Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Фосаванс

Міжнародна назва: Alendronic acid and colecalciferol
Виробник: Фросст Іберика, С. А., Іспанія.
АТ Код: АТС M05B В03
Клінико-фармакологічна група: Засоби, що впливають на структуру та мінералізацію кісток. Бісфосфонати.

Форма випуску: Таблетки

Склад

діючі речовини: alendronate sodium, cholecalciferol;

1 таблетка містить 91,37 мг натрію алендронату (відповідає 70 мг алендронової кислоти) і 26,67 мг вітаміну D3 (відповідає 70 мкг (2800 МО) холекальциферолу);

допоміжні речовини: лактоза безводна, целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію кроскармелоза, магнію стеарат.

Показання

  • Лікування остеопорозу в жінок у постменопаузі з метою попередження виникнення переломів, у тому числі переломів стегна та компресійних переломів хребта, а також забезпечення адекватного потребам організму надходження вітаміну D.
  • Лікування остеопорозу у чоловіків з метою попередження виникнення переломів, а також забезпечення адекватного потребам організму надходження вітаміну D.

Протипоказання

  • Захворювання стравоходу, що сповільнюють його спорожнення, наприклад, структури або ахалазія.
  • Нездатність хворого залишатися у вертикальному положенні (стоячи або сидячи) протягом 30 хвилин.
  • Гіперчутливість до будь-якого компонента препарату.
  • Гіпокальціємія.
  • Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну < 35 мл/хв).
  • Вагітність і період годування груддю.
  • Дитячий вік (до 18 років).

Дозування

По 1 таблетці принаймні за 30 хв до першого прийому їжі, рідини або лікарських засобів (включаючи антациди, препарати кальцію та вітаміни), запиваючи повною склянкою звичайної води (НЕ мінеральною водою). Інші напої (включаючи мінеральну воду), їжа й деякі лікарські засоби можуть знизити всмоктування Фосавансу ® .

Для зменшення ризику виникнення подразнення стравоходу Фосаванс ® варто приймати, виконуючи перераховані нижче правила:

1. Приймати вранці принаймні за 30 хв до першого прийому їжі, рідини або лікарських засобів, запивати повною склянкою води (не мінеральної) для полегшення надходження таблетки в шлунок.

2. Не розжовувати таблетки й не розсмоктувати їх у роті через можливе утворення виразок у порожнині рота й глотці. Пацієнтам не слід приймати горизонтальне положення до першого прийому їжі, який варто робити як мінімум через 30 хв після застосування Фосавансу ® .

3. Фосаванс ® не слід приймати перед сном або одразу після сну.

Рекомендована доза становить 1 таблетку 1 раз на тиждень (в один і той же день тижня).

Пацієнтам варто додатково приймати препарати кальцію та/або вітаміну D, якщо надходження цих речовин з їжею не достатньо. Фосаванс ® забезпечує тижневу потребу у вітаміні D, виходячи із щоденної дози 400 МО.

Для пацієнтів літнього віку і пацієнтів з легкою та помірною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну (КК) від 35 до 60 мл/хв) корекція дози не потрібна.

Рекомендована доза становить 1 таблетку (70 мг/70 мкг) 1 раз на тиждень.

При випадковому пропуску прийому препарату, необхідно прийняти 1 таблетку вранці найближчого дня. Не слід приймати 2 дози в один день, але надалі треба повернутися до прийому препарату 1 раз на тиждень у той день тижня, що був обраний на початку лікування.

Побічні дії

Про наступні побічні реакції повідомлялось у ході клінічних досліджень та постмаркетингового періоду з частотою: часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, <1/100), рідко (≥1/10000, <1/1000), дуже рідко (<1/10000).

З боку нервової системи: часто – головний біль.

З боку органів зору: рідко – увеїт, склерит, епісклерит.

З боку ШКТ: часто – абдомінальний біль, диспепсія, запор, діарея, метеоризм, виразка стравоходу*, дисфагія*, здуття живота, кислотна регургітація; нечасто – нудота, блювання, гастрит, езофагіт*, ерозія стравоходу*, мелена; рідко – стриктура стравоходу*, ерозії ротової порожнини та глотки*, перфорація, виразки та кровотеча у верхніх відділах ШКТ.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: нечасто – висипання, свербіж, еритема; рідко – висип з фоточутливістю; дуже рідко – тяжкі форми шкірних реакцій, включаючи синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз.

З боку кістково-м’язової системи та сполучної тканини: часто – біль у кістках, м’язах та суглобах; рідко – виражений біль у кістках, м’язах та суглобах.

З боку метаболізму та харчування: рідко – симптоматична гіпокальціємія, часто у зв’язку з факторами схильності.

Загальний стан та порушення, пов’язані зі способом застосування препарату: рідко – транзиторні симптоми, в період гострої фази (міалгія, слабкість та рідко - гарячка), що часто пов’язано з початком лікування.

З боку імунної системи: рідко – реакції гіперчутливості, включаючи кропив’янку та ангіоневротичний набряк.

Протягом постмаркетингового періоду повідомлялось про наступні реакції (частота невідома).

З боку нервової системи: запаморочення, дисгевзія.

З боку органів слуху та лабіринту: вертиго.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: алопеція.

З боку кістково-м’язової системи,сполучної тканини та кісток: повідомлялось про розвиток остеонекрозу щелепи у пацієнтів, які застосовували бісфосфонати. Більшість із цих повідомлень стосувались пацієнтів, хворих на рак, а також пацієнтів, які отримували лікування з приводу остеопорозу. Розвиток остеонекрозу щелепи, як правило, пов’язують із видаленням зубів та/або місцевим інфекційним процесом (включаючи остеомієліт). Ракова пухлина, хіміотерапія, радіотерапія, застосування кортикостероїдів та недостатня гігієна ротової порожнини також розглядаються як фактори ризику. Припухлість суглобів. Переломи напруги в проксимальних відділах стегнової кістки.

Загальний стан та порушення, пов’язані зі способом застосування препарату: астенія, периферичні набряки.

Лабораторні тести.

У клінічних дослідженнях спостерігалось асимптоматичне, легке та тимчасове зниження рівня кальцію та фосфату у сироватці крові у 18% та 10% пацієнтів відповідно, які застосовували алендронат у дозі 10 мг/добу, порівняно з 12% та 3% пацієнтів групи плацебо. Однак частота зниження у сироватці крові рівня кальцію до <8,0 мг/дл (2,0 ммоль/л) та фосфату до ≤2,0 мг/дл (0,65 ммоль/л) була подібною в обох групах лікування.

Передозування

Симптоми: гіпокальціємія, гіпофосфатемія, побічні реакції з боку верхніх відділів ШКТ (дискомфорт у шлунку, печія, езофагіт, гастрит або виразка).

Лікування: специфічна інформація відсутня. Пацієнту слід випити молоко або прийняти антацидний препарат для зв'язування алендронату. Для запобігання подразнення стравоходу не слід викликати блювання, а пацієнт повинен залишатись у вертикальному положенні.

Лікарська взаємодія

Всмоктування Фосавансу ® може порушуватися, якщо препарат застосовують одночасно із добавками кальцію, антацидами та іншими лікарськими засобами для перорального застосування. У зв'язку з цим інтервал між прийомом Фосавансу ® та інших пероральних лікарських засобів, повинен становити не менше 30 хвилин.

Не очікується інших клінічно значущих взаємодій з лікарськими засобами. У клінічних дослідженнях певна кількість пацієнтів застосовували естрогенні препарати (інтравагінально, трансдермально або перорально) під час лікування Фосавансом ® . Побічних реакцій при такій комбінованій терапії не спостерігалось. При комбінованому застосуванні Фосавансу ® з гормонозамісною терапією (естроген з прогестином або без нього) жінками у постменопаузальному періоді, спостерігалось більш виражене зростання кісткової маси та повільніше ремоделювання кісткової тканини, ніж при монотерапії кожним із цих препаратів. Безпека та переносимість комбінованої терапії відповідають таким при застосуванні кожного із цих препаратів окремо.

Оскільки застосування НПЗП асоційоване з виникненням подразнення ШКТ, слід з обережністю застосовувати препарати цієї групи одночасно з Фосавансом ® .

Специфічних досліджень взаємодій з іншими препаратами не проводилось. У клінічних дослідженнях за участю жінок постменопаузального періоду та чоловіків препарат Фосаванс ® застосовувався одночасно з багатьма іншими препаратами без виникнення клінічних ознак небажаних взаємодій.

Олестра, мінеральні масла, орлістат, а також секвестранти жовчних кислот (такі як колестирамін, колестипол) можуть погіршувати всмоктування вітаміну D. Протисудомні препарати, циметидин, тіазидні діуретики можуть прискорювати катаболізм вітаміну D.

Можна розглянути необхідність додаткового застосування вітаміну D, індивідуально для кожного пацієнта.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Фосаванс ® є комбінованим препаратом, до складу якого входить дві діючих речовини – натрію алендронат та холекальциферол. Натрію алендронат відноситься до біофосфонатів – сполук, які, локалізуючись у зонах активної резорбції кістки, під остеокластами, інгібують процес резорбції кісткової тканини, обумовлений остеокластами, не виявляючи прямого впливу на процес утворення нової кісткової тканини. Оскільки резорбція кістки й утворення нової кісткової тканини взаємозалежні, утворення кісткової тканини також знижується, але меншою мірою, ніж резорбція, що призводить до прогресуючого збільшення кісткової маси. Під час лікування натрію алендронатом формується нормальна кісткова тканина, у матрикс якої вбудовується алендронат, залишаючись фармакологічно неактивним. У терапевтичних дозах алендронат не спричиняє остеомаляцію. Холекальциферол продукується в шкірі шляхом перетворення 7-дегідрохолекальциферолу у вітамін D3 при впливі ультрафіолету. У відсутності достатньої кількость сонячного світла, вітамін D3 є незамінним компонентом харчового раціону. Вітамін D3 метаболізується до 25-гідроксивітаміну D у печінці, де й відбувається його накопичення. Перетворення його в активний кальцій-мобілізуючий гормон 1,25-дигідровітамін D (кальцитріол), відбувається в нирках і ретельно регулюється. Механізм дії 1,25-дигідровітаміну D полягає в збільшенні кишкової абсорбції кальцію та фосфатів, а також регуляції рівня кальцію в плазмі крові, виведення кальцію та фосфатів нирками, формуванні кісткової тканини і її резорбції. Вітамін D3 необхідний для нормального формування кісткової тканини. Недостатність вітаміну D розвивається при неадекватній експозиції сонячного світла та/або погрішностях у дієті. Недостатність вітаміну D асоційована з негативним балансом кальцію, втратою кісткової маси, підвищеним ризиком переломів. У гострих випадках недостатність вітаміну D асоційована із вторинним гіпопаратиреозом, гіпофосфатемією, міастенією, остеомаляцією, подальшим зростанням ризику падінь та переломів у пацієнтів з остеопорозом.

Фармакокінетика

Абсорбція. Натрію алендронат. При прийомі внутрішньо 5 – 70 мг натрію алендронату натщесерце не пізніше ніж за 2 години до звичайного сніданку, біодоступність речовини становить 0,64 % у жінок і 0,6 % у чоловіків. При прийомі натрію алендронату натщесерце за 1 – 1,5 години до стандартного сніданку біодоступність знижується приблизно на 40 %. У пацієнтів з остеопорозом натрію алендронат ефективний при застосуванні натщесерце, не пізніше ніж за 30 хв. до першого прийому їжі або рідини. Біодоступність натрію алендронату незначна, якщо його застосовувати під час їди або протягом двох годин після прийому їжі. Одночасний прийом з кавою або апельсиновим соком знижує біодоступність препарату приблизно на 60 %. При прийомі преднізолону в дозі 20 мг 3 рази на день протягом 5 днів не відбувається клінічно значущої зміни біодоступності натрію алендронату. Холекальциферол. При застосуванні Фосавансу ® після сну, зранку натщесерце, за 2 години до стандартного сніданку, величина середньої площі під кривою "концентрація – час" (AUC0-120 годин) для вітаміну D3 становить 296,4 нг-година/мл. Середня максимальна концентрація (Cmax) вітаміну D3 становить 5,9 нг/мл, середній час досягнення максимальної концентрації в плазмі крові (Tmax) - 12 годин. Біодоступність 2800 МО вітаміну D3 у таблетці Фосавансу ® подібна 2800 МЕ вітаміну D3. Розподіл Натрію алендронат. Середній об'єм розподілу натрію алендронату в рівноважному стані (за винятком кісткової тканини) становить щонайменше 28 л. При прийомі в терапевтичних дозах концентрація препарату в плазмі крові не значна (менше 5 нг/мл). Зв'язування натрію алендронату з білками плазми становить приблизно 78 %. Холекальциферол. Після абсорбції в кишечнику вітамін D3 потрапляє в кров у складі хіломікронів. Вітамін D3 швидко розподіляється, головним чином, у печінку, де він метаболізується до 25- гідроксивітаміну D3 - основна форма накопичення вітаміну D. Менші кількості вітаміну D3 розподіляються в жирову й м'язову тканини, де акумулюються в нативному вигляді для подальшого поступового надходження в кровоток. Вітамін D3 циркулює в кровотоці, сполучений з вітамін-D-зв'язуючим білком. Метаболізм Натрію алендронат. Немає даних про те, що натрію алендронат піддається метаболізму в організмі людини або тварин. Холекальциферол. Вітамін D3 швидко метаболізується шляхом гідроксилювання в печінці до 25‑гідроксивітаміну D3 і поступово метаболізується в нирках до 1,25-дигідроксивітаміну D3, що і є активною формою вітаміну. Перед виведенням вітаміну відбувається його подальше гідроксилювання. Незначна кількість вітаміну D3 перед виведенням піддається глюкуронюванню. Виведення Натрію алендронат. Після одноразового внутрішньовенного введення натрію алендронату, міченого атомами вуглецю 14С, приблизно 50 % препарату виводиться із сечею протягом 72 годин; виведення міченого препарату з калом було незначним або не визначалося. Після одноразового внутрішньовенного введення натрію алендронату в дозі 10 мг його нирковий кліренс становить 71 мл/хв. Через 6 годин після внутрішньовенного ведення концентрація в плазмі крові знижується більш ніж на 95 %. Кінцевий період напіввиведення перевищує 10 років, що відповідає терміну вивільнення препарату з кісткової тканини. Холекальциферол. При прийманні радіоактивного вітаміну D3 у здорових осіб середня екскреція радіоактивного препарату із сечею через 48 годин становила 2,4 %, з калом - 4,9 % через 4 доби. В обох випадках препарат виводився переважно у вигляді метаболітів. Середній період напіввиведення вітаміну D3 після перорального застосування Фосавансу ® становить приблизно 24 години.

Фізико-хімічні властивості

таблетки від білого до майже білого кольору, капсуловидной форми з відбитком "710" з одного боку та малюнком у вигляді кістки з іншіого боку.

Особливості застосування

Препарат може викликати місцеве подразнення слизової оболонки верхніх відділів ШКТ. Оскільки існує ймовірність погіршення перебігу основного захворювання, препарат слід з обережністю призначати пацієнтам з активними порушеннями функції верхніх відділів ШКТ, такими як дисфагія, захворювання стравоходу, гастрит, дуоденіт, виразки, пацієнтам з нещодавно перенесеним (протягом останнього року) захворюванням ШКТ, таким як пептична виразка, активна кровотеча з ШКТ, оперативне втручання на органах верхнього відділу ШКТ, за виключенням пілоропластики. При призначенні препарату пацієнтам зі стравоходом Барретта слід розглянути співвідношення користі та потенційного ризику.

Повідомлялось про виникнення побічних реакцій з боку стравоходу, таких як езофагіт, виразки стравоходу, що рідко супроводжувались розвитком стриктури або перфорації стравоходу. У деяких випадках такі реакції були тяжкими та вимагали госпіталізації. Лікарі повинні пам’ятати про ознаки та симптоми, що свідчать про можливі реакції з боку стравоходу, а пацієнтів слід попередити про необхідність припинити застосовувати препарат та звернутись до лікаря при виникненні дисфагії, одинофагії, загрудинного болю або при появі чи посиленні печії.

Ризик виникнення тяжких побічних реакцій з боку стравоходу вищий у пацієнтів, які після прийому препарату лягають у ліжко та/або не запивають прийнятий препарат повним стаканом води та/або продовжують застосовувати Фосаванс ® після виникнення симптомів, що свідчать про подразнення стравоходу. Тому дуже важливо дотримуватись усіх інструкцій щодо застосування препарату.

Рідко в постмаркетинговому періоді повідомлялось про випадки виникнення виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, іноді тяжкої й ускладненої, хоча у ході клінічних досліджень підвищеного ризику не відмічалось.

Рідко при пероральному прийомі біфосфонатів повідомлялось про локалізований остеонекроз щелепи, асоційований, головним чином, з попередньою екстракцією зуба та/або місцевою інфекцією (включаючи остеомієліт), що супроводжувались повільним загоєнням. Більшість таких випадків були зареєстровані у пацієнтів з раковими захворюваннями, яким внутрішньовенно вводили біфосфонати. До відомих факторів ризику розвитку некрозу щелепи відносяться: рак, супутня терапія (хіміотерапія, радіотерапія, кортикостероїди), погана гігієна порожнини рота й супутні захворювання (захворювання зубів, анемія, коагулопатія, інфекції). Пацієнти, у яких виявлений остеонекроз щелепи, повинні отримати відповідне лікування у щелепно-лицьового хірурга, а терапію біфосфонатами слід переглянути, виходячи з індивідуальної оцінки користь/ризик. Проведення стоматологічних оперативних втручань може погіршувати стан. Під час лікування Фосавансом ® , якщо можливо, слід уникати проведення інвазивних стоматологічних процедур. Для пацієнтів, стан яких потребує проведення таких процедур (наприклад, стосовно зубних імплантантів, видалення зуба), індивідуальний план лікування повинні скласти лікуючий терапевт та/або хірург, включаючи вирішення питання про застосування біфосфонатів, враховуючи оцінку користь/ризик.

Повідомлялось про виникнення болю у кістках, суглобах та/або м’язах у пацієнтів, які застосовують біфосфонати. За даними постмаркетингового спостереження, такі симптоми рідко були тяжкими та/або призводили до втрати працездатності. Початок появи таких симптомів варіював від одного дня до кількох місяців після початку лікування. У більшості пацієнтів симптоми зникали після припинення лікування. У деяких пацієнтів спостерігалось повторне виникнення таких симптомів при поновленні застосування того ж препарату або інших біфосфонатів.

Повідомлялось про низькоенергетичні переломи субвертлужного та проксимального відділів стегнової кістки у невеликої кількості пацієнтів, які протягом тривалого часу (зазвичай більше 3 років) застосовували біфосфонати. Деякі з них були переломами напруги (про деякі з яких повідомлено як про неповні переломи), що виникали без видимої травми. У деяких пацієнтів виникав продромальний біль у враженій ділянці часто у зв’язку з переломом напруги, що виник за кілька тижнів або місяців до повного перелому. Приблизно одна третя цих переломів були двобічні; тому протилежне стегно повинно бути обстежене у пацієнтів, які мали постійні переломи напруги відділів стегнової кістки. Переломи напруги з подібними клінічними станами також виникали у пацієнтів, які не застосовували біфосфонати. Пацієнтів з підозрюваними переломами напруги слід обстежити, включаючи оцінку відомих факторів та факторів ризику (наприклад, дефіцит вітаміну D, мальабсорбція, застосування глюкокортикостероїдів, перелом напруги в анамнезі, артрит або перелом нижніх кінцівок, посилення або збільшення фізичного навантаження, цукровий діабет, тривале зловживання алкоголем), та надати відповідне ортопедичне лікування. Слід розглянути питання про припинення застосування біфосфонату у пацієнтів із переломами напруги після обстеження пацієнта, виходячи з індивідуальної оцінки користь/ризик.

Пацієнта слід проінформувати, що при випадковому пропуску прийому препарату Фосаванс ® , необхідно прийняти 1 таблетку вранці найближчого дня. Не слід приймати 2 дози в один день, але надалі треба повернутися до прийому препарату 1 раз на тиждень у той день тижня, що був обраний на початку лікування.

Фосаванс ® не рекомендований до застосування пацієнтам з кліренсом креатиніну <35 мл/хвилину.

Окрім дефіциту естрогену, старіння та застосування глюкокортикостероїдів, слід враховувати інші причини виникнення остеопорозу.

Слід провести відповідне лікування при гіпокальціємії перед початком застосування препарату Фосаванс ® . Також, слід провести відповідне лікування при інших станах, що супроводжуються порушенням обміну мінералів (наприклад, дефіцитом вітаміну D). Протягом застосування препарату Фосаванс ® у пацієнтів з такими станами слід контролювати рівень кальцію у сироватці крові та симптоми гіпокальціємії. Через позитивний вплив препарату на зростання мінералізації кісток, може виникати невиражене, асимптоматичне зниження рівня кальцію у сироватці крові.

Вітамін D3 може сприяти підвищенню вираженості гіперкальціємії та/або гіперкальційурії при застосуванні пацієнтами із захворюваннями, асоційованими з гіперпродукцією кальцитріолу (наприклад, лейкоз, лімфома, саркоїдоз). У таких пацієнтів слід контролювати рівень кальцію в плазмі крові та сечі.

У пацієнтів з мальабсорбцією може спостерігатись порушення усмоктування вітаміну D.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботи з іншими механізмами.

Дослідження впливу препарату Фосаванс ® на здатність управляти автотранспортом та механізмами не проводились. Однак виникнення певних побічних реакцій, про які повідомлялось при застосуванні препарату, можуть впливати на здатність пацієнта керувати автотранспортом та механізмами.

Використання препарату дітьми

Фосаванс ® не показаний для застосування дітям.

Використання вагітними або при годуванні груддю

Вагітність. Фосаванс ® показаний для застосування тільки жінкам у постменопаузальному періоді, тому не слід призначати препарат в період вагітності.

Відповідних даних стосовно застосування препарату в період вагітності немає.

Годування груддю. Невідомо, чи проникає алендронат у грудне молоко. Холекальциферол та деякі його активні метаболіти виводяться з грудним молоком. Тому препарат не слід призначати в період годування груддю.

Упаковка

По 4 таблетки в блістері із ПВХ/алюмінієвої фольги, запаяному в картонну обгортку. По 1 блістеру в картонній обгортці разом з інформаційною наклейкою та інструкцією для медичного застосування в картонній коробці.

По 4 таблетки в блістері із ПВХ/алюмінієвої фольги. По 1 блістеру разом з інформаційною наклейкою та інструкцією для медичного застосування в картонній коробці.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

1,5 роки.

Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Зберігати в сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25° С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.


Отзывы