до 65 років.

Протипоказання

Підвищена чутливість до будь-яких компонентів препарату; наявний інфекційний процес у місці майбутньої ін’єкції; системні нервово-м’язові синаптичні розлади (тяжка міастенія гравіс, синдром Ламберта-Ітона, аміотрофічний латеральний склероз), оскільки м’язово-розслаблювальна дія цього препарату може погіршити перебіг хвороби; тяжкі розлади дихальних шляхів під час прийому препарату Нейронокс для цервікальної дистонії.

Дозування

Блефароспазм

Відновлений препарат Нейронокс (див. таблицю розведення) вводять стерильною голкою розміру 27-30 без електроміографічного контролю. Рекомендована початкова доза становить 1,25-2,5 ОД (0,05-0,1 мл у кожну ділянку), вводять у внутрішній та латеральний притарзальний круговий м’яз верхньої повіки та в латеральний притарзальний круговий м’яз нижньої повіки. Як правило, початковий ефект стає явним через 3 дні після ін’єкцій та сягає піку через 1-2 тижні після лікування. Курс лікування триває приблизно 3 місяці, після чого, при необхідності, його можна повторити. При повторному курсі лікування дозу можна збільшити у 2 рази, якщо ефект після першого курсу лікування є недостатнім, зазвичай визначається, якщо ефект триває не довше 2 місяців. Встановлені незначні переваги після введення більше 5 ОД на ділянку. Може спостерігатися деяка толерантність до препарату при лікуванні блефароспазму у випадку, якщо таке лікування проводиться частіше, ніж кожні 3 місяці і рідко цей ефект буває перманентним.

Загальна доза препарату Нейронокс не повинна перевищувати 100 ОД за 30 днів лікування.

Глабелярні зморшки

Нейронокс відновлюють 0,9 % безконсервантним стерильним розчином натрію хлориду, щоб отримати 100 ОД/2,5 мл (4 ОД/0,1 мл). Використовуючи голку розміром 30, вводять 20 ОД Нейроноксу у дві ділянки м’язу, що спричиняє зморщування шкіри для кожного ока та одну ділянку на пірамідальному мускулі, всього 5 ділянок по 0,1 мл на кожну. Для зменшення ризику виникнення такого ускладнення як птоз не допускаються ін’єкції біля м’яза, що піднімає верхню повіку, особливо у пацієнтів із сильними зморшками. При ін’єкціях у медіальний кінець м’яза, що спричиняє зморщування шкіри, та у середню точку між бровами Нейронокс слід вводити у ділянку на відстані щонайменше 1 см від надбрівної дуги.

Нейронокс необхідно вводити з обережністю, щоб не потрапити у кровоносну судину. Щоб попередити ефузію у зоні нижче очноямкової дуги, перед ін’єкцією слід щільно натискати великим пальцем або вказівним пальцем на зону нижче очноямкової дуги. Під час ін’єкції голку необхідно підвести ближче до центру і дозу слід точно виміряти.

Глабелярні зморшки обличчя, спричинені скороченням м’яза, що спричиняє зморщування шкіри та кругового м’яза ока в напрямку центру чола. Пірамідальний мускул та м’яз, що опускає брову, штовхає чоло вниз. Міжбрівні або глабелярні зморшки викликаються цими м’язами. Оскільки положення, розмір та функціонування цих м’язів у різних людей різні, ефективна доза визначається на основі загальних обстежень спроможності пацієнта рухати поверхневими м’язами після ін’єкції.

Терапевтичний ефект препарату Нейронокс для глабелярних зморшок триває приблизно від 3 до 4 місяців. Безпека та ефективність частих ін’єкцій Нейронокс клінічно не встановлені і тому вони не рекомендуються.

У більшості випадків, перша ін’єкція Нейроноксу спричиняє хімічну денервацію у м’язі, в який вона була зроблена через 1-2 дні після введення та її інтенсивність зростає протягом першого тижня.

М’язова спастичність

Точну доза і кількість точок ін’єкцій лікар підбирає індивідуально залежно від розміру, кількості і локалізації залучених м’язів, тяжкості спастичності, наявності локальної м’язової слабкості та індивідуальної реакції пацієнта на попереднє лікування. Клінічне покращання тонусу м’язів настає через 4-6 тижнів після закінчення курсу терапії.

Під час контрольованих клінічних досліджень вводили такі дози

 

М’язи Загальна доза Кількість місць уведень
Biceps brancii 100-200 ОД до 4 зон
Flexor digitorum profundus 15-50 ОД 1-2 зони
Flexor digitorum sublimis 15-50 ОД 1-2 зони
Flexor carpi ulnaris 15-60 ОД 1-2 зони
Flexor carpi radialis 10-50 ОД 1-2 зони

Під час клінічних досліджень дозу, яка не перевищувала 360 ОД вводили в окремі м’язи.

Відновлений Нейронокс вводять за допомогою стерильної голки розміру 24-30 у поверхневі м’язи, а довшу голку можна використовувати для більш глибокої мускулатури.

Для локалізації залученого м’яза може бути використана методика нейростимуляції або електроміографія.

Діти.

Дитячий церебральний параліч

Відновлений Нейронокс (див. таблицю розведення) вводити стерильною голкою розміру 26-30. Рекомендовано вводити у кожну центральну та бокову верхні частини литкового м’яза. У пацієнтів з геміплегією для ураженого литкового м’яза рекомендована загальна доза – 4 ОД/кг маси тіла. При диплегії загальна первинна рекомендована доза, розподілена між обома ногами, становить 6 ОД/кг маси тіла. Максимальна введена доза не повинна перевищувати 200 ОД на пацієнта за 1 раз. Після введення препарату пацієнт повинен залишатися під наглядом щонайменше 30 хв, щоб виключити наявність будь-якого побічного ефекту. Клінічне покращення очікується протягом 4 тижнів після введення препарату. При зменшенні ефекту введення препарату можна повторити, але зазвичай не раніше ніж через 12 тижнів.

Діти.

Застосовують дітям віком від 2 років, хворим на ДЦП, для лікування фокальної спастичності (деформації за типом кінської стопи через спастичність) .

Побічні дії

Загальні

Побічні реакції можуть бути пов’язані з лікуванням, процедурою ін’єкції або з обома причинами одночасно. Зазвичай побічні реакції виникають протягом першого тижня після введення препарату, і не зважаючи на те, що вони є загалом тимчасовими, вони можуть тривати протягом декількох місяців, у рідких випадках - довше.

Локальна слабкість м’язів є очікуваною фармакологічною дією ботулінічного токсину. Однак розповсюдження токсину може також призвести до слабкості прилеглих до місця ін’єкції м’язів.

Як це характерно для будь-якої процедури ін’єкції, локальний біль, запалення, парестезія, гіпестезія, чутливість, припухлість/набряк, еритема, локалізована інфекція, кровотеча і/або гематома пов’язані з ін’єкцією. Біль від голки і/або тривога призводять до вазовазальної реакції, включаючи тимчасову симптоматичну гіпотензію і втрату свідомості. Після ін’єкцій ботулінотоксину повідомляли також про гарячку та грипоподібний синдром.

При лікуванні блефароспазму/одностороннього спазму обличчя

Порушення з боку нервової системи: запаморочення, парез обличчя та параліч обличчя.

Порушення з боку органу зору: птоз, точковий кератит, лагофтальм, сухість очей, фотофобія, подразнення очей і підвищене сльозовиділення, кератит, виворіт повіки, диплопія, заворіт повіки, порушення зору і нечіткість зору, набряк повіки, виразка рогівки, дефекти епітелію рогівки і перфорація рогівки.

Порушення з боку шкіри та підшкірної тканини: підшкірний крововилив, висип/дерматит.

Загальні порушення та порушення у місці введення: подразнення та набряк обличчя, втомлюваність.

При лікуванні дистонії м’язів шиї

Інфекції та інвазії: риніт та інфекція верхніх дихальних шляхів.

Порушення з боку нервової системи: запаморочення, гіпертонія, гіпестезія, сонливість і головний біль.

Порушення з боку органу зору: диплопія і птоз.

Респіраторні, торакальні та медістинальні порушення: диспное та дистонія.

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: дисфагія (див. додаткову інформацію нижче), сухість у роті та нудота.

Порушення з боку скелетно-м’язової системи та сполучної тканини: м’язова слабкість, скелетно-м’язова тугорухомість та хворобливість.

Загальні порушення та порушення у місці введення: біль, астенія, грипоподібний стан та нездужання, підвищення температури.

При лікуванні дитячого церебрального паралічу

Інфекції та інвазії: вірусна інфекція та інфекція органів слуху.

Порушення з боку нервової системи: сонливість, порушення ходи та парестезія.

Порушення з боку шкіри та підшкірної тканини: висип.

Порушення з боку скелетно-м’язової системи та сполучної тканини: міалгія, м’язова слабкість та біль в кінцівках.

Порушення з боку нирок та сечовидільної системи: нетримання сечі.

Пошкодження, отруєння та ускладнення після процедури: падіння.

Загальні порушення та порушення у місці введення: нездужання, біль у місці ін’єкції та астенія.

При лікуванні спастичності верхньої кінцівки, пов’язаної з інсультом

Психічні розлади: депресія та безсоння.

Порушення з боку нервової системи: гіпертонія, гіпестезія, головний біль, парестезія, порушення координації та амнезія.

Порушення з боку органу слуху та лабіринту: вертиго.

Порушення з боку судин: ортостатична гіпотензія.

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: нудота та парестезія ротової порожнини.

Порушення з боку шкіри та підшкірної тканини: підшкірний крововилив та пурпура, дерматит, свербіж та висип.

Порушення з боку скелетно-м’язової системи та сполучної тканини: біль в кінцівках, м’язова слабкість, артралгія, бурсит.

Загальні порушення та порушення у місці введення: біль у місці ін’єкції, підвищення температури, грипоподібний стан, крововилив та подразнення у місці ін’єкції, астенія, біль, гіперчутливість у місці ін’єкції, хворобливість та периферичні набряки. Деякі з цих реакцій можуть бути пов’язані з хворобою.

При лікуванні спастичності нижньої кінцівки, пов’язаної з інсультом

Порушення з боку шкіри та підшкірної тканини: висип.

Порушення з боку скелетно-м’язової системи та сполучної тканини: артралгія, скелетно-м’язова туго рухомість.

Загальні порушення та порушення у місці введення:периферичний набряк.

При лікуванні глабелярних зморшок

Інфекції та інвазії: інфекція.

Психічні розлади: тривога.

Порушення з боку нервової системи: головний біль, парестезія, запаморочення.

Порушення з боку органу зору: птоз, блефарит, біль в очах, порушення зору.

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту:нудота, сухість у роті.

Порушення з боку шкіри та підшкірної тканини: почервоніння, тургор шкіри, набряк (обличчя, повік, навколо очей), реакції фоточутливості, свербіж, сухість шкіри.

Порушення з боку скелетно-м’язової системи та сполучної тканини: локалізована м’язова слабкість, м’язові посмикування.

Загальні порушення та порушення у місці введення: біль в обличчі, грипозний синдром, астенія, лихоманка.

При лікуванні «гусячих лапок»

Порушення з боку органів зору: набряк повік.

Загальні порушення та порушення у місці введення: крововилив у місці ін’єкції*, гематома у місці ін’єкції*, біль у місці ін’єкції*, парестезія у місці ін’єкції.

*побічні реакції пов’язані з процедурою.

При лікуванні «гусячих лапок» та глабелярних зморшок

Загальні порушення та порушення у місці введення: гематома у місці ін’єкції*, крововилив у місці ін’єкції*, біль у місці ін’єкції*.

*побічні реакції пов’язані з процедурою.

Після повторного введення препарату не спостерігали жодних змін у загальному профілі безпеки.

Додаткова інформація

Повідомляли також про наступні побічні реакції, які спостерігалися при застосуванні препаратів ботулінотоксину незалежно від показань:

Порушення з боку серця: аритмія, інфаркт міокарда.

Порушення з боку органу слуху та лабіринту: зниження слуху, дзвін у вухах, вертиго.

Порушення з боку органу зору: закритокутова глаукома (при лікуванні блефароспазму), косоокість, нечіткість зору, порушення зору.

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: біль у животі, діарея, запор, сухість у роті, дисфагія, нудота та блювання.

Загальні порушення та порушення у місці введення: денерваційна атрофія, нездужання, підвищена температура.

Порушення з боку імунної системи: анафілаксія, набряк гортані, сироваткова хвороба, кропив’янка.

Порушення з боку метаболізму та харчування: анорексія.

Порушення з боку шкіри та підшкірної тканини: атрофія м’язів, міалгія.

Порушення з боку нервової системи: плексопатія плечового сплетіння, дисфонія, дизартрія, парез обличчя, гіпестезія, м’язова слабкість, міастенія гравіс, периферична нейропатія, парестезія, радикулопатія, судоми, непритомність, параліч обличчя

Респіраторні, торакальні та медістинальні порушення: аспіраційна пневмонія (інколи з летальним наслідком), диспное, пригнічення дихання, дихальна недостатність.

Порушення з боку шкіри та підшкірної тканини: алопеція, псоріазоподібний дерматит, мультиформна еритема, підвищене потовиділення, випадіння брів та вій, свербіж та висип.

Передозування

Симптоми передозування безпосередньо після ін’єкції не є помітними. У разі випадкового ін’єкційного введення або застосування внутрішньо необхідно забезпечити постраждалому медичний нагляд протягом кількох тижнів стосовно ознак та симптомів системної слабкості або паралічу м’язів.

У випадку спонтанних повідомлень про передозування або помилкове введення застосовують антитоксин. Антитоксин не буде спричиняти реверсії будь-яких ефектів слабкості м’язів, спричинених ботулінотоксином. які вже з’явилися до моменту введення антитоксину.

У випадку ураження м’язів ротової частини глотки і стравоходу може виникнути аспірація, яка може призвести до розвитку аспіраційної пневмонії. Якщо виникне параліч респіраторних м’язів або їх послаблення потрібно провести інтубацію і вентиляцію легенів до появи покращення стану. Супутня допомога може включати потребу у трахеотомії та/або пролонгованої механічної вентиляції.

Лікарська взаємодія

Ефект ботулінотоксину може посилюватися при застосуванні з аміноглікозидними антибіотиками або іншими препаратами, що перешкоджають нервово-м’язовій передачі, наприклад м’язові релаксанти тубокураринового типу. Безперервне сумісне застосування препарату Нейронокс з аміноглікозидами або спектиноміцином протипоказане. Поліміксин, тетрацикліни та лінкоміцин слід з обережністю призначати пацієнтам, які проходять терапію препаратом Нейронокс.

Ефект від одночасного застосування різних серологічних типів ботулінічних нейротоксинів або від їхнього застосування за період протягом кількох місяців невідомий. Надмірна нейром’язова слабкість може збільшитися у разі повторного застосування ботулінічного токсину до закінчення дії попереднього введення ботулінічного токсину.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Нейронокс та інші ботулінічні токсини блокують нервово-м’язову передачу шляхом зв’язування з акцепторними ділянками на закінченнях рухових нервових волокон, проникнення у нервові клітини та блокування вивільнення нейротрансмітера – ацетилхоліну. Ботулінічний токсин прикріплюється до протеїну SNAP-25, який відіграє головну роль у вивільненні ацетилхоліну з везикул на нервових закінченнях, та інгібує викид ацетилхоліну. Внутрішньом’язове введення терапевтичних доз препарату Нейронокс спричиняє часткову хімічну денервацію м’яза, що локально знижує м’язову активність.

Фармакокінетика

Не виявлено наявності ботулотоксину типу А в периферичній крові на значному рівні після внутрішньом’язової ін’єкції в рекомендованих дозах. Не очікувалося, що рекомендована кількість нейротоксину, що вводиться в період кожного курсу лікування, призведе до системних, явних віддалених клінічних ефектів, тобто до м’язової слабкості у пацієнтів без інших нейром’язових розладів. Проте за допомогою одноволоконної електроміографії були виявлені субклінічні системні ефекти після внутрішньом’язового введення доз ботулотоксину, які спричиняли клінічно спостережувану локальну м’язову слабкість. Дані доклінічних досліджень безпеки. Токсикологічний тест. Разова внутрішньом’язова доза препарату Нейронокс спричиняє клінічні симптоми, включаючи слабкість, зниження рухової активності, рефлекторне змикання повік, сльозотечу, виділення з носа, паралітичну ходу, астазію-абазію і зниження маси тіла або зниження набору маси тіла. Органом-мішенню при 4-тижневій повторній внутрішньом’язовій дозі препарату Нейронокс для токсикологічного дослідження у щурів лінії Спраг Доулі був лише скелетний м’яз навколо ділянки введення. Максимальна доза препарату при тестуванні, що не призводила до спостережуваних ефектів, не могла бути визначена, тому що очікуваними фармакологічними ефектами від досліджуваного препарату були атрофія і параліч м’язів у ділянці введення.

Фізико-хімічні властивості

Нейронокс – ботулінічний токсин типу А, комплекс, отриманий з неочищеної культури Clostridium botulinum штаму Hall. Ліофілізований порошок білого кольору. 1 флакон Нейроноксу містить 100 одиниць ботулінічного токсину типу А.

Особливі вказівки

Препарат Нейронокс відновлюють лише стандартним стерильним безконсервантним ізотонічним розчином (0,9 % розчин натрію хлориду для ін’єкцій). Набрати відповідну кількість розчинника (див. таблицю розведення нижче) у шприц відповідного розміру та повільно, обережно ввести розчинник у флакон.

 

Розчинник, що додається (0,9% розчин натрію хлориду для ін’єкцій) Доза
1 мл 10 ОД
2 мл 5 ОД
4 мл 2,5 ОД
8 мл 1,25 ОД

Розчинник необхідно повільно вводити у флакон, оскільки може статися денатурація Нейронокс внаслідок утворення бульбашок та сильного перемішування. Якщо розчинник не втягується у флакон, такий препарат слід забракувати. Обережно змішати Нейронокс з ізотонічним розчином, обертаючи флакон.

Розведений препарат Нейронокс перед застосуванням необхідно перевіряти на прозорість і відсутність сторонніх часток.

Невідкриті флакони з порошком зберігати у холодильнику (2~8 ºС).

Після відновлення Нейронокс можна зберігати у холодильнику (2~8 ºС) протягом 24 годин перед застосуванням. Невикористані флакони необхідно відновити невеликою кількістю води, а потім простерилізувати в автоклаві. Будь-які невикористані флакони або приладдя (такі як шприци) необхідно стерилізувати в автоклаві, а залишок препарату Нейронокс слід інактивувати при використанні розведеного гіпохлоридного розчину (0,5 %).

Особливості застосування

Оскільки діючою речовиною препарату Нейронокс є ботулінотоксин Clostridium типу А, який отримують з Clostridium botulinum, слід ретельно дотримуватися рекомендованих дозувань і частоти введення. Лікар, який вводить препарат Нейронокс, повинен знати відповідну нервово-м’язову анатомію та знати про всі анатомічні зміни в результаті проведення попередніх хірургічних втручань. Окрім того, при введенні препарату лікар повинен бути обізнаний зі стандартними електроміографічними процедурами. Починати застосування препарату необхідно з найнижчої рекомендованої дози для даного показання. Пацієнтам з дисфагією і аспірацією в анамнезі Нейронокс слід застосовувати з особливою обережністю. Заборонене перевищення дози і частоти введення препарату Нейронокс.

1) Розповсюдження токсичного ефекту.

У деяких випадках токсичний ефект ботулінотоксину може спостерігатися не лише безпосередньо у місці введення. Симптоми можуть включати астенію, загальну м’язову слабкість, диплопію, нечіткість зору, птоз, дисфагію, порушення ковтання, дизартрію, нетримання сечі, утруднення дихання. Утруднення ковтання та дихання можуть загрожувати життю, і були повідомлення про летальні випадки, пов’язані із розповсюдженням токсичного ефекту, про такі випадки слід звітувати. Ризик розвитку симптомів є вищим для дітей при лікуванні спастичності, але симптоми можуть також виникати і у дорослих при лікуванні спастичності та за інших умов. Випадки розповсюдження токсичних ефектів траплялися також при дозах, аналогічних до доз або більш низьких дозах, які застосовуються при лікуванні цервікальної дистонії.

2) Реакції гіперчутливості.

Серйозні та/або негайні реакції гіперчутливості при застосуванні препаратів ботулінотоксину спостерігалися рідко. Ці реакції включають анафілаксію, кропив’янку, набряк м’яких тканин та диспное. Був відзначений один летальний випадок анафілаксії після застосування іншого ботулінічного токсину, що був відновлений лідокаїном, однак агент, що спричинив анафілаксію, достовірно не визначений. У випадку розвитку таких реакцій введення препарату слід негайно припинити та провести належну медичну терапію.

3) Наявні (до лікування) нервово-м’язові розлади.

Пацієнти з периферичними руховими нейропатологіями (наприклад аміотрофічний латеральний склероз або рухова нейропатія) або порушеннями нервово-м’язової синаптичної функції (наприклад, міастенія гравіс або синдром Ламберта-Ітона) можуть мати підвищений ризик розвитку клінічно значних системних реакцій після введення терапевтичних доз препарату, включаючи тяжку дисфагію та недостатність дихання. В опублікованій медичній літературі повідомляється про виняткові випадки введення ботулінічного токсину пацієнтам з відомими або недіагностованими нервово-м’язовими розладами. У таких пацієнтів виявлена надзвичайна чутливість до системних ефектів після введення звичайних терапевтичних дох препарату. У деяких із цих випадків дисфагія тривала декілька місяців, що привело до встановлення зонда для штучного харчування.

4) Дисфагія.

Утруднення ковтання є поширеним побічним ефектом, що спостерігається при лікуванні препаратами ботулінотоксинів пацієнтів з цервікальною дистонією. У таких пацієнтів відзначалися поодинокі випадки тяжкої дисфагії з необхідністю встановлення зонда для штучного харчування. Після лікування ботулінотоксином були повідомлення про летальні випадки, спричинені аспіраційною пневмонією, яка розвивалася в результаті дисфагії.

5) Відзначалися також рідкісні випадки побічних реакцій після введення інших бутолотоксинів, що стосувалися серцево-судинної системи, зокрема: аритмія та інфаркт міокарда, деякі з летальними наслідками. Деякі з цих пацієнтів мали фактори ризику, включаючи захворювання серцево-судинної системи.

6) Під час введення інших препаратів ботулінотоксину при лікуванні страбізму ретробульбарні крововиливи, достатні для спричинення порушення кровообігу в сітківці, виникали від проникнення голки в очну ямку. Щоб зменшити тиск в очній ямці, яка може бути легко пошкоджена, рекомендується мати під рукою необхідні інструменти. Також мало місце проникнення в око голок. Для діагностики цього стану потрібно мати офтальмоскоп. Але виникнення паралічу в одному або багатьох екстраокулярних м’язах може спричинити порушення орієнтації у просторі, диплопію. Закриття ушкодженого ока може полегшити ці симптоми.

7) Ураження та покривання виразками рогівки у пацієнтів з блефароспазмом, яких лікували препаратами ботулінотоксину.

Зниження моргання після введення ботулінотоксину в орбікулярний м’яз може призвести до ураження рогівки, стійкого дефекту епітелію та покриття виразками рогівки, особливо у пацієнтів із нервовими порушеннями VII стадії. Через цю дію, спостерігався один випадок перфорації рогівки в оці з афакією, що потребувало трансплантації рогівки. Потрібно застосовувати ретельне обстеження чутливості рогівки в попередньо прооперованих очах, уникати ін’єкції в зону нижньої повіки, щоб уникнути ектропіону, та проводити інтенсивне лікування будь-якого епітеліального дефекту. Для цього можуть бути потрібні профілактичні краплі, мазі, лікувальні м’які контактні лінзи або закриття ока за допомогою наліпки або іншим способом.

8) Відсутність взаємозамінності між препаратами ботулінотоксину.

Одиниці біологічної активності препарату Нейронокс не можна порівнювати або переводити в одиниці інших ботулінотоксинів будь-якими специфічними методами.

9) Ін’єкції в або біля чутливих анатомічних структур.

Необхідно бути обережним при введенні препарату в або біля чутливих анатомічних структур. Повідомлялося про серйозні побічні явища, включаючи летальний наслідок, у пацієнтів, які отримували інші препарати ботулінотоксину, який вводили безпосередньо у слинні залози, оро-лінгво-фарингеальну зону, стравохід та шлунок. У деяких пацієнтів була попередньо виявлена дисфагія або значне виснаження. (Безпека та ефективність не були встановлені для показань, що відносилися до цих місць уведення). Повідомлялося про пневмоторакс, пов’язаний із процедурою введення іншого препарату ботулінотоксину біля тораксу. Необхідно бути обережним при введенні препарату поблизу легенів, особливо поблизу верхньої частини легенів.

10) Пульмонологічні ефекти препаратів ботулінотоксину у пацієнтів із порушеннями дихання.

При лікуванні спастичності або гіперактивності детрузора, пов’язаних із неврологічним станом у пацієнтів з порушеннями дихання, яких лікували іншим ботулінотоксином з приводу спастичності верхньої кінцівки, повідомляли про зниження функції легенів і інфекції верхніх дихальних шляхів.

11) Бронхіти та інфекції верхніх дихальних шляхів у пацієнтів, у яких лікували спастичність.

У пацієнтів, яких лікували ботулінотоксином з приводу спастичності верхньої кінцівки порівняно з плацебо, частіше повідомлялося про таку побічну реакцію як бронхіт. У пацієнтів зі зниженою функцією легенів, яких лікували ботулінотоксином з приводу спастичності верхньої кінцівки, порівняно з плацебо частіше повідомлялося про такі побічні реакції як інфекції верхніх дихальних шляхів.

12) Лікування фокальної спастичності, пов’язаної з дитячим церебральним паралічем, та спастичності гомілкостопу, руки або зап’ястка у дорослих після інсульту.

Нейронокс застосовують для лікування фокальної спастичності, досліджено застосування ботулінотоксину лише разом зі звичайними схемами лікування, тому Нейронокс не призначений для заміни стандартних методів лікування. Нейронокс імовірно не буде ефективним у покращенні діапазону рухів суглобу після фіксованої контрактури.

Нейронокс слід застосовувати лише для лікування фокальної спастичності у дорослих пацієнтів після інсульту, якщо зменшення тонусу м’язів може призвести до покращення функції (наприклад покращення ходи), або зменшення симптомів (наприклад зменшення м’язових спазмів або полегшення болю) і/або полегшення догляду за хворим.

Слід з обережністю лікувати дорослих пацієнтів зі спастичністю після інсульту, які можуть мати підвищений ризик падіння. За даними досліджень, у пацієнтів, які отримували лікування спастичності нижньої кінцівки (деякі з них також одночасно отримували лікування спастичності верхньої кінцівки), частота падінь становила 7,2% в групі пацієнтів, що отримували лікування ботулінотоксином, і 4,9% - в групі плацебо.

Отримано повідомлення про летальні наслідки (інколи пов’язані з аспіраційною пневмонією) і ймовірним дистанційним поширенням токсину у дітей з супутніми захворюваннями, переважно дитячим церебральним паралічем після лікування ботулінотоксином.

13) Лікування глабелярних зморшок, які найбільше видно при нахмуренні і/або лікування «гусячих лапок», які найбільше видно при посмішці.

Обов’язковою умовою є застосування Нейроноксу для лікування одного пацієнта лише за один сеанс. Залишки невикористаного препарату повинні бути утилізовані. При підготовці препарату, його введенні, інактивації та утилізації залишків невикористаного розчину слід проявляти особливу обережність.

Застосування Нейроноксу не рекомендоване особам молодше 18 років. Існують обмежені дані 3 фази клінічних досліджень щодо застосування препаратів ботулінотоксину у пацієнтів старше 65 років.

Слід проявляти обережність для уникання введення Нейроноксу у кровоносну судину при ін’єкції препарату у вертикальні лінії між бровами, які найбільше видно при нахмуренні (також відомі як глабелярні лінії) або латеральні лінії біля кута зорової щілини, які найбільше видно при посмішці (також відомі як «гусячі лапки»). Існує ризик виникнення птозу після лікування, див. розділ «Спосіб застосування та дози» для ознайомлення з інструкціями щодо введення з метою зменшення цього ризику.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Безпека застосування препарату вагітним жінкам або у період годування груддю не встановлена. Введення інших ботулінічних токсинів демонстрували випадки розвитку викиднів при щоденному введенні дози 0,125 ОД/кг/добу та при 2 ОД/кг або вище кролям; у той же час у тварин не відзначалися випадки викиднів при введенні дози ботулінічного токсину 4 ОД/кг. Дози 8 та 16 ОД/кг у тварин призводили до зменшення маси плода та/або сповільнювали осифікацію під’язичної кістки, що могло бути зворотним.

Дані щодо проникнення препарату у грудне молоко відсутні.

Препарат Нейронокс протипоказаний у період вагітності або годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Не досліджували здатність ботулінотоксину впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Однак Нейронокс може спричинити астенію, м’язову слабкість, сонливість, запаморочення та порушення зору, що може вплинути на керування автотранспортом та іншими механізмами.

Упаковка

Порошок ліофілізований у скляному флаконі, закритому резиновою пробкою та алюмінієвим ковпачком. Один флакон вкладають у коробку з картону.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

3 роки.

Препарат зберігають у недоступному для дітей місці.

Закритий флакон зберігають у холодильнику при температурі плюс 2-8 ºС або у морозильній камері при температурі, не вище мінус 5 ºС.

Розчинений препарат зберігають у холодильнику при температурі плюс 2-8 ºС до 24 годин.