Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Мофетила Микофенолат-Здоровье

Міжнародна назва: Mycophenolic acid
Виробник: ТОВ “Фармацевтична компанія “Здоров’я”, Україна (пакування з упаковки “in bulk” СТРАЙДС АРКОЛАБ ЛТД, Індія).
АТ Код: АТС L04AA06
Клінико-фармакологічна група: Імуносупресанти.
Форма випуску: Капсули

Склад

діюча речовина: 1 капсула містить мофетилу мікофенолату 250 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, повідон (К-30), магнію стеарат.

Показання

Профілактика гострого відторгнення трансплантату у хворих після алогенного пересадження нирки.

Профілактика гострого відторгнення трансплантату у пацієнтів після алогенного пересадження серця.

Протипоказання

Гіперчутливість до мофетилу мікофенолату, мікофенольної кислоти та інших компонентів препарату, період годування груддю.

Дозування

Профілактика відторгнення нирки.

Перша доза Мофетилу мікофенолату-Здоров’я повинна бути прийнята в межах 72 годин після трансплантації.

Хворим з нирковими трансплантатами рекомендується прийом по 1 г двічі на добу (добова доза 2 г). Мофетилу мікофенолат-Здоров’я повинен призначатися одночасно зі стандартною терапією циклоспорином і кортикостероїдами.

Профілактика відторгнення серця.

Перша доза Мофетилу мікофенолату-Здоров’я повинна бути прийнята в межах 5 днів після пересадження.

Рекомендований режим дозування – по 1,5 г 2 рази на добу.

Побічні дії

До найбільш поширених побічних реакцій препарату, пов’язаних із застосуванням Мофетилу мікофенолату-Здоров’я у комбінації з циклоспорином (у вигляді мікроемульсії) і кортикостероїдами, належать лейкопенія, діарея, сепсис і блювання.

В окремих випадках відзначалися розвиток лімфом та інших злоякісних захворювань, зокрема шкіри.

Всі пацієнти з трансплантатами мають підвищений ризик розвитку інфекційних захворювань, що викликаються умовно-патогенними мікроорганізмами; ризик підвищується при прийомі імунодепресантів. До найбільш поширених належать цитомегаловірус (CMV), кандидоз і простий герпес.

Інші побічні дії включають: інфекції сечових шляхів, оперізувальний лишай, кандидоз порожнини рота, синусит, інфекції верхніх дихальних шляхів, гастроентерит, простий герпес, ринофарингіт; лейкопенія; головний біль; кашель; діарея; гіпертермія, стомлюваність; порушення функції печінки, зменшення числа лейкоцитів, підвищення рівня креатиніну в крові; коліт, езофагіт (включаючи цитомегаловірусний коліт і езофагіт), цитомегаловірусний гастрит, панкреатит, перфорація кишечнику, шлунково-кишкові кровотечі, виразки шлунка та 12-палої кишки, непрохідність кишечнику; нейтропенія, панцитопенія.

Тяжкі, інколи небезпечні для життя інфекції, включаючи менінгіт, бактеріальний ендокардит, туберкульоз, нетипові мікобактеріальні інфекції.

Передозування

Даних про передозування Мофетилу мікофенолату-Здоров’я у людини немає.

МФК не можна видалити з організму методом гемодіалізу. Препарати, що зв’язують жовчні кислоти (холестирамін), можуть сприяти виведенню МФК з організму, збільшуючи його екскрецію.

Лікарська взаємодія

Ацикловір. При призначенні Мофетилу мікофенолату-Здоров’я разом з ацикловіром спостерігалися більш високі концентрації МФКГ та ацикловіру в плазмі, ніж при призначенні кожного препарату окремо. Оскільки плазмові концентрації МФКГ, як і ацикловіру, підвищуються при нирковій недостатності, є ймовірність, що ці два препарати конкурують відносно канальцевої секреції, що може призводити до подальшого підвищення концентрації обох лікарських препаратів.

Антациди, що містять гідроокис магнію та алюмінію: при прийомі разом з антацидами всмоктування мофетилу мікофенолату зменшується.

Холестирамін: після призначення разової дози (1,5 г) Мофетилу мікофенолату-Здоров’я здоровим добровольцям, що попередньо приймали по 4 г холестираміну 3 рази на добу протягом 4 днів, спостерігалося зменшення AUCМФК на 40 %.

Циклоспорин А: Мофетилу мікофенолат-Здоров’я не впливає на фармакокінетику циклоспорину А. Азатіоприн: одночасне призначення із Мофетилу мікофенолатом-Здоров’я не рекомендується, тому що їхній сумісний прийом не вивчався.

Ганцикловір: за результатами дослідження з разовим пероральним прийомом рекомендованих доз Мофетилу мікофенолату-Здоров’я і внутрішньовенним введенням ганцикловіру, з урахуванням відомого впливу ниркової недостатності на фармакокінетику мофетилу мікофенолату і ганцикловіру, можна припустити, що одночасне застосування цих препаратів (що конкурують у процесі канальцевої секреції") призведе до підвищення концентрацій МФКГ і ганцикловіру. Істотної зміни фармакокінетики МФК не очікується, тому коректувати дозу Мофетилу мікофенолату-Здоров’я не потрібно. Якщо Мофетилу мікофенолат-Здоров’я і ганцикловір призначають хворим з нирковою недостатністю, необхідно дотримуватися рекомендованого для ганцикловіру режиму дозування і ретельно спостерігати хворих.

Пероральні контрацептиви: Мофетилу мікофенолат-Здоров’я не впливає на фармакокінетику пероральних контрацептивів. Дослідження з одночасним призначенням Мофетилу мікофенолату-Здоров’я у дозі 1 г 2 рази на добу і комбінованих пероральних контрацептивів, що містять етинілестрадіол (0,02 – 0,04 мг) і левоноргестрел (0,05 – 0,2 мг), дезогестрел (0,15 мг) або гестродин (0,05 – 0,1 мг), 18 жінкам із псоріазом протягом 3 менструальних циклів не виявило клінічно значимого впливу Мофетилу мікофенолату-Здоров’я на сироваткові концентрації прогестерону, лютеїнізувального та фолікулостимулювального гормонів. Це свідчить про відсутність впливу Мофетилу мікофенолату-Здоров’я на пригнічення овуляції під дією пероральних контрацептивів.

Триметоприм/сульфаметоксазол: не впливають на біодоступність МФК.

Такролімус: після того, як циклоспорин заміняли на такролімус у хворих зі стабільно функціонуючим нирковим трансплантатом, AUCМФК збільшувалася на 30 %, а AUCМФКГ зменшувалася приблизно на 20 %. Максимальна концентрація МФК не змінювалась, а МФКГ – знижувалася на 20 %. Механізм цього ефекту не цілком ясний. Частково він може бути обумовлений посиленням біліарної секреції МФКГ у поєднанні з посиленням ентерогепатичної циркуляції МФК, оскільки підвищення концентрацій МФК після призначення такролімусу було більш вираженим ближче до кінця кривої «концентрація-час» (через 4–12 годин після прийому). У хворих, що приймають такролімус, доза Мофетилу мікофенолату-Здоров’я не повинна перевищувати 1 г 2 рази на добу. Пацієнтів слід ретельно спостерігати. В іншому дослідженні у хворих після пересадження нирки Мофетилу мікофенолат-Здоров’я не впливав на концентрацію такролімусу.

Дані з фармакокінетики МФК у хворих після пересадки печінки при одночасній терапії Мофетилу мікофенолатом-Здоров’я і такролімусом дуже обмежені. У дослідженні ефекту Мофетилу мікофенолату-Здоров’я на фармакокінетику такролімусу у хворих зі стабільним печінковим трансплантатом AUC такролімусу після багаторазового прийому Мофетилу мікофенолату-Здоров’я в дозі 1,5 г 2 рази на добу зростала приблизно на 20 %.

Інші\_взаємодії: при одночасному призначенні пробенециду і Мофетилу мікофенолату-Здоров’я мавпам відзначалося збільшення AUCМФКГ у плазмі в 3 рази. Таким чином, інші лікарські засоби, що піддаються канальцевій секреції, можуть конкурувати з МФКГ, що призводить до збільшення плазматичної концентрації МФКГ або іншого препарату, який також підлягає канальцевій секреції.

Живі вакцини: не повинні вводитися пацієнтам у стані імунодепресії. Антитілоутворення у відповідь на інші вакцини може бути знижено.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Мофетилу мікофенолат – 2-морфоліноетиловий ефір мікофенольної кислоти (МФК). МФК – потужний селективний неконкурентний і оборотний інгібітор інозинмонофосфатдегідрогенази (ІМФДГ), що пригнічує синтез гуанозинових нуклеотидів de novo. МФК має більш виражену цитостатичну дію на лімфоцити, ніж на інші клітини, оскільки проліферація Т- і В-лімфоцитів сильно залежить від синтезу пуринів de novo, у той час як клітини інших типів можуть переходити на обхідні шляхи метаболізму.

Фармакокінетика

Всмоктування. Після перорального прийому відбувається швидке і повне всмоктування і повний передсистемний метаболізм мофетилу мікофенолату з утворенням активного метаболіту. Біодоступність мофетилу мікофенолату при пероральному прийомі, відповідно до величини AUCМФК (площа під кривою "концентрація-час"), становить у середньому 94 % від такої ж при його внутрішньовенному введенні. Після перорального прийому концентрації мофетилу мікофенолату в плазмі не визначаються у зв'язку з його швидким перетворенням в активні метаболіти – МФК та інші. У ранньому посттрансплантаційному періоді (до 40 днів після пересадження нирок, серця або печінки) середні величини AUCМФК були приблизно на 30 %, а максимальні концентрації - приблизно на 40% нижчими, ніж у пізньому посттрансплантаційному періоді (3 – 6 місяців після пересадження). Прийом їжі не впливає на ступінь всмоктування мофетілу мікофенолату (AUCМФК) при його призначенні по 1,5 г два рази на добу хворим після трансплантації нирки. Однак максимальна концентрація МФК при прийомі препарату під час їжі знижується на 40 %. Розподіл. Як правило, приблизно через 6–12 годин після прийому препарату спостерігається вторинне підвищення концентрації МФК у плазмі, що свідчить про ентерогепатичну циркуляцію препарату. У клінічно значимих концентраціях МФК на 97 % зв’язується з альбуміном плазми. Метаболізм. МФК метаболізується в основному під дією глюкуронілтрансферази з утворенням фармакологічно неактивного фенольного глюкуроніду МФК (МФКГ). In vivo МФКГ перетворюється у вільну МФК у ході ентерогепатичної циркуляції. Виведення. Незначні кількості препарату (< 1 % дози) виводяться із сечею у вигляді МФК. Після перорального прийому радіоактивно міченого мофетілу мікофенолату 93 % отриманої дози виділяється із сечею, а 6 % – з калом. Велика частина (близько 87 %) введеної дози виводиться із сечею у вигляді МФКГ.

Фармацевтичні характеристики.

Фізико-хімічні властивості

тверді желатинові капсули №1, корпус і кришечка кольору слонової кістки, що містять порошок від білого до майже білого кольору.

Вплив на керування автотранспортом або іншими механізмами, а так само на швидкість реакції

Не відома.

Особливості застосування

При нейтропенії (абсолютне число нейтрофілів < 1300 в 1 мкл) необхідно перервати лікування Мофетилу мікофенолатом-Здоров’я або зменшити його дозу і ретельно спостерігати за станом пацієнта.

У хворих з тяжкою хронічною нирковою недостатністю (швидкість клубочкової фільтрації менш ніж 25 моль/хв./1,73 м2) поза найближчим пост трансплантаційним періодом або після терапії з приводу гострого або рефрактерного відторгнення варто уникати доз вище 2 г на добу. Цих хворих потрібно ретельно спостерігати.

Дані про ефективність препарату у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю, що перенесли пересадку серця або печінки, відсутні.

Корекція дози хворим із затримкою функції ниркового трансплантата не потрібна.

Хворим, що перенесли пересадження нирки і печінки з тяжкими ураженнями, корекція дози не потрібна. Дані про ефективність препарату у пацієнтів з тяжкими ураженнями печінки, що перенесли пересадження серця, відсутні.

Для хворих похилого віку (≥ 65 років), що перенесли пересадку нирки, серця або печінки, рекомендується доза 1 г 2 рази на добу.

Поводження з препаратом

Капсули Мофетилу мікофенолату-Здоров’я не слід відкривати або розламувати. Необхідно уникати вдихання порошку, що міститься в капсулах Мофетилу мікофенолату-Здоров’я, або його прямого потрапляння на шкіру або слизові оболонки. Якщо це відбулося, потрібно ретельно промити уражену ділянку водою з милом, а око – просто водою.

Використання препарату дітьми

Безпечність та ефективність препарату у хворих дитячого віку не встановлена.

Використання вагітними або при годуванні груддю

Адекватних та добре контрольованих досліджень у вагітних жінок не проводилося. Оскільки препарат має тератогенну дію у тварин, він може несприятливо вплинути і на плід людини. Мофетилу мікофенолат-Здоров’я можна призначати вагітним тільки у тих випадках, коли потенційна користь для матері перевищує можливий ризик для плода. Терапію Мофетилу мікофенолатом-Здоров’я не слід починати доти, доки не отриманий негативний результат обстеження на вагітність. До початку терапії Мофетилу мікофенолатом-Здоров’я, у ході лікування і протягом 6 тижнів після його закінчення обов’язковим є використання ефективних методів контрацепції, навіть якщо в анамнезі жінки зазначена безплідність (за винятком перенесеної гістеректомії). Якщо утримання від статевого життя неможливе, необхідно використовувати два надійних методи контрацепції одночасно. У разі вагітності в ході терапії необхідно обговорити бажаність її збереження з лікарем.

У щурів мофетилу мікофенолат виділяється з молоком. Чи виділяється мофетилу мікофенолат із жіночим молоком, невідомо. Оскільки з жіночим молоком екскретуються багато препаратів, а також у зв’язку з можливістю серйозних побічних реакцій на мофетилу мікофенолат у немовлят на час лікування препаратом припиняють годування груддю.

Упаковка

По 500 капсул у пластиковому контейнері.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

2 роки.

Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С.