Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Феринжект

Міжнародна назва: Ferric oxide polymaltose complexes
Виробник: Віфор (Інтернешнл) Інк., Швейцарія/Vifor (International) Inc., Switzerland.
Форма випуску: Розчин для ін’єкцій та інфузій

Склад

діюча речовина:

1 мл розчину містить 180 мг заліза карбоксимальтози, що еквівалентно 50 мг заліза;

допоміжні речовини: натрію гідроксид та кислота хлористоводнева концентрована (для коригування рН), вода для ін’єкцій.

Показання

Феринжект® застосовують при залізодефіцитних станах пацієнтам, яким не можуть бути призначені пероральні препарати заліза або у разі їх неефективності.

Діагноз повинен підтверджуватися лабораторними дослідженнями.

Протипоказання

  • Гіперчутливість до заліза карбоксимальтозного комплексу, розчину заліза карбоксимальтози або інших компонентів;
  • серйозна гіперчутливість до інших препаратів парентерального заліза;
  • анемія, не пов’язана з дефіцитом заліза, наприклад, мікроцитарна анемія;
  • наявність ознак перенасичення організму залізом або порушення процесу утилізації заліза;
  • тяжкі порушення гемостазу (гемофілія), порушення еритропоезу, гіпоплазія кісткового мозку, пізня порфірія шкіри.

Дозування

Необхідне ретельне спостереження за станом пацієнтів щодо ознак та симптомів реакцій гіперчутливості під час та після кожного застосування Феринжекту®.

Застосування препарату можливе лише при наявності кваліфікованого персоналу, який може оцінити стан пацієнта та негайно провести відповідне лікування анафілактичної реакції та реанімаційні заходи. Кожен пацієнт має бути під наглядом, принаймні 30 хвилин після ін’єкції Феринжекту®.

Феринжект® призначений тільки для внутрішньовенного введення. Феринжект® вводять шляхом ін’єкції, інфузійно або протягом сеансу гемодіалізу в нерозбавленому вигляді безпосередньо у венозну ділянку діалізної системи. Не можна застосовувати Феринжект® підшкірно або внутрішньом’язово.

Визначення дозування препарату Феринжект® є поетапним: 1) визначення індивідуальної потреби у залізі; 2) розрахунок та застосування доз(-и) заліза; 3) оцінка насичення залізом.

Етап 1. Визначення потреби у залізі.

Індивідуальна потреба поповнення заліза при застосуванні препарату Феринжект® визначається із урахуванням маси тіла пацієнта та рівня гемоглобіну (Hb). Для визначення потреби у залізі слід користуватися таблицею 1.

Таблиця 1. Визначення потреби у залізі.

 

Hb Маса тіла пацієнтів
г/л ммоль/л нижче 35 кг 35 кг до <70 кг 70 кг і вище
< 100 < 6,2 500 мг 1500 мг 2000 мг
100 до 140 6,2 до 8,7 500 мг 1000 мг 1500 мг
> 140 > 8,7 500 мг 500 мг 500 мг

Дефіцит заліза повинен підтверджуватися лабораторними дослідженнями.

Етап 2. Розрахунок та застосування максимальної індивідуальної дози заліза.

На основі визначеної вище потреби у залізі слід застосовувати необхідні дози препарату, беручи до уваги нижчезазначене:

Однократне застосування препарату Феринжект® не повинно перевищувати:

  • 15 мг заліза/кг маси тіла (для струминного введення) або 20 мг заліза/кг маси тіла (для інфузійного введення);
  • 1000 мг заліза (20 мл препарату Феринжект®).

Максимальна рекомендована кумулятивна доза препарату Феринжект® становить 1000 мг заліза (20 мл препарату) на тиждень.

Етап 3. Оцінка насичення залізом.

Повторну оцінку повинен проводити лікар із урахуванням стану пацієнта. Повторно оцінювати рівень гемоглобіну слід не раніше, ніж через 4 тижні після останнього введення препарату Феринжект® для забезпечення достатнього часу для процесів еритропоезу та засвоєння заліза. У разі якщо пацієнту необхідне подальше введення заліза, слід повторно обчислити потребу у залізі за таблицею 1.

Струминне введення. Феринжект® можна вводити струминно у нерозведеному вигляді у максимальній однократній дозі із розрахунку 15 мг заліза/кг маси тіла, але не більше 1000 мг заліза. Швидкість введення зазначена в таблиці 2.

Таблиця 2. Швидкість струминного введення препарату Феринжект®.

 

Необхідний об’єм препарату Феринжект® Еквівалетна доза заліза Швидкість введення / Мінімальний час введення
2 мл - 4 мл 100 мг - 200 мг Немає мінімального часу введення
від > 4 мл до 10 мл від > 200 мг до 500 мг 100 мг заліза/хв
від > 10 мл до 20 мл від > 500 мг до 1000 мг 15 хвилин

Інфузійне введення. При інфузійному введенні препарат Феринжект® має бути розведений. Максимальна однократна доза становить 20 мг заліза/кг маси тіла і не повинна перевищувати 1000 мг заліза.

Безпосередньо перед інфузійним введенням препарат можна розводити тільки стерильним 0,9 % розчином натрію хлориду у співвідношенні, вказаному в таблиці 3.

Таблиця 3. План розведення розчину заліза карбоксимальтози для внутрішньовенної інфузії

 

Необхідний об’єм препарату Феринжект® Еквівалетна доза заліза Максимальний обʼєм стерильного 0,9 % розчину натрію хлориду Мінімальний час введення
2 мл - 4 мл 100 мг - 200 мг 50 мл -
від > 4 мл до 10 мл від > 200 мг до 500 мг 100 мл 6 хвилин
від > 10 мл до 20 мл від > 500 мг до 1000 мг 250 мл 15 хвилин

Примітка. Для забезпечення стабільності розчину Феринжект® розведення до концентрації менш ніж 2 мг заліза/мл (не включаючи об’єм флакона Феринжект®) не допускається.

Хронічна хвороба нирок, залежна від гемодіалізу. Разову максимальну добову дозу 200 мг заліза не можна перевищувати при струминному введенні для пацієнтів із хронічною хворобою нирок, залежною від гемодіалізу.

Перед застосуванням препарату необхідно візуально перевірити флакони на наявність осаду та ушкоджень. Використовуйте тільки флакони з однорідним розчином без осаду.

Кожний флакон препарату Феринжект® призначений тільки для разового використання. Будь-який невикористаний продукт або його залишки потрібно утилізувати відповідно до вимог місцевих органів.

Діти. Клінічні дослідження щодо застосування препарату дітям не проводились, тому Феринжект® не слід застосовувати дітям віком до 14 років.

Побічні дії

Небажані ефекти за частотою виникнення класифікують за такими категоріями: дуже часто (> 1/10), часто (> 1/100, < 1/10), нечасто (> 1/1000, < 1/100), рідко (> 1/10000, < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), невідомо (доступні дані не дають змоги оцінити частоту, оскільки про такі явища повідомлялося виключно протягом постмаркетингових досліджень, а не клінічних випробувань).

Гострі тяжкі анафілактоїдні реакції зазвичай виникають протягом перших кількох хвилин після введення препарату і загалом характеризуються утрудненням дихання та/або серцево-судинним колапсом, повідомлялося про летальні випадки.

При ознаках анафілактоїдної реакції введення препарату слід негайно припинити.

Описані реакції відстроченого типу на препарат (від кількох годин до 4-х днів після введення препарату) можуть бути тяжкими. Симптоми можуть тривати 2-4 дні і припинитися спонтанно або після застосування звичайних аналгетиків. При ревматоїдному артриті можливе посилення болю у суглобах.

Нижченаведені побічні реакції зафіксовані під час проведення клінічних досліджень.

З боку імунної системи.

Нечасто: реакції гіперчутливості.

Рідко: анафілактоїдні реакції.

З боку нервової системи.

Часто: головний біль, запаморочення.

Нечасто: парестезія, дисгевзія.

Рідко: втрата свідомості3.

Невідомо: вертиго.

З боку психіки.

Рідко: відчуття тривоги4.

З боку серця.

Нечасто: тахікардія.

З боку судинної системи.

Часто: артеріальна гіпертензія.

Нечасто: артеріальна гіпотензія, припливи.

Рідко: флебіт у місці інфузії, синкопе4, пресинкопе4.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння.

Нечасто: задишка.

Рідко: бронхоспазм4.

З боку травного тракту.

Часто: нудота.

Нечасто: блювання, диспепсія, абдомінальний біль, запор, діарея.

Рідко: метеоризм.

З боку шкіри та підшкірних тканин.

Нечасто: свербіж, кропив’янка, еритема, висип1.

Рідко: ангіоневротичний набряк4, блідість3 і набряк обличчя3.

З боку кістково-м’язової системи і сполучної тканини.

Нечасто: міалгія, біль у спині, артралгія, м’язові спазми.

Загальні порушення і реакції у місці введення.

Часто: реакції у місці введення2.

Нечасто: гарячка, втома, біль у грудях, периферичний набряк, біль, озноб.

Рідко: ригідність м’язів, відчуття нездужання, грип як захворювання4.

Лабораторні показники.

Часто: підвищення аланінамінотрансферази.

Нечасто: підвищення аспартатамінотрансферази, підвищення гамма-глютамілтрансферази, підвищення лактатдегідрогенази, підвищення лужної фосфатази у крові.

З боку обміну речовин.

Часто: гіпофосфатемія.

1 Включає такі реакції: висип (нечасто) і висип еритематозний, генералізований, макульозний, макулопапульозний, сверблячий (всі рідко).

2 Включає такі реакції: печіння у місці інфузії, біль, гематома, зміна кольору, екстравазація, подразнення (всі нечасто) і парестезія (рідко).

3 Побічні реакції, зафіксовані виключно під час постмаркетингових досліджень.

4 Побічні реакції, зафіксовані під час постмаркетингових та клінічних досліджень.

Побічні реакції, зафіксовані протягом постмаркетингових досліджень.

Нижче представлені побічні реакції, зафіксовані у постмаркетинговому періоді

З боку нервової системи.

Невідомозапаморочення.

З боку шкіри і підшкірних тканин.

Невідомо: дерматити.

З боку імунної системи.

Невідомо: несподіваний початок утруднення дихання та/або серцево-судинний колапс.

Загальні порушення і реакції у місці введення.

Невідомо: біль і відчуття стиснення (дискомфорт) у грудях.

Передозування

Передозування може призвести до гострого перенасичення організму залізом, що може проявитися як гемосидероз. Моніторинг лабораторних параметрів заліза, таких як насичення трансферину та феритину сироватки крові (TSAT) дає змогу визначити рівень накопичення заліза. У випадку передозування рекомендується застосовувати симптоматичні засоби і, якщо необхідно, речовини, які зв’язують залізо (хелати).

Лікарська взаємодія

Препарат не слід застосовувати одночасно із залізовмісними пероральними засобами, оскільки абсорбція заліза, застосовуваного внутрішньо, знижується. Тому лікування пероральними препаратами заліза слід починати не раніше ніж через 5 днів після останньої ін’єкції Феринжекту®.

Несумісність

Феринжект® слід змішувати тільки зі стерильним 0,9 % розчином натрію хлориду. Ніяких інших розчинів для внутрішньовенного введення не можна додавати до препарату через можливість осадження та/або несумісності.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Механізм дії. Розчин препарату Феринжект® для ін’єкцій та інфузій містить залізо у стабільному стані – комплексі заліза, що складається з полінуклеарного ядра гідроксиду заліза з вуглеводним лігандом. Завдяки стабільності комплексу кількість слабозв’язаного заліза дуже невелика (також відомого як нестійке або вільне залізо). Комплекс створений у вигляді легкозасвоюваного заліза, що підходить для використання, транспортування заліза та зберігання у спеціальних білках організму (трансферину та феритину відповідно).  
 
Клінічні дослідження продемонстрували, що гематологічна відповідь та поповнення запасів заліза здійснювались швидше після внутрішньовенного введення препарату Феринжект® порівняно з пероральним застосуванням препаратів.

Фармакокінетика

Позитронемісійна томографія (PET) показала, що 52Fe та 59Fe-мічене залізо у карбоксимальтозному комплексі швидко виводиться з крові, потрапляє до кісткового мозку та депонується у печінці та селезінці. Після введення разової дози карбоксимальтози заліза від 100 до 1000 мг заліза пацієнтам з анемією пік концентрації заліза в сироватці крові становив від 37 до 333 мкг/мл протягом 15 хвилин-1,21 години. Об’єм розподілу центрального компартменту відповідав об’єму плазми (приблизно 3 л).

Залізо з карбоксимальтози швидко виводиться з плазми крові. В ході одного з досліджень діапазон кінцевого періоду напіввиведення становив 7-12 годин, а діапазон середнього часу утримання – 11-18 годин. Ренальне видалення заліза було незначним.

Фізико-хімічні властивості

непрозорий водний розчин темно-коричневого кольору.

Особливості застосування

Препарат Феринжект® не містить декстран у своєму складі.

Препарати заліза для парентерального введення можуть призвести до виникнення реакцій гіперчутливості, включаючи серйозні та потенційно небезпечні для життя анафілактоїдні реакції. У разі виникнення будь-яких алергічних реакцій або ознак непереносимості під час введення, лікування препаратом слід негайно припинити. Повідомлялося про розвиток реакцій гіперчутливості при парентеральному застосуванні комплексів заліза, навіть при відсутності будь-яких ускладнень в анамнезі.

Спостерігається підвищення ризику розвитку реакцій гіперчутливості при застосуванні препарату пацієнтам із наявними алергіями, включаючи медикаментозні алергії, в тому числі пацієнтам із тяжкою формою астми, екземою та іншими атопічними порушеннями в анамнезі.

Також існує підвищений ризик розвитку реакцій гіперчутливості до парентеральних комплексів заліза у пацієнтів на фоні імунних або запальних процесів (таких як, системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит).

Пацієнтам із алергічними реакціями в анамнезі застосовують залізо для парентерального введення після проведення ретельної оцінки співвідношення користь/ризик.

Кожен пацієнт має бути під наглядом, принаймні 30 хвилин після кожної ін’єкції розчину заліза карбоксимальтози, для своєчасного виявлення побічних реакцій. Лікування необхідно проводити при наявності відповідного обладнання для серцево-легеневої реанімації та препаратів для лікування гострих анафілактичних/анафілактоїдних реакцій, у тому числі ін’єкції розчину адреналіну 1:1000. В якості додаткової терапії слід застосовувати антигістамінні препарати та/або кортикостероїди.

Застосування препарату можливе лише при наявності кваліфікованого персоналу, який може оцінити стан пацієнта та негайно провести відповідне лікування анафілактичної реакції та реанімаційні заходи.

Пацієнтам з дисфункцією печінки препарати заліза для парентерального введення застосовують після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик. Слід уникати парентерального введення заліза пацієнтам з порушеною функцією печінки, коли перенасичення залізом є провокуючим фактором, зокрема пізньої порфірії шкіри. Необхідно ретельно контролювати рівень заліза для уникнення перенасичення залізом.

Дані з безпеки щодо застосування однократної дози понад 200 мг заліза пацієнтам із хронічною хворобою нирок, залежною від гемодіалізу, відсутні.

Залізо для парентерального введення застосовують з обережністю пацієнтам із гострою або хронічною інфекцією, бронхіальною астмою, екземою або атопічними алергіями. Рекомендовано припинити лікування препаратом Феринжект® пацієнтам із бактеріємією, що триває. Пацієнтам з хронічними інфекціями застосовують препарат після проведення ретельної оцінки співвідношення ризик/користь, беручи до уваги супресію еритропоезу.

Під час введення препарату Феринжект® необхідно приділяти особливу увагу уникненню паравенозного витікання. Паравенозне витікання препарату може призводити до подразнення шкіри та тривалого коричневого забарвлення шкіри у цьому місці. У разі паравенозного витікання слід припинити введення препарату.

1 мл нерозведеного засобу Феринжект® містить до 5,5 мг (0,24 ммоль) натрію. Це необхідно враховувати пацієнтам, які дотримуються дієти з контролем натрію.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність. На сьогодні є обмежена кількість клінічних даних щодо застосування препарату Феринжект®. Препарат застосовують під час вагітності після оцінки співвідношення ризик/користь та у разі крайньої необхідності.

Дефіцит заліза, що виникає у І триместрі вагітності, може лікуватися пероральними формами заліза. Застосування препарату Феринжект® повинно обмежуватися ІІ та ІІІ триместром вагітності.

Доклінічні дані свідчать, що залізо з препарату Феринжект® може проникати крізь плаценту та впливати на розвиток скелета плода.

Годування груддю. Клінічні дані показали, що надходження заліза з препарату Феринжект® у грудне молоко є незначним (≤ 1 %). Ризик впливу на дитину є малоймовірним при застосуванні терапевтичних доз згідно обмежених даних щодо застосування препарату під час годування груддю.

Фертильність. Клінічних даних щодо впливу препарату Феринжект® на фертильність немає.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Малоймовірна. Але слід брати до уваги можливі прояви побічної дії .

Упаковка

По 2 мл або 10 мл у флаконі. По 1 або 5 флаконів у картонній коробці.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

3 роки.

Зберігати у оригінальній упаковці при температурі не вище 30 ºС. Не заморожувати. Зберігати у недоступному для дітей місці!