Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Инлита

Міжнародна назва: Axitinib
Виробник: Пфайзер Менюфекчуринг Дойчленд ГмбХ/Pfizer Manufacturing Deutschland GmbH.
АТ Код: АТС L01X E17
Клінико-фармакологічна група: Антинеопластичні засоби. Інгібітори протеїнкінази.
Форма випуску: Таблетки, вкриті плівковою оболонкою

Склад

діюча речовина: акситиніб;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 1 мг або 5 мг акситинібу;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, лактоза, моногідрат, натрію кроскармелоза, магнію стеарат, Opadry® II червоний 32K15441 (HPMC 2910/гіпромелоза 15сР, титану діоксид (Е 171), лактоза, моногідрат, триацетин, заліза оксид червоний(Е 172)).

Показання

Лікування поширеної нирковоклітинної карциноми у разі, якщо попередній курс системного лікування виявився неефективним.

Протипоказання

Підвищена чутливість до акситинібу або до будь-якого іншого компонента препарату.

Дозування

Рекомендована початкова пероральна доза препарату Інліта становить 5 мг двічі на добу. Інтервали між прийомами доз препарату Інліта повинні бути приблизно 12 годин; препарат можна застосовувати незалежно від прийому їжі . Таблетки ковтають цілими, запиваючи склянкою води.

У разі виникнення блювання після прийому дози або у разі пропуску дози не слід приймати додаткову дозу препарату. Необхідно у належний час прийняти наступну планову дозу препарату.

Рекомендації щодо змін дозування.

Підвищення або зниження дози проводять, виходячи з індивідуальних показників безпеки та переносимості препарату.

Можна підвищувати дозу Інліти пацієнтам, які під час лікування нормально переносили препарат протягом щонайменше двох тижнів поспіль, без виникнення побічних реакцій другого та вищих ступенів тяжкості (згідно з Загальними критеріями оцінки токсичності для небажаних реакцій), мають нормальний артеріальний тиск та не застосовують антигіпертензивні препарати. Якщо підвищення дози рекомендовано при режимі дозування 5 мг двічі на добу, дозу препарату Інліта можна підвищувати до 7 мг двічі на добу. У подальшому можливе підвищення до 10 мг двічі на добу з використанням тих самих критеріїв, що й для попереднього підвищення.

Протягом курсу застосування Інліти лікування певних небажаних реакцій на препарат може потребувати тимчасового чи остаточного припинення застосування та/або зниження дози препарату. У разі якщо виникає потреба знизити дозу 5 мг, яку приймають двічі на день, рекомендоване дозування становить 3 мг двічі на день. За потреби подальшого зниження дози рекомендоване дозування становитиме 2 мг двічі на день.

Потужні інгібітори CYP3A4/5.

Слід уникати одночасного застосування препарату з потужними інгібіторами CYP3A4/5 (такими як кетоконазол, ітраконазол, кларитроміцин, атазанавір, індинавір, нефазодон, нелфінавір, ритонавір, саквінавір, телітроміцин та вориконазол). Для одночасного застосування з препаратом Інліта рекомендовано підбирати альтернативний препарат з відсутнім або мінімальним потенціалом пригнічення активності CYP3A4/5. Можливості зміни дозування препарату Інліта для пацієнтів, які одночасно приймають потужні інгібітори CYP3A4/5, не досліджували. Але за потреби одночасного призначення препарату Інліта та потужного інгібітора CYP3A4/5 рекомендовано знижувати дозу препарату Інліта приблизно вдвічі, оскільки вважається, що таке зниження дає можливість повернути значення AUC до діапазону значень, які спостерігаються під час застосування препарату без інгібіторів. У подальшому можливе підвищення або зниження дози препарату Інліта з огляду на індивідуальні показники безпеки та переносимості препарату. Після закінчення одночасного прийому потужного інгібітора (через 3–5 періодів напіввиведення інгібітора) дозу препарату Інліта слід знову підвищити до рівня, який був призначений до початку застосування потужного інгібітора CYP3A4/5 .

Порушення функцій печінки. У разі призначення препарату Інліта пацієнтам з порушенням функції печінки легкого ступеня (клас А за класифікацією Чайлда-П’ю), зниження початкової дози препарату не потрібне. Виходячи з даних фармакокінетики, пацієнтам з порушенням функцій печінки помірного ступеня (клас В за класифікацією Чайлда-П’ю) станом на початок лікування слід знижувати початкову дозу препарату Інліта приблизно вдвічі. У подальшому можливе підвищення або зниження дози препарату Інліта, з огляду на індивідуальні показники безпеки та переносимості препарату. Застосування препарату Інліта для лікування пацієнтів з порушенням функції печінки тяжкого ступеня (клас С за класифікацією Чайлда-П’ю) не досліджували .

Порушення функції нирок.

Спеціалізованих досліджень щодо застосування акситинібу пацієнтам з порушеннями функцій нирок не проводили. Результати популяційних аналізів з фармакокінетики показали, що у пацієнтів з існуючими порушенням функції нирок легкого, помірного та тяжкого ступеня (кліренс креатиніну від ≤15 мл/хв до <89 мл/хв) не було значних відхилень показників кліренсу акситинібу Пацієнти з існуючим легким, помірним або тяжким порушенням функції нирок не потребують корекції початкової дози. Застосовувати препарат для лікування пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності (кліренс креатиніну <15 мл/хв) слід з обережністю.

Застосування пацієнтам літнього віку

У контрольованому клінічному дослідженні застосування препарату Інліта для лікування нирковоклітинної карциноми брали участь 359 пацієнти, 123 з яких (34%) у групі лікування препаратом Інліта були віком від 65 років. Хоча ймовірність підвищеної чутливості до препарату у більш старшого віку цілком виключити не можна, загалом відмінностей у показниках безпеки та ефективності препарату Інліта між пацієнтами віком ≥65 років та більш молодими пацієнтами відмічено не було.

Хворі літнього віку не потребують корекції дози препарату .

Побічні реакції.

Оскільки клінічні дослідження проводять у дуже варіабельних умовах, частота побічних реакцій, зареєстрованих під час клінічних досліджень лікарського препарату, не може бути безпосередньо порівняна з частотою побічних реакцій, отриманих під час клінічних досліджень іншого препарату; також ця частота може не відображати тієї, що спостерігається у клінічній практиці.

Безпеку застосування препарату Інліта оцінювали у ході досліджень режиму монотерапії за участю 715 пацієнтів, з яких у 537 була поширена нирковоклітинна карцинома. Наведені у розділі «Побічні реакції» дані стосуються застосування препарату Інліта 359 пацієнтам з поширеною нирковоклітинною карциномою, які брали участь у рандомізованому клінічному дослідженні, де препарат Інліта порівнювали з сорафенібом.

Передозування

У разі передозування препаратом Інліта специфічного антидоту немає.

У ході контрольованого клінічного дослідження застосування препарату Інліта для лікування нирковоклітинної карциноми один пацієнт ненавмисно приймав препарат у дозі 20 мг двічі на день протягом 4 днів та відчував при цьому легке запаморочення.

У ході клінічного дослідження, метою якого було визначення дози препарату Інліта, в учасників, які отримували препарат у початкових дозах 10 або 20 мг двічі на день, виникали побічні реакції, що включали артеріальну гіпертензію, судоми, пов’язані з артеріальною гіпертензією, та кровохаркання з летальним наслідком.

Якщо існують підозри щодо передозування препаратом Інліта, прийом препарату слід призупинити та розпочати симптоматичне лікування.

Лікарська взаємодія

Дані досліджень in vitro свідчать, що метаболізм акситинібу здійснюється, в першу чергу, за рахунок CYP3A4/5. Меншою мірою у метаболізмі активної речовини беруть участь CYP1A2, CYP2C19 та уридиндифосфат-глюкуронозилтрансфераза (УГТ) 1A1.

Інгібітори CYP3A4/5

Одночасне застосування кетоконазолу (потужний інгібітор CYP3A4/5) підвищувало рівні експозиції акситинібу у плазмі крові здорових добровольців. Слід уникати одночасного застосування препарату Інліта з потужними інгібіторами CYP3A4/5. Вживання грейпфрута або грейпфрутового соку також може підвищувати концентрацію акситинібу в плазмі. Поєднання цих продуктів з акситинібом також слід уникати. Рекомендується підбирати супутній лікарський засіб з відсутнім або мінімальним потенційним пригніченням активності CYP3A4/5. Якщо необхідно призначати препарат Інліта одночасно з потужним інгібітором CYP3A4/5, дозу акситинібу необхідно знизити .

Індуктори CYP3A4/5

Одночасне застосування рифампіну (потужний індуктор CYP3A4/5) знижувало рівні експозиції акситинібу в плазмі крові здорових добровольців. Слід уникати одночасного призначення препарату Інліта та потужних індукторів CYP3A4/5 (таких як рифампін, дексаметазон, фенітоїн, карбамазепін, рифабутин, рифапентин, фенобарбітал, звіробій). Для одночасного застосування з препаратом Інліта рекомендовано підбирати препарат з відсутнім або мінімальним потенціалом індукування активності CYP3A4/5. Помірні індуктори CYP3A4/5 (таких як босентан, ефавіренц, етравірин, модафініл та нафцилін) також можуть знижувати рівні експозиції акситинібу в плазмі. Застосування цих препаратів теж у разі можливості слід уникати.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Механізм дії Було встановлено, що акситиніб у терапевтичних концентраціях у плазмі крові пригнічує рецептори тирозинкінази, у тому числі рецептори до судинного ендотеліального фактора росту (СЕФР)-1, СЕФР-2 та СЕФР-3. Ці рецептори задіяні у патологічному ангіогенезі, процесах росту пухлини та прогресуванні злоякісних новоутворень. Акситиніб пригнічував обумовлені впливом СЕФР проліферацію та виживання ендотеліальних клітин in vitro та на моделях мишей. На моделях ксенотрансплантатів пухлин мишей було показано, що акситиніб пригнічує ріст пухлин та фосфорилювання СЕФР-2. Для оцінки впливу разової пероральної дози препарату Інліта (5 мг) на тривалість інтервалу QTc у присутності 400 мг кетоконазолу та у монотерапії було проведено рандомізоване сліпе перехресне дослідження з двома періодами, у якому брали участь 35 здорових добровольців. Протягом перших 3 годин після прийому препарату не спостерігалось помітних змін середньої тривалості інтервалу QTc (тобто більших за 20 мс) порівняно з группою плацебо. Водночас неможливо виключити ймовірність виникнення незначного подовження середньої тривалості інтервалу QTc (тобто подовження, меншого за 10 мс).

Фармакокінетика

У ході популяційного аналізу фармакокінетики було об'єднано дані 17 досліджень, у яких брали участь здорові добровольці та онкологічні хворі. Характеристики залежності концентрації акситінібу від часу адекватно описуються двокамерною моделлю розподілу з першочерговим поглинанням та латентним періодом. Всмоктування та розподіл. Середня Tmax після перорального прийому разової дози 5 мг коливався в межах від 2,5 до 4,1 години. Залежно від тривалості періоду напіввиведення з плазми, досягнення рівноважного стану очікується через 2–3 дні прийому препарату. Прийом акситінібу в режимі 5 мг двічі на день призводив до приблизно у 1,4 раза більш інтенсивного накопичення препарату порівняно з прийомом разової дози. Фармакокінетика акситинібу в рівноважному стані є майже лінійною в межах діапазону доз від 1 до 20 мг. Середня абсолютна біодоступність акситинібу після перорального прийому разової дози 5 мг становить 58 %. Прийом препарату Інліта з помірно збагаченою жирами їжею призводив до зниження AUC приблизно на 10 % порівняно з такою при прийомі препарату натще зранку. Внаслідок прийому зі збагаченою жирами висококалорійною їжею AUC препарату зростала на 19 % порівняно з такою при прийомі препарату натще зранку. Препарат Інліта можна приймати як з їжею, так і незалежно від прийому їжі (див. «Спосіб застосування та дози»). Акситиніб майже повністю (більш ніж на 99 %) зв’язується з білками плазми крові людини, переважно взаємодіючи з альбуміном та помірно зв’язуючись з α1-кислим глікопротеїном. У пацієнтів з поширеною нирковоклітинною карциномою (n = 20), які приймали препарат у дозі 5 мг двічі на день після їди, геометричні середні значення Cmax та AUC0-24 дорівнювали 27,8 нг/мл (79 %) та 265 нг.год/мл (77 %) відповідно. Кліренс та уявний об’єм розподілу дорівнювали 38 л/год (80 %) та 160 л (105 %) відповідно (у дужках вказані значення КВ у %). Метаболізм та виведення Період напіввиведення препарату Інліта з плазми крові коливається від 2,5 до 6,1 години. Метаболізм акситінібу відбувається переважно у печінці за рахунок CYP3A4/5. Меншою мірою участь у метаболізмі акситинібу беруь CYP1A2, CYP2C19 та UGT1A1. Після перорального прийому 5 мг радіоактивно міченого акситинібу приблизно 41 % радіоактивності виводиться з організму з калом та приблизно 23 % – з сечею. Основним компонентом, виявленим у калі, був незмінений акситиніб у кількості, що відповідає 12 % прийнятої дози. У сечі незмінений акситиніб відсутній. Більша частина радіоактивності у сечі зумовлена наявністю карбоксильного та сульфоксидного метаболітів діючої речовини. Основним радіоактивним компонентом плазми є N-глюкуроновий метаболіт, який забезпечує 50 % циркулюючої радіоактивності плазми. Незмінений акситиніб та сульфоксидний метаболіт забезпечують приблизно по 20 % циркулюючої у плазмі радіоактивності. Спорідненість сульфоксидного та N-глюкуронового метаболітів in vitro до рецепторів СЕФР-2 приблизно у ≥400 разів нижча за спорідненість акситінібу. Вплив інших препаратів на препарат Інліта. Метаболізм акситинібу відбувається, у першу чергу, в печінці під дією ферменту CYP3A4/5. Крім того, розчинність акситинібу у воді залежить від рН: з підвищенням рН розчинність знижується. Вплив потужного інгібітора CYP3A4/5, потужного індуктора CYP3A4/5 та антациду на фармакокінетику акситинібу відображено в таблиці 4 (див. також розділи «Спосіб застосування та дози» та «Взаємодія з лікарськими засобами та інші види взаємодій») Таблиця 4. Вплив на фармакокінетику акситінібу лікарських препаратів, які застосовують одночасно з ним, та порушення функцій печінки  
Характеристика популяції ФК Діапазон змін та 90% ДІ Рекомендації
Потужний інгібітор CYP3A4/5: кетоконазол 400 мг 1 р/добу протягом 7 днів Cmax AUC Знизити дозу Інліти*
Потужний індуктор CYP3A4/5: рифампін 600 мг 1 р/добу протягом 9 днів Cmax AUC Уникати призначення
Антацид: рабепразол 20 мг 1 р/добу протягом 5 днів Cmax AUC Корекція дози не потрібна
Порушення функцій печінки
Легке/норма Cmax AUC Корекція дози не потрібна
Помірне/норма Cmax AUC Знизити дозу Інліти*
Тяжке/норма Досвід відсутній
AUC: площа під кривою залежності концентрації препарату від часу. Cmax: максимальна концентрація. * див. розділ «Спосіб застосування та дози». ФК: фармакокінетика. ДІ: довірчий інтервал.

Вплив препарату Інліта на інші лікарські засоби. Дослідження in vitro показали, що акситиніб здатний пригнічувати CYP1A2 та CYP2C8. Проте одночасне застосування акситинібу та паклітакселу (субстрат CYP2C8) не призводило до підвищення концентрації паклітакселу в плазмі крові пацієнтів. Дослідження in vitro показали, що акситиніб у терапевтичних концентраціях у плазмі крові не пригнічує активність CYP2A6, CYP2C9, CYP2C19, CYP2D6, CYP2E1, CYP3A4/5 або UGT1A1. Дослідження in vitro на гепатоцитах людини свідчать, що акситиніб не виступає індуктором CYP1A1, CYP1A2 або CYP3A4/5. Акситініб in vitro є інгібітором ефлюксного мембранного транспортера Р-глікопротеїну. Проте, не очікується, що препарат Інліта у терапевтичних концентраціях буде пригнічувати активність Р-глікопротеїну.

Фармакокінетика у особливих груп пацієнтів Діти. Не проводилось досліджень препарату Інліта у пацієнтів віком до 18 років. Порушення функцій печінки. Вплив порушення функції печінки на фармакокінетику акситинібу відображено в таблиці 4 (див. також розділи «Спосіб застосування та дози», «Особливості застосування»). Порушення функції нирок. Було проведено популяційний аналіз фармакокінетики за участю 590 здорових добровольців та пацієнтів, виходячи з існуючих показників функціонування нирок. Серед проаналізованих пацієнтів п’ятеро мали порушення функції нирок тяжкого ступеня (кліренс креатиніну у діапазоні від 15 до <29 мл/хв), у 64 пацієнтів були порушення середнього ступеня тяжкості (від 30 до <59 мл/хв) та у 139 пацієнтів були порушення функції нирок легкого ступеня (кліренс креатиніну від 60 до <89 мл/хв). Порушення функції нирок від легкого до тяжкого ступенів не виявляють суттєвого впливу на фармакокінетику акситинібу. Дані про застосування препарату при термінальних ураженнях нирок доступні лише для одного пацієнта. Інші фактори внутрішнього характеру. Результати популяційного аналізу фармакокінетики свідчать про відсутність клінічно важливого впливу віку, статі, раси, маси та площі поверхні тіла, генотипу UGT1A1 або генотипу CYP2C19 на кліренс акситинібу.

Фізико-хімічні властивості

таблетки Інліта 1 мг: червона овальна таблетка, вкрита плівковою оболонкою, з гравіруванням «Pfizer» з одного боку та «1» і «XNB» з іншого;

таблетки Інліта 5 мг: червона трикутна таблетка, вкрита плівковою оболонкою, з гравіруванням «Pfizer» з одного боку та «5» і «XNB» з іншого.

Особливості застосування

Досвід застосування під час клінічних досліджень.

Середня тривалість лікування становила 6,4 місяця (діапазон від 0,03 до 22 місяців) для пацієнтів, які отримували Інліту, та 5 місяців (діапазон 0,03 – 20,1 місяця) для пацієнтів, які отримували сорафеніб. Модифікації дози або тимчасове припинення лікування через розвиток небажаної реакції були потрібні для 199 пацієнтів з 359 (55 %), які отримували препарат Інліта, та у 220 пацієнтів з 355 (62 %), які отримували сорафеніб. Через розвиток небажаних реакцій лікування було остаточно припинене 34 пацієнтам з 359 (9 %), які отримували препарат Інліта, та 46 пацієнтам з 355 (13 %), які отримували сорафеніб.

Найбільш поширеними (частота виникнення ≥20 %) побічними реакціями, які спостерігалися при застосуванні препарату Інліта, були: діарея, артеріальна гіпертензія, стомлюваність, зниження апетиту, нудота, дисфонія, синдром долонно-підошовної еритродизестезії, зниження маси тіла, блювання, астенія та запори.

У таблиці 1 відображено побічні реакції, зареєстровані у ≥10 % пацієнтів, які отримували препарат Інліта або сорафеніб.

Таблиця 1

 

Побічні реакціїа Інліта Сорафеніб
(N=359) (N=355)
Всі ступеніб Ступінь 3 або 4 Всі ступеніб Ступінь 3 або 4
% % % %
Діарея 55 11 53 7
Артеріальна гіпертензія 40 16 29 11
Стомлюваність 39 11 32 5
Зниження апетиту 34 5 29 4
Нудота 32 3 22 1
Дисфонія 31 0 14 0
Синдром долонно-підошовної еритродизестезії 27 5 51 16
Зниження маси тіла 25 2 21 1
Блювання 24 3 17 1
Астенія 21 5 14 3
Запор 20 1 20 1
Гіпотиреоз 19 <1 8 0
Кашель 15 1 17 1
Запалення слизової оболонки 15 1 12 1
Артралгія 15 2 11 1
Стоматит 15 1 12 <1
Задишка 15 3 12 3
Біль у животі 14 2 11 1
Головний біль 14 1 11 0
Біль у кінцівках 13 1 14 1
Висипання 13 <1 32 4
Протеїнурія 11 3 7 2
Дисгевзія 11 0 8 0
Сухість шкіри 10 0 11 0
Диспепсія 10 0 2 0
Свербіж 7 0 12 0
Алопеція 4 0 32 0
Еритема 2 0 10 <1
а Відображення у відсотках усіх категорій реакцій, що виникали у ході лікування. б Критерії узагальненої термінології для побічних реакцій Національного інституту раку, версії 3.0.

Наведені нижче побічні реакції (усіх ступенів тяжкості) у пацієнтів, які отримували лікування препаратом Інліта, виникали з частотою <10 %. Серед цих реакцій були запаморочення (9 %), біль у верхній частині живота (8 %), міалгія (7 %), дегідратація (6 %), носова кровотеча (6 %), анемія (4 %), геморой (4 %), гематурія (3 %), дзвін у вухах (3 %), підвищення рівнів ліпази (3 %), глосодинія (3 %), емболія легеневої артерії (2 %), кровотеча з прямої кишки (2 %), кровохаркання (2 %), тромбоз глибоких вен (1 %), оклюзія/тромбоз вен сітківки (1 %), поліцитемія (1 %) та транзиторна ішемічна атака (1 %).

У таблиці 2 наведено найбільш поширені відхилення показників лабораторних аналізів, що зареєстровані у ≥10 % пацієнтів, які отримували препарат Інліта або сорафеніб.

Таблиця 2

 

Відхилення лабораторного показника N Інліта N Сорафеніб
Всі ступеніа Ступінь 3 або 4 Всі ступеніа Ступінь 3 або 4
% % % %
Клінічні показники крові
Зниження рівня гемоглобіну 320 35 <1 316 52 4
Зниження (абсолютного) числа лімфоцитів 317 33 3 309 36 4
Зниження кількості тромбоцитів 312 15 <1 310 14 0
Зниження кількості лейкоцитів 320 11 0 315 16 <1
Біохімічні показники крові
Підвищення рівня креатиніну 336 55 0 318 41 <1
Зниження рівня бікарбонату 314 44 <1 291 43 0
Гіпокальціємія 336 39 1 319 59 2
Підвищення рівня ЛФ 336 30 1 319 34 1
Гіперглікемія 336 28 2 319 23 2
Підвищення рівня ліпази 338 27 5 319 46 15
Підвищення активності амілази 338 25 2 319 33 2
Підвищення рівня АЛТ 331 22 <1 313 22 2
Підвищення рівня АСТ 331 20 <1 311 25 1
Гіпернатріємія 338 17 1 319 13 1
Гіпоальбумінемія 337 15 <1 319 18 1
Гіперкаліємія 333 15 3 314 10 3
Гіпоглікемія 336 11 <1 319 8 <1
Гіпонатріємія .date{ position: absolute; left: 84%; top: 24%; } .white_cm{ padding-bottom: 10px; background: white; } .bcm2{ padding: 0px; padding-left: 15px; background: #ecf8f4; padding-bottom: 5px; } .tcm{ background: #ecf8f4; padding: 0; padding-bottom: 5px; padding-left: 15px; } .dcc{ padding-left: 15px; padding-top: 5px; border-bottom: 1px solid #ddd; padding-bottom: 10px; margin-bottom: 15px; }

Отзывы