Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Миакальцик

Міжнародна назва: Calcitonin (salmon synthetic)
Виробник: Новартіс Фарма Штейн АГ, Швейцарія/Novartis Pharma Stein AG, Switzerland.
АТ Код: АТХ Н05В А01
Клінико-фармакологічна група: Засоби, що регулюють обмін кальцію. Антипаратиреоїдні засоби. Кальцитонін (лосося синтетичний).
Форма випуску: Розчин для ін’єкцій

Склад

діюча речовина: calcitonin (salmon synthetic);

1 мл розчину для ін’єкцій містить 100 МО синтетичного кальцитоніну лосося (1 МО відповідає 0,2 мкг синтетичного кальцитоніну лосося);

допоміжні речовини: кислота оцтова льодяна; натрію ацетат, тригідрат; натрію хлорид; вода для ін’єкцій.

Показання

  • Профілактика гострої втрати кісткової маси через раптову іммобілізацію, наприклад у пацієнтів із нещодавніми переломами у результаті остеопорозу.
  • Для лікування хвороби Педжета тільки у пацієнтів, які не відповідають на альтернативні методи лікування або для яких таке лікування не підходить, наприклад, пацієнти із тяжкою нирковою недостатністю.
  • Лікування гіперкальціємії, зумовленої злоякісними пухлинами.

Протипоказання

Підвищена чутливість до кальцитоніну лосося або до будь-якого іншого компонента препарату.

Наявна в анамнезі гіпокальціємія.

Дозування

Лікування кальцитоніном повинно обмежуватися якомога коротшим терміном із застосуванням мінімальної ефективної дози.

Препарат застосовувати для підшкірної (п/ш) або внутрішньом’язової (в/м) ін’єкції, або для безперервної внутрішньовенної (в/в) інфузії.

Пацієнти мають отримати точні інструкції лікаря або медсестри щодо самостійного підшкірного або внутрішньом’язового введення препарату. Кальцитонін лосося можна застосовувати перед сном, щоб зменшити частоту нудоти або блювання, що можуть виникнути, особливо під час лікування.

Профілактика гострої втрати кісткової маси.

Профілактика гострої втрати кісткової маси через раптову іммобілізацію, наприклад, у пацієнтів з нещодавніми переломами: рекомендована доза становить 100 МО щоденно або 50 МО 2 рази на добу підшкірно або внутрішньом’язово. Дозу можна зменшити до 50 МО щодня на початку ремобілізації. Рекомендований термін лікування становить 2 тижні та не повинен перевищувати 4 тижні у будь-якому випадку через підвищений ризик розвитку злоякісних новоутворень при довготривалому застосуванні.

Хвороба Педжета.

Рекомендована доза становить 100 МО на добу підшкірно або внутрішньом’язово, однак призначення мінімальної дози 50 МО 3 рази на тиждень призводило до клінічного та біохімічного поліпшення. Дозування має бути припинено, як тільки пацієнт відреагував і симптоми зникли.

Тривалість лікування не слід перевищувати більше 3 місяців через підвищений ризик розвитку злоякісних новоутворень при довготривалому застосуванні. За виняткових обставин, наприклад, для пацієнтів зі схильністю до патологічних переломів, тривалість лікування може бути продовжена, але не рекомендується більше 6 місяців. Для таких хворих може розглядатися періодичне повторне лікування, але слід брати до уваги підвищений ризик розвитку злоякісних новоутворень при довготривалому застосуванні.

Вплив кальцитоніну можна контролювати шляхом вимірювання відповідних маркерів кісткового ремоделювання, таких як лужна фосфатаза сироватки крові, гідроксипролін або дезоксипіридинолін у сечі. Дозу препарату коригують з урахуванням реакції хворого на лікування.

На тлі лікування концентрація лужної фосфатази у крові та екскреція гідроксипроліну із сечею знижуються, а часто і нормалізуються. Однак слід мати на увазі, що в окремих випадках після початкового зниження значення цих показників можуть знову підвищитися. У цих випадках, вирішуючи питання щодо відміни лікування або часу його відновлення, лікар має керуватися клінічною картиною.

Через один або кілька місяців після відміни лікування порушення метаболізму кісткової тканини можуть виникнути знову; у цьому випадку необхідно проведення нового курсу лікування препаратом Міакальцик®.

Гіперкальціємія, зумовлена злоякісними пухлинами.

Рекомендована початкова доза становить 100 МО кожні 6-8 годин і вводиться підшкірно або внутрішньом’язово. Крім того, кальцитонін лосося можна вводити у вигляді внутрішньовенних ін’єкцій після попередньо проведеної регідратації.

Якщо відповідь на лікування не є задовільною після одного або двох днів лікування, дозу препарату можна збільшити максимально до 400 МО кожні 6-8 годин. У тяжких або екстрених випадках можна провести внутрішньовенну інфузію препарату із розрахунку до 10 МО/кг маси тіла у 500 мл 0,9 % розчину натрію хлориду протягом не менше 6 годин.

Оскільки кальцитонін лосося є пептидом, може спостерігатися адсорбція препарату на пластик інфузійного набору. Ця особливість має потенційну можливість знижувати загальну дозу препарату, що потрапляє в організм пацієнта. Часте спостереження за клінічною та лабораторною відповіддю, включаючи вимірювання рівнів кальцію у сироватці крові, рекомендується особливо на ранніх етапах лікування. Дозу препарату Міакальцик® слід підбирати індивідуально з урахуванням особливих вимог пацієнта.

Тривалість лікування слід зменшити до найкоротших термінів.

Застосування пацієнтам літнього віку.

Досвід застосування кальцитоніну пацієнтам літнього віку свідчить про те, що у цій віковій групі не відзначено погіршення переносимості препарату чи необхідності змінювати режим дозування.

Пацієнти з порушенням функції печінки.

Досвід застосування кальцитоніну пацієнтам зі зниженою функцією печінки свідчить про відсутність погіршення переносимості препарату чи необхідності змінювати режим дозування.

Пацієнти з порушенням функції нирок. Метаболічний кліренс є значно нижчим у пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності порівняно зі здоровими добровольцями. Однак клінічне значення цього факту не відоме.

Діти.

Наявна кількість доказів недостатня, щоб обґрунтувати застосування кальцитоніну лосося при станах, пов’язаних з остеопорозом у дітей. Застосування кальцитоніну дітям (до 18 років) не рекомендоване.

Передозування

Симптоми. Нудота, блювання, запаморочення, припливи, що виникають при парентеральному введенні препарату Міакальцик®, є дозозалежними небажаними ефектами. Після застосування разових доз (до 10000 МО) кальцитоніну лосося у вигляді ін’єкцій небажані реакції, за винятком нудоти і блювання, та загострення фармакологічних ефектів, не спостерігалися.

Лікування – симптоматичне.

Побічні реакції.

Найчастішими побічними реакціями є нудота, блювання та припливи. Ці ефекти залежать від дози і найчастіше відзначаються при внутрішньовенному введенні порівняно з внутрішньом’язовим і підшкірним введенням.

Нижче наведені побічні реакції, розподілені за частотою виникнення: дуже часто (³1/10), часто (³1/100, <1/10), нечасто (³1/1000, <1/100), рідко (≥1/10000, <1/1000), дуже рідко (<1/10000), частота невідома (не може бути оцінена з наявних даних).

Результати досліджень: рідко – утворення нейтралізуючих антитіл до кальцитоніну1.

З боку нервової системи: часто – запаморочення, головний біль, порушення смаку (дисгевзія); частота невідома – тремор.

З боку органів зору: нечасто – порушення зору.

З боку травного тракту: дуже часто – нудота або нудота з блюванням2; часто – діарея, абдомінальний біль.

З боку нирок та сечовидільної системи: нечасто – поліурія.

З боку шкіри та підшкірної тканини: нечасто – генералізований висип, свербіж; частота невідома – кропив’янка.

З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: часто – м’язові та кісткові болі, включаючи артралгію.

З боку обміну речовин та харчування: рідко – транзиторне зниження рівня кальцію у крові3; частота невідома – гіпокальціємія

З боку серцево-судинної системи: дуже часто – припливи крові до обличчя або верхньої частини тіла4; нечасто – артеріальна гіпертензія.

Загальні порушення та реакції у місці введення: часто – підвищена втомлюваність; нечасто – грипоподібні симптоми, набряки (обличчя, периферичні та генералізовані), реакції у місці ін’єкції.

З боку імунної системи: нечасто – гіперчутливість; дуже рідко – серйозні алергічні реакції, такі як бронхоспазм, набряк язика та набряк гортані, анафілактичний шок.

Злоякісні новоутворення (при тривалому застосуванні): часто.

Частота перелічених побічних реакцій частково заснована на результатах клінічних досліджень препарату Міакальцик®, спрей назальний.

1 Утворення нейтралізуючих антитіл до кальцитоніну. Утворення цих антитіл, як правило, не пов’язане з втратою клінічної ефективності застосування препарату, хоча їх присутність у невеликого відсотка пацієнтів після тривалого лікування може призвести до зниження реакції на препарат. Присутність антитіл, немає ніякого відношення до появи алергічних реакцій, що зустрічаються рідко. Знижена регуляція рецепторів кальцитоніну може також призвести до зниження клінічної відповіді у невеликого відсотка пацієнтів після тривалої терапії.

2 Нудота або нудота з блюванням відзначається приблизно у 10 % пацієнтів, які отримували кальцитонін. Ефект виникає на початку терапії і має тенденцію до зменшення або зникнення при подальшому застосуванні або зниженні дози. Протиблювальні засоби можна застосовувати у разі необхідності. Нудота, блювання виникають рідше, коли ін’єкція робиться у вечірній час і після їди.

3 У випадку пацієнтів із високим ремоделюванням кісткової тканини (хвороба Педжета та молоді пацієнти) транзиторне зниження рівня кальцію у крові може виникнути через 4-6 годин після введення, як правило, безсимптомно.

4 Припливи (до обличчя або верхньої частини тіла) не є алергічною реакцією, а являються фармакологічним ефектом і зазвичай спостерігаються від 10 до 20 хвилин після введення.

Лікарська взаємодія

Рівень кальцію у сироватці крові може бути тимчасово зниженим після введення кальцитоніну, зокрема після початку терапії у пацієнтів з аномально високим рівнем обміну кісткової тканини. Цей ефект зменшується, оскільки активність остеокластів знижується.

Слід проявляти обережність пацієнтам, які отримують лікування одночасно із серцевими глікозидами або блокаторами кальцієвих каналів. Може знадобитися коригування дози цих препаратів у зв’язку з тим, що їх терапевтичний ефект може бути зміненим внаслідок зміни клітинної концентрації електроліту.

Застосування кальцитоніну у поєднанні з бісфосфонатами може призвести до додаткового зниження ефекту кальцію.

Одночасне застосування кальцитоніну та препаратів літію може викликати зниження концентрацій літію у плазмі крові. Дозування літію може потребувати корекції.

Несумісність

Не слід використовувати для внутрішньовенного введення препарату скляні контейнери або контейнери з твердого пластику. Не слід змішувати препарат з іншими лікарськими засобами в одній ємності.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Кальцитонін є гормоном, що впливає на обмін кальцію в організмі; він пригнічує резорбцію кісткової тканини шляхом прямої дії на остеокласти. Пригнічуючи активність остекластів за рахунок дії на специфічні рецептори, кальцитонін лосося знижує резорбцію кісткової тканини. У фармакологічних дослідженнях на тваринах було показано, що кальцитонін проявляє аналгетичну активність. Кальцитонін суттєво знижує швидкість обміну в кістковій тканині при станах з підвищеною швидкістю резорбції кісткової тканини, таких як хвороба Педжета і гостра втрата кісткової маси через раптову іммобілізацію. Відсутність порушення процесу мінералізації кісткової тканини при застосуванні кальцитоніну була продемонстрована в гістоморфометричних дослідженнях кісткової тканини з участю чоловіків та на тваринах. Зниження швидкості резорбції кісткової тканини, якщо оцінювати за зниженням рівнів гідроксипроліну і дезоксипіридиноліну в сечі, спостерігається після проведення лікування кальцитоніном у здорових добровольців і пацієнтів з розладами, що пов’язані з порушеннями у кістковій тканині, включаючи хворобу Педжета і остеопороз. Кальцій-знижувальний ефект кальцитоніну зумовлюється як зменшенням відтоку кальцію з кісток у позаклітинну рідину, так і гальмуванням ниркової канальцевої реабсорбції кальцію.

Фармакокінетика

Кальцитонін лосося швидко всмоктується і виводиться. Максимальна концентрація у крові досягається у межах 1 години. Після підшкірного введення піковий рівень у плазмі крові досягається приблизно через 23 хвилини. Дослідження на тваринах показали, що кальцитонін після парентерального введення препарату в основному метаболізується за допомогою протеолізу у нирках. Метаболіти не мають специфічної біологічної активності кальцитоніну. Біодоступність препарату після підшкірного і внутрішньом’язового введення у людей є високою і подібною для обох шляхів введення препарату (71 % і 66 % відповідно). Кальцитонін має короткий період напівжиття у фазі всмоктування, що становить 10-15 хвилин. Період напіввиведення становить приблизно 1 годину після внутрішньом’язового введення та 1-1,5 години після підшкірного введення. Кальцитонін лосося насамперед і майже винятково розпадається у нирках, утворюючи фармакологічно неактивні фрагменти молекули. Таким чином, метаболічний кліренс значно нижчий у пацієнтів із термінальною стадією ниркової недостатності, ніж у здорових людей. Проте клінічне значення цього висновку невідоме. Зв’язування з білками плазми крові становить 30-40 %. Характеристики у пацієнтів Існує взаємозв’язок між дозою кальцитоніну при підшкірному введенні препарату і максимальною концентрацією препарату у плазмі крові. Після парентерального введення 100 МО кальцитоніну максимальна концентрація препарату у плазмі крові знаходиться у діапазоні близько 200-400 пкг/мл. Підвищення частоти випадків нудоти та блювання може бути пов’язано з більш високими рівнями препарату у крові.

Фізико-хімічні властивості

прозорий безбарвний розчин.

Вплив на керування автотранспортом або іншими механізмами, а так само на швидкість реакції

Дослідження впливу препарату Міакальцик® на здатність керувати транспортними засобами і працювати з механізмами не проводилися. Враховуючи, що у чутливих хворих при застосуванні препарату можуть виникнути побічні реакції (підвищена втомлюваність, запаморочення, порушення зору), на період прийому препарату слід утриматися від керування транспортними засобами або виконання інших робіт, що потребують концентрації уваги.

Особливості застосування

Ампули препарату Міакальцик® необхідно ретельно оглянути. Якщо розчин нечистий і безбарвний або містить якісь частки, або ампули пошкоджені – розчин не слід застосовувати.

Розчин для проведення інфузії слід готувати безпосередньо перед його застосуванням, використовуючи для цього м’які поліетиленові пакети з ПВХ для інфузій. Не слід використовувати для внутрішньовенного введення препарату скляні контейнери або контейнери з твердого пластику. Залишки вмісту ампул для одноразового використання потрібно викидати. Перед внутрішньом’язовим і підшкірним введенням розчин слід зігріти до кімнатної температури.

З мікробіологічної точки зору цей препарат, якщо його вводити у вигляді ін’єкції, необхідно застосувати одразу ж після того, як його температура досягне кімнатної, або негайно після розведення у 0,9 % розчині натрію хлориду у м’яких мішках тільки з ПВХ, якщо препарат вводити у вигляді інфузії.

Оскільки кальцитонін лосося являє собою пептид, існує імовірність розвитку системних алергічних реакцій. У пацієнтів, яким застосовували Міакальцик®, повідомлялося про алергічні реакції, включаючи поодинокі випадки анафілактичного шоку. Такі реакції слід відрізняти від генералізованих або місцевих припливів крові, що є загальними неалергічними реакціями на кальцитонін. Шкірні проби слід проводити пацієнтам із підозрою на чутливість до кальцитоніну до їх лікування кальцитоніном.

Мета-аналіз рандомізованих контрольованих досліджень, проведених у пацієнтів з остеоартритом та остеопорозом показав, що тривале застосування кальцитоніну пов’язане з невеликим, але статистично значущим підвищеним ризиком розвитку раку порівняно з пацієнтами, які отримували плацебо. При довгострокових клінічних дослідженнях було виявлено, що ризик розвитку раку був від 0,7 % і 2,4 % вищим у пацієнтів, які отримували плацебо. Базуючись на невеликому числі випадків, летальність від раку також була у пацієнтів, які застосовували кальцитонін у цих дослідженнях, що може вказувати на підвищений ризик розвитку раку при застосуванні лікарського засобу. Пацієнти у цих дослідженнях застосовували пероральні та інтраназальні форми кальцитоніну, проте імовірно, що підвищений ризик також характерний і для кальцитоніну, що застосовується підшкірно, внутрішньом’язово або внутрішньовенно, особливо при тривалому застосуванні, тому що системний вплив кальцитоніну у таких пацієнтів очікується вищий, ніж в інших формах.

Ампули препарату Міакальцик® містять менше 23 мг/мл натрію і тому вважаються вільними від натрію.

Використання вагітними або при годуванні груддю

Оскільки досліджень з участю вагітних жінок не проводилося, Міакальцик® не слід призначати цій групі пацієнтів. Однак дослідження на тваринах показали, що кальцитонін лосося не проявляє ембріотоксичних та тератогенних ефектів.

Невідомо, чи екскретується кальцитонін лосося у грудне молоко людини. У тварин, як було показано, кальцитонін лосося знижує рівень лактації та проникає у молоко. Тому застосування препарату у період годування груддю не рекомендується.

Упаковка

По 1 мл розчину в ампулі; по 5 ампул в упаковці.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

5 років.

Зберігати у холодильнику при температурі 2-8 °C. Не заморожувати.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Ампули використовувати негайно після відкриття, оскільки розчин в ампулах не містить консерванту.