Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Герцептин

Міжнародна назва: Trastuzumab
Виробник: Флакони 150 мг

Протипоказання

Встановлена гіперчутливість до трастузумабу, білків клітин яєчників китайського хом'яка або будь-яких інших компонентів препарату чи розчинника.

Супутнє застосування антрациклінів.

Задишка у спокої, зумовлена метастазами в легенях або супутніми захворюваннями.

Побічні дії

Набільш серйозні та/або часто помічені побічні реакції в період лікування препаратом Герцептин ® – це кардіотоксичність, інфузійні реакції, гематотоксичність (особливо нейтропенія) та побічні реакції з боку легень.

Серцева недостатність класу II-IV за NYHA – це побічна реакція, що часто виникає на фоні застосування препарату Герцептин ® і в деяких випадках може призводити до летальних наслідків .

За оцінками, у 40% пацієнтів виникають інфузійні реакції будь-якого типу при застосуванні препарату Герцептин ® . Однак більшість цих інфузійних побічних реакцій є легкого або середнього ступеня тяжкості (за шкалою загальних критеріїв токсичності Національного інституту раку [NCI-CTC]) та виникають переважно на початку лікування, зокрема під час перших трьох інфузій, при подальшому застосуванні їх частота зменшується. До таких реакцій належать озноб, лихоманка, висипання, нудота та блювання, задишка та головний біль .

Серйозні анафілактичні реакції, що вимагають негайного додаткового втручання, виникають дуже рідко і зазвичай під час першої чи другої інфузії препарату Герцептин ® .

Фебрильна нейтропенія спостерігається дуже часто. До частих побічних реакцій належать анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія та нейтропенія. Частота виникнення гіпопротромбінемії невідома.

Серйозні побічні реакції з боку легенів в період лікування препаратом Герцептин ® виникають рідко, але інколи призводять до летальних наслідків. До цих явищ належать легеневі інфільтрати, гострий респіраторний дистрес-синдром, пневмонія, пневмоніт, плевральний випіт, порушення дихання, гострий набряк легенів та дихальна недостатність .

Для опису частоти побічних реакцій використовуються наступні категорії: дуже поширені (≥1/10), поширені (≥ 1/100 і < 1/10), непоширені (≥1/1000 і < 1/100), рідко поширені (≥1/10000 і < 1/1000), дуже рідко поширені (<1/10000), частота невідома (частоту неможливо оцінити за наявними даними).

Інфекції та інвазії: дуже поширені – назофарингіт (>10%); поширені – цистит, оперізуючий лишай, інфекція, грип, синусит, шкірні інфекції, риніт, інфекції верхніх дихальних шляхів, інфекції сечовидільних шляхів, фарингіт; частота невідома – запалення підшкірної клітковини, бешиха, нейтропенічний сепсис, сепсис, менінгіт, бронхіт.

Новоутворення доброякісні та злоякісні (в тому числі кісти та поліпи): частота невідома – прогресуюча злоякісна неоплазія, прогресуюча неоплазія.

Порушення з боку системи крові та лімфатичної системи: дуже поширені – анемія (>10%), тромбоцитопенія (>10%); поширені – нейтропенія, лейкопенія, фебрильна нейтропенія; частота невідома – гіпопротромбінемія, лейкемія.

Порушення з боку імунної системи: поширені – гіперчутливість; частота невідома – анафілактичні реакції, анафілактичний шок.

Порушення обміну речовин та харчування: дуже поширені – збільшення маси тіла (>10%), втрата маси тіла (>10%), знижений апетит (>10%); поширені – анорексія; частота невідома – гіперкаліємія.

Психічні розлади: дуже поширені – безсоння (>10%); поширені – тривожність, депресія, порушення мислення, безсоння; частота невідома – млявість, паранеопластична мозочкова дегенерація.

Розлади з боку нервової системи: дуже поширені – тремор (>10%), запаморочення (11%), головний біль (21%), парестезія (>10%), гіпостезія (>10%); поширені – порушення смакових відчуттів, гіпертонія, периферична нейропатія, сонливість; частота невідома – парез, атаксія, набряк мозку, кома, церебрально-васкулярні порушення.

Порушення з боку органів зору: дуже поширені – посилене сльозовиділення (>10%), кон'юнктивіт (>10%); поширені – сухість очей; частота невідома – набряк диска зорового нерва, крововиливи у сітківку, мадароз.

Порушення з боку органів слуху та вестибулярного апарату: частота невідома – глухота.

Кардіальні порушення: дуже поширені – тріпотіння передсердь (>10%), нерегулярне серцебиття (>10%); поширені – застійна серцева недостатність, надшлуночкова тахіаритмія, кардіоміопатія, зниження фракції викиду, відчуття серцебиття; частота невідома – кардіогенний шок, перикардіальний випіт, перикардит, брадикардія, ритм галопу, тахікардія.

Судинні розлади: дуже поширені – лімфедема (>10%); поширені – артеріальна гіпотензія, артеріальна гіпертензія, вазодилатація, припливи крові.

Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: дуже поширені – свистяче дихання (>10%), задишка (14%), кашель (>10%), ринорея (>10%), носова кровотеча (>10%), ротоглотковий біль (>10%); поширені – бронхіальна астма, розлади з боку легень, плевральний випіт; частота невідома (постмаркетингові повідомлення) – інтерстиційна хвороба легень в тому числі легеневі інфільтрати, фіброз легень, дихальна недостатність, зупинка дихання, гострий набряк легень, гострий респіраторний дистрес, пневмонія, бронхоспазм, гіпоксія, набряк гортані, ортопное, пневмоніт, задишка при навантаженні, гикавка, гострий респіраторний дистрес-синдром, респіраторний дистрес-синдром, зниження насиченості киснем, дихання Чейна-Стокса.

Шлунково-кишкові розлади: дуже поширені – біль у животі (16%), діарея (43%), набряк губи (>10%), нудота (67%), блювання (50%), диспепсія (>10%), стоматит (>10%), запор (>10%); поширені – сухість у роті, геморой, панкреатит; частота невідома – гастрит.

Розлади з боку печінки та жовчовивідних шляхів: поширені – гепатит, чутливість печінки при пальпації; частота невідома – печінкова недостатність, гепатоцелюлярні пошкодження, жовтяниця.

Зміни з боку шкіри і підшкірної клітковини: дуже поширені – еритема (23%), висип (24%), набряк обличчя (>10%), алопеція (>10%); поширені – акне, сухість шкіри, підшкірні крововиливи, гіпергідроз, макулопапульозний висип, ураження нігтів, свербіж; частота невідома – ангіоневротичний набряк, дерматит, кропив'янка, оніхорексіс, синдром Стівенса-Джонсона.

Порушення з боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: дуже поширені – артралгія (27%), ригідність м'язів (>10%), міальгія (27%); поширені – артрит, біль у спині, біль у кістках, спазми м'язів, біль у шиї, біль у кінцівках, скелетно-м'язовий біль.

Розлади з боку нирок та сечовидільної системи: поширені – порушення з боку нирок; частота невідома – мембранозний гломерулонефрит, гломерулонефропатія, ниркова недостатність, дизурія.

Розлади з боку репродуктивної системи та молочної залози: поширені – мастит, мастодинія.

Загальні розлади та розлади в місці введення: дуже поширені – астенія (45%), біль у грудній клітці (11%), озноб (15%), втомлюваність (35%), симптоми грипу (12%), інфузійні реакції (40%), біль (12%), лихоманка (12%), периферичний набряк (>10%), запалення слизових оболонок (>10%); поширені – нездужання.

Травми, отруєння, процедурні ускладнення: частота невідома – токсичний вплив на нігті.

Вагітність, післяпологові та перинатальні розлади: частота невідома – гіпоплазія легень, гіпоплазія нирок, олігогідрамніон.

Передозування

У клінічних дослідженнях випадків передозування препарату не було. Одноразові дози більше 10 мг/кг маси тіла не вивчалися.

Лікарська взаємодія

Фармакокінетичні/фармакодинамічні взаємодії

Спеціальні дослідження взаємодій препарату Герцептин ® з іншими лікарськими засобами у людини не проводилися. Клінічно значущих взаємодій із лікарськими засобами, що застосовувалися у клінічних умовах одночасно з препаратом Герцептин ® , не спостерігалося.

Взаємодія між трастузумабом та паклітакселем розглядалася у дослідженні BO15935; взаємодії між цими двома препаратами виявлено не було. В дослідженні M77004 за участю жінок із HER2-позитивним метастазуючим раком молочної залози вивчалася фармакокінетика трастузумабу та доксорубіцину із паклітакселом із подальшим щотижневим введенням паклітакселу. Взаємодії між трастузумабом, доксорубіцином та паклітакселом (або їх основними метаболітами) виявлено не було. Не було помічено взаємодії між трастузумабом та доцетакселом в непорівняльному дослідженні JP16003 у жінок японської нації з HER2-позитивним метастазуючим раком молочної залози. У дослідженні JP19959, що являло собою піддослідження BO18255 (ToGA) за участю чоловіків та жінок японської нації з розповсюдженим раком шлунка, вивчалася фармакокінетика капецитабіну та цисплатину при застосуванні із трастузумабом чи без нього. Результати цього невеликого піддослідження свідчать про те, що фармакокінетика капецитабіну (та його метаболітів) не змінювалася при супутньому застосуванні цисплатину або цисплатину та трастузумабу. Дані також свідчать, що фармакокінетика цисплатину не змінювалася при супутньому застосуванні капецитабіну або капецитабіну із трастузумабом. Фармакокінетика трастузумабу в дослідженні не оцінювалася.

Несумісність

Препарат Герцептин ® не сумісний з 5 % розчином глюкози через можливу агрегацію білка.

Препарат Герцептин ® не можна змішувати або розводити разом з іншими лікарськими препаратами.

Розчин препарату Герцептин ® сумісний з полівінілхлоридними, поліетиленовими та поліпропіленовими інфузійними пакетами.

Вплив на керування автотранспортом або іншими механізмами, а так само на швидкість реакції

Дослідження впливу препарату на здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами не проводилися. Невідомо, чи впливає препарат Герцептин ® на здатність керувати автотранспортом або працювати із механізмами, хоча його фармакологічна активність та побічні реакції, зареєстровані на даний час, вказують на те, що це малоймовірно.

Пацієнтам, які зазнали інфузійних реакцій, слід порадити не сідати за кермо або не працювати з іншими механізмами, поки симптоми остаточно не минуть.

Особливості застосування

Бензиловий спирт, що входить до складу бактеріостатичної води для ін’єкції в якості консерванту (постачається з препаратом у флаконі дозуванням по 440 мг), викликав токсичні реакції у новонароджених та дітей віком до 3 років. При призначенні препарату Герцептин ® пацієнтам із гіперчутливістю до бензилового спирту препарат слід розводити виключно водою для ін'єкцій, при цьому з кожного флакона можна відбирати тільки разову дозу. Невикористані залишки препарату слід знищити.

Стерильна вода для ін’єкцій, що використовується для розведення однодозового флакону 150 мг, не містить бензилового спирту.

Інфузійні реакції

Серйозні інфузійні побічні реакції, у тому числі задишка, артеріальна гіпотензія, утруднене або свистяче дихання, бронхоспазм, надшлуночкова тахіаритмія, знижене насичення киснем та дихальна недостатність рідко відзначалися у пацієнтів в період застосування препарату Герцептин ® . Вказані явища можуть бути проявами інфузійних реакцій або мати відсрочений початок.

За цими симптомами потрібно ретельно спостерігати і попередити пацієнтів про необхідність негайно повідомляти про них. У випадку появи таких реакцій інфузію препарату Герцептин ® слід припинити та спостерігати за пацієнтом поки симптоми не минуть. Реакції тяжкого ступеню успішно лікували за допомогою симптоматичної терапії, такої як застосування кисню, бета-агоністів та кортикостероїдів . В рідкісних випадках ці реакції асоціювалися з потенційно фатальними клінічними наслідками. Ризик розвитку летальних інфузійних реакцій підвищений у пацієнтів із задишкою у спокої, спричиненою метастазами в легенях або супутніми захворюваннями, тому у таких пацієнтів не слід застосовувати препарат Герцептин ® .

Кардіотоксичність

Герцептин ® може чинити кардіотоксичний вплив. Це слід враховувати при проведенні ретельної оцінки користі і ризику до початку лікування препаратом Герцептин ® . При виборі ад'ювантної терапії слід враховувати різні профілі безпеки схем лікування з огляду на потреби пацієнта. Хворі, яким планується призначення препарату Герцептин ® , повинні пройти ретельний моніторинг кардіотоксичності. Серцева недостатність може бути помірного або тяжкого ступеню та призводити до смерті .

Ризик кардіотоксичності найбільший при застосуванні препарату Герцептин ® у комбінації з антрациклінами. Тому комбінацію препарату Герцептин ® і антрациклінів застосовувати не слід .

Однак серцева недостатність (ІІ-IV функціональний клас за класифікацією Нью-Йоркської кардіологічної асоціації [NYHA]) також відзначалася у пацієнтів, які отримували препарат Герцептин ® в режимі монотерапії, зокрема після застосування антрациклінів (доксорубіцину або епірубіцину). Частота симптоматичних та безсимптомних побічних реакцій з боку серця додатково зростає при застосуванні препарату Герцептин ® у комбінації із хіміотерапією після терапії, що включала антрацикліни. В ході аналізу сукупних даних двох додаткових досліджень NCCTG N9831 та NSAPB B-31 побічні ефекти 3-5 ступеня з боку серця спостерігалися у 3,8% пацієнтів, які отримували лікування препаратом Герцептин ® у комбінації з паклітакселом (АЦ→П+Г). При послідовному застосуванні препаратів (АЦ→П→Г) частота таких реакцій становила 2%, а у пацієнтів, які отримували лише паклітаксел – 1,3%. У дослідженні BCIRG 006, в якому середня тривалість подальшого спостереження становила 5,5 років, постійне зростання кумулятивної частоти симптоматичних явищ з боку серця або змін фракції викиду лівого шлуночка (ФВЛШ) відзначалося у 2,37% пацієнтів, яким вводили препарат Герцептин ® супутньо із таксаном після терапії антрациклінами, та приблизно у 1% пацієнтів у двох групах схем порівняння (антрациклін + циклофосфамід із подальшим застосуванням відповідно таксану та карбоплатину, і таксану та препарату Герцептин ® ). Отже, профіль кардіологічної безпеки схеми ДКарбГ подібний до профілю безпеки схеми із послідовним застосуванням препарату Герцептин ® .

Більшість симптоматичних побічних реакцій з боку серця виникали в перші 18 місяців, незалежно від схеми лікування. Зростання кумулятивної частоти після 3 років не відзначалося. В більшості випадків стан функції лівого шлуночка покращувався після припинення терапії препаратом Герцептин ® та/або початку застосування кардіологічного препарату.

Оскільки період напіввиведення препарату Герцептин ® становить приблизно 4-5 тижнів, трастузумаб може лишатися у кровообігу протягом до 20-25 тижнів після припинення лікування. Хворим, які приймають антрацикліни після завершення терапії препаратом Герцептин ® , може загрожувати більш високий ризик кардіотоксичності. Лікарям слід по можливості уникати застосування антрациклінів протягом 25 тижнів після припинення терапії препаратом Герцептин ® . Якщо застосовують антрацикліни, необхідно ретельно контролювати серцеву функцію пацієнтів.

Пацієнтки із ранніми стадіями раку молочної залози та нижченаведеними порушеннями були виключені із дослідження HERA; тому даних щодо співвідношення користі і ризику в таких хворих немає і застосування препарату Герцептин ® в таких пацієнтів не рекомендується:

  • Документально зафіксована хронічна серцева недостатність в анамнезі
  • Неконтрольовані аритмії високого ризику
  • Стенокардія, що вимагає медикаментозного лікування
  • Клінічно значущі захворювання клапанів серця
  • Наявність на ЕКГ ознак трансмурального інфаркту
  • Погано контрольована артеріальна гіпертензія

Всі пацієнти, яким планується призначення препарату Герцептин ® , особливо ті, які раніше одержували препарати антрациклінового ряду та циклофосфамід (АЦ), повинні спочатку пройти ретельне кардіологічне обстеження, що включає збір анамнезу, фізикальний огляд, ЕКГ та ехокардіографію або радіоізотопну вентрикулографію. Це також стосується пацієнтів із симптоматичними хворобами серця, наявністю в анамнезі артеріальної гіпертензії або документально зафіксованої коронарної хвороби серця, та пацієнток із ранніми стадіями раку молочної залози, ФВЛШ (фракція викиду лівого шлуночку) у яких становить 55% або менше. Перш ніж починати лікування препаратом Герцептин ® , необхідно ретельно співставити можливу користь і ризик від його застосування.

У ході лікування препаратом Герцептин ® необхідно контролювати функцію серця (наприклад, кожні 3 місяці). Моніторинг функції серця може допомогти у ранньому виявленні пацієнтів з серцевою дисфункцією.

За наявності безсимптомного порушення функції серця моніторинг слід проводити частіше (наприклад кожні 6-8 тижнів). За наявності стійкого зниження фракції викиду лівого шлуночка, навіть за відсутності клінічних симптомів, необхідно розглянути доцільність переривання терапії препаратом Герцептин ® за умови, що у конкретної пацієнтки вона не дає явних клінічних переваг.

При лікуванні ранніх стадій раку молочної залози, якщо ФВЛШ (фракція викиду лівого шлуночку) знижується на 10 або більше відсоткових пунктів від початкового значення та становить менше 50%, терапію препаратом Герцептин ® слід зупинити і провести повторне дослідження фракції викиду лівого шлуночка через 3 тижні. Якщо ФВЛШ (фракція викиду лівого шлуночку) за цей час не покращується або навпаки ще погіршується, застосування препарату Герцептин ® слід припинити, якщо тільки користь від його застосування для конкретної пацієнтки не перевищує ризик.

З появою симптомів серцевої недостатності в ході терапії препаратом Герцептин ® необхідно призначити стандартну терапію. У випадку клінічно значущої серцевої недостатності слід припинити застосування препарату Герцептин ® , якщо тільки користь від його застосування для конкретної пацієнтки не перевищує ризик.

Безпека поновлення або подовження лікування у пацієнтів, у яких розвинулася кардіотоксичність, проспективно не вивчалася. Однак стан більшості пацієнтів, у яких розвинулася серцева недостатність, у базових дослідженнях, покращився при застосуванні стандартної медикаментозної терапії, що зазвичай включала сечогінні засоби, серцеві глікозиди та/або інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ). Більшість пацієнток з кардіальними симптомами, у яких лікування препаратом Герцептин ® ефективне, продовжували щоденну терапію препаратом Герцептин ® без подальшої появи побічних реакцій з боку серця.

Реакції з боку легенів

Побічні реакції тяжкого ступеню з боку легенів спостерігалися на фоні застосування препарату Герцептин ® у період постмаркетингового застосування ; інколи ці явища мали летальні наслідки. Окрім того, відзначалися випадки інтерстиційного захворювання легенів, включаючи легеневі інфільтрати, гострий респіраторний дистрес-синдром, пневмонію, пневмоніт, плевральний випіт, респіраторний дистрес, гострий набряк легень та дихальну недостатність. Вказані явища можуть бути проявами інфузійних реакцій або мати відстрочений початок. Хворим, які страждають на задишку у спокої, зумовленою метастазами у легенях або супутніми захворюваннями, загрожує підвищений ризик легеневих реакцій; тому їх не слід лікувати препаратом Герцептин ® .

Фактори ризику інтерстиційної хвороби легень включають попереднє або супутнє застосування інших антинеопластичних засобів, здатних призводити до розвитку інтерстиційної хвороби легень, таких як таксани, гемцитабін, вінорелбін та променева терапія. Вказані явища можуть бути проявами інфузійних реакцій або мати відстрочений початок. Хворим, які страждають на задишку у спокої, зумовлену метастазами у легенях або супутніми захворюваннями, загрожує ризик легеневих реакцій, тому їх не слід лікувати препаратом Герцептин ® .

Утилізація невикористаного препарату та препарату із простроченим терміном придатності: надходження препарату у зовнішнє середовище необхідно звести до мінімуму. Препарат не слід викидати у стічні води і побутові відходи. Для утилізації необхідно використовувати так звану «систему збору відходів» за наявності такої.

Вагітність і годування груддю

Застосування препарату Герцептин ® під час вагітності слід уникати, якщо тільки потенційні переваги терапії для матері не перевищують можливого ризику для плода.

В період післяреєстраційного застосування препарату Герцептин ® були зареєстровані випадки порушення розвитку нирок плода та/або їх функцій, що супроводжувалися олігогідрамніоном, деякі випадки асоціювалися з фатальною гіпоплазією легень плода, якщо жінка одержувала препарат Герцептин ® в період вагітності. Жінкам дітородного віку слід застосовувати ефективні методи контрацепції під час лікування препаратом Герцептин ® і щонайменше протягом 6 місяців після закінчення лікування цим препаратом. Жінок, які завагітніли, слід проінформувати про можливість шкідливого впливу на плід. Якщо вагітна жінка отримує лікування препаратом Герцептин ® , рекомендується ретельне спостереження.

Невідомо, чи може препарат Герцептин ® вплинути на репродуктивність при застосуванні у вагітних жінок.

Були проведені дослідження впливу на репродуктивність у тварин при застосуванні препарату Герцептин® у дозах, які до 25 разів перевищували тижневу підтримуючу дозу для людини (2 мг/кг маси тіла). Спостерігалася трансплацентарна передача трастузумабу протягом раннього (20-50 дні гестації) і пізнього (120-150 дні гестації) періоду розвитку плода. Однак не спостерігалося ознак порушення фертильності або ознак шкоди для плода.

У дослідженні, проведеному у тварин при застосуванні препарату Герцептин® у дозах, які до 25 разів перевищували тижневу підтримуючу дозу для людини (2 мг/кг маси тіла), було продемонстровано, що трастузумаб секретується в молоко. Наявність трастузумабу в сироватці крові новонароджених мавп не асоціювалася з будь-яким негативним впливом на їх ріст чи розвиток від народження до віку 1 місяць. Однак оскільки ІgG людини секретуються в грудне молоко, а можлива ушкоджуюча дія на дитину невідома, під час лікування препаратом Герцептин ® слід уникати годування груддю.

Використання препарату дітьми

Безпека і ефективність препарату Герцептин® у дітей та підлітків не вивчалися.

Упаковка

Ліофілізат для концентрату для розчину для інфузій по 150 мг у флаконі №1 в картонній коробці.

Ліофілізат для концентрату для розчину для інфузій по 440 мг у флаконі №1 разом з розчинником у флаконі по 20 мл №1 в картонній коробці.

Умови та терміни зберігання

4 роки. Умови відпуску. За рецептом. Зберігати при температурі від 2 до 8° С. Зберігати у недоступному для дітей місці.