Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Гленбекар

Міжнародна назва: Beclometasone
Виробник: Гленмарк Фармасьютикалз Лтд. / Glenmark Pharmaceuticals Ltd.
АТ Код: АТХ R03B A01
Клінико-фармакологічна група: Протиастматичні засоби для інгаляційного застосування. Глюкокортикоїди.

Форма випуску: Аерозоль для інгаляцій дозований

Склад

діюча речовина: беклометазон;

1 доза містить 50 мкг, 100 мкг, 200 мкг або 250 мкг беклометазону дипропіонату безводного;

допоміжні речовини: етанол безводний, кислота олеїнова, пропелент 1,1,1,2-тетрафторетан (HFA 134a).

Показання

Базисна терапія бронхіальної астми у дорослих та дітей.

Бронхіальна астма легкого ступеня: пацієнти, які потребують періодичного симптоматичного лікування бронходилататорами для контролю бронхіальної астми на постійній основі.

Бронхіальна астма помірного ступеня: пацієнти, які потребують регулярного протиастматичного лікування, та пацієнти з нестабільною бронхіальною астмою або з погіршанням стану на тлі існуючої профілактичної терапії або терапії одними бронходилататорами.

Бронхіальна астма тяжкого ступеня: пацієнти з тяжкою хронічною бронхіальною астмою та пацієнти, які потребують застосування системних стероїдів для адекватного контролю симптомів бронхіальної астми.

Протипоказання

Підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату.

Дозування

Препарат призначений тільки для інгаляційного застосування. Для профілактики бронхіальної астми препарат слід застосовувати регулярно, навіть у період відсутності нападів захворювання. Доза препарату коригується залежно від індивідуальної реакції.

Після досягнення терапевтичного ефекту початкову дозу поступово зменшують до мінімального рівня, при якому досягається і утримується ефективний контроль бронхіальної астми.

Рекомендовані дози

Дорослі (в тому числі літні пацієнти) та діти віком від 12 років.

Початкову дозу беклометазону дипропіонату підбирають залежно від ступеня тяжкості захворювання:

астма легкого ступеня – 200-600 мкг на день за декілька застосувань;

астма помірного ступеня – 600-1000 мкг на день за декілька застосувань.

Після того як стан пацієнта стабілізується, початкову дозу можна зменшити до мінімального ефективного рівня.

При астмі тяжкого ступеня рекомендованими дозами препарату є 1000-2000 мкг на день за декілька застосувань, тому у цьому випадку рекомендується застосовувати форму препарату з вищим вмістом діючої речовини (а саме дозування 250 мкг/дозу).

Дозу препарату потім можна відкоригувати для досягнення контролю над симптомами астми або зменшувати до мінімальної ефктивної залежно від індивідуальної реакції пацієнта.

Загальну добову дозу слід призначати, розподіляючи її на два або чотири прийоми.

Діти віком від 4 років.

Початкова доза зазвичай становить 100 мкг двічі на день. Залежно від ступеня тяжкості бронхіальної астми добову дозу можна збільшити до 400 мкг за два або чотири прийоми.

Дозу препарату потім можна відкоригувати для досягнення контролю над симптомами астми або зменшувати до мінімальної ефективної дози залежно від індивідуальної реакції дитини.

Беклометазон у формі аерозолю для інгалації з дозуванням 200 мкг/дозу та 250 мкг/дозу застосовувати дітям не рекомендується.

Особливі групи пацієнтів.

Пацієнтам з порушенням функції печінки або нирок коригувати дозу не потрібно.

Інструкції з використання інгалятора

Перевірка інгалятора

Перед першим застосуванням або якщо останнє застосування було більше 7 днів тому необхідно провести перевірку інгалятора. Для цього проводять 1-2 розпилення у повітря, щоб переконатися у його правильній роботі. Не обов’язково струшувати інгалятор перед кожним застосуванням.

Користування інгалятором

1. Зніміть захисний ковпачок з мундштука. При цьому розпилююча насадка повинна залишатися щільно прикріплению до алюмінієвого контейнера. Якщо інгалятор зберігався без захисного ковпачка, необхідно перевірити мундштук щодо забруднення.

2. Візьміть інгалятор у руку вертикально мундштуком вниз так, щоб великий палець підтримував інгалятор знизу, а вказівний або вказівний та середній – зверху.

3. Зробіть максимально глибокий видих, візьміть мундштук у рот між зубами і щільно охопіть його губами, не прикушуючи.

4. Злегка нахиліть голову назад і повільно починайте вдих через рот, одночасно натискаючи на верхівку інгалятора. Продовжуйте повільно і глибоко вдихати. 1 натискання на інгалятор відповідає 1 дозі.

5. Затримайте дихання на кілька секунд. Відведіть мундштук від рота, продовжуючи затримувати дихання настільки, наскільки це можливо. Повільно видихніть.

6. Якщо необхідно виконати подальші розпилення, зачекайте приблизно 1 хвилину, тримаючи інгалятор вертикально. Після цього розпочніть інгаляцію з пункту 3.

7. Після використання необхідно закрити мундштук захисним ковпачком.

Примітка

Після кожної інгаляції рекомендується прополоскати рот і горло водою. Це допоможе знизити сухість, пов’язану з прийомом препарату.

Перші кілька інгаляцій рекомендується проводити, контролюючи себе перед дзеркалом. Якщо Ви бачите, що відбувається витікання препарату через рот або з отвору між мундштуком і алюмінієвим контейнером, це свідчить про неправильну техніку інгаляції.

Проведення інгаляцій дітьми потрібно здійснювати під наглядом дорослого.

Очищення інгалятора

Інгалятор слід чистити мінімум один раз на тиждень.

1. Обережно вийміть алюмінієвий контейнер з розпилюючої насадки. Зніміть захисний ковпачок з мундштука.

2. Промийте розпилюючу насадку і захисний ковпачок теплою проточною водою. Не допускайте попадання води на алюмінієвий контейнер.

3. Ретельно протріть зовнішню та внутрішню поверхні ковпачка мундштука та розпилюючу насадку чистою сухою серветкою.

4. Зберіть інгалятор.

Діти.

Не застосовувати препарат дітям віком до 4 років.

Побічні дії

Нижченаведені побічні реакції систематизовані за органами і системами залежно від частоти виникнення: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 – < 1/10), нечасто (≥ 1/1000 – < 1/100), рідко (≥ 1/10000 – < 1/1000) та дуже рідко (< 1/10000), включаючи окремі повідомлення. Дані про побічні реакції, що виникають дуже часто, часто та нечасто, головним чином базуються на клінічних дослідженнях. Інформація про побічні реакції, що виникають рідко та дуже рідко, надходить переважним чином спонтанно.

Інфекції та інвазії.

Дуже часто: кандидоз порожнини рота та глотки.

Імунна система.

Повідомлялося про реакції гіперчутливості:

  • нечасто: шкірні висипання, кропив’янка, свербіж, еритема;
  • дуже рідко: ангіоневротичний набряк, респіраторні симптоми (диспное та/або бронхоспазм з посиленням свистячого дихання, кашель) та анафілактоїдна/анафілактична реакція.

Ендокринна система.

Можлива системна дія, що включає :

  • дуже рідко: синдром Кушинга, кушингоїдні ознаки, пригнічення надниркових залоз, затримка росту у дітей, зменшення мінералізації кісток, катаракта та глаукома.

Психічні розлади.

Дуже рідко: відчуття неспокою, розлади сну, депресія, агресія, зміни поведінки, включаючи гіперактивність та збудженість (головним чином у дітей).

Дихальна система.

Часто: захриплість, подразнення горла.

Дуже рідко: парадоксальний бронхоспазм .

Передозування

При застосуванні беклометазону дипропіонату у дозах, що перевищують рекомендовані, можливе тимчасове пригнічення функції кори надниркових залоз. Це не потребує невідкладної допомоги, тому що функція кори надниркових залоз відновиться через кілька днів, що підтверджується рівнем кортизолу у плазмі крові. Проте при застосуванні доз, вищих за рекомендовані, та протягом тривалого часу деяке пригнічення функції надниркових залоз можливе. У таких випадках необхідно перевіряти резерв функції надниркових залоз. Лікування препаратом можна продовжувати у дозах, затверджених для контролю астми.

Специфічного лікування передозування беклометазону дипропіонату немає. У разі передозування слід проводити підтримуючу терапію з відповідним контролем при необхідності. Подальше лікування – відповідно до клінічного стану або згідно з місцевими рекомендаціями, при їх наявності.

Лікарська взаємодія

Препарат містить дуже незначну кількість етанолу, тому у пацієнтів з підвищеною чутливістю теоретично можлива взаємодія при одночасному прийомі з дисульфіром або метронідазолом.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Беклометазону дипропіонат – попередник активної речовини зі слабкою спорідненістю із глюкокортикоїдними рецепторами. Він гідролізується естеразами з утворенням активного метаболіту беклометазону-17-монопропіонату, який має високу місцеву протизапальну активність.

Фармакокінетика

При інгаляційному застосуванні системна абсорбція незміненого беклометазону дипропіонату відбувається через легені з незначною пероральною абсорбцією дози, що потрапила у шлунково-кишковий тракт. До абсорбції відбувається інтенсивне перетворення беклометазону дипропіонату в його активний метаболіт беклометазону-17-монопропіонат. Системна абсорбція беклометазону-17-монопропіонату складається з абсорбції в легенях і в шлунково-кишковому тракті. Абсолютна біодоступність при інгаляційному застосуванні становить приблизно 60 % застосованої дози для беклометазону-17-монопропіонату. Беклометазону дипропіонат дуже швидко виводиться з системного кровообігу шляхом метаболізму за участю естераз. Основний продукт метаболізму – активний беклометазону-17-монопропіонат. Об’єм розподілу беклометазону дипропіонату в фазі плато помірний (20 л), проте у беклометазону-17-монопропіонату він більший (424 л). Зв’язування з білками плазми помірно високе (87 %). Беклометазону дипропіонат та беклометазону-17-монопропіонат мають високий плазмовий кліренс (150 та 120 л/год), періоди напіввиведення становлять 0,5 години та 2,7 години. Приблизно 60 % дози препарату виводиться через шлунково-кишковий тракт, 12 % – із сечею у вигляді вільних та кон’югованих полярних метаболітів. Нирковий кліренс беклометазону дипропіонату та його метаболітів незначний.

Фізико-хімічні властивості

прозорий безбарвний розчин.

Особливі вказівки

Вміст контейнера знаходиться під тиском. Запобігайте безпосередньому впливу сонячного проміння. Не використовуйте поблизу відкритого вогню. Не проколюйте, не розбирайте та не спалюйте навіть після остаточного використання. Запобігайте попаданню препарату в очі.

Особливості застосування

Лікування бронхіальної астми слід проводити згідно з поетапною програмою, стан пацієнта необхідно регулярно контролювати як клінічно, так і шляхом визначення показників функції зовнішнього дихання.

Збільшення частоти застосування короткодіючих інгаляційних β2-агоністів свідчить про поступову втрату контролю за астмою. У цих умовах терапію потрібно переглянути. Раптове та прогресуюче погіршення контролю астми є потенційно життєво небезпечним, тому слід збільшувати дозу кортикостероїдів. У пацієнтів, які належать до групи ризику, потрібно проводити пікфлоуметрію.

Препарат призначений не для купірування гострих нападів астми, а для довготривалого профілактичного лікування. Для полегшення стану при гострих астматичних нападах слід застосовувати швидко- та короткодіючі інгаляційні бронходилататори.

Необхідно правильно користуватися інгалятором для того, щоб забезпечити потрапляння препарату у бронхи.

Недостатня відповідь на лікування або тяжке загострення астми потребують збільшення дози препарату та, якщо необхідно, прийому системних стероїдів та/або антибіотиків при наявності інфекції.

При застосуванні інгаляційних кортикостероїдів, особливо у високих дозах та протягом тривалого часу, може виникнути системна дія, але значно менша, ніж при призначенні пероральних стероїдів. Системна дія може проявлятися синдромом Кушинга, кушингоїдними ознаками, пригніченням надниркових залоз, затримкою росту у дітей, зменшенням мінералізації кісток, катарактою та глаукомою. Тому важливо, щоб доза інгаляційних кортикостероїдів була зменшена до мінімально терапевтичної, яка б підтримувала ефективний контроль за симптомами астми .

Рекомендується регулярно перевіряти ріст дітей, які отримують тривале лікування інгаляційними кортикостероїдами.

Існує індивідуальна підвищена чутливість до інгаляційних кортикостероїдів.

У зв’язку з можливістю пригнічення функції надниркових залоз переведення пацієнтів з прийому пероральних кортикостероїдів на беклометазон у формі інгаляцій потребує особливої уваги і постійного контролю за функцією надниркових залоз.

Процес переходу на беклометазон у формі інгаляцій та припинення системної терапії повинні бути поступовими, і пацієнти повинні мати при собі спеціальну картку з попередженням про необхідність додаткового введення системного стероїду у стресовий період, наприклад при тяжкому астматичному нападі, тяжких інтеркурентних захворюваннях, хірургічних втручаннях, травмах.

Аналогічно, заміна системної стероїдної терапії на інгаляційну інколи може демаскувати алергічні захворювання, такі як алергічний риніт або екзема, раніше контрольовані системним прийомом стероїдів. Ці алергічні прояви потрібно лікувати антигістамінними засобами та/або топічними препаратами, у тому числі і топічними стероїдами.

Лікування беклометазоном у формі інгаляцій не слід припиняти раптово.

Як і при лікуванні іншими інгаляційними кортикостероїдами, з особливою обережністю препарат призначають хворим з активним та латентним туберкульозом легенів. Лікування кортикостероїдами може маскувати симптоми туберкульозу легень та інших бактеріальних, вірусних та грибкових інфекцій дихальних шляхів. Можлива реактивація туберкульозу легень. У разі призначення препарату пацієнтам із супутніми інфекціями дихальних шляхів останніх потрібно пролікувати належним чином. З обмеженнями слід застосовувати препарат для лікування пацієнтів з аномаліями легень, такими як бронхоектази та пневмоконіоз, через можливість грибкової інфекції. Після застосування препарату потрібно прополоскати рот водою.

Не слід призначати препарат хворим при наявності простого герпесу та астматичного статусу.

Як і при лікуванні іншими інгаляційними препаратами, можливий розвиток парадоксального бронхоспазму зі швидко зростаючою задишкою після інгаляції. У такому разі слід негайно застосувати швидкодіючі інгаляційні бронходилататори, інгаляцію беклометазону потрібно одразу припинити, провести обстеження пацієнта та при необхідності призначити альтернативну терапію.

Хворих необхідно попередити, що препарат містить невелику кількість етанолу. У терапевтичних дозах кількість етанолу є надзвичайно малою і не становить ризику для пацієнтів.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Безпека застосування беклометазону у формі інгаляцій у період вагітності остаточно не встановлена. При вирішенні питання про призначення препарату у період вагітності потрібно зважити очікувану користь для жінки та потенційний ризик для плода.

Беклометазон проникає у грудне молоко, але у дуже незначній кількості. Призначення препарату жінкам, які годують груддю, повинно бути виваженим: терапевтична користь від призначення препарату повинна бути більшою за можливий ризик для дитини.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Не впливає.

Упаковка

По 200 доз в алюмінієвому контейнері з дозуючим клапаном і розпилюючою насадкою та захисним ковпачком. По 1 контейнеру в картонній коробці.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

2 роки.

Зберігати при температурі не вище 30 °С. Не заморожувати.

Зберігати в недоступному для дітей місці.


Отзывы