Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Комбигрипп Хот Сип

Міжнародна назва: Paracetamol, combinations excl. psycholeptics
Виробник: Евертоджен Лайф Саєнсиз Лімітед
АТ Код: АТС N02B E51
Клінико-фармакологічна група: Аналгетики та антипіретики. Аніліди. Комбіновані препарати, що містять парацетамол (без психолептиків).
Форма випуску: Порошок для орального розчину

Склад

діючі речовини: 1 саше по 5 г містить парацетамолу 500 мг, цетиризину гідрохлориду 10 мг, фенілефрину гідрохлориду 10 мг;

допоміжні речовини:

Комбігрип Хот Сіп з лимонним смаком: кремнію діоксид колоїдний безводний, аспартам (Е 951), маніт (Е 421), ксантанова камедь, тартразин (Е 102), ароматизатор лимонний, сахароза;

Комбігрип Хот Сіп з малиновим смаком: кремнію діоксид колоїдний безводний, аспартам (Е 951), маніт (Е 421), ксантанова камедь, еритрозин (Е 127), ароматизатор малиновий, сахароза.

Показання

Лікування симптомів, що виникають при гострих респіраторних вірусних інфекціях, грипі, алергічному риніті (підвищена температура тіла, нежить, набряк слизової оболонки носа, ломота у тілі, головний біль).

Протипоказання

Індивідуальна підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату. Артеріальна гіпертензія, серцево-судинні захворювання, гіпертиреоз, одночасне застосування інгібіторів моноаміноксидази (МАО) або трициклічних антидепресантів.

Дозування

Порошок розчиняють у склянці гарячої води і отриманий розчин випивають.

Дози для дорослих та дітей віком від 12 років: по 1 саше до чотирьох разів на добу. Інтервали між прийомами мають бути не менше 4 годин. Не слід перевищувати рекомендовану дозу. Тривалість лікування не повинна перевищувати 7 днів.

Побічні дії

Алергічні реакції: анафілаксія, шкірний свербіж, висип на шкірі і слизових оболонках (зазвичай генералізований висип, еритематозний, кропив’янка), ангіоневротичний набряк, мультиформна ексудативна еритема (у т. ч. синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла);

З боку серцево-судинної системи: підвищення артеріального тиску, зниження артеріального тиску, тахікардія, відчуття посиленого серцебиття.

З боку сечостатевої системи: спазм уретральних каналів, спазм везикальних сфінктерів, затримка сечі при застосуванні препарату у поєднанні з опіатами.

З боку ендокринної системи: гіпоглікемія, аж до гіпоглікемічної коми.

З боку центральної нервової системи: седативний ефект, сонливість, затьмарення свідомості, в’ялість, апатія, зниження розумової і фізичної працездатності, неспокій, занепокоєння, дисфорія, запаморочення, зміни настрою, неясне бачення.

З боку органів кровотворення: анемія, сульфгемоглобінемія і метгемоглобінемія (ціаноз, задишка, болі в серці), гемолітична анемія.

З боку дихальної системи: бронхоспазм у пацієнтів, чутливих до ацетилсаліцилової кислоти та до інших НПЗЗ.

З боку травного тракту: нудота, блювання, біль в епігастрії, підвищення активності «печінкових» ферментів, як правило, без розвитку жовтяниці.

Передозування

Парацетамол у великих дозах (більше 10 г або більше 5 г за наявності факторів ризику) спричиняє гепатотоксичний ефект. Клінічні та біохімічні ознаки ураження печінки виявляються через 12 - 48 годин після передозування. Перші симптоми – блідість шкірних покривів, нудота, блювання, анорексія, біль у животі. Можливе порушення метаболізму глюкози і метаболічний ацидоз. Гостра ниркова недостатність може розвинутися навіть за відсутності тяжкого ураження печінки. Повідомлялося про розвиток серцевих аритмій і панкреатиту. Можливий некроз печінки, некроз ниркових клубочків, гіпоглікемічна кома, також виникає тромбоцитопенія.

Передозування цетиризину гідрохлориду може спричинити у дорослих сонливість, а у дітей спочатку збудження, а потім сонливість.

Передозування фенілефрину гідрохлориду може спричинити підвищення артеріального тиску і рефлекторну брадикардію, тремор, неспокій, підвищення моторної активності, збудження, галюцинації, однак при передозуванні комбінованого препарату токсична доза парацетамолу буде досягнута набагато раніше, ніж виявляться токсичні ефекти фенілефрину.

У разі передозування парацетамолу, навіть при доброму самопочутті, необхідно негайно звернутися до лікаря через ризик відстроченого тяжкого ушкодження печінки. Лікування симптоматичне, в першу годину після передозування показано лаваж шлунка (промивання шлунка) або введення в шлунок сиропу іпекакуани (блювотного кореня), застосування активованого вугілля, в перші 24 години – N-ацетилцистеїну (максимальний захисний ефект спостерігається в перші 8 годин).

Лікарська взаємодія

Не слід призначати препарат разом з інгібіторами моноаміноксидази (МАО) та протягом двох тижнів після завершення терапії інгібіторами МАО. Не рекомендується застосовувати препарат разом з іншими ліками, що містять парацетамол, ліками, призначеними для лікування депресії та інших психічних розладів, а також із засобами для лікування хвороби Паркінсона.

При тривалому застосуванні парацетамол може посилювати антикоагулянтний ефект варфарину та інших кумаринів з підвищенням ризику виникнення кровотечі. Періодичний прийом не виявляє значного ефекту. Застосування парацетамолу у поєднанні з холестираміном призводить до зниження абсорбції (послаблення дії) парацетамолу. Метоклопрамід і домперидон збільшують абсорбцію парацетамолу. Введення парацетамолу у поєднанні з нестероїдними протизапальними засобами збільшує ризик порушення функції нирок. Введення парацетамолу у поєднанні з хлорамфеніколом може призводити до збільшення періоду напіввиведения хлорамфеніколу (до 5 разів). Ймовірність виникнення токсичних ефектів може збільшуватись при комбінованому застосуванні препаратів, які підвищують активність ферментів печінки, таких як протиепілептичні засоби, барбітурати та рифампіцин. Саліциламід подовжує період виведення парацетамолу.

Поєднане застосування парацетамолу та етилового спирту може посилювати гепатотоксичну дію парацетамолу.

При одночасному застосуванні фенілефрину та інгібіторів МАО, трициклічних антидепресантів, гангліоблокаторів, адреноблокаторів, алкалоїдів раувольфії або метилдопи можливе зниження артеріального тиску.

Особливі вказівки

Якщо симптоми захворювання не минають, необхідно звернутись до лікаря.

Парацетамол слід з обережністю застосовувати хворим з тяжкими порушеннями функції печінки або нирок. Ризик передозування значно більший у пацієнтів з нециротичними захворюваннями печінки, спричиненими зловживанням алкоголем. Не слід перевищувати рекомендовані дози та приймати інші препарати, до складу яких входить парацетамол.

Необхідна обережність при застосуванні фенілефрину хворим на цукровий діабет та закритокутову глаукому.

Фенілефрин може підвищувати артеріальний тиск, тому необхідна особлива обережність при застосуванні препарату пацієнтам, які отримують антигіпертензивну терапію, а також бета-адреноблокатори.

До складу препарату входить аспартам, який є джерелом фенілаланіну, що може бути шкідливим для хворих на фенілкетонурію.

Пацієнтам із рідкісною спадковою непереносимістю фруктози, мальабсорбцією глюкозо-галактози або недостатністю цукрази-ізомальтази не слід застосовувати препарат.

Вплив на керування автотранспортом або іншими механізмами, а так само на швидкість реакції

Препарат може спричиняти сонливість, запаморочення та інші побічні ефекти, тому в період лікування не рекомендується керувати транспортними засобами та складними механізмами, які потребують підвищеної концентрації уваги і високої швидкості психомоторних реакцій.

Використання препарату дітьми

Не застосовують дітям віком до 12 років.

Використання вагітними або при годуванні груддю

Безпека застосування парацетамолу, фенілефрину гідрохлориду і цетиризину гідрохлориду в період вагітності не встановлена, тому препарат не застосовують вагітним. Оскільки парацетамол і фенілефрин певною мірою проникають у материнське молоко, годування груддю в період лікування препаратом необхідно припинити.

Упаковка

По 5 г порошку в саше, по 5, 10 або 20 саше у картонній пачці.

Категория видачі

Без рецепта.

Умови та терміни зберігання

3 роки.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C.

Зберігати в недоступному для дітей місці.