Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Липимакс

Міжнародна назва: Atorvastatin
Виробник: Інтас Фармасьютикалс Лтд/Intas Pharmaceuticals Ltd.
АТ Код: АТС С10А А05
Клінико-фармакологічна група: Препарати, що знижують рівень холестерину і тригліцеридів у сироватці крові. Інгібітори ГМГ-КоА редуктази.
Форма випуску: Таблетки, вкриті плівковою оболонкою

Склад

діюча речовина: аторвастатин;

1 таблетка містить аторвастатину кальцію, еквівалентно 10 мг і 20 мг аторвастатину;

допоміжні речовини: кальцію карбонат; целюлоза мікрокристалічна; лактоза, моногідрат; кроскармелоза натрію; гідроксипропілцелюлоза; полісорбат 80; вода очищена; магнію стеарат; плівкова оболонка: Opadry Oyls 58900 White, поліетиленгліколь 400, тальк.

Показання

Як доповнення до дієти для лікування пацієнтів із підвищеним рівнем загального холестерину, холестерин-ліпопротеїнів низької щільності, аполіпопротеїну Б, тригліцеридів, з метою збільшення холестерин-ліпопротеїнів високої щільності у хворих із первинною гіперхолестеринемією (гетерозиготна родинна та неспадкова гіперхолестеринемія), комбінованою (змішаною) гіперліпідемією (Фредриксонівський тип IІа та IIb), підвищеним рівнем тригліцеридів у сироватці крові (Фредриксонівський тип IV) та хворих із дисбеталіпопротеїнемією (Фредриксонівський тип III) у випадках, коли дієта не забезпечує належного ефекту.

Для зниження рівня загального холестерину та Х-ЛНЩ у хворих з гомозиготною родинною гіперхолестеринемією, коли дієта й інші немедикаментозні засоби не забезпечують належного ефекту.

Пацієнтам без клінічних проявів серцево-судинних захворювань, з наявністю або відсутністю дисліпідемії, але які мають кілька факторів ризику серцево-судинних захворювань, таких як тютюнокуріння, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, низький рівень Х-ЛВЩ або наявність у сімейному анамнезі інформації про захворювання на серцево-судинні хвороби в молодому віці з метою:

  • зниження ризику фатальних проявів ішемічної хвороби серця і нефатального інфаркту міокарда;
  • зниження ризику виникнення інсульту;
  • зниження ризику виникнення стенокардії і необхідності виконання процедур реваскуляризації міокарда.

У пацієнтів з клінічними симптомами коронарних захворювань аторвастатин показаний для:

  • зниження ризику розвитку нефатального інфаркту міокарда;
  • зниження ризику розвитку фатального та нефатального інсульту;
  • зниження ризику при проведенні процедур реваскуляризації;
  • зниження ризику госпіталізації з приводу застійної серцевої недостатності;
  • зниження ризику виникнення стенокардії.

Діти (10-17 років)

Ліпімакс призначають як доповнення до дієти для зниження рівня загального холестерину, холестерин-ліпопротеїнів низької щільності та аполіпопротеїну Б у хлопчиків і дівчаток у постменархіальний період, віком від 10 до 17 років із гетерозиготною родинною гіперхолестеринемією, навіть за умови дотримання адекватної дієти, якщо:

а) рівень Х-ЛНЩ залишається >190 мг/дл або

б) рівень Х-ЛНЩ залишається >160 мг/дл та:

  • у сімейному анамнезі має місце виникнення серцево-судинних захворювань у молодому віці;
  • у хворих дітей має місце два чи більше інших факторів ризику виникнення серцево-судинних захворювань.

Протипоказання

Ліпімакс протипоказаний пацієнтам при: гіперчутливості до будь-якого компонента препарату, захворюваннях печінки в гострій фазі або при стійкому підвищенні (невідомого ґенезу) рівнів трансаміназ у сироватці крові в три чи більше разів, а також вагітним, жінкам, які годують груддю, або жінкам дітородного віку, які не використовують ефективні методи контрацепції. Ліпімакс може бути призначений жінкам дітородного віку лише тоді, коли можливість завагітніти малоймовірна і жінка була поінформована про потенційні небажані наслідки для плода.

Дозування

Перед початком терапії Ліпімаксом слід здійснити спробу контролювати рівень гіперхолестеринемії за допомогою відповідної дієти, призначити фізичні вправи та заходи, спрямовані на зменшення ваги у пацієнтів з ожирінням і провести лікування інших супутніх захворювань. Під час лікування Ліпімаксом пацієнтам слід дотримуватися стандартної холестерин-знижувальної дієти. Препарат призначають у дозі 10-80 мг один раз на добу щоденно, в будь-який період дня, незалежно від прийому їжі. Стартова і підтримуюча дози повинні підбиратися індивідуально, відповідно до вихідного значення рівня Х-ЛНЩ, мети лікування та від чутливості пацієнта до препарату. Через 2-4 тижні після початку лікування та/або після титрування дози Ліпімаксу необхідно перевірити рівень ліпопротеїдів і, залежно від результатів аналізу, відповідно відкоригувати дозування препарату.

Первинна гіперхолестеринемія та комбінована (змішана) гіперліпідемія. У більшості пацієнтів ефективною є доза 10 мг на добу. Терапевтичний ефект досягається протягом 2 тижнів, максимальний терапевтичний ефект - протягом 4 тижнів. Ефект підтримується протягом тривалого лікування.

Гомозиготна родинна гіперхолестеринемія. У більшості пацієнтів із гомозиготною родинною гіперхолестеринемією результат досягається внаслідок застосування 80 мг Ліпімаксу 1 раз на добу, що забезпечує зниження рівня Х-ЛНЩ більше, як на 15 % (18-45%).

Гетерозиготна родинна гіперхолестеринемія в педіатричній практиці (10-17-річні пацієнти). Рекомендовано призначати Ліпімакс у початковій дозі по 10 мг один раз на добу. Максимальна рекомендована доза становить 20 мг один раз на добу (дози, що перевищують 20 мг, не вивчались у пацієнтів цієї вікової групи). Доза визначається індивідуально, залежно від мети лікування. Через кожні 4 тижні чи більше необхідно коригувати дозу препарату.

Застосування для лікування пацієнтів із печінковою недостатністю.

Побічні дії

Аторвастатин зазвичай добре переноситься. Побічні ефекти у більшості випадків легкого ступеня та тимчасові. Під час клінічних досліджень внаслідок розвитку побічних ефектів лікування було припинено лише у 2% пацієнтів.

Найчастішими побічними ефектами (>1%), асоційованими з прийомом аторвастатину у пацієнтів, які брали участь в контрольованих клінічних дослідженнях, були:

Порушення психіки: безсоння.

Порушення функції нервової системи: головний біль.

Порушення функції ШКТ: нудота, діарея, біль у черевній порожнині, диспепсія, запор, метеоризм.

Порушення функції скелетно-м’язової системи та сполучної тканини: міальгія.

Загальні порушення: астенія.

Про наступні додаткові побічні ефекти повідомлялося під час клінічних досліджень аторвастатину.

Порушення метаболізму та харчування: гіпоглікемія, гіперглікемія, анорексія.

Порушення функції нервової системи: периферична невропатія, парестезія.

Порушення функції ШКТ: панкреатит, блювання.

Порушення функції печінки ma жовчного міхура: гепатит, холестатична жовтяниця.

Порушення скелетно-м’язової системи та сполучної тканини: міопатія, міозит, судоми.

Шкіра та сполучна тканина: алопеція, свербіж, висипання.

Порушення функції репродуктивної системи: імпотенція.

Не всі вищеперераховані ефекти були причинно пов’язані з терапією аторвастатином.

Діти (10-17 років)

У пацієнтів, які отримували аторвастатин, спостерігались побічні реакції, подібні до тих, що спостерігались у пацієнтів, які отримували плацебо. Найпоширенішими побічними ефектами, що спостерігались в обох групах, не беручи до уваги причинний зв’язок, були інфекції.

У постмаркетингових спостереженнях повідомлялось про такі побічні реакції:

Порушення функції кровоносної та лімфатичної системи: тромбоцитопенія.

Порушення функції імунної системи: алергічні реакції (в тому числі анафілактичний шок).

Ушкодження, отруєння та ускладнення процедур: розрив сухожилля.

Порушення метаболізму та харчування: збільшення маси тіла.

Порушення функції нервової системи: гіпестезія, амнезія, запаморочення, дисгевзія.

Порушення функції органів слуху та лабіринту: шум у вухах.

Шкіра та підшкірна тканина: синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, ексудативна мультиформна еритема, бульозні висипання, кропив’янка.

Порушення функції скелетно-м’язової системи та сполучної тканини: рабдоміоліз, артралгія, біль у спині.

Загальні порушення: біль у грудях, периферичний набряк, нездужання, втома.

Передозування

Специфічного лікування при передозуванні Ліпімаксу не існує. У випадках передозування препарату проводять симптоматичну і підтримуючу терапію. Оскільки Ліпимакс екстенсивно зв’язується з білками плазми крові, гемодіаліз не може суттєво підвищити кліренс аторвастатину.

Лікарська взаємодія

Ризик виникнення міопатії під час лікування інгібіторами ГМГ-KoA редуктази підвищується при одночасному застосуванні циклоспорину, фібратів, нікотинової кислоти або інгібіторів цитохрому Р450 ЗА4 (наприклад еритроміцину, азольних протигрибкових препаратів).

Інгібітори цитохрому Р450 ЗА4

Аторвастатин метаболізується за допомогою цитохрому Р450 ЗА4. Одночасне застосування аторварстатину з інгібіторами цитохрому Р450 ЗА4 може призводити до підвищення концентрації аторвастатину в плазмі крові. Сила взаємодії та потенціювання ефекту залежить від варіабельності дії на цитохром Р450 ЗА4.

Інгібітори перенесения

Аторвастатин та метаболіти аторвастатину є субстратами транспортера ОАТР1В1. Інгібітори OATP1B1 (наприклад, циклоспорин) можуть підвищувати біодоступність аторвастатину. Одночасне застосування 10 мг аторвастатину та циклоспорну (5,2 мг/кг на добу) призводить до підвищення експозиції до аторвастатину у 7,7 разу.

Еритроміцин/кларитроміцин

При одночасному застосуванні аторвастатину та еритроміцину (500 мг 4 рази на добу) або кларитроміцину (500 мг двічі на добу), які є інгібіторами цитохрому Р450 ЗА4, підвищується концентрація аторвастатину в плазмі крові.

Інгібітори протеази

Внаслідок одночасного застосування аторвастатину та інгібіторів протеази, загальновідомих інгібіторів цитохрому Р450 ЗА4, концентрація аторвастатину в плазмі крові підвищується.

Дилтіазему гідрохлорид

Одночасний прийом аторвастатину (40 мг) та дилтіазему (240 мг) супроводжується підвищенням концентрації аторвастатину в плазмі крові.

Циметидин

В результаті проведених досліджень ознак взаємодії аторвастатину та циметидину не виявлено.

Ітраконазол

Одночасне застосування аторвастатину (20 та 40 мг) та ітраконазолу (200 мг) супроводжувалось підвищенням показника AUC аторвастатину.

Грейпфрутовий сік

Містить один чи більше компонентів, що інгібують CYP 3A4 і можуть підвищувати концентрацію аторвастатину в плазмі крові, особливо при споживанні соку більше 1,2 л/добу.

Індуктори цитохрому Р450 ЗА4

Одночасне призначення аторвастатину та індукторів цитохрому Р450 ЗА4 (наприклад, ефавіренцу, рифампіну) може призводити до зменшення концентрації аторвастатину в плазмі крові. Беручи до уваги подвійний механізм дії рифампіну (індукція цитохрому Р450 ЗА4 та інгібіція ферменту-переносника ОАТР1В1 в печінці), рекомендовано призначати аторвастатин одночасно з рифампіном, бо прийом аторвастатину після прийому рифампіну призводить до значного зниження рівня аторвастатину в плазмі крові.

Антациди

Одночасне пероральне призначення аторвастатину та пероральної суспензії антацидного препарату, що містить магній та алюмінію гідроксид, супроводжувався зниженням концентрації аторвастатину в плазмі крові приблизно на 35%. При цьому гіполіпідемічна дія аторвастатину не змінювалась.

Антипірин

Внаслідок того, що аторвастатин не впливає на фармакокінетику антипірину, можливість взаємодії з іншими лікарськими засобами, що засвоюються тими самими цитохромними ізоферментами, вважається малоймовірною.

Колестипол

Концентрація аторвастатину в плазмі крові була нижчою (приблизно на 25%) при одночасному призначенні аторвастатину та колестиполу. При цьому гіполіпідемічна дія комбінації аторвастатину та колестиполу перевищувала ефект, який дає прийом кожного з цих препаратів окремо.

Дигоксин

Багаторазовий одночасний прийом дигоксину та 10 мг аторвастатину не супроводжувався підвищенням рівноважної концентрації дигоксину в плазмі крові. Водночас застосування дигоксину та 80 мг аторвастатину призвело до підвищення концентрації дигоксину приблизно на 20%. Пацієнти, які приймають дигоксин, повинні перебувати під відповідним наглядом.

Азитроміцин

Одночасне призначення аторвастатину (10 мг один раз на добу) та азитроміцину (500 мг один раз на добу) не супроводжувалось змінами концентрації аторвастатину в плазмі крові.

Пероральні контрацептиви

Одночасне застосування аторвастатину та пероральних контрацептивів, до складу яких входить норетиндрон та етинілестрадіол, супроводжувалось підвищенням показників AUC для цих компонентів відповідно на 30% та 20%. Цей факт підвищення необхідно враховувати при виборі перорального контрацептива для жінок, які приймають аторвастатин.

Варфарин

Клінічно значимої взаємодії аторвастатину з варфарином не виявлено.

Амлодипін

У здорових осіб одночасне застосування 80 мг аторвастатину та 10 мг амлодипіну супроводжувалось підвищенням концентрації аторвастатину в плазмі крові приблизно на 18% і не мало клінічного значення.

Інші лікарські засоби

Клінічні дослідження довели, що одночасне застосування аторвастатину і гіпотензивних препаратів та його застосування в ході естроген-замісної терапії не супроводжувалось клінічно значимими побічними ефектами. Досліджень взаємодії з іншими препаратами не проводилось.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Аторвастатин – це селективний конкурентний інгібітор ГМГ-КоА редуктази, ключового ферменту, що бере участь у перетворенні 3-гідрокси-3-метилглютарового коензиму А на мевалонову кислоту – попередник стеролів, в тому числі ХС. У пацієнтів з гомозиготною та гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією, несімейними формами гіперхолестеринемії, змішаною гіперліпідемією аторвастатин знижує рівень загального холестерину, ЛНЩ (холестерин ліпопротеїдів низької щільності) та аполіпопротеїну В. Аторвастатин також знижує рівень ЛДНЩ (холестерин ліпопротеїдів дуже низької щільності) та ТГ (тригліцеридів), а також призводить до варіабельного підвищення ЛВЩ (холестерин ліпопротеїдів високої щільності). Аторвастатин знижує рівень холестерину та ліпопротеїдів у плазмі крові шляхом пригнічення ГМГ-КоА редуктази та синтезу холестерину в печінці, також за рахунок збільшення кількості рецепторів до ЛНЩ на мембранах гепатоцитів, що призводить до посилення поглинання і катаболізму ЛНЩ. Аторвастатин знижує утворення ЛНЩ та кількість частинок ЛНЩ. Аторвастатин спричиняє значне і стійке підвищення активності рецепторів до ЛНЩ у поєднанні зі сприятливими змінами якості частинок ЛНЩ. Аторвастатин знижує рівень ЛНЩ у пацієнтів з гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією, які зазвичай не відповідають на лікування гіполіпідемічними засобами. Аторвастатин та деякі з його метаболітів ефективні при застосуванні у людей. В першу чергу аторвастатин впливає на печінку, бо синтез холестерину та кліренс ЛНЩ головним чином відбувається в печінці. Зниження рівня ЛНЩ більше пов’язане з дозою препарату, ніж з системною концентрацією. Індивідуальну дозу препарату необхідно призначати залежно від терапевтичного ефекту. Аторвастатин дозозалежно (10-80 мг) знижує рівень загального холестерину (на 30-40%), ЛНЩ (на 41-610%), аполіпопротеїну В (на 34-50%) та тригліцеридів (на 14-33%) у пацієнтів з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією, несімейними формами гіперхолестеринемії і змішаною гіперліпідемією, в тому числі у пацієнтів з інсулінонезалежним цукровим діабетом. У пацієнтів з гіпертригліцеридемією застосування аторвастатину призводить до зниження рівня загального холестерину, ЛНЩ, ЛДНЩ, аполіпопротеїну В, ТГ, а також підвищує рівень ЛВЩ. У пацієнтів з дисбеталіпопротеїнемією застосування аторвастатину призводить до зниження рівня ЛПСЩ (холестерин ліпопротеїдів середньої щільності). У пацієнтів з гіперліпопротеїнемією, тип IІа та IIb за Фредериксоном, які були відібрані в ході 24 контрольних досліджень, середній показник збільшення рівня ЛВЩ порівняно з початковим під час застосування аторвастатину (10-80 мг) незалежно від дози становив 5,1-8,7%. Крім того, аналіз зібраних даних продемонстрував значне зниження співвідношення загального холестерину до ЛВЩ та ЛНЩ до ЛВЩ, що коливались у діапазоні від -29 до -44% та від -37 до -55% відповідно.

Фармакокінетика

Абсорбція

Аторвастатин швидко абсорбується після перорального прийому і досягає максимальної концентрації у плазмі через 1-2 години. Рівень поглинання та концентрація аторвастатину в плазмі крові залежить від дози аторвастатину. Біодоступність аторвастатину в формі таблеток в порівнянні з розчином становить 95 та 99% відповідно. Абсолютна біодоступність аторвастатину становить приблизно 14%, а системна доступність інгібуючої активності по відношенню до ГМГ-КоА редуктази – приблизно 30%. Низька системна біодоступність зумовлена пресистемним кліренсом у слизовій оболонці шлункового тракту та біотрансформацією під час первинного проходження через печінку. Прийом їжі зменшує швидкість та ступінь поглинання препарату приблизно на 25% та 9% відповідно, що підтверджується рівнем максимальної концентрації та AUC, зниження рівня ЛНЩ не залежить від часу застосування. Концентрація аторвастатину в плазмі крові після прийому препарату ввечері нижче, ніж після прийому вранці (перевищує максимальну концентрацію та рівень AUC приблизно на 30%). Незважаючи на це, зниження рівня ЛНЩ не залежить від часу прийому препарату.

Розподіл

Середній об’єм розподілу аторвастатину дорівнює приблизно 381 л. Зв’язування з білками плазми крові становить >98%. Якщо значения співвідношення еритроцити/плазма крові становить приблизно 0,25, це вказує на низький рівень пенетрацї препарату в еритроцити. Метаболізм

Аторвастатин значною мірою метаболізується, утворюючи при цьому орто- і парагідроксильовані похідні та різні продукти р-окиснення.

Виділення

Аторвастатин та його метаболіти головним чином виводяться з жовчю після печінкової та/або позапечінкової біотрансформації, однак не зазнають шлунково-печінкової рециркуляції. Середній період напіввиведення аторвастатину у людей становить приблизно 14 годин. Інгібуюча активність по відношенню до ГМГ-КоА редуктази зберігається протягом 20-30 годин внаслідок присутності активних метаболітів. Після перорального прийому менше 2% аторвастатину визначається у сечі.

Популяції хворих

Люди похилого віку

Концентрація аторвастатину в плазмі крові у здорових літніх людей (віком >65 років) вища, ніж у молодших (приблизно на 40% від максимальної концентрації та на 30% від рівня AUC).

Діти

Відомості про фармакокінетику аторвастатину у дітей відсутні.

Стать

Концентрація аторвастатину в плазмі крові у жінок відрізняється від такої у чоловіків (максимальна концентрація вище приблизно на 20%, a AUC нижче на 10%). Проте ці розбіжності не мають клінічного значения, а гіполіпідемічний ефект препарату у чоловіків та жінок майже однаковий.

Ниркова недостатність

Спосіб застосування та дози не впливають на концентрацію аторвастатину в плазмі крові та на його гіполіпідемічну дію. Таким чином, немає необхідності коригувати дозу препарату.

Гемодіаліз

Дослідження аторвастатину не проводились у пацієнтів із захворюваннями нирок у термінальній стадії. Зважаючи на те, що препарат активно зв’язується з білками плазми крові, гемодіаліз не може значно збільшувати кліренс аторвастатину.

Печінкова недостатність

У хворих з алкогольним цирозом печінки концентрація аторвастатину в плазмі крові значно збільшена (максимальна концентрація – приблизно в 16 разів, значения AUC – в 11 разів).

Фізико-хімічні властивості

таблетки по 10 мг: від білого до майже білого кольору капсулоподібні двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою;

таблетки по 20 мг: від білого до майже білого кольору капсулоподібні двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з роздільною лінією з одного боку.

Вплив на керування автотранспортом або іншими механізмами, а так само на швидкість реакції

Препарат не впливає на здатність займатись потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги і швидкості психічних та рухових реакцій.

Особливості застосування

Застосування для лікування пацієнтів із нирковою недостатністю.

Захворювання нирок не впливають на концентрацію аторвастатину чи зниження рівня Х-ЛНЩ у плазмі крові. Отже, немає потреби в корекції дози.

Застосування для лікування літніх пацієнтів. Різниці в безпеці, ефективності чи досягненні мети в лікуванні гіперхолестеринемії у літніх пацієнтів та пацієнтів інших вікових груп немає.

Застосування у комбінації з іншими лікарськими засобами.

Якщо є необхідність одночасного застосування аторвастатину та циклоспорину, доза аторвастатину не повинна перевищувати 10 мг .

Використання препарату дітьми

Контрольовані клінічні дослідження аторвастатину у пацієнтів з гетерозиготною родинною гіперхолестеринемією віком до 10 років не проводились.

Використання вагітними або при годуванні груддю

Ліпімакс протипоказаний у період вагітності. Жінки репродуктивного віку повинні користуватися ефективними методами контрацепції. Ліпімакс призначають жінкам репродуктивного віку тільки у тому випадку, коли вірогідність завагітніти дуже низька і пацієнтка поінформована щодо потенційного ризику для плода.

Ліпімакс протипоказаний у період годування груддю. Невідомо, чи препарат екскретується в грудне молоко. Оскільки існує потенційний ризик розвитку побічних ефектів у дітей, які знаходяться на грудному вигодовуванні, жінки, які приймають Ліпімакс, повинні припинити годування груддю.

Упаковка

По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери у картонній коробці.

Категория видачі

За рецептом

Умови та терміни зберігання

3 роки.

Зберігати при температурі не вище 25 ºС в сухому, недоступному для дітей місці.