Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Глипресин

Міжнародна назва: Terlipressin
Виробник: Виробник готового продукту, відповідальний за первинне пакування, контроль якості та випуск серії:
АТ Код: АТС Н01В А04
Клінико-фармакологічна група: Гормони задньої долі гіпофіза. Вазопресин та аналоги.
Форма випуску: Порошок для розчину для ін’єкцій

Склад

діюча речовина: терліпресину ацетат;

1 флакон містить терліпресину ацетату 1 мг, що еквівалентно терліпресину вільної основи 0,86 мг;

допоміжні речовини: маніт (Е 421), кислота хлористоводнева 1М;

1 ампула з розчинником містить: натрію хлорид, кислота хлористоводнева 1М, вода для ін’єкцій.

Показання

Кровотеча із варикозно розширених вен стравоходу.

Протипоказання

Підвищена чутливість до діючої речовини або до інших компонентів препарату. Септичний шок у пацієнтів з низьким серцевим викидом. Вагітність.

Дозування

Гліпресин застосовують для невідкладної медичної допомоги у випадках гострої кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу до того, як стане можливою ендоскопічна терапія. Після цього Гліпресин зазвичай застосовують для лікування кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу як допоміжну терапію разом із ендоскопічними методами зупинення кровотечі. Гліпресин також можна застосовувати для зменшення ранньої вторинної кровотечі.

Порошок розчиняють у розчиннику, що додається, і вводять внутрішньовенно повільно. Можливе подальше розведення препарату шляхом додавання 0,9 % розчину натрію хлориду до загального об’єму готового розчину – 10 мл.

Спочатку вводять 1-2 мг Гліпресину (1-2 флакони). Підтримуюча доза становить 1 мг препарату (1 флакон) кожні 4-6 годин. Зазвичай добова доза Гліпресину становить

120 мкг/кг маси тіла. Для дорослого пацієнта з масою тіла 70 кг доза становить 8-9 мг препарату на добу, що вводяться з 4-годинним інтервалом.

Тривалість лікування становить 2-3 дні.

Побічні дії

Частота виникнення побічних ефектів класифікується таким чином: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100 – <1/10); нечасто (≥1/1000 – <1/100); рідко (≥1/10000 – <1/1000), дуже рідко (<1/10000), невідомо (наявні дані не дають змоги оцінити частоту).

Порушення з боку серця: часто − брадикардія, тахікардія, аритмія, ознаки ішемії на ЕКГ; нечасто − фібриляція передсердь, шлуночкові екстрасистоли, стенокардія, інфаркт міокарда, перевантаження рідиною з набряком легенів; невідомо – тахікардія типу “пірует” (torsade de pointes), серцева недостатність.

Порушення з боку судин: часто − звуження периферичних судин, периферична ішемія, артеріальна гіпертензія або гіпотензія, блідість шкіри; нечасто − ішемія кишечнику, периферичний ціаноз, припливи.

Порушення з боку дихальної системи: нечасто − утруднене дихання, біль під час дихання, біль у грудях, бронхоспазм, дихальна недостатність, зупинка дихання; рідко – задишка.

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто − нудота, діарея, спастичний біль у животі; нечасто – блювання.

Порушення з боку нервової системи: часто – головний біль; нечасто − спричинення нападів епілепсії; дуже рідко – апоплексія.

Порушення обміну речовин, метаболізму: часто – гіпонатріємія.

Порушення з боку шкіри і підшкірної клітковини: нечасто – лімфангіт; дуже рідко – місцевий некроз шкіри.

Порушення з боку статевих органів: часто – спастичний біль у нижніх відділах живота (у жінок); невідомо – скорочення матки, зниження кровообігу матки (у період вагітності).

Порушення у місці введення: нечасто – некроз у місці ін'єкції.

Порушення з боку імунної системи: невідомо – реакції гіперчутливості.

Передозування

Завдяки фармакокінетичним особливостям препарату передозування малоймовірне. Не слід перевищувати рекомендовану дозу у зв'язку з тим, що ризик розвитку тяжких побічних ефектів з боку серцево-судинної системи є дозозалежним.

Підвищений артеріальний тиск у пацієнтів із відомою артеріальною гіпертензією можна контролювати за допомогою введення 150 мкг клонідину внутрішньовенно.

Брадикардію, що потребує терапії, слід лікувати за допомогою атропіну.

Лікарська взаємодія

Гіпотонічна дія неселективних бета-блокаторів на ворітну вену посилюється при застосуванні терліпресину.

Одночасне введення з препаратами, здатними спричиняти брадикардію такими як пропофол, суфентаніл, може призвести до тяжкої брадикардії та зниження серцевого викиду.

Несумісність

Невідома.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Терліпресин – синтетичний аналог гормона задньої долі гіпофіза – вазопресину. Терліпресин зменшує портальну гіпертензію, одночасно знижуючи портальний кровотік, і спричиняє спазм м'язів стравоходу з подальшим стисненням варикозно розширених вен стравоходу. Біологічно активний лізин-вазопресин повільно вивільняється із неактивного прогормону терліпресину і зберігається в діапазоні концентрацій від мінімально активної до субтоксичної протягом 4–6 годин у зв'язку з тим, що метаболічна елімінація лізин-вазопресину відбувається паралельно з вивільненням. Терліпресин підвищує тонус гладком'язової мускулатури шлунково-кишкового тракту як у судинах, так і поза ними. У зв'язку з підвищенням периферичного опору в термінальних артеріальних судинах спостерігається зниження трофіки нервових волокон, що іннервують внутрішні органи. Зниження артеріальної перфузії призводить до зниження тиску в системі ворітної вени. Одночасне скорочення м'язових оболонок різних відділів кишечнику призводить до посилення перистальтики. Більш того, скорочуються м'язи стінки стравоходу і, таким чином, перетискають варикозні вузли. Антидіуретична активність терліпресину становить усього 3 % від активності нативного вазопресину. Така активність не є клінічно значущою. При нормоволемії кровотік в нирках істотно не змінюється. За наявності гіповолемії кровотік у нирках збільшується. Терліпресин чинить повільний гемодинамічний ефект протягом 2–4 годин. Незначною мірою підвищується артеріальний тиск як систоли, так і діастоли. За наявності ренальної гіпертензії і генералізованого ангіосклерозу відмічалося значне підвищення артеріального тиску. Застосування терліпресину не спричиняло будь-яких кардіотоксичних ефектів, навіть при застосуванні вищих доз. Під впливом терліпресину кровотік в ендометрії і міометрії істотно знижується. Внаслідок судинозвужувального ефекту терліпресин призводить до зниження кровотоку в шкірі і, таким чином, спричиняє блідість шкіри у пацієнта. Гемодинамічний ефект і дія на гладку мускулатуру є головними чинниками фармакологічної дії терліпресину. Ефект централізації кровообігу при гіповолемії є бажаним побічним ефектом у пацієнтів з кровотечею із варикозно розширених вен стравоходу.

Фармакокінетика

Терліпресин має слабку фармакологічну активність. Після внутрішньовенного болюсного введення терліпресин виводиться відповідно до закономірностей кінетики другого порядку. Період напіввиведення з плазми для фази розподілу (тривалість – до 40 хв) становить 8-12 хв, для фази виведення (40-80 хв) – 50-80 хв. При виділенні вільного гліцилового залишку гормон лізин-вазопресин вивільняється повільно і досягає пікової концентрації через 120 хв. У сечі визначається всього 1 % введеного терліпресину, що вказує на практично повну деградацію препарату за допомогою ендо- й екзопептидаз печінки і нирок.

Фізико-хімічні властивості

білий ліофілізований порошок;розчинник – прозорий, безбарвний розчин.

Вплив на керування автотранспортом або іншими механізмами, а так само на швидкість реакції

Досліджень щодо впливу терліпресину на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами не проводилося.

Особливості застосування

Щоб уникнути некрозу в місці ін'єкції, ін'єкції проводити внутрішньовенно.

Гліпресин слід вводити в умовах блоку інтенсивної терапії при постійному кардіомоніторингу (артеріальний тиск, пульс) та контролі водно-сольового балансу.

З обережністю, за наявності ретельного моніторингу, застосовують Гліпресин при таких захворюваннях: бронхіальна астма, артеріальна гіпертензія, серцево-судинні захворювання (поширений атеросклероз, аритмії), ниркова недостатність, судоми.

У пацієнтів із гіповолемією часто спостерігається підвищена вазоконстрикція та атипові реакції з боку серця.

З огляду на слабку антидіуретичну дію Гліпресину слід враховувати можливість розвитку гіпонатріємії та гіпокаліємії, особливо у пацієнтів з порушеннями водно-сольового балансу.

Досвід лікування пацієнтів літнього віку обмежений, тому терліпресин слід застосовувати з особливою обережністю цій віковій категорії. Рекомендації дозування пацієнтам літнього віку відсутні.

Гліпресин містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію на 5 мл розчинника.

Використання препарату дітьми

Досвід застосування Гліпресину дітям відсутній, тому не слід застосовувати препарат пацієнтам цієї вікової категорії.

Використання вагітними або при годуванні груддю

Застосування Гліпресину у період вагітності протипоказано.

Гліпресин спричинює скорочення матки та підвищення внутрішньоматкового тиску на ранньому терміні вагітності та може знижувати кровообіг матки.

У кролів спостерігалися самовільні викидні та мальформації органів плода після лікування Гліпресином.

Невідомо чи виділяється препарат з грудним молоком. На період застосування препарату слід відмінити годування груддю.

Упаковка

1 флакон з порошком у комплекті з 1 ампулою розчинника по 5 мл у картонній упаковці.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

3 роки.

Приготовлений розчин для ін'єкцій слід застосовувати негайно.

Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºС. Зберігати в недоступному для дітей місці.


Отзывы