Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Мирвасо

Міжнародна назва: Brimonidine
Виробник: ЛАБОРАТОРІЇ ГАЛДЕРМА.
АТ Код: ATХ D11A X21
Клінико-фармакологічна група: Інші дерматологічні препарати.
Форма випуску: Гель

Склад

діюча речовина: brimonidine;

1 г гелю містить бримонідину 3,3 мг, що еквівалентно бримонідину тартрату 5 мг;

допоміжні речовини: карбомер, метилпарагідроксибензоат (E 218), феноксіетанол, гліцерин, титану діоксид (Е 171), пропіленгліколь, натрію гідроксид, вода очищена.

Показання

Симптоматичне лікування еритеми обличчя у пацієнтів дорослого віку з розацеа.

Протипоказання

  • Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин.

Дозування

Дозування

Наносити один раз на добу в будь-який зручний для пацієнта час протягом періоду, поки спостерігається еритема обличчя.

Рекомендована максимальна добова доза сумарно становить 1 г гелю та поділяється на п’ять доз розміром з горошину.

Особливі популяції

Пацієнти літнього віку

Досвід застосування Мірвасо пацієнтам віком від 65 років обмежений .

Спосіб застосування

Тільки для застосування на шкіру.

Доза лікарського засобу розміром з маленьку горошину наноситься на шкіру кожної з п’яти областей обличчя: лоб, підборіддя, ніс та обидві щоки. Тонкий шар препарату Мірвасо слід рівномірно наносити на всю поверхню обличчя, уникаючи очей, повік, губ, рота та слизової оболонки порожнини носа. Препарат Мірвасо слід наносити лише на обличчя.

Відразу після застосування лікарського засобу необхідно вимити руки.

Препарат Мірвасо можна застосовувати у комбінації з іншими лікарськими засобами для зовнішнього застосування, які призначені для лікування запальних проявів розацеа, а також з косметикою. Ці препарати не слід застосовувати безпосередньо перед щоденним нанесенням препарату Мірвасо; їх можна наносити лише після висихання препарату Мірвасо.

Діти.

Безпека та ефективність застосування препарату Мірвасо дітям (віком до 18 років) встановлені не були. Дані відсутні.

Мірвасо протипоказаний дітям віком до 2 років через серйозний системний ризик . Занепокоєння щодо безпеки, пов’язані з системною абсорбцією бримонідину, також були виявлені для дітей віком від 2 до 12 років .

Лікарський засіб не застосовують дітям віком від 2 до 18 років.

Побічні дії

Найбільш частими побічними реакціями є еритема, свербіж, почервоніння і печіння шкіри; всі ці реакції виникають у 1,2–3,3 % пацієнтів, залучених до клінічних досліджень. Вони, як правило, мають легкий та середньої тяжкості ступінь і зазвичай не вимагають припинення лікування. При порівнянні груп пацієнтів літнього віку та пацієнтів віком від 18 до 65 років значущих відмінностей у профілях безпеки виявлено не було. Протягом постмаркетингового періоду повідомляли із загальною частотою про посилену еритему, гіперемію та відчуття печіння шкіри .

Побічні реакції згруповані за системно-органними класами та частотою виникнення з використанням таких критеріїв: дуже часті (≥1/10); часті (≥1/100, <1/10); нечасті (≥1/1000, <1/100); рідкісні (≥1/10000, <1/1000); дуже рідкісні (<1/10000); невідомої частоти (не можна оцінити на основі доступних даних), вони спостерігалися при застосуванні препарату Мірвасо у клінічних дослідженнях.

З боку нервової системи

Нечасті: головний біль, парестезія.

З боку органів зору

Нечасті: набряк повік.

З боку судинної системи

Часті: припливи.

Рідкісні: гіпотензія*.

З боку органів дихання, грудної клітки і середостіння

Нечасті: закладеність носа.

З боку шкіри та підшкірної клітковини

Часті: еритема, свербіж, відчуття печіння шкіри.

Нечасті: акне, алергічний контактний дерматит, контактний дерматит, дерматит, сухість шкіри, біль у шкірі, шкірний дискомфорт, папульозний висип, розацеа, подразнення шкіри, відчуття потепління шкіри, набрякання обличчя*, кропив’янка*.

Рідкісні: ангіоневротичний набряк*.

З боку травного тракту

Нечасті: сухість у роті.

Загальні розлади та стани у місці застосування

Нечасті: відчуття жару, похолодніння периферичних ділянок.

* Побічні реакції, повідомлені за даними постмаркетингового застосування.

Звітність щодо побічних реакцій

Звітність щодо передбачуваних побічних реакцій при застосуванні лікарського засобу у післяреєстраційному періоді є важливою. Це дозволяє здійснювати постійний моніторинг співвідношення користь/ризик лікарського засобу. Медичних працівників просять повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему фармаконагляду.

Передозування

При пероральному передозуванні інших альфа-2-агоністів повідомлялося про появу таких симптомів: артеріальна гіпотензія, астенія, блювання, летаргія, седація, брадикардія, аритмія, міоз, апное, гіпотонія, гіпотермія, пригнічення функції дихання та судоми.

Лікування перорального передозування включає підтримувальну та симптоматичну терапію; слід забезпечити вільну прохідність дихальних шляхів.

Протягом програми клінічного дослідження про випадки передозування після нанесення препарату Мірвасо на шкіру не повідомлялося.

Повідомлялося про серйозні побічні реакції після випадкового проковтування препарату Мірвасо двома маленькими дітьми одного учасника клінічного дослідження. У дітей спостерігалися симптоми, що відповідали раніше описаним симптомам перорального передозування альфа-2-агоністів у дітей раннього віку. Повідомлялося про повне відновлення стану обох дітей протягом 24 годин.

Лікарська взаємодія

Дослідження лікарської взаємодії не проводились.

Препарат Мірвасо протипоказаний пацієнтам, які отримують лікування інгібіторами моноаміноксидази (МАО), та пацієнтам, які приймають трициклічні або тетрациклічні антидепресанти, що впливають на норадренергічну передачу .

Слід врахувати можливість адитивного або потенціюючого ефекту при застосуванні із засобами, що пригнічують функцію центральної нервової системи (алкоголь, барбітурати, опіати, седативні засоби або анестетики).

Дані про рівні циркулюючих катехоламінів після застосування препарату Мірвасо відсутні. Однак рекомендується проявляти обережність у разі прийому пацієнтами засобів, що можуть вплинути на обмін та захоплення циркулюючих амінів, таких як аміназин, метилфенідат, резерпін.

Рекомендується проявляти обережність на початку (або під час зміни дози) супутнього застосування системного засобу (незалежно від лікарської форми), що може взаємодіяти з агоністами альфа-адренергічних рецепторів або змінювати їх активність, тобто агоністів або антагоністів адренергічних рецепторів (наприклад ізопреналіну, празозину).

Бримонідин може призвести до зниження у деяких пацієнтів артеріального тиску, що не має клінічного значення. Тому рекомендується проявляти обережність при застосуванні таких лікарських засобів, як антигіпертензивні препарати та/або серцеві глікозиди, одночасно з бримонідином.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Бримонідин є високоселективним агоністом альфа-2-адренергічних рецепторів, що у тисячу разів більш селективний до альфа-2-адренергічних рецепторів, ніж до альфа-1-адренергічних рецепторів. Нанесення на шкіру обличчя високоселективного агоніста альфа-2-адренергічних рецепторів зменшує еритему внаслідок прямої вазоконстрикції у шкірі.

Фармакокінетика

Всмоктування Всмоктування бримонідину при застосуванні препарату Мірвасо оцінювали в клінічному дослідженні за участю 24 дорослих пацієнтів з еритемою обличчя внаслідок розацеа. Усім залученим пацієнтам призначали одноденне застосування очних крапель 0,2 % розчину бримонідину з подальшим нанесенням на шкіру препарату Мірвасо один раз на добу протягом 29 днів (внутрішньо-індивідуальне порівняння системного впливу). У 1-й день дослідження всі пацієнти кожні 8 годин отримували 1 краплю очних крапель 0,2 % розчину в кожне око протягом 24-годинного періоду (загалом 3 дози). Після багатократного нанесення препарату Мірвасо на шкіру обличчя накопичення препарату в плазмі не спостерігалося протягом усього періоду лікування: найвища середня (± стандартне відхилення) максимальна концентрація в плазмі (Cmax) та площа під кривою концентрація-час від 0 до 24 годин ( AUC0-24 год) були 46 ± 62 пг/мл та 417 ± 264 пг*год/мл відповідно. Ці рівні значно нижчі (у 2 рази), ніж ті, що спостерігалися після одноденного застосування очних крапель 0,2 % розчину бримонідину. Розподіл Зв’язування бримонідину з білками не досліджувалось. Метаболізм Бримонідин переважно метаболізується в печінці. Виведення Екскреція з сечею є основним шляхом елімінації бримонідину та його метаболітів.

Фізико-хімічні властивості

непрозорий гель від білого до світло-жовтого кольору.

Особливості застосування

Препарат Мірвасо не слід наносити на подразнену шкіру або відкриті рани. У разі серйозного подразнення або контактної алергії застосування лікарського засобу слід припинити.

Еритема та гіперемія

Ефект препарату Мірвасо починає зменшуватися через декілька годин після нанесення. Повідомлялося, що у деяких пацієнтів еритема та гіперемія поверталися з більшою інтенсивністю, ніж та, що була на вихідному рівні. Більшість випадків спостерігалися в межах перших 2 тижнів лікування . Початок гіперемії, пов’язаної із застосуванням препарату Мірвасо, коливається приблизно від 30 хвилин до декількох годин . У більшості цих випадків еритема та гіперемія проходили після відміни препарату Мірвасо.

Якщо спостерігається погіршення еритеми, препарат Мірвасо слід відмінити. Симптоматичні заходи, такі як охолодження, застосування нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ) та антигістамінних препаратів, можуть полегшити симптоми. Після повторного нанесення препарату Мірвасо повідомляли про рецидив посиленої еритеми та гіперемії. До відновлення лікування після тимчасової відміни через посилену еритему або гіперемію слід провести пробне нанесення на невелику ділянку обличчя щонайменше за один день до продовження застосування на усе обличчя.

Важливо проінформувати пацієнта про необхідність не перевищувати рекомендовану дозу та частоту застосування: наносити один раз на добу тонким шаром.

Препарат Мірвасо не слід наносити поблизу очей.

Застосування препарату Мірвасо пацієнтам з порушенням функції печінки або нирок не досліджувалось.

Слід уникати збільшення добової дози та/або частоти щоденного нанесення лікарського засобу, оскільки оцінка безпеки застосування більш високих добових доз або повторного нанесення протягом доби не проводилась.

Одночасне застосування інших системних агоністів альфа-адренергічних рецепторів може посилювати небажані ефекти лікарських засобів цього класу у пацієнтів:

  • з тяжким, нестабільним або неконтрольованим серцево-судинним захворюванням;
  • з депресією, недостатністю церебрального або коронарного кровообігу, синдромом Рейно, ортостатичною гіпотензією, облітеруючим тромбангіїтом, склеродермією або синдромом Шегрена.

Даний лікарський засіб містить метилпарагідроксибензоат (Е 218), що може викликати алергічні реакції (можливо, віддалені у часі), і пропіленгліколь, що може спричинити подразнення шкіри.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Бримонідин не чинить будь-якого специфічного небезпечного впливу на репродуктивну функцію або на розвиток організму тварин.

Дані про застосування бримонідину вагітним обмежені або відсутні. Дослідження на тваринах не свідчать про прямий або непрямий несприятливий вплив у вигляді репродуктивної токсичності. Як запобіжний захід бажано уникати застосування препарату Мірвасо під час вагітності.

Дані про екскрецію бримонідину/метаболітів у грудне молоко відсутні. Не можна виключити ризику для новонароджених/немовлят. Препарат Мірвасо не слід застосувати жінкам, які годують груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Вплив препарату Мірвасо на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами відсутній або незначний.

Використання препарату дітьми

  • Лікування інгібіторами моноаміноксидази (МАО) (наприклад селегіліном або моклобемідом), та трициклічними (такими як іміпрамін) або тетрациклічними (такими як мапротилін, міансерин або міртазапін) антидепресантами, що впливають на норадренергічну передачу.
  • Упаковка

    По 10 г або 30 г в ламінованих пластикових тубах або в тубах з багатошарового матеріалу з кришечкою з функцією захисту від дітей; по 1 тубі в картонній коробці.

    Категория видачі

    За рецептом.

    Умови та терміни зберігання

    2 роки.

    Після першого розкриття туби препарат придатний до застосування протягом 6 місяців.

    Не потребує спеціальних умов зберігання. Не заморожувати. Зберігати у недоступному для дітей місці.