Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Кларитромицин-Ратиофарм

Міжнародна назва: Clarithromycin
Виробник: Інд-Свіфт Лімітед, Індія.
АТ Код: АТС J01F A09
Клінико-фармакологічна група: Протимікробні засоби для системного застосування. Макроліди.
Форма випуску: Таблетки, вкриті оболонкою, пролонгованої дії

Склад

Діюча речовина: 1 таблетка містить 638,8 мг кларитроміцину цитрату, що еквівалентно 500 мг кларитроміцину USP;

Показання

Інфекції верхніх дихальних шляхів (фарингіт, синусит, тонзиліт);

інфекції нижніх дихальних шляхів (бронхіт, пневмонія);

інфекції шкіри і м’яких тканин (фолікуліт, флегмона, бешихове запалення, стрептодермія, стафілодермія);

розповсюджені інфекції, спричинені комплексом Mycobacterium avium у ВІЛ-інфікованих пацієнтів із кількістю CD4 лімфоцитів ≤ 100/мм3.

Кларитроміцин-ратіофарм показаний для ерадикації H. pylori у комплексному лікуванні виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки.

Протипоказання

  • Підвищена чутливість до кларитроміцину, інших макролідних антибіотиків та/або до

будь-якої з допоміжних речовин препарату;

  • тяжкі порушення функції нирок (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв);
  • одночасний прийом препаратів з групи алкалоїдів ріжків, а також тербінафіну, астемізолу, цизаприду або пімозиду, терфенадину, ерготаміну, дигідроерготаміну;
  • дитячий вік до 12 років;
  • спадкові захворювання, що супроводжуються недостатністю лактази, галактоземією або синдромом порушення всмоктування глюкози/галактози.

Дозування

Застосовують внутрішньо. Приймають під час прийому їжі, запиваючи невеликою кількістю рідини. Дорослим та дітям старше 12 років призначають по 1 таблетці (500 мг) на добу. У випадку тяжкого перебігу мікобактеріальних інфекцій доза може бути підвищена до 2 таблеток (1 г) на добу у два прийоми. Зазвичай курс лікування становить 7–14 днів.

Дози при ерадикації H. Pylori – 500 мг 2 рази на добу відповідно до схеми лікування.

Порушення функції печінки. Для пацієнтів з помірними і тяжкими порушеннями функції печінки, але зі збереженою функцією нирок коригувати дози кларитроміцину не потрібно.

Порушення функції нирок. Кларитроміцин-ратіофарм, таблетки пролонгованої дії, не можна призначати пацієнтам з тяжкими порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну < 30 мл/хв), оскільки неможливо знизити дозу у таблетці, слід застосовувати препарат в лікарській формі з іншим дозуванням.

Пацієнти літнього віку. Коригування дози у пацієнтів літнього віку пов’язане в першу чергу зі змінами кліренсу креатиніну і функціонального стану нирок, а не з віком пацієнта.

Побічні дії

Порушення шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, діарея, диспепсичні прояви, біль у ділянці шлунка. При тривалому лікуванні або при повторних курсах терапії можливий розвиток псевдомембранозного коліту легкого або тяжкого ступеня. Є окремі повідомлення про інтерстиціальний нефрит, ниркову недостатність, панкреатит.

Алергічні реакції: кропив’янка; дуже рідко - синдром Стівенса-Джонсона; рідко - анафілаксія.

Порушення системи крові: лейкопенія, тромбоцитопенія.

Порушення серцево-судинної системи: іноді лікування кларитроміцином супроводжується подовженням інтервалу QT, шлуночковою тахікардією та мерехтінням шлуночків.

Порушення зі сторони ЛОР-органів: стоматит, глосит і порушення смаку та сторонні запахи, зміна кольору язика. Були повідомлення про зміну кольору зубів, яка проходить після чищення. Можливі порушення слуху, які носять транзиторний характер і проходять після відміни препарату.

Порушення зі сторони нервової системи/психічні порушення: головний біль, порушення координації рухів, дзвін у вухах, судоми, запаморочення, порушення свідомості, відчуття неспокою, безсоння, нічні жахи, галюцинації, психоз.

Можуть також спостерігатися порушення функції печінки з підвищенням активності печінкових ферментів, гепатит, холестатична жовтяниця, молочниця або інші грибкові ураження шкіри та/або слизових оболонок.

Передозування

Симптоми: порушення зі сторони шлунково-кишкового тракту, алергічні реакції, головний біль, порушення свідомості.

Лікування: в перші 2 години після передозування - промивання шлунка, прийом активованого вугілля. Терапія симптоматична.

Лікарська взаємодія

Кларитроміцин метаболізується в печінці, де інгібує активність деяких ензимів системи цитохрому Р450. Відповідно може знижуватись метаболізм різних препаратів, який проходить за участі цих ензимів (таких як астемізол, тербінафін, цизаприд, пімозид, карбамазепін, гексобарбітал, альфенатил, бромокриптин, вальпроати, рифабутин, варфарин, дигоксин, алкалоїди ріжків, триазолам, мідазолам, дизопірамід, ловастатин, симвастатин, фенітоїн, циклоспорин, такролімус, зидовудин, теофілін). Це призводить до підвищення їх концентрації у сироватці крові; можливе подовження інтервалу QT на ЕКГ та аритмії, зокрема шлуночкової тахікардії, фібриляції шлуночків та аритмії по типу torsade de pointes). Тому слід проводити клінічний контроль і якщо необхідно - визначення концентрації цих препаратів у сироватці крові.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Кларитроміцин – напівсинтетичний антибіотик групи макролідів, похідне еритроміцину. Кларитроміцин зв’язується з 50s-субодиницею рибосом бактерій, викликаючи пригнічення синтезу клітинних білків і зупинку життєдіяльності бактерій. Крім бактеріостатичної дії, характерної для всіх макролідних антибіотиків, він чинить бактерицидну дію. За спектром антимікробної дії кларитроміцин відповідає еритроміцину, він також діє на атипові мікобактерії. Між еритроміцином і кларитроміцином відзначається високий ступінь перехресної резистентності. До кларитроміцину чутливі грампозитивні бактерії (стрептококи і стафілококи, Listeria monocytogenes, Corynebacterium spp.), H. ducreyi, Moraxella catarhalis, Bordetella pertussis, Neisseria gonorrhoeae, N. meningitidis, Borrelia burgdorferi, Pasteurella multocida, Campylobacter spp., Helicobacter pylori), деякі анаеробні мікроорганізми (Eubacterium spp., Peptococcus spp., Propionibacterium spp., Clostrium perfringens, Bacteoides melaninogenicus), внутрішньоклітинні мікроорганізми (Micoplasma pneumoniae, Legionella pneumophila, Chlamidia trachomatis, C. pneumoniae, Ureaplasma urealyticum), Toxoplasma gondii та всі мікобактерії, за винятком M. Tuberculosis. Мінімальні інгібуючі концентрації (МІК) кларитроміцину приблизно вдвічі нижчі за такі еритроміцину. У печінці кларитроміцин метаболізується до 14-гідроксикларитроміцину, активного метаболіту з протимікробною активністю. МІК для метаболіту дорівнює або вдвічі перевищує МІК кларитроміцину, а щодо H.influenzae активність метаболіту вдвічі вища за активність кларитроміцину.

Фармакокінетика

Абсолютна біодоступність становить 50 %. Шлунковий сік не впливає на стабільність і всмоктування кларитроміцину. Одночасний прийом їжі сприяє підвищенню всмоктування, тому таблетки з модифікованим вивільненням активної речовини слід приймати під час їди. Приблизно 20 % препарату після абсорбції метаболізується з утворенням 14-гідроксикларитроміцину, який проявляє подібну біологічну активність. Кларитроміцин добре проникає в тканини та рідини організму. У середньому концентрація препарату в тканинах у 10 разів перевищує його концентрацію в крові. Найбільші концентрації кларитроміцину спостерігаються в печінці та легенях. Кларитроміцин метаболізується у печінці за участю цитохрому Р450. Всього відомо не менше 7 метаболітів. Кларитроміцин виводиться з сечею у вигляді метаболітів або в незміненому стані та в меншій мірі – з калом. 40 % препарату екскретується з сечею у вигляді метаболітів або в незміненому стані, 30 % - з калом, 20-30 % - у незміненому стані з сечею. Період напіввиведення кларитроміцину становить 3-4 години, 14-гідроксикларитроміцину – 5-7 годин. Кларитроміцин проникає у грудне молоко. Рівноважні концентрації у плазмі крові і системний кліренс кларитроміцину не відрізняються у хворих зазначеної групи і здорових пацієнтів. Рівноважні концентрації гідроксикларитроміцину у хворих з порушеннями функції печінки нижчі за такі у здорових людей. При порушеннях функції нирок підвищується мінімальний і максимальний вміст кларитроміцину у плазмі крові, підвищується період напіввиведення і значення AUC (площа під фармакокінетичною кривою, що описує залежність «концентрація/час») кларитроміцину і ОН-кларитроміцину. Константа елімінації і виведення з сечею знижуються. Ступінь змін цих параметрів залежить від ступеня порушення функції нирок. У пацієнтів літнього віку рівень кларитроміцину і ОН-кларитроміцину у крові вищі, а виведення йде повільніше порівняно з такими ж показниками у молодих людей. Зміни фармакокінетики у людей літнього віку пов’язані в першу чергу зі змінами кліренсу креатиніну і функціонального стану нирок, а не з віком пацієнта. У ВІЛ-інфікованих дорослих пацієнтів при лікуванні кларитроміцином інфекцій, спричинених Mycobacterium avium, у дозах 1000 і 2000 мг/добу, спостерігались вищі концентрації кларитроміцину у плазмі і період напіввиведення препарату був тривалішим.

Фізико-хімічні властивості

довгасті, двоопуклі, вкриті оболонкою таблетки жовтого кольору з плоскою поверхнею з двох боків.

Вплив на керування автотранспортом або іншими механізмами, а так само на швидкість реакції

Під час прийому кларитроміцину слід утримуватись від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами, що потребують концентрації уваги.

Особливості застосування

Оскільки Кларитроміцин-ратіофарм виводиться переважно жовчю та нирками, пацієнтам з тяжкими порушеннями функції печінки/нирок слід з обережністю призначати препарат. Пацієнтам із захворюваннями печінки немає необхідності знижувати дози при нормальній функції нирок.

Довготривале або повторне лікування препаратом може стати причиною суперінфекції. Персистувальна або тяжка діарея, що виникає при лікуванні, може бути наслідком розвитку псевдомембранозного коліту. У такому випадку необхідно припинити прийом кларитроміцину і розпочати відповідне лікування.

У процесі лікування необхідно визначити чутливість мікроорганізмів до кларитроміцину. Слід враховувати можливість перехресної резистентності між кларитроміцином та іншими препаратами групи макролідних антибіотиків, а також лінкоміцином і кліндаміцином.

Препарат не можна запивати грейпфрутовим соком.

Використання препарату дітьми

Дослідження щодо ефективності і безпеки застосування препарату у зазначеної групи пацієнтів не проводились, тому Кларитроміцин-ратіофарм не рекомендований для лікування дітей віком до 12 років.

Використання вагітними або при годуванні груддю

Застосування препарату Кларитроміцин-ратіофарм у період вагітності і годування груддю можливе лише у випадку, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Препарат проникає в грудне молоко, тому його не слід приймати в період годування груддю або слід припинити грудне вигодування.

Упаковка

По 7 таблеток у блістері; по 1 блістеру в картонній коробці.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

2 роки.

Зберігати в оригінальній упаковці в захищеному від світла і вологи місці. при температурі не вище 30 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.


Отзывы