Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Фентанил Сандоз

Міжнародна назва: Fentanyl
Виробник: Гексал АГ, Німеччина, підприємство компанії Сандоз.
АТ Код: АТС N02A B03
Клінико-фармакологічна група: Аналгетики. Опіоїди. Похідні фенілпіперидину.
Форма випуску: Пластир трансдермальний

Склад

діюча речовина: fentanyl;

1 пластир зі швидкістю вивільнення фентанілу 25 мкг/год, 50 мкг/год, 75 мкг/год та 100 мкг/год містить фентанілу 2,5 мг, 5 мг, 7,5 мг, 10 мг відповідно;

допоміжні речовини: етанол 96 %, гідроксиетилцелюлоза, вода очищена, підкладка плівкова (поліетилен/етиленвінілацетат);

ламінат: полісилоксан, етиленвінілацетат сополімер.

Показання

Хронічний больовий синдром що потребує знеболення тільки опіоїдними аналгетиками.

Протипоказання

Підвищена чутливість до фентанілу або до інших компонентів трансдермального пластиру. Гострий або післяопераційний біль через неможливість підбору дози при короткому періоді лікування, що може призвести до тяжкої або загрозливої для життя гіповентиляції. Не наносити на подразнену, опромінену або ушкоджену шкіру. Стани, що супроводжуються пригніченням дихального центру. Брадиаритмії. Тяжкі порушення функції центральної нервової системи. Одночасне застосування з інгібіторами моноаміноксидази (МАО) та перші 2 тижні після припинення їх застосування.

Дозування

Пластир складається із захисної плівки, яка видаляється перед застосуванням, і чотирьох функціональних шарів. Ці шари розташовані в такому порядку:

1) зовнішній шар з поліефірної плівки (плівкова підкладка);

2) резервуар, що містить фентаніл;

3) мембрана із сополімеру етиленвінілацетату, що контролює швидкість вивільнення фентанілу;

4) полісилоксановий адгезивний шар, вкритий захисною плівкою.

Площа абсорбції трансдермального пластиру становить 10, 20, 30 та 40 см2, швидкість вивільнення фентанілу – відповідно 25, 50, 75 та 100 мкг/год (вивільнення фентанілу відбувається протягом 72 годин).

Доза препарату підбирається індивідуально залежно від стану пацієнта і повинна регулярно оцінюватися після аплікації пластиру.

Фентаніл САНДОЗ® слід наносити на плоску поверхню шкіри тулуба або верхніх відділів рук. Для аплікації рекомендується вибирати місце з мінімальним волосяним покривом. Перед аплікацією волосся на місці аплікації слід зстригти (не збривати). Якщо перед аплікацією пластиру місце аплікації необхідно вимити, то це слід зробити за допомогою чистої води. Не слід використовувати мило, лосьйони, масла або інші засоби, оскільки вони можуть спричинити подразнення шкіри або змінити її властивості. Перед аплікацією шкіра повинна бути абсолютно сухою.

Пластир слід наклеювати одразу після відкриття упаковки та видалення захисної плівки. Трансдермальний пластир необхідно щільно притиснути долонею до місця аплікації на 10 - 30 сек. Слід переконатись, що пластир щільно прилягає до шкіри, особливо по краях.

Трансдермальний пластир Фентаніл САНДОЗ® розрахований на безперервне використання протягом 72 годин. Новий пластир може бути наклеєний на іншу ділянку шкіри після зняття раніше наклеєного. На одну ділянку шкіри пластир можна наклеювати лише з інтервалом у 7 днів. Якщо після зняття пластиру на шкірі знаходяться його залишки, їх треба змити водою з милом (не можна використовувати розчинники, наприклад спирт).

Початкова доза.

При першому застосуванні доза (розмір пластиру) підбирається, виходячи із попереднього застосування опіоїдних аналгетиків, ступеня толерантності і стану пацієнта.

У пацієнтів, які раніше не приймали опіоїди, спочатку застосовується найменша доза фентанілу – 25 мкг/год. Використання трансдермального пластиру як стартова терапія у пацієнтів літнього віку, які раніше не приймали опіоїди, не рекомендується. В цьому випадку терапію слід починати з низьких доз морфіну і після встановлення його оптимальної дози можна перейти до фентанілу, розрахувавши дозу (розмір) трансмембранного пластиру.

У пацієнтів з толерантністю до опіоїдів для переходу від пероральних або парентеральних форм опіоїдів до фентанілу необхідно:

1) розрахувати попередню 24-годинну необхідність в аналгезії;

2) перевести цю кількість в еквівалентну пероральну дозу морфіну за допомогою таблиці 1. Всі дози внутрішньом’язових і пероральних опіоїдних аналгетиків, наведені у даній таблиці, еквівалентні за знеболювальним ефектом 10 мг морфіну внутрішньом’язово;

3) знайти в таблиці 2 необхідну для пацієнта 24-годинну дозу морфіну і відповідну їй дозу фентанілу.

Таблиця 1

Переведення в еквівалентну знеболювальну дозу

 

Назва Еквівалентна знеболювальна доза (мг)
препарату Внутрішньом’язово Внутрішньо
Морфін 10 30 – 40
Гідроморфон 1,5 7,5
Метадон 10 20
Оксикодон 10 – 15 20 – 30
Леворфанол 2 4
Оксиморфон 1 10 (ректально)
Діаморфін (Героїн) 5 60
Петидин 75 -
Кодеїн - 200
Бупренорфін 0,4 0,8 (сублінгвально)
Кетобемідон 10 20 – 30

  • Базується на дослідженнях одноразового введення, в яких внутрішньом’язова доза кожного з перерахованих препаратів порівнювалась з морфіном для встановлення відносної сили дії препаратів. Наведені вище пероральні дози рекомендовані при переході від парентерального до перорального шляху введення.
  • Співвідношення сили дії морфіну при внутрішньом’язовому/пероральному шляху введення дорівнює 1:3; воно основане на клінічному досвіді, отриманому при лікуванні пацієнтів з хронічними болями.

Таблиця 2

Рекомендована доза препарату Фентаніл САНДОЗ®

(залежно від добової пероральної дози морфіну)

 

Пероральна 24-годинна доза морфіну (мг/добу) Доза фентанілу (мкг/год)
45 - 134 25
135 - 224 50
225 - 314 75
315 - 404 100
405 - 494 125
495 - 584 150
585 - 674 175
675 - 764 200
765 - 854 225
855 - 944 250
945 - 1034 275
1035 - 1124 300

  • Під час клінічних випробувань ці значення добових доз морфіну використовувались як основа для переходу на фентаніл.

Початкова оцінка максимального знеболювального ефекту фентанілу не може бути зроблена менше ніж через 24 години після аплікації пластиру як у пацієнтів, які раніше не приймали опіоїди, так і у пацієнтів з толерантністю до опіоїдів. Цей проміжок часу зумовлений поступовим підвищенням концентрації фентанілу в сироватці після аплікації.

Для нормального переходу з одного препарату на інший попередня знеболювальна терапія повинна відмінятися поступово після аплікації початкової дози Фентанілу САНДОЗ®.

Підбір дози і підтримуюча терапія.

Трансдермальний пластир слід замінювати на новий кожні 72 години. Доза підбирається індивідуально залежно від досягнення необхідного знеболювання. Якщо після аплікації початкової дози адекватне знеболення не досягнуто, то через 3 доби доза може бути збільшена. Далі дозу можна збільшувати через кожні 3 доби. Зазвичай за один раз доза збільшується на 25 мкг/год, однак необхідно враховувати стан пацієнта і потребу в додатковому знеболенні (пероральна доза морфіну 90 мг/добу приблизно відповідає дозі фентанілу 25 мкг/год). Для досягнення дози більше 100 мкг/год можуть одночасно використовуватися декілька пластирів. Пацієнтам періодично можуть бути необхідні додаткові дози аналгетиків короткої дії при виникненні раптового болю. Деяким пацієнтам можуть бути потрібні додаткові або альтернативні способи введення опіоїдних аналгетиків при застосуванні дози Фентанілу САНДОЗ®, що перевищує 300 мкг/год.

Побічні дії

З боку центральної і периферичної нервової системи: дуже часто – головний біль, запаморочення; іноді – тремор, парестезії, порушення мови; дуже рідко – порушення координації, епілептичні напади (включаючи клонічний і тяжкий епілептичний напад).

З боку органу зору: рідко – амбліопія.

Психічні розлади: дуже часто – сонливість; часто – седативний ефект, сплутаність свідомості, депресія, неспокій, галюцинації, нервозність, анорексія; іноді – ейфорія, амнезія, безсоння; дуже рідко – марення, збуджувальний стан, астенія, порушення сексуальної функції, симптоми відміни.

З боку серцево-судинної системи: іноді – артеріальна гіпертензія або гіпотензія, тахікардія, брадикардія; рідко – аритмія, вазодилатація.

З боку дихальної системи: іноді – задишка, гіповентиляція; дуже рідко – пригнічення дихання (включаючи задишку, зупинку дихання і брадипное), апное.

З боку травного тракту: дуже рідко – нудота, блювання, запор; часто – ксеростомія, диспепсія, анорексія; іноді – діарея; рідко – гикавка; дуже рідко – хворобливий метеоризм, непрохідність кишечнику.

З боку шкіри і прилеглих тканин: дуже часто – свербіж, підвищене потовиділення; часто – висипання, еритема і свербіж у місці аплікації. Ці реакції зазвичай минають протягом 24 годин після зняття пластиру. Іноді – екзантема.

Реакції гіперчутливості: дуже рідко – анафілактичний шок, анафілактична реакція, анафілактоїдна реакція.

З боку сечовидільної системи: іноді – затримка сечі; дуже рідко – цисталгія, олігурія.

Організм загалом: рідко – набряк, озноб.

Деякі з цих побічних реакцій можуть бути спричинені основним захворюванням або іншими терапевтичними заходами.

Як і при застосуванні інших опіоїдних аналгетиків, при повторному застосуванні Фентанілу САНДОЗ® можуть розвинутися толерантність, психічна і фізична залежність.

При переході з інших сильних опіоїдів на Фентаніл САНДОЗ® або при раптовому припиненні терапії у деяких пацієнтів можуть виникати симптоми відміни, такі як нудота, блювання, діарея, неспокій і тремтіння.

Передозування

Симптоми: пригнічення центральної нервової системи (кома, пригнічення дихання, включаючи дихання Чейн-Стокса та/або ціаноз, гіпотермія та/або липкість шкіри, ригідність скелетних м’язів, брадикардія, а також артеріальна гіпотензія. Гостра інтоксикація включає глибокий седативний ефект, атаксію, міоз, пригнічення дихання і судоми.

Лікування: припинення застосування трансдермального пластиру, фізична та вербальна стимуляція (пацієнта слід «поплескати» по щоках, кликати і т.д.), за необхідності – допоміжна та штучна вентиляція легенів. Уведення специфічного антагоніста – налоксону. Пригнічення дихання при передозуванні може тривати довше періоду дії антагоніста опіоїдів, тому може бути необхідним повторне введення налоксону. Симптоматична та підтримуюча життєві функції організму терапія (у тому числі введення міорелаксантів, штучна вентиляція легенів; при брадикардії – атропін, при зниженні артеріального тиску – заповнення об‘єму циркулюючої крові. Зникнення аналгетичного ефекту може призвести до розвитку раптового больового нападу.

Лікарська взаємодія

Одночасне застосування інших препаратів, які пригнічують центральну нервову систему, включаючи опіоїди, седативні та снодійні препарати, засоби для загальної анестезії, фенотіазини, транквілізатори, центральні міорелаксанти, антигістамінні препарати, які мають седативний ефект, та алкогольні напої, може підвищувати ризик виникнення, спричинити та посилювати гіповентиляцію, зниження артеріального тиску, надмірну седацію (прийом будь-якого із вказаних препаратів одночасно із застосуванням Фентанілу САНДОЗ® вимагає особливого нагляду за пацієнтом).

Фентаніл є лікуючим засобом з високою швидкістю вивільнення, швидко та інтенсивно метаболізується, головним чином, за участю ферменту цитохрому Р450 СYРЗА4. Пероральний прийом ітраконазолу (потенційного інгібітора цитохрому Р450 СYРЗА4) при дозі 200 мг на добу не чинить істотного впливу на фармакокінетичні характеристики фентанілу.

Одночасний прийом потенційних інгібіторів цитохрому Р450 СYРЗА4, таких як ритонавір, може призвести до збільшення концентрації фентанілу в плазмі. Наслідком цього є посилення або подовження як терапевтичної дії, так і можливих побічних ефектів, що може бути причиною значного пригнічення дихання. У таких випадках за пацієнтом потрібний особливий нагляд. Одночасне застосування ритонавіру та трансдермальної форми фентанілу не рекомендується, за винятком тих випадків, коли стан пацієнта суворо контролюється.

Закис азоту посилює м‘язову ригідність, ефект знижує бупренорфін.

Необхідно зменшити дозу фентанілу при одночасному застосуванні з інсуліном, глюкокортикостероїдами та гіпотензивними препаратами.

Інгібітори МАО підвищують ризик виникнення тяжких ускладнень.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Фентаніл – синтетичний аналгетик, який переважно взаємодіє з µ-опіоїдними рецепторами. Підвищує активність антиноцицептивної системи, збільшує поріг больового відчуття. Порушує передачу збудження по специфічному і неспецифічному больових шляхах до ядра таламуса, гіпоталамуса, мигдалеподібного комплексу. Основними терапевтичними ефектами препарату є знеболювальний і седативний. Мінімальна ефективна знеболювальна концентрація фентанілу в сироватці у пацієнтів, які не приймали раніше опіоїдні аналгетики, становить 0,3 - 1,5 нг/мл. Загальний час дії препарату – 72 години. Чинить пригнічувальну дію на дихальний центр, уповільнює серцевий ритм, збуджує центри блукаючого нерва і блювотний центр. Підвищує тонус гладких м’язів жовчовивідних шляхів, сфінктерів (у тому числі сечоводу, сечового міхура, сфінктера Одді), пригнічує кишкову перистальтику, покращує всмоктування води із травного тракту. Практично не впливає на артеріальний тиск. Знижує нирковий кровотік. У крові підвищує вміст амілази і ліпази. Сприяє засинанню (переважно завдяки усуненню больового синдрому). Спричиняє ейфорію. Швидкість розвитку залежності від препарату і толерантності до аналгетичної дії має значні індивідуальні відмінності.

Фармакокінетика

Препарат забезпечує постійне системне вивільнення фентанілу протягом 72 годин після аплікації. Фентаніл САНДОЗ® виготовляється в чотирьох модифікаціях різної сили дії, склад яких однаковий при розрахунку на одиницю площі пластиру. Системи площею 10, 20, 30 і 40 см2 розроблені для вивільнення у системний кровотік 25, 50, 75 і 100 мкг фентанілу за годину, що становить приблизно 0,6; 1,2; 1,8 і 2,4 мг на добу. За 72 години системою вивільняється менше 0,2 мл етанолу. Фентаніл вивільняється з відносно постійною швидкістю, яка визначається сополімерною мембраною і дифузією фентанілу через шкіру. Після аплікації пластиру концентрація фентанілу в сироватці поступово збільшується протягом перших 12 - 24 годин і залишається відносно постійною протягом решти часу. Концентрація фентанілу в сироватці пропорційна розміру пластиру. Після повторних аплікацій досягається рівноважна концентрація у сироватці, яка підтримується за допомогою наступних аплікацій пластиру того ж розміру. Середнє значення вмісту не зв’язаних з білками плазми крові фракцій фентанілу в плазмі становить 13 - 21 %. Після видалення пластиру концентрація фентанілу в сироватці поступово знижується, при цьому період напіввиведення становить приблизно 17 (13 - 22) годин. Тривала абсорбція фентанілу із шкіри (здебільшого характерна після 4 аплікацій) пояснює повільніше зниження його концентрації у сироватці крові, ніж після внутрішньовенного введення. У пацієнтів літнього віку, виснажених або ослаблених хворих кліренс фентанілу може бути зниженим, що призводить до подовження періоду напіввиведення препарату. Метаболізм фентанілу відбувається переважно в печінці. Приблизно 75 % фентанілу вивільняється з сечею, переважно у вигляді метаболітів, при цьому менше 10 % препарату виводиться в незміненому вигляді. Майже 9 % препарату виділяється з калом, переважно у вигляді метаболітів.

Фізико-хімічні властивості

довгастий пластир з «вушком» для зняття захисної плівки та рельєфним резервуаром, наповненим прозорим розчином.

Особливі вказівки

Фентаніл САНДОЗ® слід з обережністю застосовувати пацієнтам із хронічними захворюваннями легень, з підвищеним внутрішньочерепним тиском, у тому числі при пухлинах мозку, артеріальній гіпотензії, нирковій і печінковій недостатності, пацієнтам з печінковою колікою в анамнезі і особам літнього віку.

Вплив на керування автотранспортом або іншими механізмами, а так само на швидкість реакції

До з’ясування індивідуальної реакції на препарат рекомендується дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом або роботі зі складними механізмами, особливо на початку терапії, після підвищення дози, при завершенні терапії.

Особливості застосування

Пацієнти, у яких спостерігалися тяжкі побічні ефекти, повинні перебувати під пильним наглядом лікаря протягом 24 годин після видалення пластиру, оскільки концентрація фентанілу в плазмі знижується поступово і її 50 % зниження досягається приблизно протягом 17 (13 - 22) годин.

Трансдермальний пластир не можна різати або ділити на частини, а також пошкоджувати будь-яким засобом, оскільки це може призвести до неконтрольованого вивільнення фентанілу.

Хронічні захворювання легенів. Фентаніл може спричинити низку тяжких побічних ефектів у пацієнтів з хронічними обструктивними та іншими захворюваннями легенів. У таких пацієнтів опіоїди можуть знижувати збудження дихального центру та посилювати опір диханню.

Підвищення внутрішньочерепного тиску. Препарат слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які можуть бути особливо чутливими до підвищення вмісту СО2. Такими пацієнтами є ті, в яких спостерігалося підвищення внутрішньочерепного тиску, порушення свідомості або кома. Препарат з обережністю застосовують пацієнтам з пухлинами мозку.

Серцево-судинні захворювання. Фентаніл може спричиняти брадикардію, тому його слід застосовувати з обережністю пацієнтам з брадиаритміями. З обережністю слід застосовувати препарат пацієнтам з артеріальною гіпотензією.

Захворювання печінки. Оскільки фентаніл метаболізується до неактивних метаболітів у печінці, захворювання печінки можуть призвести до затримання вивільнення препарату. У пацієнтів з цирозом печінки при одноразовому застосуванні пластиру не спостерігалося змін фармакокінетики, хоча концентрація препарату в сироватці мала тенденцію до збільшення. Пацієнти з печінковою недостатністю потребують пильного нагляду лікаря для виявлення симптомів передозування фентанілу. У такому разі необхідне зниження дози фентанілу.

Опіоїдні аналгетики можуть підвищувати тонус гладкої мускулатури шлунково-кишкового тракту та жовчовивідних шляхів. Тому Фентаніл САНДОЗ® слід застосовувати з обережність пацієнтам із печінковою колікою в анамнезі.

Захворювання нирок. Менше 10 % фентанілу виводиться нирками у незміненому вигляді і, на відміну від морфіну, у фентанілу немає відомих активних метаболітів, які б виводилися нирками. Дані, отримані при внутрішньовенному введенні фентанілу пацієнтам з нирковою недостатністю, дають змогу припустити, що об‘єм розподілу фентанілу може змінюватися при гемодіалізі, а це може вплинути на концентрацію препарату в сироватці. Пацієнти з нирковою недостатністю вимагають ретельного нагляду. При виявленні симптомів передозування необхідно зменшити дозу препарату.

Застосування у пацієнтів літнього віку. Дані, отримані при дослідженнях внутрішньовенного введення фентанілу, дають змогу припустити, що у пацієнтів літнього віку може знижуватися кліренс і збільшуватися період напіввиведення препарату, і, крім цього, такі пацієнти можуть бути чутливішими до фентанілу, ніж молодші пацієнти. Фармакокінетика фентанілу у пацієнтів літнього віку значно не відрізнялася від фармакокінетики у молодих пацієнтів, хоча концентрація у сироватці була значно вищою. Пацієнти літнього віку потребують ретельного нагляду для виявлення симптомів можливого передозування фентанілу, що вимагатиме зниження дози препарату.

Пригнічення дихання. Як і при застосуванні інших сильнодіючих опіоїдних аналгетиків, при застосуванні фентанілу у деяких пацієнтів може спостерігатися значне пригнічення дихання. Пацієнтів слід ретельно обстежувати для виявлення подібних ефектів. Пригнічення дихання може продовжуватися і після видалення пластиру.

Залежність від ліків. При повторному введенні опіоїдів може розвинутися толерантність, а також фізична та психічна залежність. Ятрогенна залежність при застосуванні опіоїдів спостерігається рідко.

Пропасниця/зовнішні джерела тепла. Фармакокінетична модель дозволяє припустити, що концентрація фентанілу в сироватці може збільшуватися приблизно на 1/3, якщо температура тіла збільшується до 40 °С. Отже, пацієнти з пропасницею повинні перебувати під пильним спостереженням для виявлення побічних ефектів, характерних для опіоїдів, і, за необхідності, подальшої корекції дози.

Всім пацієнтам необхідно уникати прямого впливу зовнішніх джерел тепла, таких як нагрівальні лампи, інтенсивні сонячні ванни, грілки, сауни, ванни з гарячою водою тощо, на місці аплікації пластиру Фентаніл САНДОЗ®.

Припинення застосування Фентанілу САНДОЗ®

За необхідності припинення застосування Фентанілу САНДОЗ® заміна даного препарату іншими опіоїдами повинна відбуватись поступово, починаючи з низької дози. Такий режим заміни препаратів необхідний з причини поступового зниження концентрації фентанілу після видалення пластиру; зниження концентрації фентанілу в сироватці на 50 % відбувається впродовж 17 годин. Відміна опіоїдної аналгезії завжди повинна бути поступовою, щоб запобігти розвитку синдрому відміни.

Видалення пластиру.

Використаний пластир слід скласти навпіл липким боком усередину і повернути лікарю для знищення в установленому порядку. Невикористані пластири необхідно повернути лікарю для знищення.

Використання препарату дітьми

Безпека та ефективність застосування препарату у дітей не встановлені, тому його не слід призначати цій віковій категорії пацієнтів.

Використання вагітними або при годуванні груддю

Дані щодо застосування фентанілу у вагітних відсутні. Тому Фентаніл САНДОЗ® не призначають жінкам у період вагітності.

Не рекомендується застосовувати препарат під час пологів (включаючи кесарів розтин), оскільки фентаніл проходить крізь плаценту і може спричинити пригнічення дихального центру у новонародженого.

Фентаніл проникає у грудне молоко і може спричинити седативний ефект та/або пригнічення дихання у немовлят. Тому жінкам не можна годувати дитину груддю протягом 72 годин після останнього застосування Фентанілу САНДОЗ®.

Упаковка

По 1 пластиру в пакетику; по 5 пакетиків у картонній коробці.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

3 роки.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.


Отзывы