Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Кандесартан-Лугал

Міжнародна назва: Candesartan
Виробник: ПАТ «Луганський хіміко-фармацевтичний завод».
АТ Код: АТС C09C A06
Клінико-фармакологічна група: Засоби, що діють на ренін-ангіотензинову систему. Прості препарати антагоністів ангіотензину ІІ.
Форма випуску: Таблетки

Склад

діюча речовина: кандесартану цилексетил;

1 таблетка містить кандесартану цилексетилу 8 або 16 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, кальцію карбоксиметил-целюлоза, гідроксипропілцелюлоза, поліетиленгліколь 4000, магнію стеарат.

Показання

Есенціальна гіпертензія, серцева недостатність (порушення систолічної функції лівого шлуночка (фракція викиду лівого шлуночка ≤ 40 %)), як додаткова терапія до лікування інгібіторами АПФ або у випадку їх непереносимості.

Протипоказання

Гіперчутливість до кандесартану цилексетилу або будь-якої допоміжної речовини, тяжка печінкова недостатність та/або застій жовчі (холестаз).

Дозування

Кандесартан-Лугал приймають 1 раз на добу незалежно від прийому їжі.

Артеріальна гіпертензія. Рекомендована початкова і звичайна підтримуюча дози становлять 8 мг 1 раз на добу. Дозу можна підвищувати до 16 мг 1 раз на добу. Якщо достатній контроль арте-ріального тиску (АТ) не досягається через 4 тижні лікування дозою 16 мг 1 раз на добу, то її можна підвищити до максимальної – 32 мг 1 раз на добу. Якщо контроль АТ не досягається застосуванням препарату у цій дозі, слід розглянути доцільність альтернативних методів лікування. Терапію необхідно коректувати з урахуванням АТ. Максимальний антигіпертензивний ефект досягається протягом 4 тижнів від початку лікування.

Паціенти літнього віку. Початкова доза не потребує корекції.

Пацієнти зі зменшеним об’ємом циркулюючої крові (ОЦК). Для пацієнтів з ризиком розвитку артеріальної гіпотензії, наприклад для хворих з можливим зменшенням ОЦК, слід розглядати початкову дозу 4 мг.

Ниркова недостатність. Для пацієнтів з нирковою недостатністю, включаючи тих, хто знаходиться на гемодіалізі, початкова доза становить 4 мг. Дозу необхідно коригувати з урахуванням АТ. Досвід застосування хворим з тяжкою нирковою недостатністю або нирковою недостатністю термінальної стадії (кліренс креатиніну < 15 мл/хв) обмежений.

Печінкова недостатність. Пацієнтам з печінковою недостатністю легкого та середнього ступеня рекомендується початкова доза препарату 4 мг 1 раз на добу. Дозу можна коригувати з урахуванням АТ. Досвід застосування пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю відсутній.

Супутня терапія. Як встановлено, додаткове застосування гідрохлоротіазиду у поєднанні з кандесартаном обумовлює адитивний антигіпертензивний ефект.

Пацієнти негроїдної раси. Антигіпертензивний ефект кандесартану менш виражений, ніж у пацієнтів європеоїдної раси. Титрування препарату у бік підвищення і супутня терапія для контролю артеріального тиску частіше необхідні для пацієнтів негроїдної раси, ніж для осіб європеоїдної раси. Серцева недостатність. Рекомендована початкова доза препарату Кандесартан-Лугал становить 4 мг 1 раз на добу. Титрування у бік підвищення до цільової дози 32 мг 1 раз на добу або макси-мальної переносимої дози здійснюється шляхом подвоєння дози через період, що становить не менше 2 тижнів.

Особливі категорії пацієнтів. Для пацієнтів літнього віку або зі зменшенням ОЦК, нирковою або печінковою недостатністю легкого та середнього ступеня коригувати початкову дозу не потрібно. Супутня терапія. Кандесартан-Лугал можна призначати разом з іншими препаратами для лікування серцевої недостатності, включаючи інгібітори АПФ, блокатори β-адренорецепторів, діуретики і препарати дигіталісу або комбінацію цих лікарських засобів.

Побічні дії

При лікуванні артеріальної гіпертензії під час контрольованих клінічних досліджень побічні ефекти були легкими, тимчасовими і порівнянними з такими при застосуванні плацебо. Загальна частота виникнення побічних ефектів не вказувала на залежність від дози або віку. Частота відмови від терапії внаслідок побічних реакцій була подібною у разі застосування кандесартану цилексетилу (3,1 %) і плацебо (3,2 %). Повідомлялося про такі поширені (> 1/100) побічні реакції (побічні ефекти, частота виникнення яких як мінімум на 1 % перевищувала частоту виникнення таких ефектів при застосуванні плацебо):

з боку нервової системи: запаморочення, головний біль;

інфекції та інвазії: інфекції дихальних шляхів.

Результати лабораторних досліджень. Клінічно значущого впливу препарату Кандесартан-Лугал на лабораторні показники не відзначали. При застосуванні інших інгібіторів ренін-ангіотензин-альдостеронової системи виявляли незначне зниження гемоглобіну. Підвищувався рівень креатиніну, сечовини або калію і знижувався рівень натрію. Для пацієнтів, які отримують Кандесартан-Лугал, постійний моніторинг лабораторних показників не обов’язковий. Проте пацієнтам з нирковою недостатністю рекомендується періодично проводити моніторинг рівня калію та креатиніну в сироватці крові.

При серцевій недостатності профіль побічної дії препарату Кандесартан-Лугал відповідає фармакологічним властивостям цього препарату і стану здоров'я пацієнтів. До поширених побічних реакцій (≥ 1/100, < 1/10), виявлених під час проведення клінічних досліджень, належали:

з боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпотензія;

порушення метаболізму та харчування: гіперкаліємія;

з боку сечовидільної системи: ниркова недостатність.

Показники лабораторних досліджень: підвищення рівня креатиніну, сечовини і калію. Рекомендується періодичний моніторинг рівня креатиніну та калію в сироватці крові.

Постмаркетингові дослідження. Про такі побічні явища повідомлялося дуже рідко (< 1/10000):

з боку системи крові: лейкопенія, нейтропенія і агранулоцитоз;

порушення метаболізму і харчування: гіперкаліємія, гіпонатріємія;

з боку нервової системи: запаморочення, головний біль;

з боку шлунково-кишкового тракту: нудота;

з боку гепатобіліарної системи: підвищення рівня ферментів печінки, аномалія печінкової функції або гепатит;

з боку шкіри та підшкірної тканини: ангіоневротичний набряк, висип, кропив'янка, свербіж;

з боку скелетно-м'язової системи, сполучної тканини: біль у спині, артралгія, міалгія;

з боку сечовидільної системи: порушення ниркової функції, включаючи ниркову недостатність у схильних до цього пацієнтів.

Передозування

Симптоми: гіпотензія та запаморочення. В окремих випадках передозування (до 672 мг кандесартану цилексетилу) повідомлялося про одужання пацієнта без наслідків.

Лікування: симптоматичне, необхідний контроль за життєво важливими функціями. Пацієнта слід покласти на спину, підняти нижні кінцівки. Якщо цього недостатньо, необхідно збільшити об'єм плазми крові шляхом інфузії, наприклад, ізотонічного сольового розчину. Кандесартан не виводиться за допомогою гемодіалізу.

Лікарська взаємодія

Клінічно значущої взаємодії не виявлено. Сполуки, які вивчалися в ході клінічних фармакокінетичних досліджень, включали гідрохлоротіазид, варфарин, дигоксин, пероральні контрацептиви (тобто етинілестрадіол/левоноргестрел), глібенкламід, ніфедипін і еналаприл. Кандесартан незначною мірою виводиться шляхом печінкового метаболізму (CYP 2C9). Дані проведених досліджень взаємодії свідчать про відсутність впливу на CYP 2C9 та CYP ЗА4, проте вплив на інші ізоферменти цитохрому Р450 невідомий. Антигіпертензивний ефект кандесартану може посилюватися іншими лікарськими засобами, здатними знижувати АТ, незалежно від того, призначені вони як антигіпертензивний засіб або за іншими показаннями.

Досвід застосування інших лікарських засобів, що впливають на ренін-ангіотензин-альдостерон, припускає, що супутнє застосування калійзберігаючих діуретиків, калієвих добавок, замінників солі, що містять калій, або інших лікарських засобів, які можуть підвищити рівень калію (таких як гепарин), може призвести до підвищення рівня калію в сироватці крові.

Існують повідомлення про зворотне підвищення концентрації літію в сироватці крові та його токсичності під час супутнього застосування літію з інгібіторами АПФ. Подібний ефект може виникнути з антагоністами рецепторів ангіотензину II. Тому при одночасному застосуванні рекомендується ретельний моніторинг рівня літію в сироватці крові. При одночасному застосуванні антагоністів рецепторів ангіотензину II з НПЗП (наприклад із селективними інгібіторами ЦОГ-2, ацетилсаліциловою кислотою (> 3 г/добу) та неселективними НПЗП) можливе зниження антигіпер-тензивного ефекту. Як і у випадку з інгібіторами АПФ, супутнє застосування антагоністів рецепторів ангіотензину II і нестероїдних протизапальних засобів може підвищити ризик погіршення ниркової функції, включаючи можливу гостру ниркову недостатність і підвищення рівня калію в сироватці крові, особливо у пацієнтів з порушенням ниркової функції. Цю комбінацію застосовують з обережністю, особливо пацієнтам літнього віку. Пацієнти повинні отримувати достатню кількість рідини, а також слід враховувати необхідність моніторингу ниркової функції на початку супутньої терапії і періодично протягом усього курсу лікування. Прийом їжі не впливає на біодоступність кандесартану.

Фізико-хімічні властивості

таблетки плоскоциліндричної форми з фаскою та рискою, білого або майже білого кольору; на поверхні таблеток допускається мармуровість.

Вплив на керування автотранспортом або іншими механізмами, а так само на швидкість реакції

Під час керування транспортними засобами та роботи з іншими механізмами слід враховувати запаморочення і стомлюваність, які можуть виникнути під час лікування.

Особливості застосування

Ниркова недостатність. Як і у випадку з іншими препаратами, що інгібують ренін-ангіотензин-альдостерон, можна очікувати зміни ниркової функції у схильних до цього пацієнтів, які приймають Кандесартан-Лугал. При застосуванні препарату у пацієнтів з артеріальною гіпертензією і нирковою недостатністю рекомендується періодичний моніторинг рівня калію та креатиніну в сироватці крові. Досвід застосування хворим з тяжкою нирковою недостатністю або нирковою недостатністю термінальної стадії (кліренс креатиніну < 15 мл/хв) обмежений. Для цих пацієнтів необхідно титрувати Кандесартан-Лугал та моніторувати артеріальний тиск. Оцінка стану пацієнтів з серцевою недостатністю повинна включати періодичну оцінку ниркової функції, особливо в осіб літнього віку (понад 75 років) та у хворих з нирковою недостатністю. Під час титрування дози препарату Кандесартан-Лугал рекомендується моніторинг рівня креатиніну та калію в сироватці крові. Клінічні дослідження за участю пацієнтів із серцевою недостатністю не включали осіб з рівнем креатиніну в сироватці крові > 265 ммоль/л (> 3 мг/дл).

Супутня терапія інгібітором АПФ при серцевій недостатності. Ризик побічних ефектів, особ-ливо при недостатності ниркової функції та гіперкаліємії, може підвищитися при застосуванні кандесартану у комбінації з інгібітором АПФ. Ці пацієнти вимагають регулярного і ретельного спостереження.

Гемодіаліз. Під час проведення діалізу АТ може бути особливо чутливим до блокади рецептора АТ1 внаслідок зменшення обсягу плазми крові та активації ренін-ангіотензин-альдостеронової системи. Для пацієнтів, що знаходяться на гемодіалізі, необхідно уважно титрувати Кандесартан-Лугал і ретельно контролювати артеріальний тиск.

Стеноз ниркової артерії. Інші лікарські засоби, що впливають на ренін-ангіотензин-альдостерон, наприклад інгібітори АПФ, можуть підвищувати рівень сечовини крові та креатиніну сироватки крові у пацієнтів з білатеральним стенозом ниркової артерії або стенозом артерії, що веде до однієї нирки. Подібний ефект можна очікувати при застосуванні антагоністів рецепторів ангіотензину II.

Трансплантація нирки. Досвід застосування препарату Кандесартан-Лугал пацієнтам, які нещодавно перенесли трансплантацію нирки, відсутній.

Артеріальна гіпотензія. Під час застосування препарату Кандесартан-Лугал у пацієнтів з серцевою недостатністю може виникнути артеріальна гіпотензія. Як це описується для інших препаратів, що впливають на ренін-ангіотензин-альдостерон, артеріальна гіпотензія також може виникнути у пацієнтів з артеріальною гіпертензією зі зниженим ОЦК, наприклад у тих, хто приймає діуретики у високих дозах. На початку терапії слід дотримуватися обережності і спробувати коригувати гіповолемію.

Анестезія та хірургічні втручання. У пацієнтів, які отримують лікування антагоністами рецепторів ангіотензину II, артеріальна гіпотензія може розвинутися під час анестезії та хірургічного втручання внаслідок блокади ренін-ангіотензин-альдостеронової системи. У дуже рідкісних випадках артеріальна гіпотензія може бути настільки тяжкою, що буде потрібим застосування внутрішньовенно рідин та/або вазопресорів.

Стеноз аорти та мітрального клапана (обструктивна гіпертрофічна кардіоміопатія). Як і у випадку з іншими судинорозширювальними засобами, необхідно бути обережним при лікуванні пацієнтів з гемодинамічно значущим стенозом аорти або мітрального клапана, або обструктивною гіпертрофічною кардіоміопатією.

Первинний гіперальдостеронізм. Пацієнти з первинним гіперальдостеронізмом зазвичай не реагують на антигіпертензивні лікарські засоби, що діють шляхом інгібування ренін-ангіотензин-альдостеронової системи. Таким чином, застосовувати Кандесартан-Лугал не рекомендується.

Гіперкаліємія. Досвід застосування інших лікарських засобів, що впливають на ренін-ангіотензин-альдостерон, припускає, що супутнє застосування препарату Кандесартан-Лугал одночасно з калійзберігаючими діуретиками, калієвими добавками, замінниками солі, що містять калій, або іншими лікарськими засобами, які можуть підвищити рівень калію (наприклад з гепарином), може призвести до підвищення рівня калію в сироватці крові у пацієнтів з артеріальною гіпертензією. У хворих із серцевою недостатністю, які приймають Кандесартан-Лугал, може виникнути гіперкаліємія.

Під час лікування препаратом Кандесартан-Лугал у пацієнтів із серцевою недостатністю рекомендується періодично контролювати рівень калію в сироватці крові, особливо якщо цей препарат приймають одночасно з інгібіторами АПФ і калійзберігаючими діуретиками, наприклад зі спіронолактоном.

Загальні відомості. У пацієнтів, судинний тонус і функція нирок яких залежать переважно від активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (наприклад у пацієнтів з тяжкою застійною серцевою недостатністю або із захворюванням нирок, включаючи стеноз ниркової артерії), лікування іншими лікарськими засобами, що впливають на цю систему, асоціювалося з гострою гіпотензією, азотемією, олігурією або в окремих випадках з гострою нирковою недостатністю. Можливість подібних ефектів не можна виключати при застосуванні антагоністів рецепторів ангіотензину II. Як і у випадку з будь-яким іншим антигіпертензивним препаратом, надмірне зниження АТ у пацієнтів з ішемічною кардіопатією або ішемічним цереброваскулярним захворюванням може призвести до інфаркту міокарда або інсульту.

Кандесартан-Лугал не слід приймати пацієнтам з рідкими спадковими проблемами непереносимості галактози, лактазної недостатності Лаппа або мальабсорбції глюкози-галактози.

Використання препарату дітьми

Безпека та ефективність препарату Кандесартан-Лугал для дітей (віком до 18 років) не встановлені.

Використання вагітними або при годуванні груддю

Існують обмежені дані щодо призначення кандесартану у період вагітності, яких недостатньо, щоб зробити висновки про потенційний ризик для плода при застосуванні препарату в I триместрі. Ниркова перфузія плода, що формується в II триместрі, залежить від розвитку ренін-ангіотензин-альдостеронової системи. Ризик для плода підвищується, якщо приймати препарат у II та III триместрі вагітності. Застосування в цей період лікарських засобів, що діють безпосередньо на ренін-ангіотензин-альдостерон, може заподіяти шкоду плоду і новонародженому (артеріальна гіпотензія, ниркова дисфункція, олігурія і/або анурія, олігогідрамніон, гіпоплазія черепа, затримка внутрішньоутробного розвитку) і призвести до летального наслідку. Описано випадки гіпоплазії легенів, аномалій обличчя та контрактур кінцівок.

У ході дослідження на тваринах із застосуванням кандесартану цилексетилу виявлено пошкодження нирок у плода на пізніх термінах вагітності та у новонароджених. Цей механізм вважається фармакологічно опосередкованим внаслідок впливу на ренін-ангіотензин-альдостерон.

З огляду на вищенаведену інформацію Кандесартан-Лугал не рекомендовано застосовувати у період вагітності. Якщо вагітність визначається під час лікування, застосування препарату необхідно припинити. Не встановлено, чи проникає кандесартан у грудне молоко, але через потенційну небажану дію на дітей, які знаходяться на грудному вигодовуванні, Кандесартан-Лугал не слід застосовувати у період годування груддю.

Упаковка

По 10 таблеток у блістері; по 1 або 3 блістери у пачці.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

2 роки.

Зберігати при температурі не вище 25 оС в оригінальній упаковці. Зберігати у недоступному для дітей місці.