Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Кларицит

Міжнародна назва: Clarithromycin
Виробник: ТОВ “Фарма Старт”.
АТ Код: АТС J01F A09
Клінико-фармакологічна група: Протимікробні засоби для системного застосування. Макроліди.
Форма випуску: Таблетки, вкриті плівковою оболонкою

Склад

Діюча речовина: сlarithromycin;

1 таблетка містить кларитроміцину 250 мг;

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний безводний, крохмаль прежелатинізований, калію полакрилін, тальк, магнію стеарат, покриття для нанесення оболонки Opadry II Yellow.

Показання

Інфекції, спричинені чутливими до Кларициту мікроорганізмами:

  • інфекції верхніх дихальних шляхів (фарингіт, синусит, тонзиліт);
  • інфекції нижніх дихальних шляхів (бронхіт, пневмонія негоспітальна, госпітальна);
  • інфекції шкіри та м'яких тканин (фолікуліт, целюліт, бешихове запалення, стреп-тодермія, стафілодермія);
  • поширені або локалізовані мікобактеріальні інфекції, спричинені Mycobacterium avium або Mycobacterium intracellulare; локалізовані інфекції, спричинені Mycobacterium chelonae, Mycobacterium fortuitum, Mycobacterium kensasii;
  • профілактика дисемінованих інфекцій, спричинених комплексом Mycobacterium avium у ВІЛ-інфікованих пацієнтів з кількістю CD4 лімфоцитів ≤ 100/мм3;
  • одонтогенні інфекції.

Кларицит одночасно застосовують з препаратами для пригнічення кислотності шлункового соку для ерадикації H.pylori при лікуванні дуоденальної виразки.

Протипоказання

Підвищена чутливість до макролідів, до кларитроміцину або будь-якого компонента препарату; одночасне лікування похідними ріжків, цизапридом, пімозидом, терфенадином, астемізолом та іншими макролідами. Дитячий вік до 12 років (для даної лікарської форми).

Дозування

Кларицит застосовують внутрішньо, незалежно від прийому їжі.

Для дорослих і дітей старше 12 років середня доза становить 250 мг 2 рази на добу. У разі потреби Кларицит можна призначати по 500 мг 2 рази на добу. Тривалість курсу лікування - 5-14 днів, за винятком негоспітальної пневмонії і синуситу, які потребують лікування протягом 6-14 днів.

Дозування для пацієнтів з ураженнями нирок і печінки визначає лікар відповідно до ступеня недостатності функції.

У хворих з порушенням функції нирок з кліренсом креатиніну 30-60 мл/хв добова доза Кларициту повинна бути зменшена на 50 %, а при кліренсі креатиніну менше 30 мл/хв – на 75 %.

При лікуванні мікобактеріальних інфекцій рекомендована доза для дорослих становить 500 мг 2 рази на добу.

Лікування поширених мікобактеріальних інфекцій у хворих на СНІД потрібно продовжувати до покращення клінічного і мікробіологічного стану. Кларицит необхідно застосовувати разом з іншими антимікробними препаратами.

Тривалість лікування інших нетуберкульозних мікобактеріальних інфекцій визначається лікарем індивідуально.

Рекомендована доза для профілактики мікобактеріальних інфекцій – 500 мг 2 рази на добу.

Для лікування одонтогенних інфекцій рекомендована доза – 250 мг 2 рази на добу, протягом 5 днів.

Для ерадикації H.pylori пропонуються такі схеми лікування.

Схема лікування трьома препаратами:

500 мг Кларициту 2 рази на добу одночасно з прийомом відповідної дози інгібітору протонної помпи (наприклад, омепразолу 20 мг 1 раз на добу) та 1000 мг амоксициліну 2 рази на добу, протягом 10 днів.

Схема лікування двома препаратами:

500 мг Кларициту 3 рази на добу, одночасно з прийомом інгібітору протонної помпи (наприклад, пантопразолу, омепразолу) протягом 14 днів, відповідно до схеми лікування.

Побічні дії

При застосуванні препарату можливі такі побічні реакції:

  • ;з боку травної системи - нудота, блювання, зміни смаку, біль в епігастральній ділянці, діарея, псевдомембранозний коліт;
  • ;з боку шкіри та підшкірних тканин - алергічні реакції (кропив’янка, висипання на шкірі, у поодиноких випадках – анафілактичний шок і синдром Стівенса-Джонсона);
  • ;тимчасові побічні реакції з боку ЦНС - головний біль, запаморочення, відчуття тривоги, безсоння, тривожні сновидіння, дзвін у вухах, сплутаність свідомості, дезорієнтація, галюцинації, психози та деперсоналізація;
  • ;з боку печінки - транзиторне підвищення активності печінкових трансаміназ;
  • ;з боку слизових оболонок - глосит, стоматит, грибкове ураження слизової оболонки рота та знебарвлення язика;
  • ;з боку системи кровотворення – гіпоглікемія, лейкопенія і тромбоцитопенія;
  • ;з боку серцево-судинної системи - пролонгування QT- інтервалу, тахікардія і тріпотіння/мерехтіння шлуночків;
  • ;з боку органів чуття - тимчасова втрата слуху, який відновлюється після припинення лікування препаратом. В окремих випадках повідомлялось про зміну сприйняття смаку.

Під час лікування Кларицитом можливе виникнення суперінфекцій, спричинених резистентними бактеріями або грибками; у такому разі необхідно відмовитися від лікування препаратом.

Передозування

При передозуванні можливі шлунково-кишкові розлади (нудота, блювання, діарея).

Терапевтичні заходи при передозуванні спрямовані на видалення речовини з організму за допомогою промивання шлунка зондом та проведення загальних підтримуючих заходів. Гемодіаліз або перитонеальний діаліз малоефективні.

Лікарська взаємодія

При одночасному застосуванні Кларициту з теофіліном, карбамазепіном, астемізолом, алпразоламом, цилостазолом, метилпреднізолоном, силденафілом, омепразолом, вінбластином, колхіцином, фенітоїном, вальпроатом, алкалоїдами ріжків, тріазоламом, мідазоламом, циклоспорином спостерігається підвищення вмісту останніх у плазмі крові.

Одночасне застосування кларитроміцину та терфенадину призводить до підвищення у 2-3 рази концентрації кислого метаболіту терфенадину в сироватці крові, а також до подовження інтервалу QT на ЕКГ, що не супроводжується появою клінічно значущих симптомів. Одночасного застосування цих препаратів слід уникати.

Одночасне застосування Кларициту з цизапридом, пімозидом може призвести до подовження інтервалу QT та серцевої аритмії.

При одночасному застосуванні Кларициту з хінідином або дизопірамідом можливі випадки мерехтіння/тріпотіння шлуночків. Необхідний контроль рівня цих препаратів у крові під час лікування Кларицитом.

При прийомі Кларициту одночасно з дигоксином може підвищуватися концентрація дигоксину в сироватці крові, що вимагає в таких випадках контролю його рівня.

При одночасному застосуванні кларитроміцину і рифабутину або рифампіцину концентрація кларитроміцину в сироватці крові зменшується (більше ніж на 50 %).

При одночасному застосуванні з кларитроміцином дія варфарину посилюється. Тому хворим, які приймають варфарин, необхідно контролювати протромбіновий час.

При одночасному прийомі кларитроміцину та інгібіторів ГМГ-КоА редуктази, наприклад, ловастатину або симвастатину, дуже рідко спостерігався рабдоміоліз.

Необхідно враховувати можливість перехресної стійкості між кларитроміцином та іншими препаратами макролідного ряду, а також лінкоміцином і кліндаміцином.

Одночасне застосування Кларициту та зидовудину ВІЛ-інфікованими пацієнтами може спричинити зниження постійних рівнів зидовудину в крові. Однак така взаємодія не спостерігається у ВІЛ-інфікованих дітей при одночасному застосуванні кларитроміцину у формі суспензії та зидовудину або дидеоксинозину.

Ритонавір уповільнює метаболізм кларитроміцину.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Кларицит - антибіотик групи макролідів, напівсинтетичне похідне еритроміцину. Змінена структура молекули робить препарат біодоступнішим, стабільним у кислому середовищі, підвищує концентрацію його у тканинах, розширює антимікробний спектр, подовжує період напіввиведення, що дає змогу призначати препарат двічі на день, тим самим поліпшуючи процес лікування хворих. Препарат пригнічує в мікробній клітині синтез білка, взаємодіючи з 50S рибосомальною субодиницею бактерій. Кларицит активний проти більшості штамів таких мікроорганізмів:
  • ;аеробних грампозитивних - Staphylococcus aureus, Streptococcus agalactiae, Streptococcus pyogenes, альфа-гемолітичних стрептококів (група viridans), Streptococcus pneumoniae, Streptococci (груп C, F, G), Listeria monocytogenes;
  • аеробних грамнегативних - Haemophilus influenzae (parainfluenzae), Neisseria gonorrhoeae, Helicobacter pylori, Legionella pneumophila, Moraxella (Branhamella) catarrhalis;
  • мікобактерій - Mycobacterium leprae, Mycobacterium chelonae, Mycobacterium fortuitum, Mycobacterium kansasii, комплекс Mycobacterium avium, до складу якого входять Mycobacterium avium i Mycobacterium intracellulare;
  • інших мікроорганізмів - Mycoplasma pneumoniae, Chlamydia pneumonіae (trachomatis), Campylobacter jejuni, Borrelia burgdorferi, Treponema pallidum.
Продукція бета-лактамази не позначається на активності препарату.

Фармакокінетика

Після перорального прийому кларитроміцин швидко абсорбується, досягаючи максимальної концентрації через 2-3 години. Біологічна доступність становить приблизно 50 %. Після абсорбції препарат проникає у більшість тканин, крім ЦНС. У тонзилярній і легеневій тканинах спостерігаються вищі концентрації препарату, ніж в інших тканинах; концентрації в тканинах вищі, ніж у сироватці. З білками зв’язується 80 % препарату. Метаболізується печінкою з утворенням основного метаболіту 14-гідроксикларитроміцину, що має таку ж або на 1-2 порядки меншу (залежно від виду мікроорганізму) протимікробну активність, ніж незмінена речовина. Екскретується з сечею 37,9 % дози, з калом – 40,2 %. Період напіввиведення залежить від дози: при дозі 250 мг кожні 12 годин – 3-4 години, при дозі 500 мг кожні 12 годин – 5-7 годин

Фізико-хімічні властивості

таблетки, вкриті плівковою оболонкою жовтого кольору, з рискою.

Вплив на керування автотранспортом або іншими механізмами, а так само на швидкість реакції

Вплив препарату на швидкість психомоторних реакцій не встановлений, але слід враховувати ймовірність таких побічних реакцій з боку ЦНС, як запаморочення, сплутаність свідомості, дезорієнтація тощо.

Особливості застосування

Кларицит слід з обережністю приймати хворим із порушеннями функцій печінки та/або нирок.

Препарат можна приймати під час їди, з молоком і натще. Прийом під час їди зменшує швидкість, але не ступінь всмоктування.

Використання препарату дітьми

Препарат не призначають у даній лікарській формі дітям віком до 12 років.

Використання вагітними або при годуванні груддю

Безпека застосування Кларициту у період вагітності і годування груддю не встановлена. В період вагітності препарат можна застосовувати лише у випадку, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Кларицит і його активний метаболіт виявляються у грудному молоці, тому під час застосування препарату годування груддю слід припинити.

Упаковка

По 10 таблеток у блістері; по 1 або 2 блістери у пачці з картону.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

3 роки.

Зберігати в недоступному для дітей місці, в оригінальній упаковці, при температурі не вище 25 °С.