Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Модафен

АТ Код: АТС М01АЕ51
Клінико-фармакологічна група: Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби.
Форма випуску: Таблетки, вкриті оболонкою

Склад

1 таблетка містить ібупрофену 200 мг, псевдоефедрину гідрохлориду 30 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, крохмаль кукурудзяний прежелатинізований, лактози моногідрат, натрію лаурилсульфат, повідон 25, натрію крохмальгліколят (тип С), кислота стеаринова, кремнію діоксид колоїдний безводний, гіпромелоза 2910/3, титану діоксид, макрогол 6 000, тальк, емульсія симетикону SE 4.

Показання

Симптоматичне лікування гострих інфекцій верхнього відділу респіраторного тракту з такими проявами: гострий риніт, гострий назофарингіт, гострий фарингіт, гострий набряк слухової труби, отит, синусит, євстахіїт.

Протипоказання

Підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату, неспецифічний виразковий коліт, виразка шлунка та дванадцятипалої кишки в стадії загострення, розлади зсідання крові та кровотворення, артеріальна та портальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, серцева недостатність, кардіоміопатія, ниркова або печінкова недостатність, цукровий діабет, гіпертиреоз, епілепсія, глаукома, лікування антидепресантами, інгібіторами моноаміноксидази (МАО), застосування інших симпатоміметичних засобів, захворювання зорового нерва.

Препарат не призначений для лікування дітей віком до 12 років, у період вагітності або годування груддю.

Дозування

Звичайна доза становить для дорослих та дітей старше 12 років 1 або 2 таблетки 3 рази на добу протягом 3–5 днів.

Максимальна добова доза становить 6 таблеток.

Таблетки рекомендується приймати цілими, разом з невеликою кількістю їжи, запиваючи молоком.

Побічні дії

Протягом лікування можуть виникати розлади з боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, печія, біль у животі, пронос, запор, метеоризм, виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, шлунково-кишкові кровотечі, порушення функції печінки, панкреатит. Можуть з’явитися запаморочення, головний біль, безсоння, депресія, емоційна лабільність, розлади зору та колірного сприймання. У поодиноких випадках відзначалися розлади кровотворення (нейтропенія, агранулоцитоз, апластична чи гемолітична анемія, тромбоцитопенія), зниження або підвищення артеріального тиску, серцебиття, затримка натрію та рідини в організмі. У поодиноких випадках спостерігались реакції гіперчутливості – гарячка, висипи, асептичний менінгіт (особливо у хворих на системний червоний вовчак або інший колагеноз). При бронхіальній астмі може розвинутись бронхоспазм. У виняткових випадках відзначалися цистит, гематурія, розлади функції нирок.

Передозування

Головний біль, запаморочення, ністагм, судоми, втрата свідомості. Крім цього, можуть виникати біль у животі, нудота, блювання. У серйозних випадках відзначається гіпотензія, ацидоз, зупинка дихання та ціаноз, гостра нервова недостатність, фібриляція передсердь, кома.

Перевищена доза компоненту препарату – псевдоефедрину може викликати гіпертонічний криз, збудження, ядуху.

У разі гострого передозування необхідно одразу ж зробити промивання шлунка, ввести активоване вугілля і проносний засіб. Лікування передозування є симптоматичним, спрямованим на підтримку водно-електролітного балансу та функцій дихання і серцево-судинної системи.

Форсований діурез та гемодіаліз при передозуванні Модафеном не ефективні, а відомості про цінність гемоперфузії у таких випадках відсутні.

Лікарська взаємодія

При одночасному застосуванні Модафену та антикоагулятивних препаратів типу кумарину спостерігається збільшення протромбінового часу та підвищується ризик кровотечі. Поєднане застосування разом з ацетилсаліциловою кислотою зумовлює зменшення агрегації тромбоцитів та рівня протромбіну і фібриногену. Фенобарбітал прискорює розпад ібупрофену. Ібупрофен збільшує рівень літію, дигоксину та фенітоїну в плазмі, підвищує токсичність метотрексату та баклофену. Одночасне введення глюкокортикоїдів або інших нестероїдних протизапальних засобів призводить до збільшення ризику кровотечі у шлунково-кишковому тракті та розвитку виразкової хвороби. Ібупрофен зменшує урикозуричну дію пробенециду та сульфінпіразону. Можливе зниження ефекту діуретичних та гіпотензивних засобів. Поєднане введення калієвмісних діуретиків може призвести до гіперкаліємії.

При лікуванні Модафеном, а також протягом 14 днів після припинення його прийому не можна застосовувати інші симпатоміметичні засоби, трициклічні антидепресанти, інгібітори МАО.

Препарати наперстянки та леводопи підвищують ризик виникнення аритмій серця. Послаблюють антиангінальний ефект нітратів. Фуразолідон, прокарбазін, гормони щитоподібної залози посилюють ризик виникнення побічних ефектів.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Дія Модафену обумовлена комбінованим ефектом ібупрофену та псевдоефедрину. Ібупрофен, похідне пропіонової кислоти, належить до групи нестероїдних протизапальних засобів і чинить знеболювальну, протизапальну та жарознижувальну дію. Протизапальний ефект обумовлений пригніченням циклооксигенази та біосинтезу простагландинів. Ібупрофен зменшує чутливість судин до брадикініну та гістаміну, впливає на продукцію лімфокінів у Т-лімфоцитах, попереджує розширення судин, пригнічує агрегацію кров’яних пластинок. Знеболювальний ефект проявляється через 1/2 години, а максимальна жарознижувальна дія – через 2–4 години після введення. Дія ібупрофену триває протягом 4–6 годин залежно від застосованої дози. Псевдоефедрин – це симпатоміметичний засіб, який зменшує набряк слизових оболонок верхніх дихальних шляхів і майже не спричиняє виникнення інших ефектів ефедрину (тахікардія, ейфорія). Псевдоефедрин – це D(+)-стереоізомер ефедрину із судинозвужувальною, бронхорозширювальною та протинабряковою дією з незначним впливом на кров’яний тиск та центральну нервову систему (ЦНС). Протинабряковий ефект проявляється приблизно через 30 хвилин після введення і триває протягом 4 годин.

Фармакокінетика

Ібупрофен швидко та добре абсорбується після перорального застосування, через 45 хвилин він досягає пікових плазмових концентрацій, а при прийомі з їжею – приблизно через 3 години. Ібупрофен зв’язується з протеїнами плазми, проте таких зв’язок є оборотним. Ібупрофен відносно швидко метаболізується в печінці та екскретується з сечею, в основному у формі метаболітів та їхніх кон’югатів, менша частина потрапляє у кал через жовч. Період напіввиведення становить приблизно 2 години. При пригніченні екскреції може настати акумуляція препарату в організмі. Екскреція ібупрофену завершується через 24 години після прийому останньої дози. Прийом їжі лише незначною мірою впливає на його біодоступність. Ібупрофен проникає крізь плацентарний бар’єр та виділяється з грудним молоком у кількості не нижче 1 мкг/мл. Псевдоефедрин швидко абсорбується у ШКТ, виділяється з грудним молоком і екскретується переважно нирками. Близько 70–90% виділяється з сечею у незміненій формі, 1–6% речовини екскретується у вигляді активного метаболіту норпсевдоефедрину, період напіввиведення становить 9–16 годин. Антациди (такі як алюмінію гідроксид) стимулюють абсорбцію після перорального застосування (на противагу цьому, каолін знижує абсорбцію).

Особливості застосування

Модафен слід застосовувати з обережністю при підвищеній чутливості до ацетилсаліцилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних засобів. У разі появи таких розладів зору, як скотома, нечіткість зору, дальтонізм, лікування Модафеном необхідно припинити. Підвищена обережність необхідна при застосуванні препарату при системному червоному вовчаку та інших захворюваннях сполучної тканини, при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, кахексії, розладах функції нирок, печінки, серця, гіпертензії, астмі, шлунково-кишкових кровотечах в анамнезі, людям літнього віку.

Протягом лікування Модафеном не рекомендується вживати алкогольні напої.

Псевдоефедрин і його основний метаболіт – норпсевдоефедрин – є у списку допінгових речовин, заборонених для спортсменів.

Препарат слід приймати за декілька годин до сну.

Застосування Модафену може негативно впливати на діяльність, що потребує високої швидкості психічних та фізичних реакцій (наприклад, керування транспортними засобами, обслуговування машин, робота на висоті тощо).

Упаковка

По 10 таблеток у блістері; по 1 або по 3 блістери в упаковці.

По 12 таблеток у блістері; по 1 або по 2 блістери в упаковці.

Умови та терміни зберігання

Не потребує спеціальних умов зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Термін придатності – 3 роки.