Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Линдрон

Міжнародна назва: Alendronic acid
АТ Код: АТС М05В А04
Клінико-фармакологічна група: Засоби, що впливають на структуру та мінералізацію кісток. Кислота алендронова.
Форма випуску: Таблетки

Склад

діюча речовина: 1 таблетка містить 10 мг алендронової кислоти у вигляді натрію алендронату;

допоміжні речовини: крохмаль прежелатинізований, крохмаль кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат.

Показання

Лікування остеопорозу у жінок у період постменопаузи; лікування остеопорозу у чоловіків; лікування та профілактика остеопорозу, викликаного застосуванням глюкокортикоїдів, у жінок.

Протипоказання

  • Підвищена чутливість до алендронату або до будь-яких компонентів препарату.
  • Гіпокальціємія.
  • Дефекти стравоходу, які уповільнюють просування по ньому їжі (звуження або ахалазія стравоходу тощо).
  • Пацієнти, які не можуть стояти або сидіти, принаймні протягом 30 хв.

Дозування

Таблетку алендронату потрібно приймати вранці, запиваючи тільки простою водою (не менше 200 мл) не менше ніж за 30 хв до першого прийому їжі, напою або інших ліків. Інші напої (включаючи мінеральну воду, каву, чай або сік), їжа та деякі ліки можуть знижувати абсорбцію алендронату.

Не слід розжовувати або розсмоктувати таблетку у роті. Пацієнтам не слід приймати горизонтальне положення протягом 30 хв. після застосування таблетки; препарат не слід приймати на ніч або вранці перед підйомом. Недотримання цих вказівок може збільшити ризик побічних реакцій з боку стравоходу.

Пацієнти повинні додатково застосовувати кальцій та вітамін D при недостатньому їх вмісті в раціоні.

Курс лікування – 2-3 роки і більше.

Рекомендована доза для лікування остеопорозу становить 10 мг (1 таблетка) на добу.

Лікування осіб літнього віку. В клінічних дослідженнях не було виявлено різниці в ефективності та безпеці застосування алендронату у пацієнтів різних вікових груп. Тому люди літнього віку не потребують коригування дози.

Лікування осіб з порушенням функції нирок. Пацієнти зі швидкістю клубочкової фільтрації більше 0,58 мл/с (35 мл/хв) не потребують коригування дози. Не рекомендується приймати препарат пацієнтам зі швидкістю клубочкової фільтрації – менше 0,58 мл/с (35 мл/хв).

Лікування та профілактика остеопорозу, викликаного застосуванням глюкокортикоїдів. Рекомендована доза для лікування та профілактики остеопорозу у жінок у період після менопаузи, які не отримують гормонозамісну терапію естрогеном, становить 1 таблетка на добу.

Побічні дії

З боку нервової системи:

  • ;часто: головний біль.

З боку органів чуття:

  • рідко: увеїт, склерит, епісклерит.

З боку шлунково-кишкового тракту:

  • часто: абдомінальний біль, диспепсія, запор, діарея, метеоризм, езофагеальні виразки, дисфагія, здуття живота, гастроезофагеальний рефлюкс;
  • нечасто: нудота, блювання, гастрит, езофагіт, виразки стравоходу;
  • рідко: звуження стравоходу, ерозії стравоходу, перфорація верхнього відділу шлункового тракту, виразки та кровотечі, однак причинний зв’язок не встановленний.

З боку шкіри та підшкірних тканин:

  • нечасто: висип, свербіж, еритема;
  • рідко: алергічні реакції, включаючи кропив’янку та ангіоневротичний набряк;
  • дуже рідко: тяжкі реакції з боку шкіри, включаючи синдром Стівенса-Джонсона та токсикодермальний некроліз.

З боку опорно-рухового апарату:

  • часто: біль у м’язах, кістках та суглобах.

Загальні розлади:

  • рідко: перехідні симптоми, як при реакції гострої фази (міалгія, дискомфорт, рідше гарячка), як правило, на початку лікування, висип внаслідок фоточутливості, симптоматична гіпокальціємія.

Лабораторні дослідження:

Асимптоматичні, незначні та оборотні зниження рівнів кальцію та фосфатів в сироватці.

Якщо матимуть місце тяжкі побічні ефекти, лікування слід припинити.

Передозування

Існують лише обмежені дані про передозування бісфосфонатів (включаючи алендронат). Після передозування Ліндрону можуть спостерігатись гіпокальціємія, гіпофосфатемія та побічні реакції з боку верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, такі як розлад шлунка, печія, езофагіт, гастрит і виразка. У таких випадках для зв’язування алендронату пацієнту застосовують антациди або дають випити склянку молока. Через ризик подразнення стравоходу не слід викликати блювання; пацієнт повинен залишатись у вертикальному положенні.

Після застосування надмірної кількості алендронату рекомендується контролювати життєві функції організму. Лікування симптоматичне.

Лікарська взаємодія

Одночасний прийом препарату з їжею та напоями (включаючи мінеральну воду), добавками кальцію, антацидами або деякими пероральними ліками може вплинути на абсорбцію алендронату. Тому пацієнтам після застосування алендронату можна приймати будь-які інші пероральні ліки щонайменше через 30 хв.

У ході клінічних досліджень пацієнти застосовували естрогенвмісні лікарські препарати, але про будь-яку небажану взаємодію не повідомлялось.

Спільне застосування гормонозамісної терапії (естроген ± прогестин) і алендронату вивчали у двох клінічних дослідженнях тривалістю один і два роки за участі жінок у постменопаузі хворих на остеопороз. Комбіноване застосування алендронату і гормонозамісної терапії привело до більшого зростання кісткової маси та більш значущого зниження резорбції кісток порівняно із застосуванням першого або другого методу лікування окремо. У цих дослідженнях показники безпеки і переносимості комбінованої терапії відповідали аналогічним показникам при роздільному застосуванні цих методів лікування.

Потрібно з обережністю застосовувати препарат пацієнтам, які паралельно приймають нестероїдні протизапальні засоби.

Спеціальних досліджень взаємодії з іншими ліками не здійснювали. Алендронат застосовували у дослідженнях остеопорозу у чоловіків, жінок у постменопаузі та осіб, які приймають глюкокортикоїди на фоні широкого спектра звичайно застосовуваних ліків, що не спричинювали появи клінічних ознак несприятливих взаємодій.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Алендронат є амінобісфосфонатом, який діє як специфічний інгібітор розсмоктування кістки, спричиненого остеокластами, без прямого впливу на утворення кісток. Алендронат переважно локалізується в місцях активного розсмоктування. Алендронат пригнічує активність остеокластів, але не впливає на акумуляцію і зв’язок між ними. Кісткова маса, сформована протягом лікування алендронатом, має нормальну структуру.

Лікування остеопорозу у жінок у період постменопаузи.

У жінок, яких лікували протягом 2 років дозами по 10 мг алендронату, середнє значення МЩК хребта підвищилось на 5,2 – 7,2 %, а після 3 років лікування – на 6,8 – 9,6 %. Значення МЩК шийки стегна підвищились на 4,6 – 5,9 % через 3 роки терапії алендронатом. Таке підвищення МЩК супроводжувалось 50 % зменшенням переломів хребта, стегон та зап’ястя.

Мета-аналіз результатів 5 рандомізованих клінічних випробувань під контролем плацебо показав, що ризик нових переломів хребта зменшився на 29 % у жінок, які приймали алендронат, порівняно з жінками, які приймали плацебо.

Фармакокінетика.

Середня біодоступність алендронату при пероральному прийомі вранці натщесерце за 2 години до їди при діапазоні доз від 10 мг до 70 мг становить 0,64 %. Після прийому препарату за 60 або 30 хв до першого прийому їжі біодоступність знижується до 0,46 % та 0,39 % відповідно. В цілому ефективність алендронату достатня, якщо застосовувати його щонайменше за 30 хв до першого прийому їжі.

Мінімальна біодоступність спостерігається, якщо алендронат приймати разом зі сніданком або через 2 години після сніданку. Прийом алендронату разом з кавою або апельсиновим соком також зменшує його біодоступність приблизно на 60%.

Пероральний преднізон (20 мг тричі на добу протягом 5 днів) не викликає клінічно значимої зміни пероральної біодоступності алендронату (середній діапазон збільшення складає 20% – 44%).

Концентрації алендронату в плазмі після перорального застосування терапевтичних доз є занадто малими для аналітичного визначення (< 5 нг/мл). Приблизно 78 % алендронату зв’язуються з білками плазми крові.

Відомості про метаболізм алендронату відсутні.

Період напіввиведення алендронату становить для людей приблизно десять років, що відображає виведення алендронату з кісток скелету.

Алендронат не виводиться ні кислотною, ні лужною транспортними системами нирок. Алендронат не впливає на виведення лікарських засобів вищевказаними системами.

Абсорбований, але не потрапивший до кісткової тканини алендронат, швидко виводиться з сечею. Виведення алендронату зменшується у пацієнтів з порушенням функції нирок і/або у пацієнтів похилого віку зі зниженою функцією нирок.

Невідомо, якою мірою алендронат виділяється у грудне молоко і чи проходить він до плаценти.

Фізико-хімічні властивості

круглі, дещо двоопуклі таблетки білого кольору зі скошеним краєм та насічкою на одному боці.

Особливі вказівки

Одночасний прийом препарату з їжею та напоями (включаючи мінеральну воду), добавками кальцію, антацидами або деякими пероральними ліками може вплинути на абсорбцію алендронату. Тому пацієнтам після застосування алендронату можна приймати будь-які інші пероральні ліки щонайменше через 30 хв.

Особливості застосування

Алендронат може спричинити локальне подразнення слизової оболонки верхніх відділів шлунково-кишкового тракту. Слід з обережністю призначати препарат пацієнтам із захворюваннями шлунково-кишкового тракту, такими як дисфагія, езофагеальна хвороба, гастрит, дуоденіт, виразки, наявність в анамнезі (протягом останнього року) пептичної виразки, активної стадії шлунково-кишкової кровотечі чи хірургічного втручання, окрім пілоропластики.

Повідомлялось про реакції з боку стравоходу, такі як езофагіт, виразки або ерозії стравоходу, після яких рідко спостерігалося звуження стравоходу у пацієнтів, які застосовували алендронат. У разі розвитку симптомів подразнення стравоходу, таких як дисфагія, біль при ковтанні або біль за грудниною, поява або посилення печії, рекомендовано припинити прийом алендронату та звернутися до лікаря.

Ризик розвитку небажаних ефектів з боку стравоходу вищий у пацієнтів, які не можуть приймати алендронат належним чином і/або які продовжують приймати алендронат після розвитку симптомів, що свідчать про подразнення стравоходу. Тому дуже важливо надати пацієнтам вичерпну інформацію щодо дозування препарату й упевнитись, що пацієнт її розуміє. Пацієнтам треба рекомендувати чітко дотримуватись таких інструкцій, щоб зменшити або уникнути розладів з боку стравоходу.

Є деякі повідомлення про виразки шлунка та стравоходу, але причинний зв’язок з прийомом алендронату не був встановлений. Крім того, у результаті великих клінічних випробувань не виявлено на підвищеного ризику розвитку таких виразок.

Пацієнтам зі швидкістю клубочкової фільтрації менше ніж 0,58 мл/с (35 мл/хв), не рекомендується вживати алендронат.

Крім дефіциту естрогенів та старіння, також слід розглянути й інші причини виникнення остеопорозу.

Перед початком терапії Ліндроном треба скоригувати можливу гіпокальціємію. Треба також ефективно лікувати будь-які інші порушення метаболізму мінералів (наприклад, дефіцит вітаміну D та гіпопаратиреоїдизм). Внаслідок дії Ліндрону може розвинутися слабка та асимптоматична гіпокальціємія, особливо у пацієнток, які застосовують глюкокортикоїди, що зменшують всмоктування кальцію. Однак були поодинокі повідомлення про симптоматичну гіпокальціємію, яка інколи була тяжкою та зазвичай розвивалась у пацієнтів із схильністю до цього захворювання (наприклад, дефіцит вітаміну D, гіпопаратиреоїдизм та порушення абсорбції кальцію). Тому дуже важливо забезпечити таким пацієнтам достатнє надходження кальцію та вітаміну D.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Відсутні дані щодо впливу алендронату на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.

Використання препарату дітьми

Застосування алендронату для лікування дітей не вивчалось, тому його не слід застосовувати дітям.

Використання вагітними або при годуванні груддю

Ліндрон не слід застосовувати у період вагітності та у період годування груддю.

Упаковка

7 таблеток по 10 мг в блістері; 2 або 4 блістера в картонній коробці.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

5 років.

Зберігати при температурі не вище 30оС в захищеному від вологи місці.

Зберігати в недоступному для дітей місці.