Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Хумог

Міжнародна назва: Human menopausal gonadotrophin
Виробник: Бхарат Сірамс енд Вакцинс Лімітед.
АТ Код: АТС G03G A02
Клінико-фармакологічна група: Гонадотропіни та інші стимулятори овуляції. Людський менопаузальний гонадотропін.

Форма випуску: Ліофілізат для розчину для ін’єкцій

Склад

діючі речовини:

1 флакон містить менотропіну (людський менопаузальний гонадотропін), еквівалентного активності фолікулостимулюючого гормону (ФСГ) 75 МО або 150 МО та лютеїнізуючого гормону (ЛГ) 75 МО або 150 МО у співвідношенні 1:1;

допоміжні речовини: маніт (Е 421), динатрію гідрофосфат, натрію дигідрофосфат. Розчинник: натрію хлорид для ін’єкцій 0,9 %.

Показання

  • Жіноче безпліддя, зумовлене ановуляцією (зокрема у результаті полікістозу яєчників) у жінок, що не піддаються лікуванню кломіфеном.
  • При контрольованій гіперстимуляції яєчників для індукції множинного утворення фолікулів при проведенні медикаментозних програм по лікуванню безпліддя (включаючи запліднення in vitro/ембріональне перенесення, внутрішньотрубне перенесення гамети (ВПГ) та інтрацитоплазматичну ін’єкцію сперматозоїдів (ІЦІС)).

Протипоказання

Препарат протипоказаний жінкам:

  • з гіпофізарними або гіпоталамічними пухлинами;
  • з карциномою яєчника, матки або молочних залоз;
  • при гінекологічних кровотечах невстановленої етіології;
  • з гіперчутливістю до будь-якого з компонентів препарату;
  • з кістами або збільшенням розміру яєчників, що не пов'язані з полікістозом яєчників.

У нижчеописаних випадках не очікується позитивного результату лікування, тому Препарат не слід призначати при:

  • первинній недостатності функції яєчників;
  • аномаліях статевих органів, що несумісні з вагітністю;
  • фіброзних новоутвореннях матки, що несумісні з вагітністю.

Дозування

Препарат призначений для внутрішньом'язового або підшкірного застосування.

Порошок розчиняють безпосередньо перед введенням, використовуючи розчинник, що додається. В 1 мл розчинника може бути розведено до 3 флаконів порошку менотропіну. Розчин не слід застосовувати, якщо він містить частки або непрозорий.

Режими дозування, описані нижче, застосовуються як для підшкірного, так і для внутрішньом'язового введення. Індивідуальна реакція яєчників на екзогенні гонадотропіни варіює значною мірою, що не дозволяє застосовувати стандартизовані схеми дозування.

Зважаючи на це, дози підбирають індивідуально, залежно від реакції яєчників на лікування. Менотропін можна застосовувати як окремо, так і в комбінації з гонадотропін – рилізинг -фактором (його агоністом або антагоністом з метою контролю гіперстимуляції яєчників).

Рекомендоване дозування і тривалість лікування можуть змінюватись залежно від індивідуальної схеми лікування.

Ановуляція (включаючи полікістоз яєчників): мета лікування препаратом полягає в утворенні одного Граафового фолікула, з якого відбудеться вивільнення овоцита у результаті дії людського хоріонічного гонадотропного гормону (ХГГ).

Застосування менотропіну слід розпочинати протягом перших 7 днів менструального циклу. Рекомендована початкова доза становить 75-150 МО на добу упродовж 7 днів.

Ґрунтуючись на рутинному клінічному моніторингу (включаючи ультразвукове дослідження яєчників окремо або з контролем рівня естрадіолу), подальше дозування необхідно індивідуалізувати залежно від відповіді. Дозу можна регулювати не частіше

1 разу в 7 днів. Рекомендоване одноразове підвищення дози становить 37,5 МО і не повинно перевищувати 75 МО. Максимальна добова доза не повинна перевищувати

225 МО. У разі відсутності результату протягом 4 тижнів курс лікування слід припинити, у подальшому лікування слід розпочати у дозах вищих, ніж ті, що були застосовані у перерваному циклі.

Після досягнення оптимального результату слід ввести разову дозу ХГГ у кількості від

5 000 до 10 000 МО наступного дня після останньої введеної дози препарату. У день введення ХГГ і наступного дня рекомендується здійснювати статеві контакти. Альтернативним способом є проведення штучного внутрішньоматкового запліднення. У разі підвищеної реакції на менотропін лікування слід припинити, а пацієнтки повинні утриматися від статевих контактів або використовувати бар’єрні методи контрацепції до початку наступного місячного циклу.

Контрольована гіперстимуляція яєчників для індукції численного утворення фолікулів при здійсненні програм допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ):

Приблизний протокол застосування менотропіну з агоністами гонадотропін - рилізинг-фактору.

У клінічних випробуваннях, що включали регуляцію із застосуванням гонадотропін –

рилізинг-фактору лікування менотропіном слід розпочати приблизно через 2 тижні після початку лікування агоністом. Рекомендована початкова доза препарату становить

150-225 МО на добу упродовж мінімум перших 5 днів лікування. Ґрунтуючись на клінічних спостереженнях (включаючи ультразвукове дослідження окремо або в комбінації з визначенням рівня естрадіолу), подальше дозування повинно бути індивідуалізоване, але не перевищувати 150 МО на кожне регулювання дози.

Максимальна добова доза не повинна перевищувати 450 МО і, в більшості випадків, тривалість лікування впродовж більше 20 днів не рекомендується.

У схемах, що не передбачають регуляції (інгібування), лікування препаратом слід розпочинати на 2-3-й день менструального циклу. Рекомендована величина і режим дозування такі ж, як запропоновані для вищезгаданих протоколів із застосуванням агоністів ХГГ для регуляції.

Досягнувши оптимальної реакції організму, пацієнткам вводиться разова доза від 5 000 до 10 000 МО ХГГ для індукції остаточного дозрівання фолікула і підготовки до виходу овоциту. Пацієнтки повинні перебувати під пильним медичним контролем протягом щонайменше 2 тижнів після введення ХГГ. Якщо спостерігається надмірна реакція на застосування препарату, курс лікування слід припинити, а пацієнтки повинні утримуватися від статевих контактів або використовувати бар’єрні методи контрацепції до початку наступного місячного циклу.

Побічні дії

Протягом лікування менотропіном найчастіше повідомлялося про побічні реакції: абдомінальний біль, головний біль, реакції на біль у місці введення (з частотою до 10 %). У таблиці вказані найчастіші побічні реакції за органами та системами, отримані у клінічних випробуваннях.

Таблиця 1

 

Класифікація за системами органів Часто (>1/100, < 1/10)
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Біль у животі, нудота, здуття живота
Порушення з боку нервової системи Головний біль
Порушення з боку репродуктивної системи та молочних залоз Синдром гіперстимуляції яєчників, біль у ділянці таза
Загальні порушення та порушення у місці введення Підвищення температури тіла, біль, набряк та свербіж у місці ін’єкції
Порушення з боку імунної системи Утворення антитіл, що призводить до неефективності проведеної терапії

Типовими симптомами з боку травного тракту, пов’язаними зі СГЯ, були дискомфорт та здуття живота, нудота, блювання. Нечастим ускладненням СГЯ є венозні тромбоемболічні розлади і перекручування яєчника.

При застосуванні препаратів гонадотропінів повідомлялося про можливі алергічні реакції: місцеві з боку шкіри та загальні реакції: анафілаксія; підвищення температури тіла, утворення антитіл, що призводить до неефективності проведеної терапії.

Лікування ЛМГ найчастіше призводить до небажаної багатоплідної вагітності. Вагітності, що виникли у зв’язку з лікуванням безпліддя гонадотропінами, частіше закінчуються абортами порівняно зі звичайними вагітностями.

Передозування

Ефекти передозування невідомі, можливий розвиток синдрому гіперстимуляції яєчників.

Лікування симптоматичне.

Лікарська взаємодія

.

Дослідження лікарської взаємодії препарату не проводилися.

Навіть за відсутності клінічного досвіду очікується, що одночасне застосування менотропіну та кломіфен цитрату може посилювати реакцію фолікулярного дозрівання. При застосуванні агоністів ГН-РГ для гіпофізарної десенсибілізації для досягнення належної фолікулярної реакції можуть знадобитися вищі дози менотропіну.

Несумісність

Препарат не слід вводити в одній ін’єкції з іншими лікарськими засобами. Дослідження показали, що сумісне введення менотропіну та урофолітропіну суттєво не змінює біоактивність, що очікується.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Препарат містить менотропін (лМГ), який складається з фолікулостимулюючого гормону (ФСГ) і лютеїнізуючого гормону (ЛГ). Крім того, у препараті присутній людський хоріональний гонадотропін (ХГЛ), гормон, який виділяють з постменопаузальної сечі та який сприяє активності ЛГ. Менотропін, який має активність як ФСГ, так і ЛГ, стимулює ріст яєчників, дозрівання в них фолікулів, а також продукцію статевих стероїдних гормонів у жінок, які не мають первинного згасання функції яєчників. ФСГ є основним фактором, що визначає поповнення популяції фолікулів і зростання на початку фолікулогенезу, в той час як ЛГ є важливим для стероїдогенезу у яєчниках і передовуляторного дозрівання фолікула. ФСГ може стимулювати зростання фолікулів при повній відсутності ЛГ (наприклад, при гіпогонадотропному гіпогонадизмі), але в результаті фолікули розвиваються ненормально, що асоційовано з низьким рівнем естрадіолу, і може статися недостатнє дозрівання фолікулів. Відповідно до дії ЛГ у відношенні підвищення продукції статевих стероїдних гормонів, рівень естрадіолу, пов'язаний з лікуванням менотропіном є вищим, ніж з рекомбінантним ФСГ у підготовці регульованих циклів ЕКО/ІКСІ. Це питання повинно бути розглянуто при моніторингу відповіді пацієнта на основі рівня естрадіолу. Різниця у рівнях естрадіолу не знайдена при використанні низькодозових протоколів індукції овуляції в ановуляторних пацієнтів.

Фармакокінетика

Через 7 днів повторних введень 150 МО ХуМоГу для інгібуючої регуляції у здорових жінок-добровольців максимальна концентрація ФСГ у плазмі крові (з базовою корекцією середнє ± SD) становила 8,9 ± 3,5 МО/л і 8,5 ± 3,2 МО/л для підшкірного та внутрішньом’язового введення відповідно. Максимальні концентрації ФСГ були досягнуті протягом 7 годин для обох способів їх застосування. Після повторного введення ФСГ виводився з періодом напіврозпаду (середнє ± стандартне відхилення) від 30 ± 11 годин і 27 ± 9 годин для підшкірного і внутрішньом’язового введення відповідно. Хоча окремі криві концентрації ЛГ залежно від часу показують збільшення концентрації ЛГ після прийому препарату, наявні дані були надто нечастими, щоб бути придатними для фармакокінетичного аналізу. Менотропін виводиться в основному нирками. Фармакокінетика препарату у хворих із нирковою або печінковою недостатністю не досліджена.

Фізико-хімічні властивості

1 флакон містить ліофілізат у вигляді білої порошкоподібної маси. 1 ампула з розчинником містить прозору безбарвну рідину.

Вплив на керування автотранспортом або іншими механізмами, а так само на швидкість реакції

Немає даних щодо впливу препарату на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами. Однак, є малоймовірна можливість впливу препарату на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.

Особливості застосування

Менотропін має сильну гонадотропну активність, завдяки чому може спричиняти побічні ефекти від легкого до тяжкого ступеня тяжкості. Тому препарат слід застосовувати лише під спостереженням лікарів, обізнаних із проблемами безпліддя і які мають досвід лікування цієї проблеми.

Безпечне і ефективне застосування препарату слід проводити під регулярним контролем оваріальної реакції, що проводиться за допомогою ультразвукового дослідження, головним чином у поєднанні з вимірюванням сироваткових рівнів естрадіолу. Реакція на введення ФСГ у пацієнтів може бути різною, причому у деяких з них - дуже низькою. Для досягнення цілей терапії слід застосовувати найнижчу ефективну дозу препарату, що відповідає меті лікування.

Першу ін'єкцію препарату слід проводити під безпосереднім спостереженням лікаря.

До початку лікування за допомогою відповідних методів у подружньої пари слід підтвердити діагноз безпліддя і встановити можливі протипоказання до вагітності. Пацієнтів слід обстежувати на наявність гіпотиреозу, недостатності кори надниркових залоз, гіперпролактинемії і пухлин гіпофіза або гіпоталамуса, після чого призначати їм відповідне лікування.

У пацієнток, у яких в рамках лікування ановуляторного безпліддя або проведення ДРТ проводиться стимуляція фолікулярного зростання, може спостерігатися збільшення яєчників або гіперстимуляція. Подібні ризики можна мінімізувати, суворо дотримуючись рекомендованих доз і режиму введення препарату, а також проводячи моніторинг терапії.

Оцінка фолікулярного розвитку повинна проводитися лікарем, який має відповідний досвід.

Синдром гіперстимуляції яєчників (СГЯ).

СГЯ відрізняється від неускладненого збільшення яєчників і може виявлятися із зростанням ступеня тяжкості. Ознаки СГЯ включають збільшення яєчників, високі рівні статевих гормонів і збільшення проникності судин. Остання ознака може призводити до накопичення рідини в перитонеальній, плевральній і, в окремих випадках, перикардіальній порожнинах.

У тяжких випадках СГЯ можуть спостерігатися такі симптоми: абдомінальний біль, абдомінальне розтягнення, надмірне збільшення яєчників, збільшення маси тіла, задишка, олігурія і шлунково-кишкові симптоми, такі як нудота, блювання і діарея. При клінічному обстеженні можуть бути виявлені гіповолемія, згущення крові, порушення балансу електролітів, плевральний випіт, гідроторакс, прискорене дихання і тромбоемболія.

Надмірна оваріальна реакція на лікування гонадотропінами рідко призводить до розвитку СГЯ доти, поки для ініціації овуляції не вводиться ХГГ. Отже, при оваріальній гіперстимуляції не бажано вводити ХГГ, необхідно порадити пацієнтці утримуватися від статевих зносин або використовувати негормональні контрацептиви протягом щонайменше 4 днів. СГЯ може дуже швидко прогресувати (від 24 годин до декількох днів) і набувати серйозної симптоматики. Отже, пацієнтка повинна перебувати під медичним контролем протягом 2 тижнів після введення ХГГ.

Мінімізувати ризик розвитку оваріальної гіперстимуляції і багатоплідної вагітності можна, дотримуючись рекомендованих доз і режиму введення препарату, а також контролюючи курс лікування. При проведенні ДРТ ризик розвитку гіперстимуляції можна знизити шляхом аспірації усіх фолікулів перед овуляцією.

СГЯ може ставати тяжчим і тривалішим у разі настання вагітності. Найчастіше СГЯ розвивається після завершення гормонального лікування і досягає максимальної частоти приблизно через 7-10 днів після закінчення лікування. Зазвичай СГЯ минає спонтанно з початком менструації.

У разі тяжкого СГЯ лікування гонадотропінами слід припинити (якщо це не було зроблено раніше), пацієнтку госпіталізувати і розпочати специфічне лікування СГЯ.

СГЯ частіше зустрічається у жінок із синдромом полікістозних яєчників (СПЯ).

Багатоплідна вагітність.

Багатоплідна вагітність підвищує ризик ускладнень для матері і дитини.

У пацієнток, яким проводиться індукція овуляції із застосуванням менотропіну, ризик багатоплідної вагітності вищий, ніж при природному заплідненні. Для мінімізації ризику багатоплідної вагітності рекомендується проводити ретельний моніторинг оваріальної реакції.

У пацієнток, яким проводяться процедури ДРТ, ризик багатоплідної вагітності головним чином залежить від кількості пересаджених ембріонів, їхньої якості і віку пацієнтки.

До початку лікування пацієнтку слід проінформувати про потенційний ризик багатоплідної вагітності.

Невиношена вагітність/спонтанний аборт.

Передчасні пологи і спонтанні аборти частіше спостерігаються у пацієнток, яким проводяться процедури ДРТ або стимуляція фолікулярного росту для ініціації овуляції, ніж у звичайній групі пацієнток.

Позаматкова вагітність.

У жінок із захворюванням труб в анамнезі існує ризик позаматкової вагітності незалежно від того, чи настала ця вагітність внаслідок спонтанного запліднення, чи внаслідок лікування безпліддя. Повідомлялося, що після проведення IVF частота випадків позаматкової вагітності становила 2-5 % порівняно з 1-1,5 % випадків для звичайної групи пацієнток.

Новоутворення репродуктивних органів.

Повідомлялося про випадки розвитку доброякісних і злоякісних новоутворень яєчників і інших органів репродуктивної системи у жінок, яким проводилося кілька циклів запліднення.

Невідомо, чи підвищує лікування гонадотропінами базовий ризик розвитку таких пухлин у безплідних жінок.

Вроджені вади розвитку.

Поширеність уроджених вад розвитку після проведення ДРТ може бути трохи вищою, ніж при спонтанному заплідненні. Ймовірно, це може бути зумовлено різницею в характеристиках батьків (наприклад, вік матері, характеристики сперми) і багатоплідною вагітністю.

Тромбоемболічні порушення.

У жінок із ризиком розвитку тромбоемболії, таким як власні або сімейні випадки цієї патології, при лікуванні гонадотропінами ризик може зростати. У таких жінок користь від застосування гонадотропінів слід співставити з можливим ризиком. Слід зазначити, що сама собою вагітність також є чинником ризику розвитку тромбоемболії.

Препарат містить сахарозу, тому його не слід застосовувати пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості фруктози або недостатністю сахарози-ізомальтози. Хворим на цукровий діабет слід враховувати, що препарат містить сахарозу.

Використання препарату дітьми

Препарат не застосовують у педіатричній практиці.

Використання вагітними або при годуванні груддю

Препарат протипоказано застосовувати у період вагітності або годування груддю.

Упаковка

ХуМоГ 75 МО: 1 флакон з ліофілізатом у комплекті з 1 ампулою з розчинником по 1 мл

(розчин натрію хлориду 0,9 %) у картонній коробці.

ХуМоГ 150 МО: 1 флакон з ліофілізатом у комплекті з 1 ампулою з розчинником по 1 мл

(розчин натрію хлориду 0,9 %) у картонній коробці.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

Термін придатності препарату – 3 роки.

Зберігати в захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі від 2 °С до 8 °С. Не заморожувати.

Відтворений розчин слід використовувати відразу ж після приготування.

Невикористаний розчин викидають.

Розчинник зберігати при температурі до 25 °С.


Отзывы