Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Мерофаст

Міжнародна назва: Meropenem
АТ Код: АТС J01D H02
Клінико-фармакологічна група: Протимікробні засоби для системного застосування.

Бета-лактамні антибіотики. Карбапенеми.

Склад

діюча речовина: meropenem;

1 флакон містить меропенему тригідрату еквівалентно 500 мг або 1 г меропенему безводного;

допоміжна речовина: натрію карбонат безводний.

Показання

Лікування інфекцій, спричинених чутливими до меропенему збудниками:

  • пневмонії, включаючи госпітальну;
  • інфекції сечовивідних шляхів;
  • інтраабдомінальні інфекції;
  • гінекологічні інфекції, такі як ендометрит;
  • інфекції шкіри та м’яких тканин;
  • менінгіт;
  • септицемія;
  • емпірична терапія при підозрі на бактеріальну інфекцію у дорослих хворих із фебрильною нейтропенією, як монотерапія або в комбінації з антивірусними або протигрибковими препаратами.

Протипоказання

Підвищена чутливість до препарату. Діти з порушеннями функції печінки та нирок.

Дозування

Перед застосуванням необхідно провести пробу на чутливість.

Дорослі.

Дозування та тривалість терапії встановлюють залежно від типу, тяжкості інфекції та стану пацієнта.

Рекомендована добова доза становить:

  • при лікуванні пневмонії, інфекцій сечовивідних шляхів, гінекологічних інфекцій, таких як ендометрит, інфекцій шкіри та м’яких тканин – 500 мг меропенему кожні 8 годин;
  • при лікуванні госпітальних пневмоній, перитоніту, підозрюваних інфекцій у пацієнтів з нейтропенією, септицемією – 1000 мг меропенему кожні 8 годин;
  • при кістозному фіброзі рекомендована доза становить 2 г кожні 8 годин;
  • при менінгіті рекомендована доза становить 2 г кожні 8 годин.

Як і у випадку з іншими антибіотиками, слід дотримуватися особливої обережності при застосуванні меропенему як монотерапії тяжкохворим пацієнтам з відомою або підозрюваною інфекцією Pseudomonas aeruginosa нижніх дихальних шляхів.

При лікуванні інфекції Pseudomonas aeruginosa слід регулярно проводити тест на чутливість.

Хворі з нирковою недостатністю.

Для пацієнтів із кліренсом креатиніну менше 51 мл/хв дозу слід знизити за зазначеною нижче схемою.

 

Кліренс креатиніну (мл/хв) Доза (на основі одиниць дози 500 мг, 1 г, 2 г) Частота
26-50 одна одиниця дози кожні 12 годин
10-25 половина одиниці дози кожні 12 годин
< 10 половина одиниці дози кожні 24 години

Хворі з печінковою недостатністю.

Для пацієнтів з печінковою недостатністю коригування дози не потрібне.

Пацієнти літнього віку.

Для пацієнтів літнього віку з нормальною функцією нирок або показниками кліренсу креатиніну вище 50 мл/хв коригування дози не потрібне.

Побічні дії

Меропенем, як правило, добре переноситься. Побічні реакції рідко потребують припинення лікування. Про серйозні побічні реакції повідомлялося дуже рідко. Для оцінки частоти виникнення небажаних явищ застосовували такі критерії: поширені (1 %, < 10 %), непоширені (0,1 %, < 1 %) та дуже рідко поширені (0,01 %, < 0,1 %).

Поширені (1 %,< 10 %)

З боку системи крові і лімфатичної системи: тромбоцитопенія.

З боку нервової системи: головний біль.

З боку травної системи: нудота, блювання, діарея, біль у черевній порожнині, підвищення концентрацій трансаміназ, лужної фосфатази, лактатдегідрогенази в сироватці.

З боку шкіри та підшкірної тканини: висипання, свербіж.

Реакції в місці введення: запалення, біль.

Непоширені (0,1 %, < 1 %)

З боку системи крові і лімфатичної системи: еозинофілія, тромбоцитопенія.

Гепатобіліарні розлади: підвищення концентрації білірубіну.

Дуже рідко поширені (0,01 % ,< 0,1 %)

З боку нервової системи: судоми.

Частота не встановлена

З боку системи крові і лімфатичної системи: лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія

З боку імунної системи: ангіоневротичний набряк, прояви анафілаксії.

З боку нервової системи: парестезія.

З боку травної системи: псевдомембранозний коліт.

З боку шкіри та підшкірної тканини: кропив’янка, синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема, токсичний епідермальний некроліз.

Реакції в місці введення: тромбофлебіт.

Інше: оральний та вагінальний кандидоз.

Передозування

Побічні ефекти після передозування відповідають характеристикам побічних реакцій, які описані в розділі «Побічні реакції». Лікування симптоматичне; гемодіаліз.

Лікарська взаємодія

Необхідно дотримуватись обережності при призначенні меропенему одночасно з потенційно токсичними для нирок ліками. Пробенецид конкурує з меропенемом щодо тубулярного виведення і пригнічує ренальну секрецію, що призводить до подовження періоду напіврозпаду та підвищення концентрації меропенему в плазмі. Оскільки сила і тривалість дії меропенему, введеного без пробенециду, ідентичні, не рекомендується застосовувати пробенецид і меропенем одночасно.

Потенційний вплив меропенему на зв’язування білків іншими препаратами або їх метаболізм не вивчався.

Меропенем може зменшити рівень вальпроєвої кислоти в сироватці. У деяких пацієнтів ці рівні можуть бути субтерапевтичними.

Меропенем призначався одночасно з іншими лікарськими засобами без жодної небажаної фармакологічної взаємодії (крім пробенециду, про який згадано вище).

Несумісність

Меропенем не слід змішувати або додавати до інших лікарських засобів.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Меропенем – карбапенемовий антибіотик для парентерального застосування, відносно стабільний до впливу людської дегідропептидази-1 (DHP-1), тому не потребує додавання інгібітору DHP-1. Меропенем чинить бактерицидну дію шляхом втручання у життєво важливий синтез стінок бактеріальної клітини. Легкість, з якою він проникає у стінки бактеріальної клітини, високий рівень стабільності до всіх серинових бета-лактамаз та виражена спорідненість із білками, що зв’язують пеніцилін (PBP), пояснюють виражену бактерицидну дію меропенему проти широкого спектра аеробних та анаеробних бактерій. Мінімальні бактерицидні концентрації (МВС) зазвичай є такими ж, як і мінімальні інгібуючі концентрації (МІС). Для 76 % бактерій співвідношення МВС : МІС становило 2 та менше. Меропенем стабільний у тестах на чутливість. Тести in vitro показують, що меропенем діє синергічно з різними антибіотиками. Як було продемонстровано in vitro та in vivo, меропенем має постантибіотичний ефект. З огляду на фармакокінетику та співвідношення клінічних та мікробіологічних результатів щодо діаметра зони та мінімальних інгібуючих концентрацій (МІС) для мікроорганізмів, рекомендується єдиний комплекс критеріїв чутливості до меропенему.  
Чутливість Метод оцінки
Діаметр зони пригнічення росту (мм) MIC (мінімальна інгібуюча концентрація) (мг/л)
Чутливі ≥ 14 ≤ 4
З проміжною чутливістю 12-13 8
Нечутливі ≤ 11 ≥ 16

Антибактеріальний спектр меропенему, що визначається in vitro, включає більшість клінічно значущих грампозитивних і грамнегативних, аеробних і анаеробних видів бактерій, а саме: грампозитивні аероби: Bacillus spp., Corynebacterium diphtheriae, Enterococcus faecalis, Enterococus liquifaciens, Enterococcus avium, Erysipelothrix rhusiopathiae, Listeria monocytogenes, Lactobacillus spp., Nocardia asteroides, Staphylococcus aureus (пеніцилін азонегативні і позитивні); Staphylococci коагулазонегативні, включаючи Staphylococus epidermidis, Staphylococcus saprophiticus, Staphylococcus capitis, Staphylococcus cohnii, Staphylococcus xylosus, Staphylococcus warneri, Staphylococcus hominis, Staphylococcus simulans, Staphylococcus intermedius, Staphylococcus sciuri, Staphylococcus lugdunensis, Streptococcus pneumonia (чутливі і стійкі до пеніциліну), Streptococcus agalactiae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus equi, Streptococcus bovis, Streptococcus mitis, Streptococcus mitior, Streptococcus milleri, Streptococcus sanguis, Streptococcus viridans, Streptococcus salivarius, Streptococcus morbillorum, Streptococcus Group G, Streptococcus Group F, Rhodococcus equi; грамнегативні аероби: Achromobacter хуlosoxidans, Acinetobacter anitratus, Acinetobacter lwoffii, Acinetobacter baumannii, Aeromonas hydrophila, Aeromonas sorbria, Aeromonascaviae, Alcaligenes faecalis, Bordatella bronchiseptica, Brucella melitensis,Campylobacter coli, Campilobacter jejuni, Citrobacter freundii, Citrobacter diversus, Citrobacter koseri, Citrobacter amalonaticus, Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter cloacae, Enterobacter sakazakii, Escherichia coli, Escherichia hermannii, Gardnerella vaginalis, Haemophilisinfluenzae (включаючи позитивні до бета-лактамази і ампіцилін-резистентні штами), Haemophilus parainfluenzae, Haemophilus ducreyi, Helicobacter pylori, Neisseriameningitidis, Neisseria gonorrhoeae (включаючи позитивні до бета-лактамази і стійкі до пеніциліну і спектиноміцину штами), Hafnia alvei, Klebsiella pneumoniae, Klebsiella aerogenes, Klebsiella ozaenae, Klebsiella oxytoca, Moraxella (Branhamella) catarrhalis, Morganella morganii, Proteus mirabilis,Proteus vulgaris, Proteus penneri, Providencia rettgeri, Providencia stuartii, Providencia alcalifaciens, Pasteurella multocida, Plesiomonas shigelloides, Pseudomonas aeruginosa, Pseudomonas putida, Pseudomonas alcaligenes, Pseudomonas cepacia, Pseudomonas fluorescens, Pseudomonas stutzeri, Pseudomonas pseudomallei, Pseudomonas acidovorans, Salmonella spp., включаючи, Salmonella enteridis/typhi, Serratia liquifaciens, Serratia rubidaea, Shigella sonnei, Shigella flexneri, Shigella boydii, Shigella dysenteriae, Vibrio cholerae,Vibrio parahaemolyticus, Vibrio vulnificus, Yersinia enterocolitica; анаеробні бактерії: Actinomyces adontolyticus, Actinomyces meyeri, Bacteroides-Prevotella-Porphyromonasspp., Bacteroides fragilis, Bacteroides vulgatis, Bacteroides vorabilis, Bacteroides pneumosintes, Bacteroides coagulans, Bacteroides uniformis, Bacteroides distasonis. Bacteroides ovatus, Bacteroides thetaiotaomicon, Bacteroides eggerthii, Bacteroides capsillosis, Bacteroides buccalis, Bacteroides corporis, Bacteroides gracilis, Prevotella melaninogenica, Prevotella intermedia, Prevotella bivia, Prevotella splanchnicus, Prevotellaoralis, Prevotella disiens, Prevotella rumenicola, Prevotella ureolyticus, Prevotella oris, Prevotellaj buccae, Prevotella denticola, Prevotella levii, Porphyromonas asaccharolitycus, Bifidobacterium spp., Bilophilia wadswothia, Clostridium perfrigens, Clostridium bifementans, Clostridium ramosum, Clostridium sporogenes, Clostridium cadaveris, Clostridium sardellii,Clostridium butyricum, Clostridium clostridiiformis, Clostridium innocuum, Clostridium subterminale, Clostridium tertium, Eubacterium lentum, Eubacterium aerofaciens, Fusobacterium mortiferum, Fusobacterium necrophorum, Fusobacterium nucleatum, Fusobacterium varium, Mobiluncus curtisii, Mobiluncus mulieris, Peptostreptococcus anaerobius, Peptostreptococcus micros, Peptostreptococcuss accharolyticus, Peptococcus saccharolyticus, Peptococcus asaccharolyticus, Peptococcus magnus, Peptococcus prevotii, Propionibacterium acnes, Propionibacterium avidium, Propionibacterium granulosum. Xanthomonas maltophilia, Enterococcus faecium і метицилінрезистентні стафілококи виявилися стійкими до меропенему.

Фармакокінетика

Після внутрішньо венного введення, залежно від дози (0,5 або 1 г) і способу аплікації (болюсно або краплинно), максимальне значення концентрації препарату в сироватці крові (C max ) становить 23 мкг/мл, 45 мкг/мл, 49 мкг/мл і 112 мкг/мл відповідно. Зв'язується з білками плазми на 2 %. Легко проникає в різні тканини й рідини організму людини (включаючи спинномозкову), бактерицидні концентрації утворюються через 0,5-1,5 години після введення. Піддається незначній біотрансформації у печінці з утворенням єдиного метаболіту (фармакологічно неактивного). Період напіввиведення препарату (Т 1/2 ) становить 1 годину. Екскретується в основному нирками (більше 70 % виводиться у незміненому вигляді). При нирковій недостатності плазмовий кліренс меропенему прямо пропорційний ступеню зниження кліренсу креатиніну. Фармакокінетика меропенему у дітей така ж, як у дорослих. Період напіввиведення препарату у дітей віком до 2 років приблизно 1,5-2,3 години, при цьому відзначають лінійну залежність «концентрація-доза» в діапазоні доз 10-40 мг/кг. У пацієнтів літнього віку кліренс меропенему знижується, він корелює зі зниженням кліренсу креатиніну, пов’язаного з віком. Кліренс меропенему у пацієнтів із нирковою недостатністю пов’язаний з кліренсом креатиніну. Тому хворим з підвищеним кліренсом креатиніну необхідна корекція дози препарату. Фармакокінетика меропенему в пацієнтів із захворюваннями печінки не змінюється.

Фізико-хімічні властивості

кристалічний порошок від білого до світло-жовтого кольору.

Вплив на керування автотранспортом або іншими механізмами, а так само на швидкість реакції

Даних немає, проте не очікується впливу меропенему на здатність керувати автомобілем або працювати з механізмами.

Особливості застосування

Існує перехресна алергенність між іншими карбапенемами та бета-лактамними антибіотиками, пеніцилінами та цефалоспоринами. Перед початком терапії меропенемом слід провести ретельне опитування щодо попередніх реакцій гіперчутливості на бета-лактамні антибіотики та застосовувати препарат з обережністю пацієнтам з такими випадками в анамнезі. При виникненні алергічної реакції на меропенем застосування препарату слід припинити та вдатися до відповідних заходів.

При застосуванні меропенему пацієнтам із захворюванням печінки слід ретельно стежити за рівнями трансаміназ та білірубіну.

Як і у випадку з іншими протимікробними препаратами, можливий надлишковий ріст нечутливих до антибіотика мікроорганізмів, тому кожний пацієнт повинен перебувати під наглядом лікаря тривалий час.

Застосування для лікування інфекцій, спричинених стафілококами, резистентними до метициліну, не рекомендується.

При лікуванні меропенемом рідко повідомлялося про випадки виникнення псевдомембранозного коліту, ступінь тяжкості якого може варіювати від легкого до такого, що становить загрозу життю. Тому антибіотики слід призначати з обережністю пацієнтам із шлунково-кишковими скаргами в анамнезі, особливо колітом.

Важливо зважати на можливість діагнозу псевдомембранозний коліт у пацієнтів, у яких виникла діарея при застосуванні меропенему. Хоча дослідження вказують на те, що токсин, який виробляється Costridium difficile, є однією з основних причин коліту, що пов`язаний із застосуванням антибіотиків, інші причини слід також брати до уваги.

Слід бути обережним при застосуванні меропенему разом з потенційно нефротоксичними препаратами.

Використання препарату дітьми

Для дітей віком від 3 місяців до 12 років рекомендована доза становить 10-20 мг/кг маси тіла кожні 8 годин залежно від типу та тяжкості інфекції, чутливості патогенів та стану пацієнта. Дітям з масою тіла більше 50 кг слід застосовувати дозу для дорослих.

Для дітей віком від 4 років до 18 років з кістозним фіброзом, а також для лікування загострення хронічних інфекцій нижніх дихальних шляхів застосовують дози в межах 25-40 мг/кг маси тіла кожні 8 годин. При менінгіті рекомендована доза становить 40 мг/кг маси тіла кожні 8 годин.

Використання вагітними або при годуванні груддю

Меропенем не слід застосовувати в період вагітності та годування груддю, за винятком випадків, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або дитини. У кожному випадку препарат слід застосовувати під безпосереднім наглядом лікаря.

На період лікування слід утримуватися від годування груддю.

Упаковка

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

Зейс Фармас'ютікалс Пвт. Лтд. / Zeiss Pharmaceuticals Pvt. Ltd.

Місцезнаходження.

72-ЕПІП-1, Джармарджі, Бадді, р-н Солан (Х. П.), Індія / 72-EPIP-1, Jharmajri, Baddi, Distt. Solan (H.P.) India.

Умови та терміни зберігання

2 роки.

Зберігати в захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.


Отзывы