Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Гатицин-Н

Міжнародна назва: Gatifloxacin
Виробник: ТОВ «НІКО».
АТ Код: АТС J01M A16
Клінико-фармакологічна група: Антибактеріальні засоби групи хінолонів. Фторхінолони.
Форма випуску: Розчин для інфузій

Склад

діюча речовина: гатифлоксацин;

100 мл розчину містить гатифлоксацину 200 мг;

допоміжні речовини: глюкоза, моногідрат; кислота хлористоводнева розведена; вода для ін’єкцій.

Показання

Лікування інфекційно-запальних процесів, спричинених чутливими до препарату мікроорганізмами:

  • інфекції дихальних шляхів (у тому числі гострий бронхіт, загострення хронічного бронхіту, гострий синусит, негоспітальна пневмонія);
  • інфекції нирок і сечовидільної системи: цистит, пієлонефрит (з ускладненнями та без ускладнень);
  • захворювання, що передаються статевим шляхом: уретральна та вагінальна гонорея без ускладнень, ректальна гонорея без ускладнень у жінок;
  • неускладнена уретральна гонорея у чоловіків.

Протипоказання

  • Підвищена чутливість до гатифлоксацину та до інших фторхінолонів в анамнезі або до інших компонентів препарату.
  • Цукровий діабет.

Дозування

Перед застосуванням слід провести шкірний тест на переносимість.

Препарат слід застосовувати кожні 24 години внутрішньовенно краплинно.

Дозування та тривалість лікування залежать від виду та ступеня тяжкості інфекції.

Загострення хронічного бронхіту – 400 мг 1 раз на добу протягом 5-7 діб.

Гострий синусит – 400 мг 1 раз на добу протягом 10 діб.

Негоспітальна пневмонія – 400 мг 1 раз на добу протягом 7-14 діб.

Неускладнені інфекції сечовивідних шляхів – 200 мг або 400 мг одноразово, або 1 раз на добу протягом 3 діб.

Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів, пієлонефрит – 400 мг на добу протягом 7-10 діб.

Неускладнена уретральна гонорея у чоловіків та неускладнена вагінальна і ректальна гонорея у жінок – 400 мг одноразово.

Коригування дози для пацієнтів з нирковою недостатністю.

Оскільки гатифлоксацин виводиться в основному шляхом ниркової екскреції, хворим із кліренсом креатиніну < 40 мл/хв, включаючи пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі або на довготривалому амбулаторному перитонеальному діалізі, необхідна корекція режиму дозування.

Рекомендувати такі дозування препарату для пацієнтів з нирковою недостатністю:

 

Кліренс креатиніну Початкова доза Наступна доза
> 40 мл/хв 400 мг 400 мг кожного дня
< 40 мл/хв 400 мг 200 мг кожного дня
Гемодіаліз 400 мг 200 мг кожного дня
Довготривалий амбулаторний перитонеальний діаліз 400 мг 200 мг кожного дня

Хронічна печінкова недостатність.

Немає необхідності проводити корекцію режиму дозування Гатицину-Н для пацієнтів з порушеннями функції печінки.

Препарат слід застосовувати лише шляхом внутрішньовенної інфузії, він не призначений для внутрішньомязового, інтраректального, внутрішньочеревинного або підшкірного застосування. Інфузію слід проводити протягом 60 хвилин.

Побічні дії

Найбільш поширені побічні ефекти препарату – запаморочення, блювання, діарея, вагініт, абдомінальний біль, головний біль. Також можуть виникати інші побічні ефекти.

Порушення з боку імунної системи: пропасниця, жар, анафілактоїдні реакції, васкуліт, екзема, ангіоневротичний набряк.

Порушення з боку шкіри і підшкірної клітковини: шкірний висип, відчуття свербежу, фотосенсибілізація, фототоксічность, підвищена пітливість, сухість шкіри, синдром Стівенса-Джонсона.

Порушення з боку нервової системи: збудження, порушення свідомості, нервозність, неспокій, тривога, порушення сну, безсоння, сонливість, парестезія, кошмари або параноя, тремор, судоми, запаморочення, депресія, нейропатія.

Порушення з боку органів слуху та лабіринта: дзвін у вухах, ототоксичність.

Порушення з боку органів зору: порушення зору.

Порушення з боку серця: прискорене серцебиття, периферичні набряки, біль у грудях, подовження інтервалу QT на ЕКГ, розширення судин, артеріальна гіпертензія або артеріальна гіпотензія, синкопе.

Порушення з боку травного тракту: біль у животі, анорексія, запор, диспепсія, здуття живота, діарея, глосит, гастрит, кандидоз ротової порожнини, стоматит, виразки ротової порожнини, печія, метеоризм, блювання, спрага, панкреатит, порушення смаку.

Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: артропатія, артралгія, міалгія, судоми, тендиніт, тендовагініт, підвищений ризик розриву сухожиль.

Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: підвищення рівня печінкових ферментів, холестатична жовтяниця, гепатит.

Порушення з боку ендокринної системи: коливання рівня цукру в крові (гіпоглікемія (включаючи гіпоглікемічну кому), гіперглікемія).

Порушення з боку нирок і сечовивідних шляхів: порушення функції нирок, включаючи гостру ниркову недостатність, кристалурія, транзиторний нефрит, дизурія та гематурія зустрічаються рідко.

Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки і середостіння: диспное, фарингіт.

Загальні розлади і порушення у місці введення: астенія, біль у спині, головний біль, біль у грудях.

Лабораторні та інструментальні дані: нейтропенія, підвищення рівня АЛТ, АСТ, лужної фосфатази, білірубіну, амілази, порушення рівня електролітів, підвищення протромбінового часу, тромбоцитопенія.

Інші побічні реакції можуть зустрічатися при застосуванні гатифлоксацину у складі моно - або комбінованої терапії: порушення мислення, підвищення чутливості до алкоголю, артрит, астма (бронхоспазм), атаксія, брадикардія, коліт, ціаноз, деперсоналізація, екхімози, носова кровотеча, ейфорія, фоточутливість очей, гінгівіт, ворожість, галюцинації, маткові кровотечі, гіпестезія, лімфаденопатія, макуло-папульозні висипання, міастенія, ректальні кровотечі, стрес, субстернальний біль, везикулобульозний висип.

Передозування

Клінічні симптоми передозування: можуть бути зміни з боку ЦНС – сплутаність свідомості, запаморочення, судомні напади, психози. Слід уважно вести спостереження за пацієнтами (включаючи ЕКГ). У разі передозування гатифлоксацину необхідно зробити промивання шлунка. Пацієнт має перебувати під контролем та отримувати симптоматичне та підтримуюче лікування. Потрібно застосовувати відповідну до стану гідратаційну терапію.

Гемодіаліз у разі передозування препаратом неефективний: виводиться з крові приблизно 14 % введеної дози протягом 4 годин, при постійному амбулаторному перитонеальному діалізі – 11 % за 8 діб.

Лікарська взаємодія

.

Несумісність

Препарат не слід змішувати з іншими лікарськими засобами в одному шприці або в одній крапельниці, за винятком зазначених у розділі «

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Гатифлоксацин – це 8-метоксифлороквінолон, що має антибактеріальну активність проти широкого діапазону грамнегативних і грампозитивних аеробних мікроорганізмів, анаеробів і внутрішньоклітинних збудників. Антибактеріальна дія гатифлоксацину забезпечується завдяки пригніченню ДНК-гірази та топоізомерази IV. ДНК-гіраза є важливим ферментом, який бере участь у редуплікації ДНК-збудників. Топоізомераза IV є ферментом, який відіграє провідну роль у реплікації хромосом ДНК при редуплікації бактеріальної клітини. До гатифлоксацину чутливі такі мікроорганізми: грампозитивні мікроорганізми – Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus milieri, Streptococcus mitior, Streptococcus agalactiae, Streptococcus dysgalactiae, Staphylococcus cohnii, Staphylococcus epidermidis (включаючи метицилінрезистентні штами), Staphylococcus haemolyticus, Staphylococcus hominis, Staphylococcus saprophyticus, Staphylococcus simulans, Corynebacterium diphtheriae; грамнегативні мікроорганізми - Haemophillus influenzae (включаючи штами, що продукують β-лактамази), Haemophilias раrаіnfluenzae, Klebsiella pneumoniae, Moraxella catarrhalis (включаючи штами, що продукують β-лактамази), Escherichia coli, Enterobacter cloacae, Neisseria gonorrhоеае (включаючи штами, що продукують β-лактамази); Bordetella pertussis, Klebsiella oxytoca, Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter intermedius, Enterobacter sakazaki, Proteus mіrabilis, Proteus vulgaris, Morganella morganii, Providencia rettgeri, Providencia stuartii, Bordetella pertussis, Klebsiella oxytoca, Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter intermedius, Enterobacter sakazaki, Proteus mіrabilis, Proteus vulgaris, Morganella morganii, Providencia rettgeri, Providencia stuartii; анаероби – Bacteroides distasonis, Bacteroides eggerthiі, Bacteroides fragilis, Bacteroides ovatus, Bacteroides thetaiotaomicron, Bacteroides uniformis, Fusobacterium spp., Porphyromonas spp., Porphyromonas anaerobius, Porphyromonas asaccharolyticus, Porphyromonas magnus, Prevotella spp., Propionibacterium spp., Ctostridium perfringens, Clostridium ramosum; збудники атипової форми Сhlamydia pneumoniae, Сhlamydia trachomatis, Mycoplasma pneumoniae, Mycoplasma hominis, Legionella pneumophila, Ureaplasma; Caxiella burnettii. До гатифлоксацину чутливі такі збудники як мікобактерії туберкульозу, H. Pylori. Гатифлоксацин ефективний відносно бактерій, резистентних до β-лактамних і макролідних антибіотиків.

Фармакокінетика

Абсолютна біологічна доступність гатифлоксацину у пацієнтів – 96 %. Пероральний та внутрішньовенний способи застосування взаємозамінні, оскільки фармакокінетичні параметри після внутрішньовенного введення протягом години подібні до фармакокінетичних параметрів після перорального прийому препарату. Зв'язування з білками плазми крові становить приблизно 20 % та не залежить від концентрації препарату в крові. Гатифлоксацин добре проникає у більшість тканин організму та швидко розподіляється по біологічних рідинах, високі концентрації утворюються в легеневій тканині, слизовій оболонці бронхів, придаткових порожнинах носа, в альвеолярних макрофагах, тканинах середнього вуха, тканинах шкіри, тканинах і секреті простати, слині, жовчі, піхві, матці, ендо- та міометрії, маткових трубах, яєчниках. Гатифлоксацин екскретується переважно нирками у незміненому вигляді. Більше 70 % введеної дози препарату виводиться у незміненому вигляді з сечею протягом 48 годин після внутрішньовенного застосування та 5 % – із каловими масами. Немає інформації щодо зміни фармакокінетики гатифлоксацину в пацієнтів із тяжкою печінковою недостатністю. Фармакокінетика у пацієнтів віком до 18 років не вивчалася.

Фізико-хімічні властивості

прозорий розчин світло-жовтого або зеленувато-жовтого кольору.

Вплив на керування автотранспортом або іншими механізмами, а так само на швидкість реакції

Може порушуватися швидкість психомоторних реакцій, тому під час лікування слід утримуватись від керування транспортними засобами і роботи з точними механізмами.

Особливості застосування

Гатифлоксацин може спричинити подовження QT-інтервалу на ЕКГ у деяких пацієнтів.

Через недостатній клінічний досвід гатифлоксацин не можна застосовувати пацієнтам з подовженим QT-інтервалом, пацієнтам з гіперкальціємією та пацієнтам, які отримують препарати класу ІА (хінідин, прокаїнамід) або класу ІІІ (аміодарон, соталол) протиаритмічних препаратів.

Фармакокінетичні дослідження гатифлоксацину і препаратів, що подовжують інтервал QT, таких як цисаприд, еритроміцин, антипсихотичні препарати і трициклічні антидепресанти, не проводилися. Гатифлоксацин потрібно з обережністю застосовувати у комбінації з цими препаратами.

Препарат необхідно застосовувати з обережністю пацієнтам із захворюваннями серця, такими як брадикардія та гостра ішемія міокарда.

Імовірність подовження інтервалу QT може зростати зі збільшенням концентрації гатифлоксацину, тому рекомендовану дозу не слід перевищувати. Подовження тривалості інтервалу QT може призвести до збільшення ризику виникнення шлуночкових аритмій.

У випадках підвищеної чутливості до препарату та при розвитку анафілактичного шоку спостерігалися серйозні та летальні випадки у пацієнтів, які пройшли лікування хінолоном.

Гатифлоксацин не слід застосовувати при появі перших ознак підвищеної чутливості – висипаннях на шкірі та при інших алергічних реакціях.

Слід дотримуватись обережності при призначенні гатифлоксацину хворим з нирковою недостатністю. Пильне клінічне обстеження та відповідні лабораторні аналізи необхідно провести до та протягом лікування, при необхідності зменшити дозу гатифлоксацину. У пацієнтів з порушеною нирковою функцією (кліренс креатиніну < 40 мл/хв) корекцію дози (зменшення дози) необхідно проводити для уникнення накопичення гатифлоксацину через зниження кліренсу.

При застосуванні препарату необхідний моніторинг рівня цукру у крові. Оскільки при застосуванні препарату спостерігається порушення рівня глюкози у крові, включаючи симптоматику гіпер- і гіпоглікемії, особливо у пацієнтів, хворих на цукровий діабет, які отримують супровідне лікування гіпоглікемічними засобами або інсуліном, обов’язково потрібний постійний лабораторний контроль. Якщо рівень цукру зменшився або підвищився, застосування препарату слід припинити і звернутися за консультацією до лікаря.

Як і інші хінолони, гатифлоксацин з обережністю слід призначити при патології центральної нервової системи в анамнезі: при психічних захворюваннях, епілепсії, тяжкому атеросклерозі судин мозку (ризик порушення кровопостачання, інсульту), при яких можливий розвиток судом.

Вплив на сухожилля. При застосуванні хінолонів, включаючи гатифлоксацин, відзначались випадки розриву сухожиль. Ризик розриву сухожиль збільшується у пацієнтів, які одночасно приймають кортикостероїди, особливо у пацієнтів старшого віку. У такому випадку прийом препарату слід припинити. Розриви сухожиль можуть виникати як під час, так і після прийому гатифлоксацину.

Периферична нейропатія. При застосуванні хінолонів відзначались рідкісні випадки сенсорної чи сенсорно-моторної полінейропатії, що проявляється парестезією, гіпестезією, дизестезією, слабкістю, а також судоми, підвищення внутрішньочерепного тиску, психоз. Хінолони можуть також стимулювати нервову систему, що проявляється тремором, безсонням, судомами, галюцинаціями, параноєю, депресією, нічним маренням. Ці реакції можуть виникати при прийомі першої дози. У такому випадку прийом препарату слід припинити.

При застосуванні хінолонів можуть відзначатись серйозні анафілактичні реакції, деякі реакції супроводжуються серцево-судинним колапсом, артеріальною гіпотензією/шоком, судомами, втратою свідомості, дзвоном у вухах, ангіоневротичним набряком (включаючи язик, горло, гортань, обличчя); гострим респіраторним дистресом, задишкою, кропив’янкою, свербежем та іншими серйозними шкірними реакціями. При даних симптомах прийом препарату слід припинити і вжити відповідних заходів (кисень, антигістамінні препарати, кортикостероїди, пресорні аміни).

При прийомі антибіотиків змінюється флора кишечнику і може провокуватися ріст Clostridium difficile, що первинно спричиняє антибіотикоасоційований коліт.

При прийомі антибактеріальних препаратів, включаючи гатифлоксацин, повідомлялося про розвиток псевдомембранозного коліту різної тяжкості.

Не слід вживати алкоголь під час лікування гатифлоксацином.

Слід уникати опромінення ультрафіолетовими променями у зв’язку з високим ризиком виникнення фотосенсибілізації.

Розчин гатифлоксацину не можна використовувати, якщо він каламутний або якщо присутній осад. Якщо флакон ушкоджений, тобто порушена стерильність, розчин застосовувати не можна. Приготовлений розчин гатифлоксацину слід використовувати негайно після приготування.

Швидкість внутрішньовенного введення – 400 мг гатифлоксацину протягом 40-60 хвилин.

Використання препарату дітьми

Гатицин-Н не рекомендується для застосування у дітей (віком до 18 років), оскільки клінічний досвід застосування препарату недостатній.

Використання вагітними або при годуванні груддю

У період вагітності застосування протипоказане.У разі необхідності лікування препаратом слід припинити годування груддю.

Упаковка

По 200 мл у флаконах та пляшках № 1.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

2 роки.

Незахищений від світла розчин зберігати не більше 3-х діб.

Термін придатності після першого відкриття пляшки: невикористаний вміст пляшки слід знищити, його не можна зберігати для подальшого застосування. Незмочуваність внутрішньої поверхні пляшок не є протипоказанням до застосування препарату.

Для захисту від дії світла тримати флакон або пляшку в зовнішній пачці при температурі не вище 25 0С. Зберігати в недоступному для дітей місці.