Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Гизенде

Міжнародна назва: Heparin
Виробник: Дженом Біотек ПВТ. ЛТД.
АТ Код: АТС В01А В01
Клінико-фармакологічна група: Засоби, що впливають на систему крові та гемопоез. Антитромботичні засоби. Гепарин.
Форма випуску: Розчин для ін’єкцій

Склад

1 мл розчину містить гепарину натрію 5 000 МО;

допоміжні речовини: спирт бензиловий, вода для ін’єкцій.

Показання

Лікування флебіту, тромбофлебіту та тромбоемболій; рання терапія інфаркту міокарда; профілактика тромбозу вен і тромбоемболій судин легеневої артерії та у післяопераційний період, при тривалій іммобілізації, катетеризація порожнин серця; синдром дисимінованого внутрішньосудинного згортання крові (1-ша фаза), гепаринізація крові при нирковому діалізі та інших втручаннях із застосуванням екстракорпорального кровообігу, а також для запобігання згортанню крові при лабораторних дослідженнях.

Протипоказання

Підвищена чутливість до Гізенде, захворювання, які супроводжуються зниженим згортанням крові (геморагічні діатези, дефіцит факторів згортання крові, тромбоцитопенія), пептична виразка шлунка, дванадцятипалої кишки або гастроєюнального анастомозу, виразковий коліт, злоякісні новоутворення, артеріальна гіпертензія, що не коригується, геморагічний інсульт, нещодавно проведене оперативне втручання (особливо нейрохірургічне або офтальмологічне), наявність стаціонарного зонда у шлунку або кишечнику. Травми центральної нервової системи, ретинопатія, крововилив у склоподібне тіло, бактеріальний ендокардит, спинномозкова пункція, спінальна анестезія, перидуральна анестезія, загроза викидня, наявність великих ранових поверхонь і пошкоджень шкіри, деструктивний туберкульоз легенів.

Дозування

Гізенде вводять внутрішньовенно. Внутрішньом’язове введення не рекомендовано через можливість виникнення гематом.

Дозу препарату встановлюють індивідуально, з урахуванням часу згортання крові, залежно від патологічного процесу, клінічних і лабораторних показників. Для профілактики тромбоемболії при проведенні хірургічних втручань за 2 год до операції вводять 5 000 – 7 500 МО Гізенде. Після операції Гізенде у тій же дозі вводять кожні 6 – 8 год до переводу хворого на активний режим. Для профілактики тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів при тривалій іммобілізації, захворюваннях з підвищеним ризиком розвитку тромбозу вводять по 5 000 – 7 500 МО кожні 8 – 12 год.

При венозних та артеріальних тромбозах дорослим спочатку призначають внутрішньовенно струминно 5 000-10 000 МО, потім через перфузор 25 000-40 000 МО на добу, дітям спочатку 50 МО/кг у вену струминно, потім через перфузор 20 МО/кг на 1 годину. При неможливості тривалого внутрішньовенного введення можна застосовувати інтермітуюче внутрішньовенне введення. При ДВС-синдромі препарат вводять у добовій дозі 2 500-4 000 МО залежно від показників лабораторних досліджень крові.

При гострому інфаркті міокарда Гізенде вводять внутрішньовенно 12 000 – 12 500 МО 2 рази на добу або підшкірно по 7 500 МО 2-3 рази на добу і продовжують введення протягом 5 – 6 днів. За 1 – 2 дні до відміни Гізенде добову дозу поступово знижують (на 5 000 – 2 500 МО при кожній ін’єкції без збільшення інтервалу між введеннями).

Гізенде призначають в 0,9% розчині натрію хлориду або в 5% розчині глюкози. Добова доза для дорослих не повинна перевищувати 80 000 МО. Застосування Гізенде в максимальній добовій дозі більше 10 днів можливо тільки у виняткових випадках.

Дозу підбирають таким чином, щоб час згортання крові в період лікування становив 20 хв.

Побічні дії

Можливо виникнення геморагічних явищ: утворення підшкірних, внутрішньом’язових гематом, подразнень у місці ін’єкцій, кровотечі з ран, сечових шляхів, статевих органів, шлунково-кишкові кровотечі.

З боку системи кровотворення зрідка може виникнути тромбоцитопенія.

Можуть виникнути алергічні реакції (еритема, свербіж шкіри, кропив’янка); бронхоспазм, головний біль, риніт, пропасниця.

Іноді спостерігаються крововилив у сітківку, порушення синтезу гормонів кори надниркових залоз, остеопороз (особливо при довготривалому застосуванні), оборотна алопеція, гіпоальдостеронізм.

Передозування

Виникнення кровотеч. При тяжкій кровотечі слід відмінити Гізенде і застосовувати як антидот протамінсульфат (1 мг протамінсульфату на 100 МО гепарину). Протягом 90 хв після внутрішньовенного застосування Гізенде слід ввести 50% розрахованої дози протаміну; 50% дози в наступні 3 год.

Лікарська взаємодія

Алкалоїди маткових ріжків, тетрациклін, антигістамінні засоби, а також нікотин зменшують антикоагулянтну дію Гізенде. Одночасне застосування Гізенде з нестероїдними протизапальними засобами, антикоагулянтами непрямої дії, декстраном, поліглюкіном, фібринолітиками, дипіридамолом, пеніцилінами у високих дозах може посилювати протизгортальну дію препарату.

Парентеральне введення нітрогліцерину зменшує ефект Гізенде. Гізенде несумісний з розчинами, які мають лужне значення рН, з тетрациклінами, адренокортикотропним гормоном, тироксином, протаміном. Розчин Гізенде несумісний в одному шприці або крапельниці з розчинами інших лікарських засобів.

Фармакологічні властивості

Гізенде – антикоагулянт прямої дії.

Фармакодинаміка

. Основна властивість гепарину – антикоагуляційна (антитромботична), яка пов’язана з прямим впливом на систему згортання крові. При парентеральному введенні гальмує згортання крові за рахунок утворення неактивного комплексу з тромбіном та інактивації факторів V, VII, IX і фактору Хагемана. Гепарин утворює комплекс з антитромбіном III плазми крові, що забезпечує антизгортальну дію. Порушується перехід протромбіну в тромбін. Відбувається активація процесу фібринолізу. Пригнічується активність ензимів: гіалуронідази, фосфатази, трипсину. Зменшується гальмівний вплив простацикліну на агрегацію тромбоцитів – пригнічується агрегація тромбоцитів. Для гепарину співвідношення антиагрегантної активності і антикоагулянтної активності становить 1:1. Гепарин підвищує проникність судин, стимулює колатеральний кровообіг, справляє спазмолітичну дію. Гепарин активує ліпопротеїнову ліпазу, при цьому зменшується рівень холестерину і ліпопротеїнів у крові. Крім антитромботичної дії гепарин має імунодепресивну, помірну протизапальну і антиексудативну дію. При внутрішньовенному введенні протизгортальна дія розпочинається практично відразу після введення і зберігається протягом 2 – 3 год.

Фармакокінетика

Після внутрішньовенного вливання максимальний рівень в плазмі крові досягається через декілька хвилин, після повільної внутрішньовенної інфузії – не пізніше ніж через 2 – 3 хв, після внутрішньом’язового введення – через 15 – 30 хв, після підшкірного - через 40 – 60 хв. Об’єм розподілу гепарину відповідає об’єму плазми крові і значною мірою підвищується при збільшенні дози препарату. Білки плазми крові при концентрації гепарину 2 МО/мл крові зв’язують до 95% препарату, при більш високих концентраціях – менше. В організмі гепарин зв’язується з антитромбіном та іншими сериновими протеазами, які беруть участь у процесі згортання крові. Гепарин частково метаболізується в печінці. Близько 20% виявляється в сечі у формі незміненого гепарину і урогепарину (має активність 50% активної речовини). Період біологічного напіврозпаду становить 1,32 – 1,72 год. Період напіввиведення з плазми крові становить 30 – 60 хв. При печінковій недостатності гепарин кумулює. Гепарин не надходить в грудне молоко, погано проникає крізь плаценту.

Особливості застосування

Протизгортальний ефект Гізенде вважається оптимальним, якщо час згортання крові подовжується у 2-3 рази порівняно з нормальними показниками. При введенні Гізенде можливий розвиток реакції гіперчутливості. Хворим, які схильні до алергії, перед введенням першої дози слід провести пробу на препарат.

З обережністю застосовувати після операцій на жовчних протоках, при підозрі на злоякісні новоутворення, пацієнтам, схильним до кровотеч, особам похилого віку, при сечокам’яній хворобі, хронічному алкоголізмі.

Застосування Гізенде під час вагітності потребує ретельного медичного контролю. Жінкам, яким у період вагітності проводили лікування Гізенде, абсолютно протипоказана епідуральна анестезія у період пологів.

У пацієнтів старше 60 років Гізенде може спричинити геморагію (особливо у жінок).

Гізенде розводити тільки у фізіологічному розчині. Його не можна змішувати в одному шприці з іншими лікарськими засобами.

При застосуванні Гізенде необхідно проводити контроль кількості тромбоцитів у периферичній крові до введення, наступного дня після введення, кожні 3 – 4 дні протягом перших 3 тижнів лікування, в кінці лікування. При розвитку вираженої тромбоцитопенії зі зниженням кількості тромбоцитів на 50% Гізенде відміняють. Кількість тромбоцитів починає зменшуватись на 6 – 14-й день лікування, однак у пацієнтів з підвищеною чутливістю до Гізенде це може відбуватись через кілька годин від початку лікування. При застосуванні Гізенде можлива зміна деяких показників лабораторних досліджень крові: швидкість зсідання еритроцитів, тестів зв’язування комплемента, протромбіновий час.

Відміняти Гізенде потрібно поступово.

Упаковка

По 5 мл розчину у флаконі. 10 флаконів у картонній коробці.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

Зберігати при температурі від +8 °С до +15 °С у сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці. Термін придатності – 2 роки.


Отзывы