Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Квикляын

Міжнародна назва: Quetiapine
Виробник: Д-р Редді’с Лабораторіс Лімітед, Індія.
АТ Код: АТС N05А Н04
Клінико-фармакологічна група: Психолептичні засоби. Антипсихотичні засоби. Кветіапін.
Форма випуску: Таблетки, вкриті оболонкою

Склад

діюча речовина: кветіапін;

1 таблетка містить кветіапіну фумарату еквівалентно 25 мг, 100 мг або 200 мг кветіапіну;

допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; целюлоза мікрокристалічна; кальцію гідрофосфат дигідрат; натрію крохмальгліколят (тип А); повідон; кремнію діоксид колоїдний безводний; магнію стеарат; Opadry Pink 03B84643 (для 25 мг); Opadry Yellow 03B82651 (для 100 мг); Opadry White 03B28796 (для 200 мг).

Показання

  • Шизофренія.
  • Біполярні розлади, включаючи:
  • маніакальні епізоди, пов’язані з біполярними розладами.
  • великі депресивні епізоди, пов’язані з біполярними розладами.
  • Профілактика рецидивів у пацієнтів із біполярними розладами, у яких маніакальні напади піддавалися лікуванню кветіапіном.

Протипоказання

  • Підвищена чутливість до активної речовини або будь-якої допоміжної речовини препарату.
  • Одночасний прийом інгібіторів ізоферменту 3A4 системи цитохрому P450, наприклад, інгібіторів протеази ВІЛ, азольних протигрибкових засобів, еритроміцину, кларитроміцину і нефазодону .

Дозування

Існують різні дозування для кожного показання. Тому пацієнти повинні отримувати чітку інформацію про відповідне для їх стану дозування.

Для перорального застосування.

Кветіапін можна приймати незалежно від прийому їжі.

Дорослі

Лікування шизофренії

Кветіапін потрібно приймати двічі на добу. Загальна добова доза препарату протягом перших чотирьох днів лікування наведена у таблиці 1.

Таблиця 1

 

Доба Доба 1 Доба 2 Доба 3 Доба 4
Кветіапін (добова доза) 50 мг 100 мг 200 мг 300 мг

Починаючи з 4-ої доби, дозу потрібно підвищувати до досягнення необхідного клінічного ефекту в межах доз від 300 до 450 мг на добу. Залежно від клінічної реакції та переносимості препарату окремим пацієнтом дозу можна змінювати у діапазоні від 150 мг до 750 мг на добу.

Лікування маніакальних епізодів, пов’язаних з біполярними розладами

Кветіапін потрібно приймати двічі на добу. Застосування як монотерапії або як додаткової терапії до стабілізаторів настрою. Загальна добова доза препарату протягом перших чотирьох днів лікування наведена у таблиці 2.

Таблиця 2

 

Доба Доба 1 Доба 2 Доба 3 Доба 4
Кветіапін (добова доза) 100 мг 200 мг 300 мг 400 мг

Подальше збільшення дози до 800 мг у період до 6-ого дня потрібно здійснювати не більше ніж по 200 мг на добу.

Залежно від клінічної реакції та переносимості препарату окремим пацієнтом дозу можна змінювати у діапазоні від 200 мг до 800 мг на добу. Звичайна ефективна доза знаходиться у межах від 400 до 800 мг на добу.

Лікування депресивних епізодів, пов’язаних з біполярними розладами

Кветіапін слід застосовувати один раз на день перед сном. . Загальна добова доза препарату протягом перших чотирьох днів лікування наведена у таблиці 3.

Таблиця 3

 

День Доба 1 Доба 2 Доба 3 Доба 4
Кветіапін (добова доза) 50 мг 100 мг 200 мг 300 мг

Рекомендована добова доза – 300 мг. У ході клінічних дослідженнь не спостерігалось додаткової переваги в групі застосування 600 мг порівняно з групою 300 мг. Доза 600 мг може бути ефективною для окремих пацієнтів. Клінічні дослідження показують, що для окремих пацієнтів у разі виникнення проблем, пов’язаних з непереносимістю препарату, можна розглянути питання про зниження дози до мінімальної – 200 мг. Лікування депресивних епізодів, пов’язаних із біполярним розладом, повинен призначати лікар з досвідом лікування біполярного розладу.

Профілактика рецидивів у пацієнтів із біполярними розладами

Для попередження наступних маніакальних, депресивних або змішаних епізодів при біполярному розладі пацієнти, у яких була відповідь на застосування кветіапіну при невідкладному лікуванні біполярного розладу, повинні продовжувати лікування у тій самій дозі. Дозу можна коригувати залежно від клінічної відповіді і переносимості кожного окремого пацієнта в межах діапазону добової дози від 300 мг до 800 мг, яку призначають два рази на день. Важливо, щоб для підтримуючої терапії застосовувались найнижчі ефективні дози.

Пацієнти літнього віку

Пацієнтам літнього віку кветіапін, як і інші антипсихотичні засоби та антидепресанти, потрібно призначати з обережністю, особливо на початку лікування. Лікування пацієнтів літнього віку потрібно починати з дози кветіапіну 25 мг на добу. Дозу слід підвищувати щоденно на 25-50 мг/добу до досягнення ефективної дози. Може бути потрібним більш повільне титрування дози кветіапіну, а добова терапевтична доза повинна бути нижчою, ніж та, що застосовується молодшим пацієнтам, залежно від клінічної відповіді та переносимості лікування у кожного окремого пацієнта.

Середній плазмовий кліренс кветіапіну був знижений на 30-50 % у пацієнтів літнього віку порівняно з молодшими пацієнтами. Лікування пацієнтів літнього віку слід починати з дози 50 мг/добу.

Ефективність і безпека не були оцінені у пацієнтів віком понад 65 років з депресивними епізодами в рамках біполярного розладу.

Пацієнти з порушенням функції печінки та нирок

У пацієнтів з порушенням функції нирок або печінки при пероральному прийомі кліренс кветіапіну зменшується приблизно на 25 %.

У печінці відбувається інтенсивний метаболізм кветіапіну. Тому пацієнти з порушенням функції печінки повинні застосовувати кветіапін з обережністю, особливо під час початкового періоду поступового збільшення дози.

Лікування пацієнтів з порушенням функції печінки потрібно починати з дози 25 мг на добу. Залежно від клінічної реакції та переносимості препарату пацієнтом дозу потрібно підвищувати щоденно на 25 - 50 мг до досягнення ефективної дози.

Побічні дії

При застосуванні кветіапіну найчастішими побічними реакціями є сонливість, запаморочення, сухість у роті, астенія легкого ступеня, запор, тахікардія, ортостатична гіпотензія та диспепсія.

Під час лікування кветіапіном, як і при застосуванні інших антипсихотичних засобів, відмічались випадки збільшення маси тіла, появи запаморочення, розвитку злоякісного нейролептичного синдрому, лейкопенії, нейтропенії та появи периферичних набряків.

З боку крові та лімфатичної системи

Зниження гемоглобіну, лейкопенія, еозинофілія, тромбоцитопенія, анемія, агранулоцитоз, нейтропенія .

З боку імунної системи

Гіперчутливість, у тому числі алергічні реакції, анафілактична реакція3.

Ендокринні порушення

Гіперпролактинемія, зниження рівня тироксину, зниження рівня вільного тироксину, зниження рівня трийодтироніну, збільшення рівня тиреотропного гормону у крові, зменшення рівня вільного трийодтироніну, гіпотеріоз, неадекватна секреція антидіуретичного гормону.

З боку метаболізму та травлення

Збільшення рівня тригліцеридів у крові, збільшення рівня холестерину в крові (в основному холестерин ЛПНЩ), зниження рівня ліпопротеїнів високої щільності, збільшення маси тіла (збільшення маси тіла більше ніж на 7 % порівняно з початковою. Відбувається переважно в перші тижні лікування) , збільшення апетиту, збільшення рівня глюкози до величин, характерних для гіперглікемії1, гіпонатріємія, цукровий діабет3 , метаболічний синдром.

З боку психіки

Незвичайні сновидіння, кошмари, суїцидальні думки, суїцидальна поведінка, сомнамбулізм і пов’язані з ним реакції, такі як розмови уві сні і пов’язані зі сном харчової розлади.

З боку нервової системи

Запаморочення , сонливість , головний біль, синкопе , екстрапірамідні симптоми , дизартрія, судомні напади , епілепсія, синдром неспокійних ніг, пізня дискінезія3 .

З боку органів зору

Порушення чіткості зору.

З боку серцево-судинної системи

Тахікардія , посилене серцебиття , ортостатична гіпотензія, подовження інтервалу QT , брадикардія2, венозна емболія .

З боку дихальної системи

Риніт, задишка .

З боку травної системи

Сухість у роті, запор, диспепсія, блювання, дисфагія, панкреатити.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів

Збільшення рівня трансаміназ (аланінамінотрансфераза, аспартатамінотрансфераза), збільшення рівня гамма-глютамілтрансферази, жовтяниця, гепатит .

З боку шкіри

Хвороба Квінке3, синдром Стівенса-Джонсона3, токсичний епідермальний некроліз, поліморфна еритема.

З боку скелетно-м’язової та сполучної тканини

Рабдоміоліз.

Вагітність, пуерперій та перинатальні стани

Синдром відміни у новонароджених

З боку репродуктивної системи та молочних залоз

Сексуальна дисфункція, пріапізм, галакторея, набряклість грудей, менструальні порушення.

Системні порушення

Синдром відміни , слабко виражена астенія, периферичні набряки, дратівливість, пірексія, злоякісний нейролептичний синдром , гіпотермія.

Результати обстежень і аналізів

Збільшення рівня креатинфосфокінази у крові (не асоційоване зі злоякісним нейролептичним синдромом).

Класові ефекти

При застосуванні нейролептичних засобів відмічались випадки збільшення тривалості інтервалу QT, шлуночкової аритмії, раптової смерті з нез’ясованої причини, зупинки серця та піруетної тахікардії («torsades de pointes»). Ці явища розцінюються як побічні ефекти, характерні для усього класу цих засобів.

1 Рівень глюкози натще ≥ 126 мг/дЛ (≥ 7,0 ммоль/л) або рівень глюкози не натще ≥ 200 мг/дЛ (≥ 11.1 ммоль/л) принаймні один раз.

2 Може спостерігатися під час або на початку лікування та бути пов’язана з артеріальною гіпотензією та/або непритомністю. Частота зазначена на основі звітів про побічну реакцію брадікардію та пов’язані з нею випадки в ході усіх клінічних випробуваннь кветіапіну.

3 Розрахунок частоти цієї побічної реакції було зроблено тільки на основі постмаркетингових даних кветіапіну у лікарській формі з негайним вивільненням.

Передозування

Симптоми та ознаки. Летальний наслідок відмічався у ході клінічних досліджень після гострого передозування препарату у кількості 13,6 г, а також під час постмаркетингових дослідженнь при введенні одного кветіапіну навіть у невеликій дозі 6 г. З другого боку, відмічались також випадки, коли пацієнти виживали після гострого передозування в наслідок прийому 30 г. У ході постмаркетингових досліджень повідомлялося про поодинокі випадки передозування одного кветіапіну, яке призводило до смерті або коми. Крім того, такі наступні події були зареєстровані при передозуванні кветіапіну, який застосовували як монотерапію: збільшення інтервалу QT, судоми, епілептичний статус, рабдоміоліз, пригнічення дихання, затримка сечі, сплутаність свідомості, маренням та/або збудження.

Лікарська взаємодія

Лікарські засоби центральної дії, алкоголь та нейролептики

З огляду на основний вплив кветіапіну на центральну нервову систему цей препарат потрібно застосовувати з обережністю в комбінації з іншими лікарськими засобами центральної дії. Кветіапін потенціює дію алкоголю. Слід уникати вживання алкоголю.

Інгібітор CYP3A4

Ізофермент CYP3A4 цитохрому P450 є основним ферментом, який бере участь у метаболізмі кветіапіну, обумовленому цитохромом Р450. Під час дослідження за участю здорових добровольців для оцінки взаємодії супутнє застосування кветіапіну (25 мг) і кетоконазолу (інгібітор CYP3A4) призводило до збільшення в 5-8 разів площі під кривою залежності концентрації від часу (AUC) для кветіапіну. Тому кветіапін не слід застосовувати на тлі лікування будь-яким інгібітором CYP3A4 .

Карбамазепін, фенітоїн – індуктори печінкових ферментів

У ході дослідження оцінки фармакокінетики кветіапіну при його багаторазовому застосуванні до і під час лікування карбамазепіном (відомий індуктор ферментів печінки) супутнє застосування карбамазепіну призводило до значного збільшення кліренсу кветіапіну. Таке збільшення кліренсу призводило до зниження системної дії кветіапіну (за величиною AUC) у середньому на 13 % порівняно із системною дією при застосуванні одного кветіапіну; при цьому у деяких пацієнтів спостерігався ще більший ефект. Внаслідок такої взаємодії може зменшуватись концентрація у плазмі, що може впливати на ефективність кветіапіну.

Одночасне введення кветіапіну та фенітоїну (інші індуктори мікросомальних ферментів) призводило до значного збільшення кліренсу кветіапіну (приблизно на 450 %). Для пацієнтів, які приймають індуктор ферментів печінки, лікування кветіапіном потрібно починати, тільки якщо лікар вважає, що переваги такого лікування більші за ризик при припиненні лікування індуктором ферментів печінки. Важливо, щоб будь-які зміни у лікуванні таким індуктором відбувались поступово, і у разі необхідності індуктор можна замінити препаратом, який не має індукуючого впливу на ферменти печінки (наприклад, вальпроатом натрію) .

Іміпрамін, флуоксетин

Після супутнього введення кветіапіну і таких антидепресантів, як іміпрамін (відомий інгібітор CYP 2D6) або флуоксетин (відомий інгібітор CYP 3A4 і CYP 2D6), не відбувалось значної зміни фармакокінетики кветіапіну.

Рисперидон, галоперидол, тіоридазин

Після супутнього введення кветіапіну і таких антипсихотичних засобів, як рисперидон або галоперидол, не відбувалось значної зміни фармакокінетики кветіапіну. Проте при супутньому введенні кветіапіну і тіоридазину відбувалось підвищення кліренсу кветіапіну приблизно на 70 %.

Циметидин

Фармакокінетика кветіапіну не змінювалась при супутньому введенні циметидину.

Літій

Фармакокінетика літію не змінювалась при супутньому введенні кветіапіну.

Вальпроєва кислота

При супутньому введенні вальпроєвої кислоти та кветіапіну не відбувалось клінічно значущої зміни фармакокінетики цих препаратів.

Ретроспективне дослідження за участю дітей, які отримували вальпроат, кветіапін або обидва препарата, показало більш високу захворюванність лейкопенією та нейтропенією у комбінованій групі ніж у групі, яка приймала монотерапію.

Препарати, які можуть подовжувати інтервал QT

Формальні дослідження взаємодії зі стандартними серцево-судинними препаратами не проводились. Рекомендується вживати запобіжних заходів при супутньому лікуванні іншими лікарськими препаратами, здатними збільшувати інтервал QT, наприклад іншими нейролептичними засобами, антиаритмічними засобами класу ІА і III, галофантрином, левометадилу ацетатом, мезоридазином, тіоридазином, пімозидом, спарфлоксацином, гатифлоксацином, моксифлоксацином, долансетрону мезилатом, мефлоквіном, сертиндолом або цисапридом.

Препарати, які можуть призводити до порушення електролітного балансу

Потрібно дотримуватись обережності при супутньому застосуванні кветіапіну з іншими лікарськими засобами, здатними призводити до порушення електролітного балансу або збільшення QT-інтервалу. Були повідомлення про помилкові позитивні результати в імуноферментному визначенні метадону та трициклічних антидепресантів у пацієнтів, які приймали кветіапін. Рекомендується підтвердження сумнівних результатів імуноферментного скринінгу за допомогою відповідного хроматографічного обладнання.

Їжа та напої

Кветіапін не рекомендується приймати разом із соком грейпфрута.

Фармакологічні властивості

Механізм дії

Кветіапін – атиповий антипсихотичний засіб. Кветіапін і активний метаболіт норкветіапін взаємодіють з різними типами нейромедіаторних рецепторів. Кветіапін і норкветіапін мають високу селективність до рецепторів серотоніну (5-НТ2) і рецепторів допаміну D1 і D2 у головному мозку. Вважається, що антипсихотичні властивості та незначна здатність кветіапіну спричинювати екстрапірамідні симптоми зумовлюються саме таким комбінованим антагоністичним впливом на ці рецептори при більш високій селективності до рецепторів 5HT2 порівняно із селективністю до рецепторів D2. Крім того, норкветіапін має високу спорідненість з рецепторами з транспортерами норепінефрину. Кветіапін і N-дезалкілкветіапін також мають високу спорідненість з гістамінергічними та α1-адренергічними рецепторами, але меншу спорідненість з α2-адренорецепторами та серотоніновими 5-НТ1А- рецепторами. Кветіапін не має спорідненості з холінергічними мускариновими рецепторами або бензодіазепіновими рецепторами.

Фармакодинаміка

Кветіапін блокує агоністичний вплив на допамін, що підтверджується результатами оцінки поведінкових реакцій або електрофізіологічних досліджень, а також збільшує концентрацію метаболітів допаміну, нейрохімічну експресію блокування рецепторів D2. Ступінь участі N-дезалкілового метаболіту кветіапіну у розвитку фармакологічної активності кветіапіну у людини залишається невідомим. У ході доклінічних досліджень, під час яких перевірялась тенденція до розвитку екстрапірамідних симптомів, кветіапін мав атиповий профіль активності і відрізнявся від стандартних антипсихотичних препаратів. Кветіапін після тривалого застосування не призводив до надмірної чутливості допамінових D2-рецепторів. Кветіапін у дозах, ефективних для блокади допамінових D2-рецепторів, спричинював лише слабку каталепсію. Для кветіапіну після його тривалого введення була продемонстрована селективність для лімбічної системи, яка проявлялась здатністю блокувати деполяризацію в А10 мезолімбічних нейронах, але не в А9 нігростріарних нейронах, в яких міститься допамін.

Фармакокінетика

Фармакокінетика кветіапіну та норкветіапіну в межах схваленого діапазону доз є лінійною. Всмоктування Кветіапін після перорального введення добре всмоктується та активно метаболізується. Розподіл і метаболізм При прийомі після їди не відбувається значної зміни біодоступності кветіапіну. З білками плазми зв’язується приблизно 83 % кветіапіну. При рівноважному стані максимальна молярна концентрація активного метаболіту норкветіапін становить 35 % концентрації кветіапіну. У ході досліджень в умовах in vitro було встановлено, що CYP3A4 є основним ферментом, відповідальним за метаболізм кветіапіну, обумовлений цитохромом P450. Утворення та виведення норкветіапіну відбувається переважно за участю ізоферменту CYP3A4. Кветіапін і деякі його метаболіти (включаючи норкветіапін) в умовах in vitro чинять слабку інгібуючу дію на ізоферменти 1А2, 2С9, 2С19, 2D6 і ЗА4 системи цитохрому Р450. Гальмування ізоферментів CYP в умовах in vitro відбувалось тільки при концентрації, яка в 5 – 50 разів перевищувала концентрацію, що досягається при застосуванні доз для людини у діапазоні від 300 до 800 мг на добу. На підставі цих результатів в умовах in vitro малоймовірно, що супутнє введення кветіапіну з іншими активними речовинами призведе до клінічно значущого гальмування метаболізму інших активних речовин, обумовленого цитохромом P450. Виведення Період напіввиведення кветіапіну і норкветіапіну становить відповідно приблизно 7 годин і 12 годин. Середня молярна фракція вільного кветіапіну і активного метаболіту N-дезалкілкветіапіну, яка виводиться із сечею, становить < 5 % введеної дози. Діти Немає даних. Пацієнти літнього віку Середній кліренс кветіапіну у пацієнтів літнього віку на 30–50 % менший, ніж у пацієнтів віком 18–65 років. Пацієнти з порушенням функції нирок У пацієнтів зі значним порушенням функції нирок (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв/1,73 м2) середній кліренс кветіапіну у плазмі знижується приблизно на 25 %, але індивідуальні величини кліренсу залишаються в межах діапазону величин у здорових добровольців. Пацієнти з порушенням функції печінки У пацієнтів з ураженням печінки (компенсований алкогольний цироз) середній кліренс кветіапіну у плазмі знижується приблизно на 25 %. Оскільки у печінці відбувається широкий метаболічний розпад кветіапіну, то у пацієнтів з порушенням функції печінки може збільшуватись концентрація кветіапіну у плазмі, і тому для пацієнтів цієї групи може бути потрібна корекція дози .

Фізико-хімічні властивості

таблетки 25 мг: круглі, двоопуклі, вкриті плівковою оболонкою таблетки персикового кольору, із гравіруванням «QTP» з одого боку і «25» з іншого;

таблетки 100 мг: круглі, двоопуклі, вкриті плівковою оболонкою таблетки жовтого кольору, із гравіруванням «QTP» з одого боку і «100» з іншого;

таблетки 200 мг: круглі, двоопуклі, вкриті плівковою оболонкою таблетки білого кольору, із гравіруванням «QTP» з одого боку і «200» з іншого.

Вплив на керування автотранспортом або іншими механізмами, а так само на швидкість реакції

З огляду на основну дію кветіапіну на центральну нервову систему препарат може впливати на види діяльності, що вимагають особливої уваги. Пацієнтам не рекомендується керувати автомобілем та користуватися іншими механізмами, поки не буде з’ясовано індивідуальної чутливості до препарату.

Особливості застосування

Загалом, виникали ознаки і симптоми, пов’язані з посиленням відомих фармакологічних ефектів активної субстанції, тобто сонливість, седативний ефект, тахікардія та артеріальна гіпотензія.

Лікування. Специфічного антидоту для кветіапіну немає. У разі значних проявів передозування необхідно враховувати ймовірність впливу декількох препаратів, які приймає пацієнт. Проводити інтенсивне лікування, включаючи відновлення та контроль прохідності дихальних шляхів, забезпечення адекватної вентиляції та оксигенації, а також контроль та підтримку серцево-судинної системи. Необхідно розглянути можливість прийому активованого вугілля.

У разі передозування кветіапіну та стійкої артеріальної гіпотензії необхідно вжити відповідних заходів, таких як внутрішньовенне введення рідини та/або симпатоміметиків. Слід уникати прийому адреналіну та допаміну, оскільки бета-стимуляція може погіршити стан при артеріальній гіпотензії в умовах альфа-блокади, спричиненої кветіапіном.

Ретельний медичний контроль за пацієнтом повинен тривати до повного відновлення стану пацієнта.

Використання препарату дітьми

Кветіапін не рекомендовано застосовувати дітям (віком до 18 років) у зв’язку із відсутністю даних щодо застосування цій віковій групі .

Використання вагітними або при годуванні груддю

Фертильність

Відповідних даних не отримано.

Вагітність

Під час вагітності кветіапін можна застосовувати лише тоді, коли очікувана користь такого лікування перевищує можливий ризик.

Безпеку та ефективність застосування кветіапіну в період вагітності для людини ще не вивчали. У тварин при застосовуванні кветіапіну під час вагітності, спостерігались випадки розвитку синдрому відміни у новонароджених.

Застосування антипсихотичних препаратів (включаючи кветіапін) вагітним протягом третього триместру вагітності може призвести до виникнення у новонароджених побічних реакцій, включаючи екстрапірамідальні розлади та/або синдром відміни, що можуть варіювати за тяжкістю та тривалістю після пологів. Були повідомлення про ажитацію, артеріальну гіпертензію, артеріальну гіпотензію, сонливість, респіраторний дистрес-синдром або розлади харчування. Отже, новонароджені повинні перебувати під ретельним наглядом.

Період годування груддю

Жінкам рекомендується припинити годування груддю під час лікування кветіапіном. Опубліковано дані щодо виділення кветіапіну у грудне молоко, але ступінь екскреції не визначений.

Упаковка

По 10 таблеток у блістері. По 3 блістери в картонній коробці.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

2 роки.

Зберігати при температурі не вище 30 °С. Зберігати в місцях, недоступних для дітей.