Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Минирин Мелт

Міжнародна назва: Desmopressin
Виробник: Каталент Ю.К. Свіндон Зідіс Лімітед, Великобританія/ Catalent U.K. Swindon Zydis Limited, UK.
АТ Код: АТС Н01ВА02
Клінико-фармакологічна група: Препарати гормонів для системного застосування. Гормони задньої частки гіпофіза.
Форма випуску: Ліофілізат оральний

Склад

діюча речовина: десмопресин;

1 ліофілізат оральний містить десмопресину ацетату еквівалентно 60 мкг, 120 мкг і 240 мкг десмопресину основи;

допоміжні речовини: желатин, манітол, лимонна кислота безводна.

Показання

Нецукровий діабет центрального генезу; первинний нічний енурез у пацієнтів (старше 5 років) з нормальною концентраційною здатністю нирок; симптоматичне лікування ніктурії у дорослих, пов'язаної з нічною поліурією (у ситуаціях, коли виділення сечі перевищує ємність сечового міхура.

Протипоказання

Підвищена чутливість до десмопресину або до інших компонентів препарату;

вроджена або психогенна полідипсія (з об’ємом сечоутворення понад 40 мл/кг/добу);

діагностована або підозрювана серцева недостатність та інші стани, які потребують лікування діуретиками;

діагностована гіпонатріємія;

помірна та тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну нижче 50 мл/хв);

 синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону;

зловживання алкоголем.

Дозування

МІНІРИН МЕЛТ приймають під язик, де він розчиняється без додавання води. Препарат застосовують через деякий час після прийому їжі, оскільки прийом їжі може знизити антидіуретичний ефект при застосуванні невеликих доз десмопресину та його тривалість. Якщо потрібний клінічний ефект не досягається протягом 4 тижнів в результаті адекватного підбору дози, лікування слід призупинити.

При виникненні симптомів затримки рідини і/або гіпонатріємії (головний біль, нудота, блювання, підвищення маси тіла, у тяжких випадках – виникнення судом) лікування слід призупинити до повного зникнення цих симптомів. При поновленні лікування слід суворо обмежити вживання рідини.

Нецукровий діабет

Доза підбирається індивідуально. Зазвичай добова доза знаходиться у межах 120–720 мкг. Рекомендована початкова доза для дітей і дорослих становить 60 мкг 3 рази на добу, сублінгвально. У подальшому дозу можуть змінювати залежно від реакції на лікування. Для більшості пацієнтів оптимальною підтримуючою дозою є 60–120 мкг 3 рази на добу.

Первинний нічний енурез

Рекомендована початкова доза становить 120 мкг на ніч, сублінгвально. При відсутності ефекту дозу можна збільшити до 240 мкг. Необхідне обмеження вживання рідини. Курс лікування становить 3 місяці. При необхідності продовження лікування потрібна перерва не менш ніж 1 тиждень без прийому препарату.

Ніктурія

У пацієнтів з ніктурією з метою діагностики нічної поліурії слід мати дані про об’єм та частоту сечевипускання, протягом двох днів до початку терапії. Нічна поліурія – це виділення сечі яке перевищує об’єм сечового міхура або перевищує 1/3 добового діурезу. Рекомендована початкова доза 60 мкг на ніч, сублінгвально. При відсутності ефекту протягом 1-го тижня дозу збільшують до 120 мкг і в подальшому до 240 мкг при збільшенні дози з частотою не більше 1 разу на тиждень. Необхідне обмеження прийому рідини.

Пацієнти літнього віку.

Не рекомендується розпочинати терапію у пацієнтів старше 65 років. Якщо прийнято рішення розпочати терапію десмопресином у таких пацієнтів рівень сироваткового натрію необхідно визначити перед початком лікування та через три дні після початку лікування або підвищення дози, а також в будь-який момент за призначенням лікаря.

Побічні дії

Дорослі: Таблиця 1

 

Класифікація за системами органів Дуже часто (> 10 %) Часто (1-10 %) Нечасто (0,1-1 %) Дуже рідко (0,1-0,01 %) Невідомі
Порушення з боку імунної системи Анафілактичні реакції
Порушення з боку метаболізму Гіпонатріємія* Дегідратація**, гіпернатріємія*
Психічні порушення Безсоння Сплутаність свідомості*
Порушення з боку нервової системи Головний біль* Запаморочення* Сонливість, парестезії Бронхо-спазм, набряк мозку Судоми*, астенія*, кома*
Порушення з боку органів зору Порушення зору
Порушення з боку органів слуху та вестибулярні розлади Запаморочення*
Порушення з боку серця Відчуття серцебиття
Судинні порушення Артеріальна гіпертензія Ортостатична гіпотензія
Порушення з боку дихальної системи Задишка
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Нудота*, біль у животі*, діарея, запор, блювання* Диспепсія, метеоризм, здуття живота
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин Пітливість, свербіж, висипання, кропив'янка Алергічний дерматит
Порушення з боку кістково-м’язової системи та сполучної тканини М'язові судоми, міалгія.
Порушення з боку нирок і сечовивідної системи Симптоми з боку сечового міхура та уретральні симптоми
Загальні порушення Набряки, підвищена стомлюваність Дискомфорт*, біль у грудях, грипоподібний стан Гарячка
Дослідження Підвищення маси тіла*, підвищення рівня печінкових ферментів, гіпокаліємія.

*Гіпонатріємія може спричиняти головний біль, болі у животі, нудоту, блювання, підвищення маси тіла, запаморочення, сплутаність свідомості, загальне нездужання, погіршення пам’яті, а в тяжких випадках – судоми та кому.

** Тільки при нецукровому діабеті.

Діти: Таблиця 2

 

Класифікація за системами органів Дуже часто (> 10 %) Часто (1-10 %) Нечасто (0,1-1 %) Дуже рідко (0,1-0,01 %) Невідомі
Порушення з боку імунної системи Анафілактичні реакції
Порушення з боку метаболізму Гіпонатріємія**
Психічні порушення Лабільність настрою**, агресія*** Симптоми тривожності кошмари*, зміни настрою**** Аномальна поведінка, емоційні порушення, депресія, галюцинації, безсоння
Порушення з боку нервової системи Порушення уваги, психомоторна гіперактивність, судоми*
Порушення з боку серця Артеріальна гіпертензія
Судинні порушення Артеріальна гіпертензія Ортостатична гіпотензія
Порушення з боку дихальної системи Носова кровотеча
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Нудота*, біль у животі*, діарея, блювання*
Порушення з боку шкіри та підшкірної тканини Алергічний дерматит, пітливість, висипання, кропив'янка
Порушення з боку нирок і сечовивідної системи Симптоми з боку сечового міхура та уретральні симптоми
Загальні порушення Периферичні набряки, підвищена стомлюваність Підвищена збудливість

*Гіпонатріємія може спричиняти головний біль, болі у животі, нудоту, блювання, підвищення маси тіла, запаморочення, сплутаність свідомості, загальне нездужання, погіршення пам’яті, а в тяжких випадках – судоми та кому.

** У постмаркетингових дослідженнях спостерігалось однаково часто у дітей різних вікових груп (<18 років).

*** У постмаркетингових дослідженнях спостерігалось винятково у дітей.

**** У постмаркетингових дослідженнях первинно спостерігалось у дітей (<12 років).

Передозування

Передозування препарату призводить до подовження тривалості дії з підвищеним ризиком затримки рідини і гіпонатріємії.

Симптоми передозування: головний біль, нудота, незначна артеріальна гіпертензія, тахікардія, «припливи».

Лікування: необхідно перервати лікування препаратом, обмежити вживання рідини, симптоматичне лікування за необхідності.

Лікарська взаємодія

При одночасному застосуванні з окситоцином слід прийняти до уваги збільшення антидіуретичного ефекту та зниження перфузії матки.

Застосування препаратів, здатних викликати синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону, такі як трициклічні антидепресанти, селективні інгібітори зворотнього захоплення серотоніну, хлорпромазин, клофібрат і карбамазепін, а також деякі антидіабетичні засоби з групи сульфонілсечовини, особливо хлорпропамід, можуть посилювати антидіуретичний ефект препарату і призводити до підвищення ризику затримки рідини і гіпонатріємії, а солі літію можуть зменшити антидіуретичний ефект.

Одночасне застосування з нестероїдними протизапальними засобами може спричиняти затримку рідини/ гіпонатріємію.

Поєднання з лоперамідом може підвищити рівень десмопресину в 3 рази у плазмі крові і збільшити ризик виникнення побічних ефектів (затримки рідини і гіпонатріємії). Незважаючи на те, що подібні дослідження не проводились, існує можливість, що інші лікарські препарати, які знижують тонус і моторику гладкої мускулатури кишечнику, можуть володіти подібним ефектом.

Прийом їжі може зменшити інтенсивність та тривалість антидіуретичного ефекту при застосуванні низьких доз препарату.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Препарат містить десмопресин – структурний аналог природного гормона гіпофізу – аргінін вазопресину. Десмопресин отриманий у результаті змін у побудові молекули вазопресину – дезамінування 1-цистеїну і заміщення 8-L-аргініну на 8-D-аргінін. Ці структурні зміни приводять, у поєднанні зі значною посиленою антидіуретичною здатністю, до менш вираженої дії на гладку мускулатуру судин і внутрішніх органів порівняно з вазопресином, що обумовлює відсутність небажаних спастичних побічних ефектів і більш тривалої дії. Препарат збільшує проникність епітелію дистальних відділів звивистих канальців нирок для води і підвищує її реабсорбтивну здатність. Застосування препарату при нецукровому діабеті призводить до зменшення об’єму сечі, що виділяється, і одночасного збільшення її осмолярності та зниження осмолярності плазми крові. Це призводить до зниження частоти сечовипускання та зменшення сечовипускання.

Фармакокінетика

Всмоктування: повна середня біодоступність десмопресину введеного сублінгвально у формі Мінірин Мелт у дозі 200, 400 та 800 мкг, становить 0,25 % при 95 % довірливому інтервалі від 0,21 % до 0,31 %. Максимальна концентрація становила 14, 30 та 65 пг/мл після введення 200, 400 та 800 мкг відповідно. Максимальний період знаходження у крові становив від 0,5 до 2 годин після введення дози. Розподіл: розподіл десмопресину найкраще описаний двофазною моделлю з об’ємом розподілу у фазу елімінації 0,3–0,5 л/кг. Біотрансформація: метаболізм десмопресину in vivo не вивчався. У дослідженнях мікросомального метаболізму у клітинах печінки людини in vitro виявлена відсутність будь-яких значимих кількостей десмопресину метаболізованого системої цитохрому Р450. Таким чином, метаболізм десмопресину у печінці in vivo маловірогідний. Ефект десмопресину на концентрацію у плазмі крові інших препаратів вірогідно мінімальний у зв’язку з відсутністю ефекту на систему цитохрому Р450. Виділення: повний кліренс десмопресину становить 7,6 л/год. Кінцевий час напівжиття десмопресину становить 2,8 години, у здорових добровольців доля препарату, виділеного у незміненому вигляді, становить 525 (44 %-60 %). Лінійність/нелінійність: відсутні дані щодо нелінійності якого-небудь фармакокінетичного параметру десмопресину.

Фізико-хімічні властивості

ліофілізат оральний круглої форми, білого кольору з маркуванням у вигляді краплі з одного боку для 60 мкг; з маркуванням у вигляді двох крапель – для 120 мкг; з маркуванням у вигляді трьох крапель для 240 мкг.

Вплив на керування автотранспортом або іншими механізмами, а так само на швидкість реакції

Препарат не впливає або має незначний вплив на здатність керувати автомобілем і працювати з механізмами, що треба враховувати водіям та фахівцям, робота яких потребує підвищеної пильності.

Особливості застосування

Обов’язковим є обмеження до мінімуму прийому рідини за 1 годину до застосування і протягом 8 годин після застосування препарату у пацієнтів при первинному нічному енурезі та ніктурії. Лікування без супутнього зниження вживання рідини може призвести до її затримки та/або гіпонатріємії з або без супутніми симптомами та ознаками (головний біль, нудота, блювання, збільшення маси тіла, а в тяжких випадках - судоми). Усі пацієнти та особи, які їх контролюють, мають бути ретельно проінструктовані про необхідність дотримання водного режиму.

Слід оцінити наявність дисфункції сечового міхура і обструкції протоків перед початком лікування.

Пацієнти літнього віку та пацієнти з низькими рівнями натрію в сироватці мають підвищений ризик гіпонатріємії. Лікування препаратом слід припинити на фоні гострого інтеркурентного захворювання, яке характеризується водним та/або електролітним дисбалансом (системні інфекції, гарячка, гастроентерит). Препарат слід застосовувати з обережністю пацієнтам з ризиком підвищення внутрішньочерепного тиску. Препарат слід застосовувати з обережністю пацієнтам з водним та/або електролітним дисбалансом.

Наявність затримки рідини можна визначити шляхом моніторингу маси тіла пацієнта, концентрації натрію у плазмі крові або осмоляльності.

Збільшення маси тіла може бути пов’язане з передозуванням препарату або частіше через гіпергідратацію.

Використання препарату дітьми

Застосовується дітям старше 5 років для лікування первинного нічного енурезу.

Використання вагітними або при годуванні груддю

З обережністю призначають у період вагітності. Застосування вагітним можливе лише у тому випадку, коли очікувана користь для майбутньої матері перевищує потенційний ризик для плода.

Результат аналізу молока матерів, які годують та приймали високі дози десмопресину (300 мкг інтраназально), свідчить, що кількість десмопресину, яка може передаватися немовляті, значно менша за ту, яка необхідна для впливу на діурез.

Упаковка

По 10 ліофілізатів оральних у блістері. 1, 3 або 10 блістерів у картонній пачці.

Категория видачі

За рецептом.

60 мкг та 120 мкг

Умови та терміни зберігання

4 роки.

Зберігати при температурі не вище 25 °С в сухому місці в оригінальній упаковці. Зберігати в недоступному для дітей місці.