Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Физионил 40 С Глюк 2,27%

Особливості застосування

Лікування препаратом Фізіоніл 40 проводять під обов’язковим контролем лікаря, з дотриманням суворих правил асептики та гігієни.

Розчин для перитонеального діалізу не можна застосовувати для внутрішньовенної інфузії.

В індивідуальних випадках потрібно зважити потенційну користь лікування для пацієнта з можливими побічними ефектами.

Перитонеальний діаліз слід з обережністю застосовувати пацієнтам з такими станами:

  • абдомінальні розлади, в тому числі розрив перитонеальної мембрани та діафрагми внаслідок хірургічного втручання, вродженої аномалії або травми, до повного загоєння, пухлини черевної порожнини, інфекції черевної стінки, грижі, каловий свищ, колостома або ілеостома, часті епізоди дивертикуліту, запальні або ішемічні хвороби кишечнику, виражений полікістоз нирок або інші стани, що призводять до порушення цілісності черевної стінки, абдомінальної поверхні або черевної порожнини;
  • інші стани, в тому числі недавно перенесене аортокоронарне шунтування та тяжкі захворювання легень.

Інкапсулюючий перитонеальний склероз (ІПС) відомий як рідкісне ускладнення лікування за допомогою перитонеального діалізу. Повідомляється про випадки ІПС у пацієнтів, які використовували розчини для перитонеального діалізу, в тому числі у деяких пацієнтів, які застосовували Фізіоніл 40 у складі лікування за допомогою перитонеального діалізу.

Якщо розвивається перитоніт, вибір та дозування антибіотиків слід здійснювати, наскільки можливо, на основі результатів ідентифікації та тесту на чутливість виділеного(-их) мікроорганізму(-ів). Поки патогенний(-і) мікроорганізм(-и), що є збудником(-ами), не ідентифіковано, можна застосовувати антибіотики широкого спектра дії. Пацієнтам з підвищеним рівнем лактату слід з обережністю застосовувати лактатовмісні розчини для перитонеального діалізу. Рекомендується, щоб у пацієнтів із захворюваннями, що, як відомо, підвищують ризик лактоацидозу (наприклад у пацієнтів з гострою нирковою недостатністю, вродженими метаболічними розладами, у тих, хто приймає такі лікарські засоби, як метформін та нуклеозидні/нуклеотидні інгібітори зворотної транскриптази (НІЗТ)), слід проводити моніторинг щодо розвитку лактоацидозу до початку та під час лікування з використанням розчинів для перитонеального діалізу на основі лактату.

Призначаючи розчин для застосування конкретному пацієнту, слід враховувати потенційну взаємодію між лікуванням за допомогою діалізу та лікуванням, спрямованим на інші наявні захворювання. У пацієнтів, які приймають серцеві глікозиди, слід ретельно контролювати рівень калію у сироватці крові.

Безпека та ефективність препарату для педіатричних пацієнтів не встановлені.

Хворим на вторинний гіперпаратиреоз потрібно ретельно зважити користь і ризики застосування розчину з 1,25 ммоль/л кальцію, такого як Фізіоніл 40, оскільки він може погіршити гіперпаратиреоз.

Потрібно вести записи точної величини водного балансу і ретельно контролювати вагу пацієнта, щоб уникнути гіпер- або гіпогідратації з тяжкими наслідками, які включають застійну серцеву недостатність, зменшення об’єму міжклітинної рідини і шок.

Під час проведення перитонеального діалізу можуть втрачатися білок, амінокислоти, водорозчинні вітаміни та інші препарати, що потребує їх поповнення.

Гіперінфузія розчинів Фізіоніл 40 у перитонеальну порожнину може супроводжуватися здуттям живота/болем у животі та/або задишкою.

Лікування гіперінфузії Фізіоніл 40 полягає у виведенні розчину з перитонеальної порожнини.

Надлишкове застосування розчину для перитонеального діалізу Фізіоніл 40 з вищим вмістом декстрози (глюкози) в процесі лікування за допомогою перитонеального діалізу може призвести до надмірного виведення рідини з організму пацієнта.

З розчинів Фізіоніл 40 вилучено калій з огляду на ризик гіперкаліємії.

За наявності нормального рівня калію у сироватці або гіпокаліємії, для запобігання розвитку вираженої гіпокаліємії може бути показане додавання калію хлориду (у концентрації до 4 мЕкв/л) після ретельного оцінювання рівнів калію у сироватці крові та в організмі в цілому і тільки під контролем лікаря.

Під час проведення процедури потрібно періодично контролювати концентрацію електролітів у плазмі крові (особливо бікарбонату, калію, магнію, кальцію і фосфату), параметри хімічного аналізу крові (у тому числі рівень гормону паращитовидної залози і ліпідів) і гематологічні параметри.

У хворих на діабет потрібно контролювати рівні глюкози, корегувати дозу інсуліну та інші засоби лікування гіперглікемії.

У хворих з рівнем бікарбонату у плазмі крові вище 30 ммоль/л потрібно зважити ризик можливого метаболічного алкалозу та користь лікування цим препаратом.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Немає клінічного досвіду застосування препарату Фізіоніл 40 у період вагітності і годування груддю. Також немає даних досліджень на тваринах. Потрібно оцінити співвідношення ризиків і користі від лікування. Перед призначенням лікар повинен ретельно оцінити потенційний ризик та користь для кожної пацієнтки індивідуально.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

У пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності, які отримують перитонеальний діаліз, можуть розвиватися небажані ефекти, що впливають на здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами.

Споcіб застосування та дози.

Фізіоніл 40 призначений тільки для інтраперитонеального введення, його не можна вводити внутрішньовенно.

Лікування необхідно розпочинати під наглядом лікаря.

Спосіб лікування, частоту сеансів, об’єм розчину, тривалість перебування розчину у черевній порожнині і тривалість діалізу призначає тільки лікар.

Дорослі: пацієнти на безперервному амбулаторному перитонеальному діалізі (БАПД) зазвичай здійснюють 4 цикли на добу (24 години). Пацієнти на автоматизованому перитонеальному діалізі (АПД) зазвичай здійснюють 4-5 циклів за ніч та до 2 циклів протягом дня. Об’єм наповнення залежить від розміру тіла і зазвичай становить 2-2,5 літра.

Літні люди: як і для дорослих.

Більше 30 % пацієнтів, які брали участь у клінічних дослідженнях, були старші за 65 років. Оцінка результатів, отриманих для цієї групи, не показала жодних відмінностей від результатів у решти пацієнтів.

Діти, від недоношених новонароджених немовлят до підлітків: діти не досліджувалися під час клінічних досліджень препарату Фізіоніл 40. Тому слід зважити користь лікування та можливий ризик появи побічних ефектів у цієї категорії пацієнтів.

Педіатричним пацієнтам віком >2 років рекомендується використовувати 800-1400 мл/м2 на один цикл, з максимальною кількістю до 2000 мл, за умови доброї переносимості. Об’єми заповнення від 200 до 1000 мл/м2 рекомендуються для дітей віком до 2 років.

З метою запобігання ризику тяжкої дегідратації і гіповолемії та для зведення до мінімуму втрати білка рекомендується вибирати розчин для перитонеального діалізу з найменшою осмолярністю, достатньою для видалення необхідної кількості рідини під час сеансу.

Після зняття зовнішньої оболонки одразу розламайте ламкий штир внутрішньої камери, щоб змішати два розчини. Дочекайтеся, поки вміст верхньої камери повністю стече в нижню. Обережно змішайте рідини, натискаючи обома руками на стінки нижньої камери. Інтраперитонеальний розчин потрібно ввести протягом 24 годин після змішування.

Детальні інструкції щодо процедури перитонеального діалізу надаються пацієнтам під час проведення навчання у спеціалізованому навчальному центрі до використання в домашніх умовах.

Не використовувати, якщо розчин змінив забарвлення, помутнів, містить тверді частки, спостерігаються ознаки протікання між камерами або підтікання назовні або якщо порушено цілісність контейнерів.

У разі пошкодження контейнер потрібно знищити.

Під час всієї процедури заміни мішка слід дотримуватися правил асептики.

Для зниження дискомфорту при введенні і втрати тепла мішок з розчином перед застосуванням слід підігріти до температури тіла. Це слід зробити за допомогою сухого тепла з використанням спеціальної нагрівальної пластини, призначеної для цього. Мішок не можна занурювати у теплу воду для нагрівання. Для нагрівання розчину не можна використовувати мікрохвильову піч.

Ліки слід додавати крізь порт для ліків у верхній камері, перш ніж розламувати ламкий штир між камерами. Перед змішуванням потрібно перевірити сумісність ліків. Крім того, потрібно врахувати рН і сольовий склад розчину. При додаванні будь-яких ліків препарат потрібно використати негайно.

Невикористані залишки знищити.

Лише для одноразового використання.

Розчин не містить бактеріальних ендотоксинів.

Виведену рідину слід дослідити щодо присутності фібрину або помутніння, що може вказувати на наявність перитоніту.

Діти.

Діти від недоношених новонароджених немовлят до підлітків.

Діти не брали участі в клінічних дослідженнях препарату Фізіоніл 40. Тому слід зважити користь лікування та можливий ризик появи побічних ефектів у цієї категорії пацієнтів.

Педіатричним пацієнтам віком >2 років рекомендується використовувати 800-1400 мл/м2 на один цикл, з максимальною кількістю до 2000 мл за умови доброї переносимості. Об’єми заповнення від 200 до 1000 мл/м2 рекомендуються для дітей віком до 2 років.


Отзывы