Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Клопиксол

Міжнародна назва: Zuclopenthixol
АТ Код: АТС N05A F05
Клінико-фармакологічна група: Психолептичні засоби.
Форма випуску: Таблетки, вкриті оболонкою

Склад

діюча речовина: zuclopenthixol;

1 таблетка містить зуклопентиксолу дигідрохлориду у кількості, яка відповідає 2 або 10, або 25 мг зуклопентиксолу;

допоміжні речовини: крохмаль картопляний, лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, коповідон, гліцерин, тальк, олія рицинова гідрогенізована, магнію стеарат, гіпромелоза, макрогол, титану діоксид, заліза оксид червоний.

Показання

Гостра та хронічна шизофренія та інші психози, особливо з такими симптомами як галюцинації, манії та порушення мислення зі збудженням, невгамовністю, ворожістю та агресивністю.

Маніакальна фаза маніакально-депресивного психозу.

Збудження або інші поведінкові розлади у пацієнтів з розумовою відсталістю.

Протипоказання

Підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату, циркуляторний колапс, депресія центральної нервової системи будь-якого походження (наприклад алкогольна, барбітуратна чи опіоїдна інтоксикація), кома.

Дозування

Дорослі

Дози препарату підбирають індивідуально залежно від стану пацієнта. Як правило, на початку лікування слід застосовувати невеликі дози, які потім якнайшвидше збільшують до оптимального ефективного рівня залежно від клінічного ефекту. Підтримуючу дозу зазвичай приймають один раз на день у вечірній час. Таблетки проковтують, запиваючи водою.

Гостра шизофренія та інші гострі психози. Виражені гострі стани збудження. Манія

Призначають зазвичай 10-50 мг на добу. При виражених розладах і станах помірної тяжкості початкову дозу 20 мг на добу можна, при необхідності, збільшувати на 10-20 мг кожні 2-3 дні до 75 мг на добу і більше. Максимальна доза на один прийом 40 мг і 150 мг на добу.

Хронічна шизофренія та інші хронічні психози

Підтримуюча доза дорівнює 20-40 мг на добу.

Ажитація у пацієнтів із розумовою відсталістю

Призначають зазвичай 6-20 мг на добу, при необхідності дозу можна збільшити до 25-40 мг на добу.

Пацієнти літнього віку. Необхідно призначати нижні терапевтичні дози.

Дозування при зниженій функції нирок. Пацієнтам зі зниженою функцією нирок зуклопентиксол призначають у звичайних дозах.

Дозування при зниженій функції печінки. Рекомендується обережне добирання дози, та, якщо можливо, визначення рівня препарату у сироватці крові.

Побічні дії

Небажані ефекти у більшості випадків є дозозалежними. Їх частота і тяжкість більш виражені на початку терапії та зменшуються при подальшому лікуванні.

Можливий розвиток екстрапірамідних симптомів, особливо в початковій фазі терапії. У більшості випадків вони коригуються зниженням дозувань і/або протипаркінсонічними препаратами. Регулярне профілактичне застосування останніх не рекомендується. Протипаркінсонічні препарати не полегшують пізню дискінезію, а можуть посилити. Рекомендується зниження дози або, якщо можливо, припинення терапії зуклопентиксолом. У випадках стійкої акатизії рекомендується застосування бензодіазепіну або пропранололу.

Частота побічних реакцій, наведених нижче в таблиці, визначається як:

дуже часті (≥1/10), часті (≥1/100 до <1/10), нечасті (≥1/1000 до <1/100), рідкісні (≥1/10000 до <1/1000), дуже рідкісні (<1/10000) або невідома (неможливо оцінити за наявними даними).

 

Серцеві розлади Часті Тахікардія, посилене серцебиття.
Рідкісні Подовження інтервалу QT на ЕКГ.
Розлади кровотворної та лімфатичної системи Рідкісні Тромбоцитопенія, нейтропенія, лейкопенія, агранулоцитоз.
Розлади нервової системи Дуже часті Сонливість, акатизія, гіперкінезія, гіпокінезія.
Часті Тремор, дистонія, гіпертонус, запаморочення, головний біль, парестезія, порушення уваги, амнезія, порушення ходи.
Нечасті Пізня дискінезія, гіперрефлексія, дискінезія, паркінсонізм, синкопе, атаксія, розлади мовлення, гіпотонус, судоми, мігрень.
Дуже рідкісні Злоякісний нейролептичний синдром.
Зорові порушення Часті Порушення акомодації, зору.
Нечасті Рухи очей, мідріаз.
Розлади слуху та лабіринту Ч сті Запаморочення.
Нечасті Гіперчутливість, дзвін у вухах.
Розлади дихання, грудної клітки та середостіння Часті Закладений ніс, задишка.
Шлунково-кишкові порушення Дуже часті Сухість у роті.
Часті Гіперсекреція слини, запор, блювання, диспепсія, діарея.
Нечасті Абдомінальний біль, нудота, метеоризм.
Розлади з боку нирок та сечовивідних шляхів Часті Розлади сечовипускання, затримка сечі, поліурія.
Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини Часті Гіпергідроз, свербіж.
Нечасті Висип, реакції світлочутливості, порушення пігментації, себорея, дерматит, пурпура.
Скелетно-м‘язові порушення Часті Міалгія.
Нечасті М’язова ригідність, тризм, кривошия.
Ендокринні розлади Рідкісні Гіперпролактинемія.
Розлади метаболізму Часті Посилений апетит, збільшення ваги.
Нечасті Знижений апетит, зниження ваги.
Рідкісні Гіперглікемія, порушення толерантності до глюкози, гіперліпідемія.
Судинні розлади Нечасті Артеріальна гіпотензія, рум’янець.
Дуже рідкісні Венозний тробмоемболізм.
Загальні розлади та порушення в місці введення Часті Астенія, втома, нездужання, біль.
Нечасті Спрага, гіпотермія, пірексія.
Розлади імунної системи Рідкісні Гіперчутливість, анафілактична реакція.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів Нечасті Порушення функціональних тестів.
Дуже рідкісні Холестатичний гепатит, жовтяниця.
Вагітність, пологи, перинатальний період Невідома Синдром відміни у новонароджених.
Порушення репродуктивної системи та молочних залоз Нечасті Відсутність еякуляції, еректильна дисфункція, оргастичні розлади у жінок, сухість вульвовагінальної ділянки.
Рідкісні Гінекомастія, галакторея, аменорея, пріапізм.
Психічні розлади Часті Безсоння, депресія, тривога, нервозність, патологічні сновидіння, зниження лібідо.
Нечасті Апатія, кошмари, посилене лібідо, сплутана свідомість.

Існують повідомлення про рідкісні випадки пролонгації QT, шлуночкових аритмій – фібриляції шлуночків, шлуночкової тахікардії, Torsade de Pointes і раптової смерті при застосуванні лікарських засобів, що належать до терапевтичного класу антипсихотиків, у тому числі зуклопентиксолу.

Раптове припинення застосування зуклопентиксолу може супроводжуватися симптомами відміни, найчастішими з яких є нудота, блювання, анорексія, діарея, ринорея, пітливість, міалгії, парестезії, безсоння, неспокій, тривога та збудження. Пацієнти також можуть відчувати запаморочення, перемінні відчуття тепла або холоду та тремор. Симптоми зазвичай з’являються протягом 1-4 днів після припинення та зменшуються протягом 7-14 днів.

Передозування

Симптоми: сонливість, кома, екстрапірамідні симптоми, судоми, шок, гіпо- або гіпертермія.

При одночасному передозуванні разом із засобами, здатними впливати на серцеву діяльність, траплялись випадки змін на ЕКГ, пролонгації QT, Torsade de Pointes, шлуночкові аритмії та зупинка серця.

Лікування: симптоматичне та підтримуюче. Слід вжити заходів щодо підтримання діяльності дихальної та серцево-судинної систем. Не слід застосовувати адреналін, оскільки це може призвести до подальшого зниження артеріального тиску. Судоми можна купірувати діазепамом, а рухові розлади – біпериденом.

Лікарська взаємодія

Комбінації, які потребують застережень при застосуванні

Зуклопентиксол може посилювати седативну дію алкоголю, барбітуратів та інгібіторів центральної нервової системи.

Нейролептики можуть посилювати або зменшувати ефект антигіпертензивних засобів; гіпотензивний ефект гуанетидину та аналогічно діючих засобів послаблюється.

Сумісне застосування нейролептиків і літію підвищує ризик нейротоксичності.

Трициклічні антидепресанти та нейролептики взаємно пригнічують метаболізм один одного.

Зуклопентиксол може знижувати ефективність леводопи та адренергічних засобів, а комбінація з метоклопрамідом і піперазином підвищує ризик розвитку екстрапірамідних симптомів.

Оскільки зуклопентиксол частково метаболізується CYP2D6, сумісне застосування препаратів, які здатні пригнічувати цей фермент, може гальмувати виведення зуклопентиксолу.

Збільшення інтервалу QT, пов’язане з використанням антипсихотичних засобів, може загостритись під час сумісного застосування з іншими засобами, здатними значно подовжувати QT-інтервал. Слід уникати комбінації таких засобів. Відповідно, класи включають:

  • Клас Іа і ІІІ антиаритмічних засобів (наприклад хінідин, аміодарон, соталол, дофетилід).
  • Деякі антипсихотичні засоби (наприклад тіоридазин).
  • Деякі антибіотики-макроліди (наприклад еритроміцин).
  • Деякі антигістамінні засоби (наприклад терфенадин, астемізол).
  • Деякі антибіотики-хінолони (наприклад гатифлоксацин, моксифлоксацин).

Перелік, наведений вище, неповний, слід уникати комбінації з іншими окремими препаратами, які здатні значно подовжувати QT-інтервал (наприклад цисаприд, літій).

Засоби, які змінюють електролітний баланс, наприклад тіазидні діуретики (гіпокаліємія), і засоби, які підвищують концентрацію зуклопентиксолу, також необхідно застосовувати з обережністю, оскільки вони можуть підвищувати ризик пролонгації інтервалу QT і злоякісних аритмій.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Зуклопентиксол є нейролептиком з групи тіоксантену. Антипсихотичний ефект нейролептиків пов’язують із блокадою дофамінових рецепторів, а також можливим залученням блокади 5НТ-рецепторів. In vitro зуклопентиксол має високу спорідненість до обох дофамінових D1 і D2-рецепторів, α1-адренорецепторів і 5НТ2 рецепторів, але не має спорідненості до холінергічних мускаринових рецепторів. Він має слабку спорідненість до гістамінових (Н1) рецепторів і не має блокуючої дії на α2-адренорецептори. Як більшість інших нейролептиків, зуклопентиксол підвищує сироватковий рівень пролактину. Зуклопентиксол призначають для лікування гострих і хронічних психозів, а також для терапії пацієнтів з розумовими вадами з гіперактивною та руйнівною поведінкою. Крім вираженої редукції або повної елімінації ядерних симптомів шизофренії, таких як галюцинації, манія та порушене мислення, зуклопентиксол ефективно зменшує супутні симптоми, такі як ворожість, підозрілість, тривога і агресивність. Зуклопентиксол спричиняє транзиторний дозозалежний седативний ефект. Однак така первинна седація зазвичай є перевагою в початковій фазі захворювання. Толерантність до неспецифічного седативного ефекту розвивається швидко.

Фармакокінетика

Максимальна концентрація у сироватці крові досягається через 4 години. Зуклопентиксол застосовують незалежно від прийому їжі. Біодоступність при внутрішньому прийомі складає близько 44 %. Зв’язування з протеїнами плазми – приблизно 98-99 %. Період напіввиведення (Т1/2β) складає приблизно 20 годин і системний кліренс (Cls) – приблизно 0,86 л/хв. Зуклопентиксол елімінується головним чином з калом і частково – з сечею. Зуклопентиксол у незначних кількостях проходить плацентарний бар’єр і у невеликих кількостях виділяється у грудне молоко. Кінетика лінійна. Рівноважні концентрації встановлюються через 3-5 днів.

Фізико-хімічні властивості

двоопуклі таблетки круглої форми, вкриті оболонкою, блідо-червоного (2 мг), світлого червоно-коричневого (10 мг) та червоно-коричневого кольору (25 мг).

Вплив на керування автотранспортом або іншими механізмами, а так само на швидкість реакції

Клопіксол є седативним засобом. Пацієнти, яким призначені психотропні лікарські засоби, можуть відчувати деяке зниження загальної уваги та концентрації. Їх необхідно попередити про можливість впливу лікування на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.

Особливості застосування

Імовірність розвитку злоякісного нейролептичного синдрому (гіпертермія, м’язова ригідність, порушення свідомості, дисфункція вегетативної нервової системи) існує при застосуванні будь-якого нейролептика. Ризик потенційно вищий при застосуванні кількох засобів. Летальні випадки виникали переважно у пацієнтів із наявним органічним синдромом, розумовою загальмованістю, зловживанням опіатами та алкоголем.

Лікування: припинення застосування нейролептиків, симптоматичні та загальні підтримуючі заходи. Можна застосовувати дантролен і бромокриптин.

Симптоми можуть існувати протягом тижня або більше після припинення прийому пероральних форм та дещо довше після застосування депонованих форм препаратів.

Так само, як інші нейролептики, зуклопентиксол слід застосовувати з обережністю при лікуванні пацієнтів з органічним мозковим синдромом, судомами та прогресуючим захворюванням печінки.

Як і інші антипсихотичні препарати, зуклопентиксол може змінювати потребу в інсуліні та толерантність до глюкози, що потребує корекції антидіабетичної терапії у хворих на діабет.

Протягом підтримуючої терапії, особливо при застосуванні високих доз, слід ретельно контролювати стан пацієнтів і періодично оцінювати можливість зменшення підтримуючої дози.

Так само, як і інші засоби, що належать до терапевтичного класу антипсихотичних препаратів, зуклопентиксол може призвести до подовження інтервалу QT. Існуюча пролонгація інтервалу QT може підвищити ризик злоякісних аритмій. Тому зуклопентиксол необхідно з обережністю застосовувати пацієнтам з підозрою на гіпокаліємію, гіпомагніємію або з генетичною схильністю до таких станів, а також пацієнтам з серцево-судинними хворобами в анамнезі, наприклад, подовженим інтервалом QT, значною брадикардією (<50 уд/хв.), нещодавнім інфарктом міокарда, некомпенсованою серцевою недостатністю або серцевою аритмією. Слід уникати одночасного лікування з іншими антипсихотиками.

При застосуванні антипсихотичних засобів повідомлялося про випадки венозного тромбоемболізму (ВТЕ). Оскільки пацієнти, які застосовують антипсихотичні засоби, часто мають набуті фактори ризику ВТЕ, всі ймовірні фактори ризику ВТЕ необхідно ідентифікувати до початку та протягом лікування зуклопентиксолом та вжити профілактичних заходів.

При застосуванні деяких атипових антипсихотичних препаратів у рандомізованих плацебо-контрольованих дослідженнях серед пацієнтів із деменцією спостерігалися підвищення ризику цереброваскулярних порушень приблизно втричі. Механізм цього підвищеного ризику невідомий. Підвищений ризик не може бути виключений для інших антипсихотичних препаратів та інших груп пацієнтів. Зуклопентиксол необхідно застосовувати із обережністю у пацієнтів з факторами ризику розвитку інсульту.

Дані клінічних досліджень свідчать, що пацієнти літнього віку з деменцією, які застосовують антипсихотичні засоби, мають дещо вищий ризик летального наслідку, ніж пацієнти, які не застосовують ці засоби. Даних для точного визначення цього ризику недостатньо, й причина підвищеного ризику невідома.

Зуклопентиксол не призначений для лікування поведінкових розладів, пов’язаних з деменцією.

Допоміжні речовини

Таблетки містять моногідрат лактози. Пацієнтам із рідкісним спадковим порушенням толерантності галактози, недостатністю лактази Лаппа або мальабсорбції глюкози-галактози не слід призначати цей препарат. Таблетки містять олію рицинову гідрогенізовану, можуть спричинити шлункові розлади, діарею.

Використання препарату дітьми

Не рекомендується застосування у дітей через відсутність клінічних даних.

Використання вагітними або при годуванні груддю

Зуклопентиксол не призначають у період вагітності, якщо тільки очікувана користь для пацієнтки не перевищує теоретичного ризику для плода.

У новонароджених, матері яких застосовували нейролептики на пізніх стадіях вагітності, можуть проявлятися симптоми інтоксикації, такі як апатичність, тремор і гіперзбудливість, що зумовлює низьку оцінку за шкалою Апгар.

Новонароджені, матері яких приймали антипсихотичні засоби (в т. ч. зуклопентиксол) в останньому триместрі вагітності, можуть мати ризик побічних явищ, у т. ч. екстрапірамідні симптоми або симптоми відміни, які можуть різнитися за тяжкістю та тривалістю після пологів. Повідомлялося про випадки збудливості, гіпертонії, гіпотонії, тремору, сонливості, респіраторного дистресу або труднощів з вигодовуванням. Отже, новонароджені потребують ретельного догляду.

Зуклопентиксол виявляється у грудному молоці в низьких концентраціях, його вплив на немовля при застосуванні терапевтичних доз є малоймовірним. Доза, яку отримує немовля з молоком, складає приблизно 1 % від материнської щоденної дози, зв’язаної з масою тіла (в мг/кг). Грудне годування може тривати в період лікування зуклопентиксолом, якщо це є клінічно важливим, але рекомендується нагляд лікаря за немовлям, особливо в перші 4 тижні після народження.

Умови та терміни зберігання

2 роки.