Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Кислород Медицинский Газообразный

Міжнародна назва: Oxygen
Виробник: ПАТ «Полтавський завод медичного скла».
АТ Код: АТХ V03A N01
Клінико-фармакологічна група: Гази медичні.
Форма випуску: Газ

Склад

діюча речовина: кисень;

кисню не менше 99,5 %.

Показання

Захворювання, що супроводжуються гіпоксією:

органів дихання:

  • пневмонія;
  • набряк легенів;
  • бронхіальна астма;
  • пневмосклероз.

Серцево-судинна система:

  • серцева недостатність;
  • коронарна недостатність.

Отруєння:

  • окисом вуглецю;
  • синильною кислотою;
  • задушливими газами.

При проведенні загальної анестезії в поєднанні з засобами інгаляційного наркозу; в післяопераційний період.

Приготування кисневих коктейлів, пінок.

Інфекційні хвороби: аскаридоз і трихоцефальоз.

Протипоказання

Для гіпербаричної оксигенації протипоказаннями є гострі респіраторні захворювання, наявність в анамнезії епілептиформних нападів, порушення прохідності слухових труб і каналів, які з’єднують придаткові пазухи, наявність порожнин у легенях, бронхоплевральних фістул, тяжкі форми артеріальної гіпертензії, новоутворення, підвищена індивідуальна чутливість до кисню.

Для дегельмінтизації киснем протипоказаннями є виразкові ураження шлунка та дванадцятипалої кишки, пухлини і гострі запальні захворювання травного тракту.

Дозування

У госпітальних умовах частіше застосовують як інгаляції через спеціальні маски із гуми або пластичних мас, підключених безпосередньо до сталевих балонів, що містять кисень.

В амбулаторній практиці і вдома частіше використовують спеціальні гумові або пластикові контейнери (подушки), заповнені киснем або його сумішшю.

Для гіпербаричної оксигенації, тобто подачі кисню під підвищеним тиском, застосовують спеціальні вентиляційні, так звані барокамери, де кисень надходить як інгаляційним шляхом, так і через слизові оболонки та шкіру.

Найчастіше застосовують інгаляційно у вигляді суміші з повітрям у концентрації 40-60 % в об’ємі 4-5 літрів за хвилину. Використовують також суміш під назвою «карбоген», яка складається із 95 % кисню і 5 % вуглекислого газу. Звичайно суміш подають зволоженою.

При гіпербаричній оксигенації кисень подають під тиском 1,2-2 атм. З терапевтичною метою проводять 8-10 сеансів.

Для лікування аскаридозу кисень вводять у шлунок через тонкий шлунковий або дуоденальний зонд. Зонд бажано вводити через ніс. Кисень вводять 2 дні поспіль, уранці, натщесерце або через 4 години після їди. Дітям до 10 років вводять по 100 мл кисню на 1 рік життя, 10-12 років – по 1000-1100 мл, 13-14 років – 1250 мл, старше 15 років – 1250-1500 мл. Вводять повільно, порціями по 100-200-250 мл з інтервалом 1-2 хв. Всю кількість вводять не менше ніж за 15 хв, і після процедури хворий залишається у положенні лежачи не менше 2 годин.

Для лікування трихоцефальозу хворому роблять очищувальну клізму і через годину при положенні хворого на боці вводять у пряму кишку катетер (або гумовий наконечник від клізми) на глибину 25-30 см (за внутрішній сфінктер). Через катетер повільно нагнітають кисень невеликими порціями (по 200-250 мл) з інтервалом 2-3 хвилини. Дітям до 10 років застосовують по 100 мл кисню на 1 рік життя, 10-12 років по 1000-1100 мл, 13-14 років – 1250 мл, старше 15 років – 1250-1500 мл. Після закінчення процедури хворий повинен лежати на спині протягом 2-х годин. Лікування киснем проводять 5-7 днів поспіль, на 6-7-ий день дають сольовий проносний засіб.

Приготування кисневих коктейлів, пінок – суміш кисню з харчовими продуктами, соками, настоями лікарських трав.

Діти.

Препарат застосовують у педіатричній практиці.

Побічні дії

В окремих пацієнтів можлива індивідуальна підвищена чутливість до кисню та його сумішей, запаморочення, нудота, підвищена сухість слизових оболонок, їх подразнення, кашель.

У разі появи будь-яких небажаних явищ необхідно звернутися до лікаря.

Передозування

Симптоми: при передозуванні можливі нудота, блювання, судоми.

Лікування: терапія симптоматична.

Лікарська взаємодія

Нітрати, адреноблокатори, антагоністи іонів кальцію, ноотропні засоби сприяють більш економічному використанню тканинами кисню, його кращій утилізації і тим самим зменшенню гіпоксії та підвищенню стійкості організму до кисневої недостатності.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Кисень належить до препаратів групи антигіпоксантів і антиоксидантів. Має здатність зв’язуватися з гемоглобіном крові в легенях і в комплексній сполуці з гемом переноситься до клітин організму. Є сильним окисником і необхідним елементом у метаболічних перетвореннях вуглеводів, білків і жирів в енергетичний матеріал для забезпечення життєдіяльності організму.

Фармакокінетика

В організмі людини кисень дифундує через легеневу тканину в кров, з’єднуючись з гемоглобіном еритроцитів і частково розчиняючись у плазмі. Далі відбувається транспортування кисню до тканин організму, де він дифундує в міжклітинну рідину тканини. Кінцевий етап дихання - утилізація кисню при біологічному окисненні і утворення енергії в клітинах, далі через ряд змін виділяється легенями в сполученому вигляді як діоксид вуглецю (СО2).

Фізико-хімічні властивості

безбарвний газ без запаху і смаку. Малорозчинний у воді (приблизно 1:43).

Особливості застосування

Не застосовують жінкам у період менструації.

Рекомендовано застосування зі зволожувачами.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Не застосовують у період вагітності терміном більше 5 місяців.

На період застосування препарату слід припинити годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Через можливе запаморочення слід утриматись від керування автомобілем або виконання роботи, що потребує підвищеної уваги та швидкої реакції.

Упаковка

Газ у сталевих балонах об’ємом 1 л, 2 л, 10 л, 40 л.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

18 місяців.

Препарат не можна застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Зберігати у місці, захищеному від прямих сонячних променів, при температурі не вище 50 °С.

Не допускати контакту з відкритим полум’ям і джерелами тепла. Не допускати контакту з оліями, мастилами. Не кидати.