Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Леветирацетам Гриндекс

Міжнародна назва: Levetiracetam
Виробник: Ремедика ТОВ.
АТ Код: ATХ N03A Х14
Клінико-фармакологічна група: Протиепілептичні засоби. Леветирацетам.
Форма випуску: Розчин оральний

Склад

діюча речовина: levetiracetam;

1 мл розчину містить 100 мг леветирацетаму;

допоміжні речовини: натрію цитрат, кислота лимонна безводна, метилпарагідроксибензоат (Е 218), гліцерин, калію ацесульфам, мальтит рідкий, малиновий підсолоджувач, вода очищена.

Показання

Монотерапія (препарат першого вибору) при:

  • парціальних нападах із вторинною генералізацією або без такої у дорослих і підлітків віком від 16 років, у яких вперше діагностовано епілепсію.

Як додаткова терапія при:

  • парціальних нападах із вторинною генералізацією або без такої у дорослих і дітей віком від 1 місяця, хворих на епілепсію;
  • міоклонічних судомах у дорослих і підлітків віком від 12 років, хворих на ювенільну міоклонічну епілепсію;
  • первинно генералізованих тоніко-клонічних нападах у дорослих і підлітків віком від 12 років, хворих на ідіопатичну генералізовану епілепсію.

Протипоказання

Підвищена чутливість до леветирацетаму або інших похідних піролідону, а також до будь-яких компонентів препарату.

Дозування

Препарат застосовувати внутрішньо, незалежно від прийому їжі. Розчин оральний можна приймати безпосередньо або після розведення у склянці води. Добову дозу розподіляти на 2 однакових прийоми.

Монотерапія

Монотерапію у дорослих і підлітків віком від 16 років слід починати з рекомендованої дози 250 мг 2 рази на добу (500 мг/добу) з подальшим підвищенням дози до 500 мг 2 рази на добу (до 1000 мг/добу) через 2 тижні. Можливе збільшення дози на 250 мг 2 рази на добу (на 500 мг/добу) кожні 2 тижні залежно від клінічної відповіді. Максимальна добова доза становить 1500 мг 2 рази на добу (3000 мг/добу).

Додаткова терапія

Лікар повинен призначити найбільш відповідну лікарську форму, спосіб застосування та кількість прийомів препарату залежно від маси тіла та дози.

Дорослі та підлітки (12-17 років) з масою тіла від 50 кг

Лікування слід розпочинати з дози 500 мг 2 рази на добу (1000 мг/добу). Залежно від клінічної відповіді та переносимості добову дозу можна збільшити до 1500 мг 2 рази на добу (3000 мг/добу). Дозу можна збільшувати чи зменшувати на 1000 мг/добу кожні 2-4 тижні.

Немовлята віком 6-23 місяці, діти (2-11 років) та підлітки (12-17 років) з масою тіла менше 50 кг

Початкова терапевтична доза становить 10 мг/кг 2 рази на добу.

Залежно від клінічної відповіді та переносимості дозу можна збільшувати до 30 мг/кг 2 рази на добу. Дозу не можна збільшувати чи зменшувати більше ніж на 10 мг/кг 2 рази на добу кожні 2 тижні. Слід застосовувати найменшу ефективну дозу.

Дітям з масою тіла більше 50 кг дозування призначають за схемою, що приведена для дорослих.

Таблиця 1

Рекомендовані дози для немовлят віком від 6 місяців, дітей та підлітків

 

Маса тіла Початкова доза – 10 мг/кг 2 рази на добу Максимальна доза – 30 мг/кг 2 рази на добу
6 кг 60 мг 2 рази на добу 180 мг 2 рази на добу
10 кг 100 мг 2 рази на добу 300 мг 2 рази на добу
15 кг 150 мг 2 рази на добу 450 мг 2 рази на добу
20 кг 200 мг 2 рази на добу 600 мг 2 рази на добу
25 кг 250 мг 2 рази на добу 750 мг 2 рази на добу
Від 50 кг 500 мг 2 рази на добу 1500 мг 2 рази на добу

Немовлята віком від 1 до 6 місяців

Початкова терапевтична доза становить 7 мг/кг двічі на добу.

Залежно від клінічної відповіді та переносимості дозу можна збільшувати до 21 мг/кг 2 рази на добу. Дозу не можна збільшувати чи зменшувати більше ніж на 7 мг/кг 2 рази на добу кожні 2 тижні. Слід застосовувати мінімальну ефективну дозу.

Таблиця 2

Дози, рекомендовані для немовлят віком до 6 місяців

 

Маса тіла Початкова доза – 7 мг/кг 2 рази на добу Максимальна доза – 21 мг/кг 2 рази на добу
4 кг 28 мг (0,3 мл) 2 рази на добу 84 мг (0,85 мл) 2 рази на добу
5 кг 35 мг (0,35 мл) 2 рази на добу 105 мг (1,05 мл) 2 рази на добу
7 кг 49 мг (0,5 мл) 2 рази на добу 147 мг (1,5 мл) 2 рази на добу

Пацієнти літнього віку.

Корекція дози літнім пацієнтам необхідна тільки у разі наявних порушень функції нирок (див. підрозділ «Пацієнти з порушенням функції нирок»).

Пацієнти з порушенням функції нирок

Добову дозу леветирацетаму необхідно коригувати залежно від рівня кліренсу креатиніну (КК). Дозу препарату слід коригувати, як показано у таблицях 3‒4. Спочатку необхідно визначити кліренс креатиніну пацієнта (CLcr) у мл/хв/1,7Зм2.

У дорослих CLcr в мл/хв можна розрахувати за рівнем креатиніну у сироватці крові за такою формулою:

[140 - вік (в роках)] × маса тіла (кг)

CLcr = ----------------------------------------------------- × (0,85 для жінок)

72 × КК сироватки крові (мг/дл)

Потім CLcr відкоригувати відповідно до площі поверхні тіла (ППТ):

CLcr (мл/хв)

CLcr (мл/хв/1,73 м2) = -------------------------- × 1,73

ППТ пацієнта (м2)

Для підлітків молодшого віку, дітей та немовлят застосовувати таку формулу (формула Шварца):

Зріст (см) × ks

CLcr =---------------------------------------------------

Креатинін сироватки крові (мг/дл)

У доношених немовлят віком до 1 року ks= 0,45; у дітей віком до 13 років та підлітків-дівчаток ks= 0,55; у підлітків-хлопців ks= 0,7.

Таблиця 3

Рекомендації щодо корекції дози для дорослих пацієнтів та підлітків

з масою тіла 50 кг та більше із порушенням функції нирок

 

Ступінь ниркової недостатності Кліренс креатиніну (мл/хв/1,73 м2) Режим дозування
Нормальна функція нирок >80 від 500 до 1500 мг 2 рази на добу
Легкий ступінь 50-79 від 500 до 1000 мг 2 рази на добу
Середній ступінь 30-49 від 250 до 750 мг 2 рази на добу
Тяжкий ступінь <30 від 250 до 500 мг 2 рази на добу
Термінальна стадія (пацієнти, які перебувають на діалізі*) - від 500 до 1000 мг 1 раз на добу**

*У перший день лікування рекомендується застосувати навантажувальну дозу леветирацетаму 750 мг.

** Після діалізу рекомендується застосувати додаткову дозу 250-500 мг.

Таблиця 4

Рекомендації щодо корекції дози для дітей із порушенням функції нирок

 

Ступінь ниркової недостатності Кліренс креатиніну (мл/хв/1,73 м2) Доза та частота застосування
Немовлята віком від 1 до 6 місяців Немовлята віком від 6 до 23 місяців, діти та підлітки з масою тіла менше 50 кг
Нормальна функція нирок > 80 7-21 мг/кг (0,07-0,21 мл/кг) 2 рази на добу 10-30 мг/кг (0,1-0,3 мл/кг) 2 рази на добу
Легкий ступінь 50-79 7-14 мг/кг (0,07-0,14 мл/кг) 2 рази на добу 10-20 мг/кг (0,1-0,2 мл/кг) 2 рази на добу
Середній ступінь 30-49 3,5-10,5 мг/кг (0,035-0,105 мл/кг) 2 рази на добу 5-15 мг/кг (0,05-0,15 мл/кг) 2 рази на добу
Тяжкий ступінь < 30 3,5-7 мг/кг (0,035-0,07 мл/кг) 2 рази на добу 5-10 мг/кг (0,05-0,1 мл/кг)  2 рази на добу
Термінальна стадія (пацієнти, які перебувають на діалізі)

  • -
7-14 мг/кг

(0,07-0,14 мл/кг)  1 раз на добу (1) (3)
10-20 мг/кг (0,1-0,2 мл/кг)  1 раз на добу (2) (4)

(1)У перший день лікування рекомендується застосувати навантажувальну дозу 10,5 мг/кг (0,105 мл/кг).

(2)У перший день лікування рекомендується застосувати навантажувальну дозу 15 мг/кг (0,15 мл/кг).

(3) Після діалізу рекомендується застосувати додаткову дозу 3,5-7 мг/кг (0,035-0,07 мл/кг).

(4) Після діалізу рекомендується застосувати додаткову дозу 5-10 мг/кг (0,05-0,1 мл/кг).

Пацієнти з порушенням функції печінки

Для пацієнтів зі слабким та помірним порушенням функції печінки корекція дози не потрібна. У пацієнтів із тяжкими порушеннями функції печінки кліренс креатиніну може не повною мірою відображати ступінь ниркової недостатності. Тому пацієнтам із кліренсом креатиніну <60 мл/хв/1,73 м2 добову підтримуючу дозу рекомендовано зменшити на 50 %.

Метод застосування розчину орального

Дозування здійснювати за допомогою мірного шприца, що додається в упаковці.

Шприциномінальної ємкості:

  • 10 мл (відповідає 1000 мг леветирацетаму) з поділкою 0,25 мл (відповідає 25 мг) для дітей віком від 4 років, підлітків і дорослих;
  • 3 мл (відповідає 300 мг) з поділкою 0,1 мл(відповідає 10 мг) для немовлят і дітей віком від 6 місяців до 4 років;
  • 1 мл (відповідає 100 мг) з поділкою 0,05 мл (відповідає 5 мг) для немовлят віком від 1 до 6 місяців.

Відміряну дозу розводити у склянці води (200 мл) або в пляшці для годування.

Інструкція з дозування розчину за допомогою мірного шприца:

  • Відкритифлакон, натиснувши на ковпачок і повернувши його проти годинникової стрілки (рис.1);
  • вставити адаптер для шприцау шийку флакона; переконатися в тому, що він надійно закріплений, після чого вставити шприцв адаптер (рис. 2);
  • перевернутифлакон дном догори (рис.3);
  • набрати у шприцневелику кількість розчину, потягнувши поршень вниз (рис. 4), потім натиснути на поршень, щоб видалитибульбашки повітря (рис. 5);
  • наповнити шприцрозчином, потягнувши поршень до відмітки, що відповідає необхідній кількості мілілітрів розчину, призначеній лікарем (рис. 6);
  • перевернути флакон дном донизу; вийняти шприцзадаптера;
  • ввестивміст шприца у склянку з водою або пляшку для годування, натиснувши на поршень до упору (рис. 7);
  • випити повністю вміст склянки;
  • промити шприцводою (рис. 8);
  • закрити флакон пластиковим ковпачком.

Діти.

Леветирацетам Гріндекс, розчин для орального застосування, можна призначати дітям від 1 місяця до 6 років. Лікар проводить підбір оптимальної лікарської форми залежно від віку, маси тіла та дози. Препарат не рекомендований для застосування дітям віком до 1 місяця у зв’язку з відсутністю даних щодо безпеки та ефективності препарату.

Необхідно мати на увазі, що не можна застосовувати препарат у формі таблеток для початкового лікування дітей з масою тіла нижче 25 кг у випадках призначення високих доз; пацієнтам, які не можуть ковтати таблетки; для застосування у дозах нижче 250 мг. У таких випадках необхідно застосовувати препарат у формі розчину для перорального застосування.

Безпека застосування препарату як монотерапії для дітей та підлітків віком до 16 років не встановлена.

Побічні дії

Побічні реакції, про які повідомлялося у клінічних дослідженнях (стосовно дорослих, підлітків, дітей і немовлят віком від 1 місяця) і протягом постмаркетингового періоду, перераховані в таблиці 5 за класифікацією органів і систем з визначенням їх частоти: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 до <1/10); нечасто (≥ 1/1000 до <1/100); рідко (≥ 1/10000 до <1/1000) і дуже рідко (<1/10000).

Таблица 5

 

Система класифікації за органами і системами Частота побічних реакцій
Дуже часто Часто Нечасто Рідко
Інфекції та інвазії Назофарингіт Інфекції
Порушення з боку крові та лімфатичної системи Тромбоцитопенія, лейкопенія Нейтропенія, панцитопенія*, агранулоцитоз
Порушення з боку імунної системи Реакція на лікарський засіб з еозинофілеєю та синдромом гіперчутливості до лікарського засобу (DRESS - синдром)
Порушення з боку харчування та обміну речовин Анорексія** Збільшення маси тіла, зменшення маси тіла Гіпонатріємія
Психічні розлади Депресія, ворожість/ агресивність, тривожність, безсоння, нервозність/ дратівливість Спроби самогубства, суїцидальні думки, психотичні розлади, аномальна поведінка, галюцинації, гнів,  сплутаність свідомості, панічні атаки, емоційна лабільність/ зміни настрою, збудження Суїцид, розлади особистості, аномальне мислення
Порушення з боку нервової системи Сонливість, головний біль Судоми, порушення рівноваги, запаморочення, летаргія, тремор Амнезія, порушення пам’яті, атаксія, порушення координації, парестезія, розлади уваги Гіперкінезія, дискінезія, хореоатетоз
Порушення з боку органів зору Диплопія, нечіткість зору
Порушення з боку органів слуху та рівноваги Вертиго
Порушення з боку органів дихання, грудної клітки та середостіння Кашель
Порушення з боку травної системи Діарея, диспепсія, нудота, блювання, біль у животі Панкреатит
Гепатобіліарні розлади Гепатит, печінкова недостатність
Порушення з боку шкіри та підшкірної тканини Висипання Екзема, свербіж, алопеція*** Токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема
Порушення з боку скелетної мускулатури та сполучної тканини Міалгія, м’язова слабкість
Загальні розлади Астенія/ стомлюваність
Відхилення від норми, виявлені в ході лабораторних досліджень Патологічні результати печінкових проб, зменшення маси тіла
Травми, отруєння та процедурні ускладнення Травми

*При проявах панцитопенії у деяких випадках спостерігалося пригнічення кісткового мозку.

**Ризик анорексії зростає при одночасному застосуванні леветирацетаму з топіраматом. ***При проявах алопеції у деяких випадках відзначалося відновлення волосяного покриву після припинення застосування леветирацетаму.

Можливі прояви алергічних реакцій на леветирацетам або допоміжні речовини, що містяться у препараті.

Передозування

Симптоми. Сонливість, збудження, агресія, пригнічення дихання, пригнічення свідомості, кома.

Лікування. У випадку гострого передозування необхідно промивати шлунок або викликати блювання. Спеціального антидоту немає. При необхідності проводять симптоматичне лікування, у т.ч. з використанням гемодіалізу (виводиться до 60 % леветирацетаму та 74 % первинного метаболіту).

Лікарська взаємодія

Протиепілептичні препарати.

Препарат не взаємодіє з іншими протиепілептичними препаратами (фенітоїн, карбамазепін, вальпроєва кислота, фенобарбітал, ламотриджин, габапентин і примідон), і вони не впливають на фармакокінетику леветирацетаму.

Як і у дорослих, відсутні дані щодо клінічно значущої взаємодії лікарського засобу у пацієнтів дитячого віку, які отримували до 60 мг/кг/добу леветирацетаму.

Необхідно враховувати, що кліренс леветирацетаму на 20 % вищий у дітей та підлітків (вік від 4 до 17 років), які приймають ферментовмісні протисудомні засоби. Корекція дози не потрібна.

Леветирацетам не чинить впливу на концентрації у плазмі крові карбамазепіну, вальпроату.

Пробенецид.

Пробенецид (500 мг 4 рази на добу) – препарат, що блокує секрецію ниркових канальців, пригнічує нирковий кліренс основного метаболіту, але не самого леветирацетаму. Однак концентрації цього метаболіту залишаються низькими. Очікується, що інші препарати, що виводяться за допомогою активної канальцевої секреції, також здатні знижувати нирковий кліренс метаболіту. Вплив леветирацетаму на пробенецид не досліджувався, вплив леветирацетаму на інші препарати, що активно секретуються, наприклад нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), сульфонаміди та метотрексат, невідомий.

Пероральні контрацептиви.

Леветирацетам у добовій дозі 1000 мг не змінює фармакокінетику пероральних протизаплідних засобів (етинілестрадіолу і левоноргестрелу); ендокринні показники (рівні лютеїнізуючого гормону (ЛГ) та прогестерону) не змінювалися.

Дигоксин та варфарин.

Леветирацетам у добовій дозі 2000 мг не змінює фармакокінетику дигоксину та варфарину; значення протромбінового часу залишалося незміненим. Дигоксин, пероральні протизаплідні засоби і варфарин, у свою чергу, не впливають на фармакокінетику леветирацетаму при одночасному застосуванні.

Антациди.

Немає даних про вплив антацидних препаратів на всмоктування леветирацетаму.

Їжа та алкоголь.

Ступінь всмоктування леветирацетаму не залежить від їжі, але швидкість всмоктування дещо прискорюється. Немає даних про взаємодію леветирацетаму з алкоголем.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Леветирацетам є похідним піролідону (S-енантіомер альфа-етил-2-оксо-1-піролідин-ацетаміду), за хімічною структурою відрізняється від відомих протиепілептичних лікарських засобів. Механізм дії леветирацетаму недостатньо вивчений, але встановлено, що він відрізняється від механізму дії відомих протиепілептичних препаратів. На підставі проведених досліджень in vitro та in vivo припускають, що леветирацетам не змінює основні характеристики нервової клітини і нормальну нейротрансмісію. Дослідження іn vitro показали, що леветирацетам впливає на внутрішньонейрональні рівні Са2+ шляхом часткового пригнічення току через Са2+ канали N-типу та зниження вивільнення Ca2+ з інтранейрональних депо. Він також частково нівелює пригнічення ГАМК та гліцинрегульованого струму, яке зумовлене дією цинку та бета-карболінами. Крім того, у ході досліджень in vitro леветирацетам зв'язувався зі специфічними ділянками у тканинах мозку гризунів. Місцем зв'язування є білок синаптичних везикул 2А, що бере участь у злитті везикул та вивільненні нейротрансмітерів. Спорідненість леветирацетаму та відповідних аналогів з білком синаптичних везикул 2А корелювала із потужністю їх протисудомної дії у моделях аудіогенної епілепсії у мишей. Ці результати дають змогу припустити, що взаємодія між леветирацетамом та білком синаптичних везикул 2А може частково пояснювати механізм протиепілептичної дії препарату. Леветирацетам забезпечує захист від судом у широкому спектрі моделей парціальних та первинно генералізованих нападів у тварин, не спричиняючи просудомного ефекту. Основний метаболіт неактивний. Активність препарату підтверджена по відношенню як до фокальних, так і до генералізованих епілептичних нападів (епілептиформні прояви/фотопароксизмальна реакція).

Фармакокінетика

Леветирацетам характеризується високою розчинністю та проникністю. Фармакокінетика має лінійний характер, не залежить від часу та характеризується низькою між- та інтрасуб'єктною мінливістю. Після повторного застосування препарату кліренс не змінюється. Ознак впливу статі, раси чи циркадного ритму на фармакокінетику не відзначалося. Профіль фармакокінетики був подібним у здорових добровольців та хворих на епілепсію. Завдяки повному та лінійному всмоктуванню рівні препарату у плазмі можна передбачити, виходячи з пероральної дози леветирацетаму, вираженої у мг/кг маси тіла. Тому проводити моніторинг плазмових рівнів леветирацетаму немає потреби. У дорослих та дітей відзначалася значна кореляція між концентрацією препарату у слині та плазмі (співвідношення концентрацій у слині/плазмі коливалося від 1 до 1,7 для таблеток та через 4 години після прийому орального розчину). Дорослі та підлітки Всмоктування. Леветирацетам швидко всмоктується після перорального застосування. Абсолютна пероральна біодоступність близька до 100 %. Максимальна концентрація у плазмі крові (Cmax) досягається через 1,3 години після прийому препарату. Рівноважний стан досягається через 2 дні застосування препарату двічі на добу. Максимальна концентрація (Cmax) зазвичай становить 31 та 43 мкг/мл після разової дози 1000 мг та повторної дози 1000 мг двічі на день відповідно. Ступінь всмоктування не залежить від дози та не змінюється під дією їжі. Розподіл. Даних щодо розподілу препарату у тканинах людини немає. Ні леветирацетам, ні його основний метаболіт значним чином не зв'язуються з білками плазми крові (< 10 %). Об'єм розподілу леветирацетаму становить від 0,5 до 0,7 л/кг, що приблизно дорівнює загальному об'єму води в організмі. Метаболізм. Метаболізм леветирацетаму у людини незначний. Основним шляхом метаболізму (24 % дози) є ферментний гідроліз ацетамідної групи. Ізоформи печінкового цитохрому Р450 не беруть участі в утворенні основного метаболіту – ucb L057. Гідроліз ацетамідної групи спостерігався у великої кількості клітин, включаючи клітини крові. Метаболіт ucb L057 фармакологічно неактивний. Також були визначені два другорядних метаболіти. Один утворювався внаслідок гідроксилювання піролідонового кільця (1,6 % дози), другий – внаслідок розімкнення піролідонового кільця (0,9 % дози). Інші невизначені компоненти становили лише 0,6 % дози. Взаємного перетворення енантіомерів леветирацетаму або його основного метаболіту в умовах in vivo не спостерігалося. У ході досліджень іn vitro леветирацетам та його основний метаболіт не пригнічували активність основних ізоформ цитохрому Р450 (CYP3A4, 2A6, 2C9, 2C19, 2D6, 2E1 та 1A2), глюкуронілтрансферази (UGT1A1 та UGT1A6) та епоксидгідроксилази. Також леветирацетам не пригнічує глюкуронування вальпроєвої кислоти in vitro. У культурі гепатоцитів людини леветирацетам виявляв слабкий вплив або ж зовсім не впливав на кон'югацію етинілестрадіолу чи на CYP1A1/2. У високих концентраціях (680 мкг/мл) леветирацетам спричиняв слабку індукцію CYP2B6 та CYP3A4, однак у концентраціях, приблизно подібних до Cmax після повторного застосування 1500 мг двічі на добу, цей вплив не був біологічно значущим. Тому взаємодія леветирацетаму з іншими речовинами або навпаки малоймовірна. Виведення. Період напіввиведення препарату з плазми у дорослих становив 7±1 годину і не залежав від дози, шляху введення чи повторного застосування. Середній загальний кліренс становив 0,96 мл/хв/кг. Основна кількість препарату, в середньому 95 % дози, виводилася нирками (приблизно 93 % дози виводилося протягом 48 годин). З калом виводиться лише 0,3 % дози. Кумулятивне виведення з сечею леветирацетаму та його основного метаболіту становило 66 % та 24 % від дози відповідно в перші 48 годин. Нирковий кліренс леветирацетаму та ucb L057 становить 0,6 та 4,2 мл/хв/кг відповідно, що свідчить про виведення леветирацетаму шляхом клубочкової фільтрації з подальшою реабсорбцією у канальцях і що основний метаболіт також виводиться шляхом активної канальцевої секреції на додачу до клубочкової фільтрації. Виведення леветирацетаму корелює з кліренсом креатиніну. Пацієнти літнього віку. У літніх пацієнтів період напіввиведення зростає приблизно на 40 % (10-11 годин). Це пов'язано з погіршенням функцій нирок у даної популяції . Порушення функції нирок. Видимий загальний кліренс леветирацетаму та його основного метаболіту корелює із кліренсом креатиніну. Тому пацієнтам із помірними та тяжкими порушеннями функції нирок рекомендується коригувати підтримуючу добову дозу леветирацетаму відповідно до кліренсу креатиніну . У пацієнтів з анурією у термінальній стадії хвороби нирок період напіввиведення становив приблизно 25 та 3,1 години відповідно у період між сеансами діалізу та під час його проведення. Протягом типового 4-годинного сеансу діалізу виводилося 51 % леветирацетаму. Порушення функції печінки. Фармакокінетика леветирацетаму не змінювалася у пацієнтів з легкими та помірними порушеннями функції печінки (клас А та В за шкалою Чайлда-П'ю). У пацієнтів із тяжкими порушеннями функції печінки (клас С за шкалою Чайлда-П'ю) загальний кліренс був на 50 % нижчим, ніж у пацієнтів з нормальною функцією печінки, але це було зумовлено переважно зниженням ниркового кліренсу. Пацієнтам з легкими та помірними порушеннями функції печінки корекція дози не потрібна. У пацієнтів із тяжким порушенням печінкових функцій кліренс креатиніну може не повною мірою відображати тяжкість ниркової недостатності. Тому, якщо кліренс креатиніну становить <60 мл/хв/1,73 м2, підтримуючу добову дозу рекомендується зменшити на 50 % .

Фізико-хімічні властивості

безбарвна або злегка жовтувата прозора рідина.

Особливості застосування

Припинення лікування

У разі необхідності відміну препарату рекомендується проводити поступово. Для дорослих та підлітків з масою тіла 50 кг та більше дозу зменшують на 500 мг 2 рази на добу кожні 2-4 тижні; для немовлят віком від 6 місяців, дітей та підлітків з масою тіла менше 50 кг дозу слід знижувати не більше ніж на 10 мг/кг 2 рази на добу кожні 2 тижні; для немовлят віком до 6 місяців дозу слід знижувати не більше ніж на 7 мг/кг 2 рази на добу кожні 2 тижні.

Ниркова недостатність

Пацієнтам із нирковою недостатністю може бути потрібна корекція дози леветирацетаму. Пацієнтам із тяжкими порушеннями печінкових функцій рекомендується провести оцінку функції нирок перед тим, як призначати дозу препарату .

Суїцид

У пацієнтів, які отримували лікування протиепілептичними препаратами (у т.ч. леветирацетамом), відзначалися випадки суїциду, спроб суїциду та суїцидальних думок.

Метааналіз результатів рандомізованих, плацебо-контрольованих випробувань показав незначне збільшення ризику виникнення суїцидальних думок та поведінки. Механізм виникнення такого ризику не вивчений. У зв’язку з наявністю такого ризику пацієнтів слід контролювати щодо ознак депресії чи/або суїцидальних думок, та у разі необхідності проводити коригування лікування. Пацієнтів (або їх опікунів) слід попередити про необхідність повідомляти про будь-які симптоми депресії та/або суїцидальних думок своєму лікарю.

Діти

Наявні дані щодо пацієнтів дитячого віку не вказують на наявність впливу на ріст та статеве дозрівання. Але віддалені наслідки щодо можливостей навчання, інтелекту, росту ендокринних функцій, статевого дозрівання, репродуктивного потенціалу у дітей не вивчені.

Немає достатніх клінічних даних щодо безпеки застосування препарату дітям з епілепсією у віці до 1 року.

Допоміжні речовини.

Препарат містить метилпарагідроксибензоат (E 218), який може спричиняти алергічні реакції (можливо, відстрочені). Він також містить мальтит рідкий, тому пацієнтам з рідкісними спадковими станами, що пов’язані з непереносимістю фруктози, застосування препарату протипоказано.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Відповідних даних щодо застосування леветирацетаму вагітним жінкам немає.

Результати досліджень на тваринах свідчать про наявність репродуктивної токсичності. Потенційний ризик для людини невідомий. Застосування декількох протиепілептичних засобів потенційно збільшує ймовірність виникнення аномалій розвитку плода порівняно з монотерапією. Леветирацетам не слід застосовувати у період вагітності, окрім випадків нагальної потреби, а також жінкам репродуктивного віку, які не застосовують контрацепцію. Як і у випадку інших протиепілептичних препаратів, фізіологічні зміни у період вагітності можуть змінювати концентрацію леветирацетаму. Зниження концентрації леветирацетаму найбільш виражене у ІІІ триместрі (до 60 % від початкової концентрації до вагітності). Відміна протиепілептичних засобів може призвести до загострення хвороби, що може зашкодити вагітній та плоду.

Леветирацетам проникає у грудне молоко. Тому годування груддю не рекомендоване. Однак якщо леветирацетам необхідно застосовувати у період годування груддю, слід зважити користь та ризики лікування та важливість годування груддю.

Вплив на репродуктивну функцію.

Не виявлено впливу на репродуктивну функцію у дослідженнях на тваринах. Доступних клінічних даних немає, потенційний ризик для людини невідомий.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Досліджень впливу препарату на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами не проводили. Через можливу індивідуальну чутливість деякі пацієнти можуть відзначати сонливість та інші симптоми, пов'язані з впливом на центральну нервову систему, особливо на початку лікування або у процесі збільшення дози. Тому таким пацієнтам слід бути обережними при занятті діяльністю, що потребує підвищеної концентрації уваги, наприклад при керуванні автомобілем або роботі з іншими механізмами.

Використання препарату дітьми

Після прийому разової дози (20 мг/кг) у дітей, хворих на епілепсію, період напіввиведення леветирацетаму становив 6 годин. Видимий кліренс становив 1,43 мл/хв/кг. Після повторного перорального застосування (20-60 мг/кг/добу) у хворих на епілепсію дітей (4-12 років) леветирацетам всмоктувався швидко. Максимальна концентрація у плазмі крові досягалася через 0,5-1 годину після прийому дози. Максимальна концентрація та площа під кривою залежності концентрації від часу зростали лінійно і залежали від дози. Період напіввиведення становив приблизно 5 годин; видимий загальний кліренс – 1,1 мл/хв/кг.

Немовлята та діти (від 1 місяця до 4 років).

Після разової дози (20 мг/кг) орального розчину 100 мг/мл у хворих на епілепсію дітей (віком від 1 місяця до 4 років) леветирацетам всмоктувався швидко, пікові концентрації у плазмі крові спостерігалися приблизно через 1 годину після прийому дози препарату. Фармакокінетичні показники свідчили, що період напіввиведення був коротшим (5,3 години), ніж у дорослих (7,2 години), а видимий кліренс ‒ швидшим (1,5 мл/хв/кг), ніж у дорослих (0,96 мл/хв/кг).

Результати популяційного аналізу фармакокінетики, проведеного у пацієнтів віком від 1 місяця до 16 років, свідчили про значну кореляцію маси тіла з видимим кліренсом (кліренс зростав при збільшенні маси тіла) та видимим об'ємом розподілу. Вік також впливав на обидва параметри. Цей ефект був більш виражений у немовлят молодшого віку, при зростанні зменшувався та був зникаюче малим у дітей віком близько 4 років.

Дані обох популяційних фармакокінетичних аналізів свідчили про зростання видимого кліренсу леветирацетаму приблизно на 20 % при супутньому застосуванні ферментіндукуючих протиепілептичних препаратів.

Упаковка

По 300 мл у флаконі № 1 у комплекті з мірним шприцом та адаптером для шприца в пачці із картону.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

3 роки. Термін придатності після першого відкриття флакона – 7 місяців.

Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від дії світла.

Зберігати в недоступному для дітей місці.