Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Изодинит

Міжнародна назва: Isosorbide dinitrate
Виробник: Балканфарма-Дупниця АТ.
АТ Код: АТС С01D A08
Клінико-фармакологічна група: Кардіологічні препарати. Вазодилататори, що застосовуються у кардіології. Ізосорбіду динітрат.
Форма випуску: Таблетки

Склад

діюча речовина: isosorbide dinitrate;

1 таблетка містить ізосорбіду динітрату 10 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль пшеничний, тальк, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний, гідроксипропілцелюлоза.

Показання

  • Профілактика та лікування нападів стенокардії, у тому числі постінфарктної.
  • Лікування хронічної застійної серцевої недостатності у комбінації з серцевими глікозидами та діуретиками.

Протипоказання

  • Гіперчутливість до ізосорбіду динітрату, інших нітратів або до будь-якого компонента препарату;
  • Підвищений внутрішньочерепний тиск (у тому числі при черепно-мозковій травмі, геморагічному інсульті), оскільки венодилятація може призвести до його подальшого підвищення;
  • Виражена артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск нижче 90 мм рт. ст.), кровотечі, гіповолемія (ізосорбіду динітрат, знижуючи венозне повернення, може спровокувати синкопе);
  • Гостра недостатність кровообігу (шок, судинний колапс);
  • Кардіогенний шок (якщо відповідними заходами не підтримується достатній рівень кінцевого діастолічного тиску);
  • Стенокардія, викликана гіпертрофічною обструктивною кардіоміопатією;
  • Тампонада серця, аортальний стеноз, мітральний стеноз, констриктивний перикардит;
  • Гострий інфаркт міокарда з низьким тиском шлуночкового наповнення;
  • Первинні легеневі захворювання (через ризик виникнення гіпоксемії, що може бути спричинена перерозподілом кровотоку у зони гіпервентиляції), токсичний набряк легень, легеневе серце;
  • Тяжка анемія;
  • Тяжкі порушення функцій печінки та/або нирок.

Дозування

Застосовувати за призначенням лікаря перед прийомом їжі, запиваючи достатньою кількістю рідини.

Застосовувати дорослим по 10-20 мг 3-4 рази на добу. При недостатній ефективності лікування можливе поступове підвищення дози до максимальної – 120 мг на добу.

З метою досягнення максимального терапевтичного ефекту рекомендується індивідуальне дозування препарату залежно від потреб пацієнта, його відповіді і переносимості. При проведенні будь-якого дозувального режиму для запобігання розвитку нітратної толерантності необхідно забезпечити 10-12 годин безнітратного інтервалу (зазвичай вночі, коли хворий спить).

При супутньому лікуванні застійної серцевої недостатності у таких пацієнтів для визначення індивідуального дозування істотне значення має моніторинг гемодинаміки.

Інтервал між прийомами препарату має становити не менше 4 годин.

Пацієнти літнього віку: доза може бути знижена, особливо при порушенні функції нирок та/або печінки.

Побічні дії

За частотою побічні реакції розподілені на такі категорії: дуже часто (≥ 10 %); часто (≥ 1 % - < 10 %); нечасто (≥ 0,1 % - < 1 %); рідко (≥ 0,01 % - < 0,1 %); дуже рідко (< 0,01 %).

Дуже часто

  • Головний біль («нітратний головний біль») на початку лікування, який може бути сильним і стійким, але зазвичай поступово зменшується або зникає протягом кількох діб.
  • Дилатація судин шкіри з почервонінням, відчуття жару, діафорез, припливи.

Часто

  • Артеріальна гіпотензія та/або ортостатична гіпотензія з рефлекторною тахікардією, симптоматичною пальпітацією та симптомами ішемії головного мозку (у тому числі сонливість, запаморочення, слабкість, нечіткість зору) у більшості випадків на початку лікування та при збільшенні дози.
  • Периферичний набряк, зазвичай у пацієнтів з лівошлуночковою недостатністю.

Нечасто

  • Нудота, блювання, печія, запор, відчуття легкого печіння язика, сухість у роті.
  • Алергічні шкірні реакції (наприклад свербіж, висипання).
  • Пов’язане зі зниженням артеріального тиску загострення/збільшення частоти нападів стенокардії.
  • Колапс, асоційований з брадикардією, порушеннями серцевого ритму та синкопальним станом.

Дуже рідко, включаючи окремі випадки

  • Ексфоліативний дерматит/синдром Стівенса-Джонсона, набряк Квінке.
  • Альвеолярна гіповентиляція з подальшою гіпоксемією і ризиком розвитку гіпоксії/інфаркту міокарда у пацієнтів з ішемічною хворобою серця.
  • Закритокутова глаукома.
  • Крововилив у гіпофіз у пацієнтів з недіагностованою пухлиною гіпофіза.
  • Гематологічні побічні ефекти, включаючи метгемоглобінемію, випадок ізосорбід динітрат-індукованої гемолітичної анемії у пацієнта з супутньою недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.

Були описані випадки розвитку толерантності до ізосорбіду динітрату, а також перехресної толерантності по відношенню до інших нітратів.

Тривале застосування високих доз та/або скорочення інтервалу між прийомами може призвести до зниження або навіть до втрати ефекту препарату.

Повідомлялося про випадки підвищення потовиділення, блідість, затуманення зору, зорових галюцинацій, звуження поля зору, значного збільшення рівня реніну та альдостерону у плазмі крові, асоційованого зі зниженням швидкості гломерулярної фільтрації та кліренсу осмотично вільної води у хворих на цироз печінки, особливо з асцитом.

Передозування

Унаслідок передозування при прийомі препарату у дозах, що значно перевищують терапевтичні, можлива поява таких симптомів: зниження артеріального тиску нижче 90 мм рт. ст., блідість, посилене потовиділення, слабке наповнення пульсу, рефлекторна тахікардія, головний біль, слабкість, нудота, блювання, метгемоглобінемія, судоми, зорові розлади, підвищення внутрішньочерепного тиску, ортостатична гіпотензія, гіпертермія, діарея.

Оскільки під час біотрансформації ізосорбіду динітрату вивільнюються нітритні іони, не можна виключити можливість розвитку метгемоглобінемії з ціанозом, подальшим тахипное, відчуттям тривоги, втратою свідомості, зупинкою серця.

При надмірних дозах можливе підвищення внутрішньочерепного тиску з появою церебральних симптомів, у тому числі судом.

Лікування: включає в себе промивання шлунка. Пацієнту слід надати горизонтальне положення тіла з піднятими нижніми кінцівками, при низькому тиску – ввести фізіологічний розчин або плазму. При тяжких випадках ввести допамін та симпатоміметики. Застосування адреналіну протипоказано.

При метгемоглобінемії, залежно від тяжкості стану, можна застосовувати антидоти: вітамін С (1 г перорально), метиленовий синій (до 50 мл 1% розчину внутрішньовенно), толуїдиновий синій (спочатку 2-4 мг/кг маси тіла внутрішньовенно, потім – залежно від тяжкості стану), а також киснева терапія, гемодіаліз, трансфузійна терапія.

Лікарська взаємодія

Інгібітори фосфодіестерази (силденафіл, тадалафіл, варденафіл) – під час застосування ізосорбіду динітрату не рекомендується лікування еректильної дисфункції цими препаратами, оскільки існує потенційна небезпека неконтрольованої гіпотензії, небезпечних для життя серцево-судинних ускладнень. У разі потреби інгібітори фосфодіестерази слід приймати не раніше ніж через 72 години після прийому нітратів.

Алкоголь – можливі тяжкі дисульфірам-алкогольні реакції, у т.ч. тяжка гіпотензія, колапс.

Гіпотензивні препарати (наприклад бета-адреноблокатори, інгібітори АПФ, антагоністи кальцію, вазодилататори), фенотіазини, інші нітрати/нітрити, хінідин, новокаїнамід, циклічні антидепресанти, інгібітори МАО, наркотичні анальгетики – потенціювання гіпотензивної дії ізосорбіду динітрату, можливий розвиток ортостатичного колапсу.

Дизопірамід – можливе зменшення ефективності ізосорбіду динітрату.

Дигідроерготамін – концентрація дигідроерготаміну в крові може підвищуватися, що призводить до підсилення його гіпертензивної дії.

Норадреналін, ацетилхолін, гістамін – послаблення їх ефектів при застосуванні з нітратами, оскільки ізосорбіду динітрат може бути їх фізіологічним антагоністом.

Симпатоміметичні засоби (у т.ч. адреналін, ефедрин, норадреналін, нафтизин, мезатон, ізадрин) – можливе зниження антиангінального ефекту нітратів.

Гепарин – можливе зниження його антикоагулянтного ефекту.

Гідралазин – поліпшується серцевий викид при серцевій недостатності при комбінованому застосуванні з ізосорбідом динітратом.

Міотичні засоби – ізосорбіду динітрат зменшує їх ефективність.

Атропін та інші препарати, що мають М-холіноблокуючу дію (наприклад етацизин, етмозин) – можливе зменшення судинорозширювальної дії ізосорбіду динітрату та підвищення внутрішньоочного тиску.

Донатори сульфгідрильних груп (каптоприл, ацетилцистеїн, упітіол) – відновлюють знижену чутливість до препарату.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Ізосорбіду динітрат викликає релаксацію гладкої мускулатури судин і вазодилатацію. Він розширює одночасно периферичні вени та артерії. Це призводить до збільшення ємкості венозних судин і зменшення зворотного венозного повернення у серце, і як наслідок до редукування шлуночкового кінцевого діастолічного тиску і переднавантаження. Вплив на артеріальні, а при більш високих дозах і на артеріолярні судини спричиняє зниження їх системного опору (постнавантаження), полегшуючи роботу серця. Одночасний вплив на перед- і постнавантаження призводить до зменшення споживання кисню міокардом. Крім того, ізосорбіду динітрат викликає перерозподіл кровотоку до субендокардіальних шарів, коли вінцевий кровотік частково зменшений завдяки наявності атеросклеротичних бляшок. Дилатація викликана нітратами, може поліпшити перфузію постстенозної ділянки міокарда. Нітрати розширюють ексцентричний коронарний стеноз і можуть зменшити венозні спазми. Нітрати поліпшують гемодинаміку у стані спокою та при навантажені у пацієнтів із застійною серцевою недостатністю. Цей ефект здійснюється кількома механізмами, у тому числі і за допомогою зменшення клапанної регургітації (завдяки дилатації шлуночків) і зменшення потреб міокарда в кисні. Шляхом зниження потреб у кисні та збільшення його доставки обмежується площа ушкодженого міокарда. Тому ізосорбіду динітрат показаний хворим з інфарктом міокарда. Ізосорбіду динітрат виявляє дію і на інші органи і системи, викликає релаксацію бронхіальної мускулатури, м’язів шлунково-кишкової системи, біліарного і сечового трактів. Механізм дії. Подібно до всіх органічних нітратів, ізосорбіду динітрат діє як донор оксиду азоту (NO). NO призводить до розслаблення гладких м’язів судин (переважно вен, а також системних артерій) шляхом стимуляції гуанілатциклази, збільшення концентрації внутрішньоклітинного циклічного гуанілатмонофосфату (цГМФ). Внаслідок цього стимулюється цГМФ-залежна протеїнкіназа, і змінюється фосфорилювання протеїнів у клітинах гладких м’язів. Це призводить до дефосфорилювання протеїнів у клітинах гладких м’язів. Це призводить до дефосфорилювання легких ланцюжків міозину і зниження контрактильності.

Фармакокінетика

Після застосування ізосорбід динітрат добре всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Дія розпочинається через 15-30 хвилин. Максимальні плазмові концентрації спостерігаються у межах 15 хвилин до 1-2 годин. Піддається значному метаболізму першого проходження через печінку. Ізосорбід динітрат метаболізується у печінці шляхом ферментного денітрування з наступним глюкуронуванням до ізосорбіду 2-мононітрату з періодом напіввиведення з плазми 1,5-2 години і ізосорбіду 5-мононітрату з періодом напіввиведення 2-4 години. Обидва метаболіти фармакологічно активні. Абсолютна біодоступність незміненої лікарської речовини після застосування становить 20-30 %, причому вона прогресивно збільшується при хронічному застосуванні. Зовсім невелика частина виводиться з сечею і калом у незміненому виді.

Фізико-хімічні властивості

круглі плоскі таблетки білого або майже білого кольору з двобічною фаскою і насічкою з одного боку.

Вплив на керування автотранспортом або іншими механізмами, а так само на швидкість реакції

Через те що препарат може викликати зниження здатності до концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, запаморочення, порушення зору, слід утримуватись від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами, доки не буде з’ясована індивідуальна реакція.

Особливості застосування

У хворих з закритокутовою глаукомою можливе підвищення внутрішньоочного тиску.

При прийомі високих доз можлива поява метгемоглобінемії.

Прийом ізосорбіду динітрату може вплинути на результати колориметричного визначення холестеролу.

Під час лікування, особливо при поступовому підвищенні дози, необхідний контроль артеріального тиску та частоти серцевих скорочень. Після тривалої терапії із застосуванням високих доз відміни лікування треба проводити поступово з метою запобігання відновлення симптоматики стенокардії.

У випадку «нітратної» толерантності рекомендується відмінити Ізодиніт® на 24-48 годин або після 3-6 тижнів регулярного прийому робити перерву на 3-5 днів, замінюючи на цей час Ізодиніт® іншими антиангінальними лікарськими засобами. Пацієнтів слід попередити, що антиангінальний ефект ізосорбіду динітрату тісно пов’язаний з його режимом дозування, тому запропонованого графіка дозування слід ретельно дотримуватися.

Пацієнтам, що перебувають на підтримуючій терапії, слід пояснити, що не можна приймати препарати інгібіторів фосфодіестерази (силденафіл, тадалафіл, варденафіл) через ризик розвитку неконтрольованої артеріальної гіпотензії.

Препарат слід з обережністю призначати пацієнтам зі схильністю до ортостатичних реакцій, з гіпотиреозом, гіпотермією, недостатнім харчуванням, а також пацієнтам літнього віку з огляду на вікові зміни функції печінки, нирок та серця, супутні захворювання та прийом інших ліків.

Одночасне застосування з алкоголем і лікарськими препаратами, які знижують артеріальний тиск, наприклад з бета-блокаторами, антагоністами кальцію, вазодилататорами тощо може посилити їх гіпотензивний (особливо ортостатичний) ефект.

Препарат містить лактозу як допоміжну речовину, тому його не можна призначати хворим із лактазною недостатністю, галактоземією або глюкозно-галактозним синдромом мальабсорбції.

Для попередження артеріальної гіпотензії та «нітратного» головного болю лікування слід починати з мінімальної дози. Можливе застосування аспірину та/або ацетамінофену для зменшення ізосорбіду динітрат-індукованого головного болю без негативного впливу на антиангінальний ефект ізосорбіду динітрату. У пацієнтів із дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази можливий розвиток гострого гемолізу (фавізм) при застосуванні ізосорбіду динітрату.

Використання препарату дітьми

Безпека та ефективність застосування препарату дітям не встановлені.

Використання вагітними або при годуванні груддю

Даних щодо безпеки застосування ізосорбіду динітрату у період вагітності недостатньо, тому в цей період препарат слід застосовувати тільки з урахуванням співвідношення «очікувана користь для матері/потенційний ризик для плода». При необхідності застосування препарату грудне годування слід припинити.

Упаковка

По 30 таблеток у блістері; по 1 або по 2 блістери у картонній коробці.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

5 років.

У сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 оС. Зберігати в місцях, недоступних для дітей.


Комментарии: