Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Макуген

Міжнародна назва: Pegaptanib
Виробник: Пфайзер Менюфекчуринг Бельгія НВ / Pfizer Manufacturing Belgium NV
АТ Код: ATХ S01L A03
Клінико-фармакологічна група: Офтальмологічні засоби. Засоби, які застосовують при захворюваннях судин ока.

Форма випуску: Розчин для ін’єкцій

Склад

діюча речовина: пегаптаніб натрію;

1 попередньо наповнений шприц (90 мкл) містить 0,3 мг пегаптанібу натрію (1,65 мг пегаптанібу натрію, відповідно до 0,3 мг вільної кислотної форми олігонуклеотиду у номінальному об’ємі 90 мкл);

допоміжні речовини: натрію дигідрофосфат, моногідрат; натрію фосфат, гептагідрат; натрію хлорид; кислота хлористоводнева розведена; натрію гідроксид; вода для ін’єкцій.

Показання

Макуген призначений для лікування неоваскулярної (волога форма) вікової макулодегенерації у дорослих.

Протипоказання

Підвищена чутливість до діючої речовини або будь-якої з допоміжних речовин.

Очна або навколоочна інфекція в активній стадії або підозри щодо наявності такої інфекції.

Дозування

Фармакокінетика.

Абсорбція. У тварин після введення у склисте тіло пегаптаніб повільно абсорбується з ока у системний кровотік. Швидкість абсорбції з ока є фактором, що обмежує швидкість в депонуванні препарату у тварин і є вірогідним і для людей. У людини середній період напіввиведення (± стандартне відхилення) пегаптанібу з плазми після введення 3 мг (10-разове перевищення рекомендованої дози) в одне око становить 10 ± 4 днів.

Середня максимальна плазмова концентрація, яка становить близько 80 нг/мл, спостерігається у межах 1-4 діб після введення 3 мг в одне око людини. Середня площа під кривою плазмова концентрація-час (AUC) у разі введення такої дози становить близько 25 мкг×год/мл. При введенні пегаптанібу у склисте тіло кожні 6 тижнів кумуляції лікарського засобу в плазмі не відбувається. У дозах нижче 0,5 мг/око плазмові концентрації пегаптанібу, очевидно, не перевищують 10 нг/мл.

Абсолютна біодоступність пегаптанібу після введення у склисте тіло у людини не оцінювалася, проте у тварин вона становить приблизно 70–100 %.

У тварин, які отримували пегаптаніб в обидва ока у дозах до 0,5 мг/око, плазмові концентрації становили від 0,03 % до 0,15 % концентрації у рідині склистого тіла.

Розподіл/біотрансформація/виведення. У тварин після внутрішньовенного введення пегаптаніб переважно розподіляється у плазмі і не характеризується інтенсивним розподілом у периферичні тканини. Через 24 години після введення кролям міченого радіоізотопом пегаптанібу в склисте тіло в обидва ока радіоактивна речовина переважно розподілялася у рідині склистого тіла, сітківці і водянистій волозі ока. Після введення у склисте тіло і внутрішньовенного введення кролям міченого радіоізотопом пегаптанібу найвища концентрація радіоактивної речовини (за винятком ока, в яке вводився лікарський засіб) спостерігалася у нирках. У кролів після одноразового внутрішньовенного введення і введення у склисте тіло дози міченого радіоізотопом пегаптанібу компонент цього нуклеотиду,

2’-фторуридін, визначався у плазмі і сечі. Метаболізм пегаптанібу здійснюється ендо- і екзонуклеазами. У кролів пегаптаніб виводиться переважно з сечею у вигляді вихідної субстанції лікарського засобу і її метаболітів.

Особливі групи пацієнтів. Фармакокінетика пегаптанібу не відрізняється у жінок і чоловіків, а також у межах вікового діапазону пацієнтів 50 - 90 років.

Застосування пегаптанібу натрію пацієнтам з кліренсом креатиніну нижче 20 мл/хв достатньою мірою не вивчалося. Зниження кліренсу креатиніну до 20 мл/хв може бути пов’язане з 2,3-кратним збільшенням AUC пегаптанібу. Пацієнти з кліренсом креатиніну вище 20 мл/хв, які застосовували пегаптаніб у рекомендованій дозі 0,3 мг, спеціальних рекомендацій не потребують.

Фармакокінетика пегаптанібу у пацієнтів з порушенням функції печінки не вивчалася. У пацієнтів з порушенням функції печінки очікувана системна експозиція буде знаходитися у межах діапазону, що добре переноситься, оскільки 10-кратна доза введення (3 мг/око) переносилася добре.

Побічні дії

У ході контрольованих клінічних досліджень Макуген протягом одного року застосовували 892 пацієнтам (загальна кількість ін’єкцій – 7545, середня кількість ін’єкцій на одного пацієнта – 8,5) у дозах 0,3, 1,0 і 3,0 мг. Застосування всіх трьох дозових режимів продемонструвало схожий профіль безпеки. Серед 295 пацієнтів, яким застосовували рекомендовану дозу 0,3 мг упродовж одного року (загальна кількість ін’єкцій – 2478, середня кількість ін’єкцій на одного пацієнта – 8,4), у 84 % пацієнтів спостерігалися побічні реакції, оцінені дослідником як пов’язані з ін’єкцією, у 3 % пацієнтів спостерігалися серйозні побічні реакції, потенційно пов’язані з ін’єкцією, й у 1 % пацієнтів спостерігалися побічні реакції, потенційно пов’язані з ін’єкцією, які призвели до припинення лікування. Побічні реакції спостерігалися у 27 % пацієнтів. У двох пацієнтів (0,7 %) спостерігалися серйозні побічні реакції: у одного з пацієнтів розвинулась аневризма аорти, у іншого хворого спостерігалося відшарування сітківки з крововиливом у сітківку, що призвело до припинення лікування.

Триста сімдесят чотири (374) пацієнти застосовували Макуген безперервно протягом 2 років (128 – у дозі 0,3 мг, 126 – у дозі 1 мг і 120 – у дозі 3 мг). Сумарні дані щодо безпеки застосування співвідносилися з результатами, отриманими через 1 рік, жодних нових сигналів щодо безпеки застосування лікарського засобу не зареєстровано. У 128 пацієнтів, яким застосовували препарат у рекомендованій дозі 0,3 мг протягом 2 років (загальна кількість ін’єкцій за другий рік – 913, середня кількість ін’єкцій на 1-го пацієнта протягом 2-го року – 6,9), не виявлено збільшення частоти побічних реакцій порівняно з результатами першого року.

Серед серйозних очних побічних реакцій, що спостерігалися у пацієнтів, яким застосовували Макуген, зареєстровано розвиток ендофтальміту (12 випадків, 1 %), крововилив у сітківку (3 випадки, < 1 %), крововилив у склисте тіло (2 випадки, < 1 %) і відшарування сітківки (4 випадки, < 1 %).

Нижченаведені дані щодо безпеки застосування узагальнюють усі процедурні ускладнення і побічні реакції, що були зареєстровані у 295 пацієнтів, яким застосовували Макуген у дозі 0,3 мг. Побічні реакції класифіковані за системами/органами/класами і частотою (дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 і < 1/10), нечасто (≥ 1/1000 і <1/100) і частота невідома (не можна встановити на підставі наявних даних)).

 

СИСТЕМА/ОРГАН/КЛАС ЗА КЛАСИФІКАЦІЄЮ MEDDRA ПОБІЧНА РЕАКЦІЯ
З боку імунної системи
Частота невідома Анафілактична реакція*
З боку психіки
Нечасто Нічні жахи, депресія
З боку нервової системи
Часто Головний біль
З боку органів зору
Дуже часто Запалення передньої камери ока, біль в очах, підвищення внутрішньоочного тиску, точковий кератит, плаваючі помутніння і затемнення склистого тіла
Часто Патологічне відчуття в оці, катаракта, крововилив у кон’юнктиву, гіперемія кон’юнктиви, набряк кон’юнктиви, кон’юнктивіт, дистрофія рогівки, дефект епітелію рогівки, порушення епітелію рогівки, набряк рогівки, сухість очей, ендофтальміт, виділення з очей, запалення очей, подразнення очей, свербіж очей, почервоніння очей, припухлість очей, набряк повік, підсилення сльозовиділення, макулярна дегенерація, мідріаз, очний дискомфорт, очна гіпертензія, періорбітальна гематома, світлобоязнь, фотопсія, крововилив у сітківку, затуманення зору, зниження гостроти зору, порушення зору, відшарування склистого тіла і порушення з боку склистого тіла
Нечасто Астенопія, блефарит, алергічний кон’юнктивіт, рогівкові відкладення, очний крововилив, свербіж повік, кератит, крововилив у склисте тіло, порушення зіничного рефлексу, стирання рогівки, ексудат сітківки, птоз, рубець сітківки, халазіон, ерозія рогівки, зниження внутрішньоочного тиску, реакція у місці ін’єкції, пухирці у місці ін’єкції, відшарування сітківки, порушення з боку рогівки, оклюзія артерії сітківки, розрив сітківки, ектропіон, порушення руху очей, подразнення повік, гіфема, порушення з боку зіниці, порушення з боку райдужної оболонки, іктеричність очей, передній увеїт, очні відкладення, ірит, екскавація диска зорового нерва, деформація зіниці, оклюзія вени сітківки і пролапс склистого тіла
З боку органів слуху та вестибулярного апарату
Нечасто Глухота, загострення хвороби Меньєра, вертиго
З боку серця
Нечасто Посилене серцебиття
З боку судин
Нечасто Артеріальна гіпертензія, аневризма аорти
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння
Часто Нежить
Нечасто Назофарингіт
З боку шлунково-кишкової системи
Нечасто Блювання, диспепсія
З боку шкіри і підшкірної клітковини
Нечасто Контактний дерматит, екзема, зміна кольору волосся, висип, свербіж, нічна пітливість
Частота невідома Ангіоневротичний набряк*
З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини
Нечасто Біль у спині
Загальні розлади і зміни у місці введення
Нечасто Стомлюваність, тремтіння, болючість при дотику, біль у грудях, грипоподібний синдром
Дослідження
Нечасто Підвищення гаммаглутамілтрансферази
Пошкодження, отруєння і процедурні ускладнення
Нечасто Садно

*Досвід застосування у післяреєстраційному періоді.

У пацієнтів у межах декількох годин після введення пегаптанібу, а також лікарських засобів, застосування яких є частиною процедури підготовки до ін’єкції, спостерігалися випадки розвитку анафілактичних/анафілактоїдних реакцій, у тому числі, ангіоневротичного набряку . Випадки підвищення внутрішньоочного тиску тяжкого ступеня спостерігалися, коли надлишковий об’єм засобу, що міститься у попередньо наповненому шприці, не видаляли перед ін’єкцією.

Також у післяреєстраційному періоді у ході спостережувального дослідження повідомлялося про розвиток стійкого незначного підвищення внутрішньоочного тиску після повторної ін’єкції.

Вірогідність підвищення внутрішньоочного тиску була збільшена на коефіцієнт 1,128 для кожної додаткової ін’єкції (р = 0,0003). Статистично значущих відмінностей частоти підвищення внутрішньоочного тиску у пацієнтів з підвищенням внутрішньоочного тиску в анамнезі або з глаукомою порівняні з пацієнтами без таких захворювань встановлено не було.

Передозування

Про передозування препаратом Макуген не повідомлялося під час клінічних досліджень. Передозування вважається малоймовірним, оскільки потребує проведення чисельних ін’єкцій. Тому дані щодо розвитку гострих симптомів, ознак або наслідків, пов’язаних з передозуванням, відсутні.

Лікарська взаємодія

Досліджень взаємодії препарату Макуген з іншими лікарськими засобами не проводили. Пегаптаніб метаболізується нуклеазами, тому взаємодія, опосередкована цитохромом Р450, є малоймовірною.

У результаті двох ранніх клінічних досліджень, проведених за участю пацієнтів, які застосовували Макуген як монотерапію або у комбінації з фотодинамічною терапією, не виявлено помітної різниці між фармакокінетичними параметрами пегаптанібу у плазмі.

Несумісність

За відсутності проведених досліджень сумісності Макуген не слід змішувати з іншими лікарськими засобами.

Фармакологічні властивості

Фізико-хімічні властивості

розчин від безбарвного до слабко-жовтого кольору.

Особливі вказівки

При здійсненні ін’єкцій у склисте тіло може спостерігатися очікуване для подібних процедур тимчасове підвищення внутрішньоочного тиску. Тому після ін’єкції слід оцінити стан перфузії диска зорового нерва і забезпечити необхідну корекцію підвищеного внутрішньоочного тиску.

Також у спостережувальних дослідженнях у післяреєстраційному періоді повідомлялося про незначний ризик розвитку повільного стійкого підвищення внутрішньоочного тиску .

Після ін’єкцій пегаптанібу можуть спостерігатися негайні (у день ін’єкції) і відстрочені крововиливи у склисте тіло .

Процедури ін’єкцій у склисте тіло пов’язані з ризиком розвитку ендофтальміту; у рамках клінічних досліджень препарату Макуген частота розвитку ендофтальміту становила 0,1 % на ін’єкцію .

У післяреєстраційному періоді застосування лікарського засобу спостерігалися випадки розвитку анафілактичних/анафілактоїдних реакцій, у тому числі ангіоневротичного набряку, впродовж декількох годин після введення пегаптанібу в склисте тіло. Безпосередній зв’язок вказаних випадків із застосуванням препарату Макуген або будь-якого з лікарських засобів, застосування яких є частиною процедури підготовки до ін’єкції, або з будь-якими іншими факторами не встановлений.

Примітка. Ін’єкція усього об’єму, що міститься у попередньо наповненому шприці, може призвести до розвитку серйозних побічних реакцій, у зв’язку з чим перед ін’єкцією надлишковий об’єм необхідно видаляти .

Макуген призначений лише для одноразового застосування. Макуген не слід застосовувати у разі помутніння розчину, наявності в ньому часток або наявності ознак ушкодження шприца, або якщо пластмасового затискача немає або він не під’єднаний до шприца.

Перед застосуванням шприц слід вийняти з пластмасового затискача і зняти ковпачок наконечника. Для того щоб здійснити ін’єкцію лікарського засобу, до перехідника Люєра слід під’єднати голку калібру 27 або 30 G x ½ дюймів (див. рис. 1 нижче).

УВАГА! Попередньо наповнений шприц містить надлишковий об’єм лікарського засобу. Для видалення надлишкового об’єму перед проведенням ін’єкції слід дотримуватися інструкції, наведеної нижче.

 

 

(Фактична кількість бульбашок повітря може бути різною)

Рис.1. До видалення бульбашок повітря і надлишку лікарського засобу

Тримаючи шприц голкою догори, перевірте його щодо наявності бульбашок повітря. За наявності повітря обережно постукайте по шприцу пальцем, щоб бульбашки перемістилися у верхню частину шприца.

ПОВІЛЬНО натисніть на поршень, щоб видалити всі пухирці повітря і надлишок лікарського засобу, таким чином, щоб верхній край 3-го ребра обмежувача ходу поршня порівнявся з попередньо нанесеною чорною лінією дозування (див. рис. 2 нижче). Забороняється відтягувати обмежувач ходу поршня назад.

 

Рис. 2. Після видалення бульбашок повітря і надлишку лікарського засобу

У цей момент слід зробити ін’єкцію вмісту, що залишився в шприці.

Перед проведенням ін’єкції розчин, заздалегіть слід дістати із холодильника для того щоб він набув кімнатної температури. У разі зберігання препарату Макуген при кімнатній температурі впродовж більш ніж двох тижнів препарат використовувати не слід, його необхідно утилізувати. Для попередження контамінації шприц з препаратом Макуген не слід виймати з пакету, доки пацієнт не буде підготовлений до проведення ін’єкції.

Будь-які невикористані залишки лікарського засобу або відходи слід утилізувати відповідно до вимог місцевого законодавства.

Вплив на керування автотранспортом або іншими механізмами, а так само на швидкість реакції

Після внутрішньоочної ін’єкції препарату Макуген у пацієнтів може спостерігатися тимчасове помутніння зору. Ця побічна реакція може незначною мірою впливати на здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами. Пацієнтам не слід керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами до зникнення цієї побічної реакції.

Використання препарату дітьми

Безпека та ефективність застосування препарату Макуген дітям (віком до 18 років) не встановлені. Дані щодо цього відсутні.

Перед застосуванням шприц з препаратом Макуген слід перевірити візуально щодо відсутності у розчині видимих часток або зміни його кольору .

Процедуру ін’єкції у склисте тіло слід здійснювати із дотриманням асептичних умов, що передбачає проведення хірургічної дезінфекції рук, застосування стерильних рукавичок, стерильної серветки і стерильного повікорозширювача (або аналогічного пристрою), а також можливість проведення стерильного парацентезу (за необхідності). Перед проведенням ін’єкції слід забезпечити достатнє знеболювання та місцево застосувати бактерицидний засіб широкого спектра дії.

УВАГА! Попередньо наповнений шприц містить надлишковий об’єм лікарського засобу. Інструкція з видалення надлишкового об’єму перед проведенням ін’єкції наведена у розділі «Особливі заходи безпеки».

Використання вагітними або при годуванні груддю

Застосування під час вагітності. Застосування пегаптанібу вагітним жінкам не вивчали. Результати досліджень на тваринах є недостатніми, але вони продемонстрували наявність репродуктивної токсичності при високих рівнях системної експозиції. Потенційний ризик для людини невідомий. Очікуваний рівень системної експозиції після очного застосування пегаптанібу є дуже низьким. Проте під час вагітності Макуген слід застосовувати лише тоді, коли потенційний ризик для плода є виправданим з огляду на потенційну користь для матері.

Застосування під час годування груддю. У зв’язку з відсутністю даних щодо проникнення препарату Макуген в грудне молоко застосування препарату Макуген під час годування груддю не рекомендоване.

Упаковка

Розчин для ін’єкцій у попередньо наповненому шприці; 1 шприц у пакеті; 1 пакет у картонній коробці.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

3 роки.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі 2-8 oC, у недоступному для дітей місці. Не заморожувати.