Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Джендогрел

Міжнародна назва: Clopidogrel
Виробник: Дженом Біотек ПВТ. ЛТД.
АТ Код: АТС В01А С04
Клінико-фармакологічна група: Антитромботичні засоби. Антиагреганти. Клопідогрел.

Форма випуску: Таблетки, вкриті плівковою оболонкою

Склад

Діюча речовина: клопідогрел;

1 таблетка містить клопідогрелу бісульфату, еквівалентно клопідогрелу 75 мг;

допоміжні речовини: лактоза, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, повідон, тальк очищений, магнію стеарат, натрію кроскармелоза;

оболонка: гідроксипропілметилцелюлоза (Е 464), поліетиленгліколь 6000, титану діоксид (Е 171), заліза оксид червоний (Е 172), тальк очищений.

Показання

Профілактика атеротромбозу - у хворих, що перенесли інфаркт міокарда (початок лікування можливий від декількох днів до 35 днів після виникнення), ішемічний інсульт (початок лікування можливий від 7 днів до 6 міс після виникнення) або з діагностованим захворюванням периферичних артерій; у хворих на гострий коронарний синдром без елевації сегмента ST (нестабільна стенокардія або інфаркт міокарда без патологічного зубця Q на ЕКГ), у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою.

Протипоказання

Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якого компонента препарату. Тяжка печінкова недостатність. Гостра кровотеча (наприклад, пептична виразка або внутрішньочерепний крововилив). Спадкова непереносимість галактози, дефіцит лактази Лаппа або порушення мальабсорбції глюкози-галактози. Вагітність і період годування груддю. Дитячий вік до 18 років.

Дозування

Дорослим 75 мг 1 раз на добу незалежно від приймання їжі.

Хворим з гострим коронарним синдромом без елевації сегмента ST (нестабільна стенокардія або інфаркт міокарда без патологічного зубця Q на ЕКГ) лікування Джендогрелом починають з одноразової навантажувальної дози 300 мг, а потім продовжують у дозі 75 мг 1 раз на добу (з ацетилсаліциловою кислотою в дозі 75 – 325 мг/добу).

Оскільки застосування більш високих ацетилсаліцилової кислоти підвищує ризик кровотечі, рекомендується не перевищувати дозу ацетилсаліцилової кислоти 100 мг.

Оптимальна тривалість лікування не встановлена.

Ефективне застосування схеми лікування до 12 місяців, максимальний ефект відзначають через 3 місяці від початку лікування.

У хворих із гострим інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST Джендогрел призначають по 75 мг один раз на добу, починаючи з одноразової навантажувальної дози 300 мг у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою, з застосуванням тромболітичних препаратів або без них.

Лікування хворих старше 75 років починають без навантажувальної дози препарату.

Комбіновану терапію слід починати якомога раніше після появи симптомів і продовжувати принаймні чотири тижні.

Терапевтичний досвід застосування Джендогрелу пацієнтами з нирковою недостатністю обмежений, тому таким пацієнтам препарат слід призначати з обережністю.

Досвід застосування препарату у пацієнтів із захворюваннями печінки середньої тяжкості та можливістю виникнення геморагічного діатезу обмежений. Тому таким хворим Джендогрел слід призначати з обережністю.

Побічні дії

Кровотеча була найпоширенішою побічною реакцією, що спостерігалася як у клінічних дослідженнях, так і при постмаркетинговому досвіді, під час яких вона найчастіше виникала в перший місяць лікування.

У пацієнтів, які застосовували клопідогрел або ацетилсаліцилову кислоту, загальна частота кровотечі становила 9,3 %. Частота тяжких випадків становила 1,4 % для клопідогрелу та 1,6 % - для ацетилсаліцилової кислоти.

Частота виникнення тяжких кровотеч під час терапії клопідогрел + ацетилсаліцилова кислота залежала від дози ацетилсаліцилової кислоти (< 100 мг: 2,6 %; 100–200 мг: 3,5 %; > 200 мг: 4,9 % ), так само, як і частота виникнення сильних кровотеч під час застосування плацебо + ацетилсаліцилова кислота (< 100 мг: 2 %; 100–200 мг: 2,3 %; > 200 мг: 4 %). Ризик кровотеч (небезпечних для життя, тяжких, незначних, інших) знижувався в ході дослідження: 0-1-й місяць (клопідогрел: 9,6 %; плацебо: 6,6 %), 1-3-й місяць (клопідогрел: 4,5 %; плацебо: 2,3 %), 3-6-й місяць (клопідогрел: 3,8 %; плацебо: 1,6 %), 6-9 місяць (клопідогрел: 3,2 %, плацебо: 1,5 %), 9-12 місяць (клопідогрел: 1,9 %; плацебо: 1 %). Не спостерігалося підвищення частоти виникнення тяжкої кровотечі в групі клопідогрел + ацетилсаліцилова кислота протягом 7 днів після операції з приводу коронарного шунтування у пацієнтів, які припинили лікування раніше ніж за 5 днів до операції (4,4 % клопідогрел + ацетилсаліцилова кислота проти 5,3 % плацебо + ацетилсаліцилова кислота). Серед пацієнтів, які продовжували лікування протягом 5 днів до операції з приводу коронарного шунтування, частота кровотеч була 9,6 % у групі, яка приймала клопідогрел + ацетилсаліцилова кислота і 6,3 % - у групі, яка приймала плацебо + ацетилсаліцилова кислота.

Спостерігалося загальне підвищення частоти виникнення кровотечі у групі, яка приймала клопідогрел + ацетилсаліцилова кислота (17,4 %) порівняно з групою, яка отримувала плацебо + ацетисаліцилова кислота (12, 9 %). Частота виникнення тяжкої кровотечі була близькою в обох групах (1,3 % проти 1,1 % у групах пацієнтів, які застосовували клопідогрел + ацетилсаліцилова кислота та плацебо + ацетилсаліцилова кислота відповідно). Ця величина була стійкою у підгрупах хворих, що відзначалися за висхідними параметрами і типом фібринолітичного або гепаринового лікування.

Загальна частота виникнення тяжкої нецеребральної кровотечі була низькою і подібною в обох групах (0,6 % проти 0,5 % у групах пацієнтів, які отримували клопідогрел + ацетилсаліцилова кислота та плацебо + ацетилсаліцилова кислота відповідно).

Побічні реакції розподілені за системою органів, частота їх виникнення визначена таким чином: поширені (від ≥1/100 до <1/10), непоширені (від ≥1/1000 до <1/100), рідко поширені (від ≥1/10000 до <1/1000), дуже рідко поширені (<1/10000). Для кожного класу системи органів побічні ефекти представлені в порядку зниження їх тяжкості.

Кров та лімфатична система

Непоширені: тромбоцитопенія, лейкоцитопенія, еозинофілія.

Рідко поширені: нейтропенія, включаючи тяжку нейтропенію.

Дуже рідко поширені: тромботична тромбоцитопенічна пурпура (ТТП), апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, тяжка тромбоцитопенія, гранулоцитопенія, анемія.

Імунна система

Дуже рідко поширені: сироваткова хвороба, анафілактоїдні реакції.

Психіатричні порушення

Дуже рідко поширені: галюцинації, сплутаність свідомості.

Нервова система

Непоширені: внутрішньочерепні кровотечі (у деяких випадках – з летальним кінцем), головний біль, парестезія, запаморочення.

Дуже рідко поширені: зміна смакового сприйняття.

Патологія очей

Непоширені: кровотеча в ділянку ока (кон'юнктивальна, окулярна, ретинальна).

Патологія вуха та лабіринту

Рідко поширені: запаморочення.

Судинні розлади

Поширені: гематома.

Дуже рідко поширені: тяжкий крововилив, кровотеча з операційної рани, васкуліт, артеріальна гіпотензія.

Респіраторні, торакальні та медіастинальні порушення

Поширені: носова кровотеча.

Дуже рідко поширені: кровотечі респіраторного шляху (кровохаркання, легеневі кровотечі), бронхоспазм, інтерстиціальний пневмоніт.

Шлунково-кишкові розлади

Поширені: шлунково-кишкові кровотечі, діарея, абдомінальний біль, диспепсія.

Непоширені: виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, гастрит, блювання, нудота, запор, метеоризм.

Рідко поширені: ретроперитонеальний крововилив.

Дуже рідко поширені: шлунково-кишкові та ретроперитонеальні кровотечі з летальним кінцем,

панкреатит, коліт (зокрема виразковий або лімфоцитарний), стоматит.

Гепатобіліарна система

Дуже рідко поширені: гостра печінкова недостатність, гепатит, аномальні результати показників функції печінки.

Шкіра та підшкірна клітковина

Поширені: підшкірний крововилив.

Непоширені: висип, свербіж, внутріньошкірні крововиливи (пурпура).

Дуже рідко поширені: бульозний дерматит (токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема), ангіоневротичний набряк, еритематозний висип, кропив'янка, екзема, плоский лишай.

Кістково-м'язова система, сполучна та кісткова тканини

Дуже рідко поширені: кістково-м'язові крововиливи (гемартроз), артрит, артралгія, міалгія.

Нирки та сечовидільна система

Непоширені: гематурія.

Дуже рідко поширені: гломерулонефрит, підвищення рівня креатиніну в крові.

Загальний стан і реакції у місці введення

Поширені: кровотечі у місці ін'єкції.

Дуже рідко поширені: гарячка.

Лабораторні дослідження

Непоширені: подовження часу кровотечі, зниження кількості нейтрофілів і тромбоцитів.

Передозування

При прийманні Джендогрелу в дозі 1050 мг не було відзначено небажаної побічної дії і необхідності застосування спеціальних терапевтичних заходів. При одноразовому застосуванні препарату в дозі 600 мг здоровими добровольцями побічна дія не спостерігалась. Термін кровотечі був збільшений в 1,7 разів, що відповідає величині після приймання терапевтичної дози (75 мг на добу). Специфічного антидоту немає. При необхідності швидкої корекції продовженого терміну кровотечі ефект Джендогрелу може бути ліквідований шляхом переливання тромбоцитарної маси.

Лікарська взаємодія

Варфарин. Сумісне застосовування Джендогрелу з варфарином не рекомендується, оскільки така комбінація може підсилювати інтенсивність кровотечі.

Ацетилсаліцилова кислота. Ацетилсаліцилова кислота не змінює інгібуючого ефекту Джендогрелу на АДФ-індуковану агрегацію тромбоцитів, однак Джендогрел потенціює дію ацетилсаліцилової кислоти на агрегацію тромбоцитів, індуковану колагеном. Проте одночасне застосування ацетилсаліцилової кислоти в дозі 500 мг 2 рази на добу не спричиняло якого-небудь значного подовження терміну кровотечі, збільшеного застосуванням Джендогрелу. Безпека тривалого одночасного застосування ацетилсаліцилової кислоти і Джендогрелу не встановлена, однак Джендогрел і ацетилсаліцилову кислоту можна застосовувати одночасно до 1 року.

Гепарин. За даними клінічних випробувань на здорових добровольцях, Джендогрел не змінює загальної потреби гепарину і дії гепарину на згортання крові. Одночасне тривале застосування гепарину не змінювало пригнічувальної дії Джендогрелу на агрегацію тромбоцитів. Однак безпека такої комбінації не визначена, і одночасне застосування гепарину і Джендогрелу вимагає застереження.

Тромболітичні засоби. Безпека одночасного застосування Джендогрелу з тромболітиками нині не встановлена, тому одночасне застосування цих препаратів потребує обережності.

Нестероїдні протизапальні засоби. В клінічному дослідженні, проведеному за участю здорових добровольців, сумісне застосування Джендогрелу і напроксену збільшувало кількість прихованих шлунково-кишкових кровотеч. Однак за відсутності випробувань взаємодії препарату з іншими нестероїдними протизапальними засобами допоки не встановлено, чи існує підвищений ризик розвитку шлунково-кишкових кровотеч при застосуванні інших препаратів цієї групи. Таким чином, комбіноване застосовування нестероїдних протизапальних засобів і Джендогрелу потребує обережності.

Інші комбінації препаратів. Клінічно значимої фармакодинамічної взаємодії при застосуванні Джендогрелу сумісно з атенололом і/або ніфедипіном не виявлено. Фармакодинамічна активність Джендогрелу практично не змінюється при одночасному застосовуванні з фенобарбіталом, циметидином або естрогенами. Фармакокінетичні властивості дигоксину або теофіліну не змінюються при сумісному застосуванні з Джендогрелом. Антацидні засоби не змінюють абсорбцію Джендогрелу.

Дані, одержані під час досліджень з мікросомами печінки людини, свідчать про те, що Джендогрел може пригнічувати активність одного з ензимів Цитохрому Р450 (СУР 2С9). Внаслідок цього рівень деяких лікарських засобів, таких як фенітоїн і толбутамід, може бути підвищений у плазмі крові, оскільки вони метаболізуються за допомогою СУР 2С9. Результати дослідження CAPRIE свідчать про безпеку застосування фенітоїну й толбутаміду сумісно з Джендогрелом.

За виключенням специфічної інформації про лікарську несумісність, наведену вище, дослідження взаємодії Джендогрелу з лікарськими засобами, що застосовують для лікування хворих на атеротромбоз, не проводились. Однак хворі, які брали участь у клінічних дослідженнях Джендогрелу, одержували одночасно з ним різні препарати, включаючи діуретики, блокатори β-адренорецепторів, інгібітори АПФ, антагоністи кальцієвих каналів, гіполіпідемічні засоби, коронаролітики, антидіабетичні препарати (включаючи інсулін), протиепілептичні засоби, гормональні засоби й антагоністи GPIIb/IIIa, без ознак клінічно значимих побічних взаємодій.

Рекомбінантний активатор тканинного плазміногену (rt-PA). При одночасному застосуванні Джендогрелу з рекомбінантним активатором тканинного плазміногену (rt-PA) і гепарином у хворих після нещодавно перенесеного інфаркту міокарда частота клінічно значимої кровотечі аналогічна тій, що спостерігалась у випадках одночасного застосування rt-PA і гепарину.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Клопідогрел селективно пригнічує зв’язування аденозиндифосфату (АДФ) з його рецептором на поверхні тромбоцитів і активацію комплексу GР ІІb/ІІІa під дією АДФ, пригнічуючи таким чином агрегацію тромбоцитів. Для такої дії необхідна біотрансформація клопідогрелу. Клопідогрел також пригнічує агрегацію тромбоцитів, спричинених іншими факторами. Клопідогрел діє шляхом необоротної зміни рецептора АДФ на тромбоциті; тромбоцити, що вступили з ним у взаємодію, виявляються ушкодженими протягом усього їхнього терміну життя. Нормальна функція тромбоцитів відновлюється зі швидкістю відповідно до швидкості утворення нових тромбоцитів. Повторне приймання в дозі 75 мг на добу призводить до значного гальмування агрегації тромбоцитів, яка спричинена АДФ. Пригнічувальний ефект прогресивно підсилюється, стабільний стан досягається через 3-7 днів лікування. При курсовому застосуванні середній рівень гальмування агрегації тромбоцитів становить 40-60 %. Агрегація тромбоцитів і час кровотечі відновлюються до похідного рівня в середньому через 5 днів після припинення лікування.

Фармакокінетика

При повторному прийманні внутрішньо в дозі 75 мг на добу клопідогрел швидко всмоктується, однак концентрація висхідної сполуки у плазмі крові низька і через 2 години після приймання не досягає рівня виміру (0,00025 мг/л). На основі дослідження метаболітів, що виділяються з сечею, можна стверджувати, що всмоктування становить не менше 50 %. Клопідогрел швидко метаболізується в печінці. Його основний метаболіт – карбоксильне похідне фармакологічної активності не має і становить 85 % від циркулюючої в крові висхідної сполуки. Максимальна концентрація даного метаболіту в плазмі крові (приблизно 3 мг/л після застосування повторних доз внутрішньо по 75 мг) спостерігається приблизно через 1 годину після прийому. Клопідогрел-проліки. Його активний метаболіт, тіолове похідне, утворюється шляхом окиснення клопідогрелу на 2-оксоклопідогрел і наступного гідролізу. Окиснювальний етап регулюється ізоферментами цитохрому Р450 2В6 і ЗА4 та меншою мірою – 1А1, 1А2, і 2С19. Активний тіольний метаболіт був виділений in vitro, він швидко і необоротно зв’язується з тромбоцитарними рецепторами, пригнічуючи таким чином агрегацію тромбоцитів. Цей метаболіт у плазмі крові не визначається. Кінетика основного метаболіту має лінійну залежність (збільшення концентрації у плазмі крові залежно від доз) у межах 50-150 мг клопідогрелу. Клопідогрел і основний циркулюючий метаболіт оборотно зв’язуються з білками плазми крові in vitro (98 і 94 % відповідно). Цей зв’язок залишається ненасиченим in vitro в широкому діапазоні концентрацій. Після прийому внутрішньо клопідогрелу з міткою 14C у добровольців приблизно 50 % препарату екскретується з сечею і 46 % - з калом протягом 120 годин після введення. Період напіввиведення основного циркулюючого метаболіту становить 8 годин після одноразового і повторного приймання. Концентрації основного циркулюючого метаболіту в плазмі крові при прийманні клопідогрелу в дозі 75 мг на добу нижчі у пацієнтів з тяжкими захворюваннями нирок (кліренс креатиніну 5-15 мл/хв) у порівнянні з пацієнтами, які мають захворювання нирок з перебігом середньої тяжкості (кліренс креатиніну 30-60 мл/хв) і здоровими особами. Хоча пригнічувальна дія на АДФ-індуковану агрегацію тромбоцитів знижена на 25% порівняно з таким ефектом у здорових осіб, час кровотечі подовжений так само, як і у здорових осіб, що одержували 75 мг клопідогрелу на добу. Концентрація основного метаболіту в плазмі крові значно вища у пацієнтів літнього віку (понад 75 років) у порівнянні із здоровими добровольцями молодого віку. Однак вища концентрація у плазмі не супроводжується змінами в агрегації тромбоцитів і тривалості кровотечі.

Фізико-хімічні властивості

круглі, двоопуклі таблетки, цегляно-червоного кольору, вкриті плівковою оболонкою, з розподільчою рискою на одному боці та гладенькі - з другого.

Вплив на керування автотранспортом або іншими механізмами, а так само на швидкість реакції

Джендогрел не впливає на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або виконання робіт з іншими механізмами.

Особливості застосування

У хворих на гострий інфаркт міокарда з підвищенням сегмента ST лікування препаратом Джендогрел не слід розпочинати протягом перших декількох днів після розвитку інфаркту. Не слід рекомендувати препарат при гострому ішемічному інсульті менше 7 діб. При розвитку кровотечі під час лікуванням препаратом необхідно негайно провести клінічний аналіз крові з визначенням клітинного складу.

Подібно до інших антитромботичних препаратів Джендогрел слід з обережністю застосовувати у хворих з підвищеним ризиком кровотечі внаслідок травми, оперативних втручань або патологічних станів, а також у випадку комбінованого застосування Джендогрелу з ацетилсаліциловою кислотою, нестероїдними протизапальними засобами, гепарином, інгібіторами глікопротеїну Ііb/ІІІa або тромболітиками.

У випадку оперативних втручань, якщо антитромбоцитарна дія небажана, курс лікування Джендогрелом слід припинити за 7 днів до операції.

Необхідний ретельний контроль стану хворих для виявлення ознак кровотеч, включаючи приховані кровотечі, особливо протягом перших тижнів лікування і/або після інвазивних кардіологічних процедур або хірургічного втручання.

Джендогрел подовжує термін тривалості часу кровотечі і тому його слід застосовувати з обережністю у хворих з ризиком кровотеч (особливо шлунково-кишкового тракту і внутрішньоочних). Хворих слід попередити про те, що оскільки для зупинки кровотечі, яка виникає при застосуванні Джендогрелу (як монотерапії, так і в комбінації з ацетилсаліциловою кислотою) необхідний тривалий час, вони повинні повідомити лікарю про кожний випадок незвичної (з точки зору місця і/або тривалості) кровотечі. Хворі також мають інформувати лікаря й стоматолога про прийом препарату, якщо їм передбачається оперативне втручання або якщо лікар призначає новий для пацієнта лікарський засіб.

Хворим з порушенням функції нирок препарат слід призначати з обережністю. Із застереженням призначають Джендогрел хворим з тяжкими порушеннями функцій печінки, при яких можливе виникнення геморагічного діатезу.

При появі симптомів надмірної кровоточивості (кровотечі з ясен, менорагія, гематурія) потрібне дослідження гемостазу (тривалість кровотечі, кількість тромбоцитів, тести функціональної активності тромбоцитів). Слід регулярно досліджувати функціональну активність печінки.

Дуже рідко спостерігалися випадки тромботичної тромбоцитопенічної пурпури після застосування Джендогрелу, іноді навіть після його короткочасного застосування. Тромботична тромбоцитопенічна пурпура проявляється тромбоцитопенією та мікроангіопатичною гемолітичною анемією з неврологічними проявами, нирковою дисфункцією та гарячкою. Тромботична тромбоцитопенічна пурпура є потенційно станом, що загрожує життю, та потребує негайного лікування, зокрема плазмофорезом.

Через недостатність даних не рекомендується призначати Джендогрел у перші 7 днів після гострого ішемічного інсульту.

З–за наявності лактози в складі допоміжних речовин таблетки Джендогрелу препарат слід з обережністю застосовувати у хворих із спадковою непереносимістю галактози, лактози, глюкози – галактози.

Використання препарату дітьми

Застосування дітям віком до 18 років протипоказане.

Використання вагітними або при годуванні груддю

Жінкам у період вагітності або годування груддю застосування препарату протипоказане.

Упаковка

По 7 таблеток у блістерній упаковці, 1 блістер у картонній коробці.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

3 роки. Не застовуйте препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Зберігати в недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці, при температурі не вище 25 ºС.


Отзывы