Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Максиколд Рино

Міжнародна назва: Paracetamol, combinations excl. psycholeptics
Виробник: ВАТ „Фармстандарт-Лексредства”.
АТ Код: АТС N02B E51
Клінико-фармакологічна група: Аналгетики та антипіретики. Парацетамол, комбінації без психолептиків.
Форма випуску: Порошок для орального розчину

Склад

діюча речовина: 1 пакетик містить парацетамолу 325 мг, фенілефрину гідрохлориду 10 мг, феніраміну малеату 20 мг, кислоти аскорбінової 50 мг;

допоміжні речовини: кислота лимонна безводна, кислота яблучна, цукор-рафінад, титану діоксид (Е 171), натрію цитрат дигідрат, кальцію гідрофосфат дигідрат, етилцелюлоза, аромат апельсиновий (містить бензиловий спирт та бутилгідроксіанізол (Е 320)) або аромат лимонний, або аромат малиновий, барвник хіноліновий жовтий (Е 104) або барвник хіноліновий жовтий

(Е 104) та азорубін (Е 122).

Показання

Симптоматичне лікування застудних захворювань, ГРВІ, грипу, що супроводжуються високою температурою, гарячкою, головним болем, нежитем, закладеністю носа, чиханням і болем у м’язах та суглобах.

Протипоказання

Підвищена чутливість до компонентів препарату або до інших антигістамінних засобів, тяжкі порушення печінки і/або нирок, вроджена гіпербілірубінемія, дефіцит глюкозо-6-фосфат-дегідрогенази, алкоголізм, захворювання крові, виражена анемія, лейкопенія, тяжка артеріальна гіпертензія, нестабільна стенокардія, тяжкі порушення серцевої провідності, гострий період інфаркту міокарда, тяжкий атеросклероз, декомпенсована серцева недостатність, гіпертиреоз, гостра затримка сечі при гіпертрофії передміхурової залози, обструкція шийки сечового міхура, пілородуоденальна обструкція, виразка шлунка і дванадцятипалої кишки у стадії загострення, закритокутова глаукома, гострий панкреатит, тромбоз, тромбофлебіт, тяжкі форми цукрового діабету, непереносимість фруктози, синдром мальабсорбції глюкози-галактози, епілепсія, літній вік, вагітність, період годування груддю, дитячий вік до 12 років.

Не застосовувати разом з інгібіторами МАО та протягом двох тижнів після припинення застосування інгібіторів МАО. Протипоказано пацієнтам, які приймають трициклічні антидепресанти або бета-блокатори.

Обмеження до застосування: стани, що супроводжуються підвищеним збудженням, вроджений подовжений QT-інтервал або тривалий прийом препаратів, що можуть подовжувати QT-інтервал, феохромоцитома, захворювання легенів (включаючи бронхіальну астму), брадикардія, порушення ритму серця.

Дозування

Застосовують дітям віком від 12 років і дорослим.

Вміст одного пакетика розчиняють у 1 склянці кип’яченої гарячої води. Приймають внутрішньо у гарячому вигляді, готуючи розчин безпосередньо перед застосуванням. Можна додавати цукор за смаком. Повторну дозу можна приймати через кожні 4-6 годин (не більше 3 пакетиків протягом 24 годин).

Максиколд Рино від грипу та застуди можна приймати у будь-який час доби, але найкращий ефект відмічається при прийомі препарату перед сном, на ніч.

Якщо не відмічається полегшення симптомів протягом 3-х днів після початку прийому препарату, необхідно звернутися до лікаря.

Максимальний термін застосування без консультації лікаря – 3 дні.

Побічні дії

  • ;порушення з боку кровоносної та лімфатичної системи: анемія, сульфгемоглобінемія і метгемоглобінемія (ціаноз, задишка, біль у серці), гемолітична анемія; тромбоцитоз, гіперпротромбінемія, еритроцитопенія, нейтрофільний лейкоцитоз, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, синці чи кровотечі;
  • ;порушення з боку імунної системи: анафілаксія, шкірні реакції гіперчутливості, включаючи свербіж, висипання на шкірі і слизових оболонках (зазвичай еритематозний, кропив’янка), ангіоневротичний набряк, мультиформна еритема (включаючи синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла);
  • ;порушення з боку дихальної системи: бронхоспазм у пацієнтів, чутливих до аспірину та до інших НПЗЛЗ;
  • ;порушення з боку системи травлення: сухість у роті, нудота, печія, блювання, біль в епігастральній ділянці, діарея, порушення функції печінки, підвищення активності печінкових ферментів, як правило без розвитку жовтяниці, гепатонекроз (дозозалежний ефект);
  • ;порушення з боку ендокринної систем: гіпоглікемія, аж до гіпоглікемічної коми;
  • ;порушення з боку нервової системи: рідко – головний біль, запаморочення, порушення сну, безсоння, сонливість, сплутаність свідомості; в окремих випадках – кома, судоми, дискінезія, зміна поведінки, підвищена збудливість;
  • ;порушення з боку серцево-судинної системи: у поодиноких випадках – тахікардія, рефлекторна брадикардія, задишка, біль у серці, підвищення артеріального тиску (особливо у пацієнтів з артеріальною гіпертензією), аритмія, дистрофія міокарда (дозозалежний ефект при тривалому застосуванні);
  • ;порушення з боку обміну речовин: порушення обміну цинку, міді;
  • ;порушення з боку сечовидільної системи: затримка сечі і утруднення сечовипускання, асептична піурія;
  • ;порушення з боку зору: сухість очей, мідріаз;
  • ;при тривалому застосуванні у високих дозах: ушкодження гломерулярного апарату нирок, кристалурія, утворення уратних, цистинових та/або оксалатних конкрементів у нирках і сечовивідних шляхах; ушкодження інсулярного апарату підшлункової залози (гіперглікемія, глюкозурія) та порушення синтезу глікогену аж до появи цукрового діабету.

Препарат може мати незначний проносний ефект.

Передозування

Симптоми передозування парацетамолом – при тривалому застосуванні у високих дозах – апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія. При прийомі високих доз може

розвиватися запаморочення, психомоторне збудження і порушення орієнтації; порушення з

боку сечовидільної системи – нефротоксичність (ниркова колька, інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз).

Передозування, як правило, зумовлено парацетамолом і проявляється блідістю шкіри, анорексією, нудотою, блюванням, абдомінальним болем, гепатонекрозом, підвищенням активності «печінкових» трансаміназ та збільшенням протромбінового індексу. У разі передозування можуть спостерігатись підвищене потовиділення, психомоторне збудження або пригнічення центральної нервової системи, сонливість, порушення свідомості, порушення серцевого ритму, тахікардія, екстрасистолія, тремор, гіперрефлексія, судоми. Ураження печінки може проявитися через

12-48 годин після передозування. Можуть виникати порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. При тяжкому отруєнні порушення функцій печінки можуть прогресувати в енцефалопатію з порушенням свідомості, крововиливи, гіпоглікемію, набряк мозку, в окремих випадках – з летальним наслідком. Гостре порушення функцій нирок з гострим некрозом канальців може проявлятися сильним поперековим болем, гематурією, протеїнурією і розвинутись навіть при відсутності тяжкого ураження печінки. Відзначались також серцева аритмія та панкреатит.

Ураження печінки можливе у дорослих, які прийняли більше 10 г, та у дітей, які прийняли більше 150 мг/кг маси тіла. Прийняття 5 г або більше парацетамолу може призвести до ураження печінки у пацієнтів з факторами ризику (тривале лікування карбамазепіном, фенобарбіталом, фенітоїном, примідоном, рифампіцином, звіробоєм чи іншими лікарськими засобами, що індукують ферменти печінки; регулярний прийом надмірних кількостей етанолу; глутатіонова кахексія (розлади травлення, муковісцидоз, ВІЛ-інфекція, голод, кахексія).

Симптоми передозування аскорбіновою кислотою – діарея, нудота, подразнення слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, метеоризм, абдомінальний біль, часте сечовиділення, нефролітіаз, безсоння, роздратованість, гіпоглікемія.

Симптоми передозування феніраміну малеатомм’язовий біль, в’ялість і сонливість, запаморочення, посилене серцебиття, сухість у роті, диспептичні симптоми.

Симптоми передозування фенілефрину гідрохлоридомвідчуття важкості в голові та кінцівках, підвищений артеріальний тиск, напади аритмії.

Лікування.

При передозуванні необхідна швидка медична допомога. Пацієнта слід негайно доставити у лікарню, навіть якщо відсутні ранні симптоми передозування. Симптоми можуть бути обмежені нудотою та блюванням, або можуть не відображати тяжкості передозування чи ризику ураження органів. Слід розглянути лікування активованим вугіллям, якщо надмірна доза парацетамолу була прийнята в межах 1 години. Концентрація парацетамолу в плазмі крові повинна вимірюватися через 4 години або пізніше після прийому (більш ранні концентрації є не достовірними). Лікування N-ацетилцистеїном може бути застосовано впродовж 24 годин після прийому парацетамолу, але максимальний захисний ефект настає при його застосуванні впродовж 8 годин після прийому. Ефективність антидоту різко знижується після цього часу. При необхідності пацієнту внутрішньовенно вводять N-ацетилцистеїн згідно зі встановленим переліком доз. При відсутності блювання може бути застосований метіонін перорально як відповідна альтернатива у віддалених районах поза лікарнею.

Лікарська взаємодія

Не застосовувати разом з інгібіторами МАО та протягом двох тижнів після припинення застосування інгібіторів МАО. Протипоказано пацієнтам, які приймають трициклічні антидепресанти або бета-блокатори. Ризик гепатотоксичної дії парацетамолу підвищується при одночасному прийомі барбітуратів, дифеніну, карбамазепіну, рифампіцину, зидовудину та інших індукторів мікросомальних ферментів печінки.

Парацетамол посилює дію антикоагулянтів непрямої дії та знижує ефективність урикозуричних препаратів. Швидкість всмоктування парацетамолу може збільшуватися метоклопрамідом та домперідоном і зменшуватися холестираміном. Одночасне застосування високих доз парацетамолу з ізоніазидом підвищує ризик розвитку гепатотоксичного синдрому. Парацетамол знижує ефективність діуретиків.

Аскорбінова кислота зменшує терапевтичну дію антипсихотичних засобів (нейролептиків) – похідних фенотіазину, канальну реабсорбцію амфетаміну і трициклічних антидепресантів.

Ацетилсаліцилова кислота, пероральні контрацептиви, свіжі соки та лужне пиття знижують всмоктування та засвоєння аскорбінової кислоти.

Антидепресанти, протипаркінсонічні та антипсихотичні препарати, фенотіазинові похідні підвищують ризик розвитку затримки сечі, сухості у роті і запорів.

Фенотіазини, альфа-адреноблокатори (фентоламін), фуросемід та інші діуретики знижують вазоконстрикторний ефект фенілефрину.

Окситоцин, алкалоїди ріжків, трициклічні антидепресанти, фуразолідон, прокарбазин, селегилін, симпатоміметики посилюють пресорний ефект, а останні – і аритмогенність фенілефрину.

При одночасному застосуванні з транквілізаторами, снодійними, інгібіторами моноаміноксидази, алкоголем можливе посилення пригнічувального впливу феніраміну на центральну нервову систему.

Знижує гіпотензивну дію гуанетидину, який, у свою чергу, посилює альфа-адреностимулювальну активність фенілефрину.

Особливі вказівки

Перед застосуванням препарату необхідно порадитися з лікарем, якщо пацієнт застосовує варфарин чи подібні препарати, які мають антикоагулянт ний ефект.

З обережністю слід застосовувати препарат при захворюваннях печінки, нирок, гіперплазії щитовидної залози, гіперплазії передміхурової залози.

При тривалому застосуванні парацетамолу у високих дозах можливий розвиток гепатотоксичних і нефротоксичних ефектів. Не можна застосовувати препарат одночасно з іншими парацетамолвмісними препаратами, оскільки це може призвести до передозування парацетамолу.

Не можна перевищувати рекомендовану дозу або приймати препарат більше 5 послідовних днів.

Препарат може впливати на результати лабораторних досліджень щодо вмісту в крові глюкози та сечової кислоти.

Якщо симптоми не зникають, слід звернутися до лікаря.

Зберігати препарат у недоступному для дітей місці

Запобіжні заходи

Для уникнення токсичного ураження печінки препарат не слід застосовувати з алкогольними напоями, а також приймати особам, схильним до хронічного вживання алкоголю.

У випадку прийому препарату хворими, що хворіють на цукровий діабет, або які знаходяться на дієті зі зниженим вмістом цукру, необхідно враховувати, що в кожному пакетику міститься 13 г цукру, що відповідає 1,0 ХО.

Не слід застосовувати препарат із пошкоджених пакетиків.

Вплив на керування автотранспортом або іншими механізмами, а так само на швидкість реакції

Не рекомендується застосовувати при керуванні транспортними засобами та механізмами, що потребують підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій.

Використання препарату дітьми

Препарат застосовують дітям старше 12 років.

Використання вагітними або при годуванні груддю

Протипоказане.

Упаковка

Порошок для орального розчину з апельсиновим, лимонним, малиновим смаком по 15 г у пакетику. По 5 або 10 пакетиків у пачці з картону.

Категория видачі

Без рецепта.

Умови та терміни зберігання

2 роки.

Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Зберігати в сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі не вище 30 °С.