Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Доксазозин-Ратиофарм

Міжнародна назва: Doxazosin
Виробник: Виробник: Меркле ГмбХ, Німеччина.
АТ Код: АТС СО2С А04
Клінико-фармакологічна група: Антиадренергічні засоби з периферичним механізмом дії.
Форма випуску: Таблетки

Склад

діюча речовина: доксазозин;

1 таблетка містить 2 мг доксазозину у вигляді доксазозину мезилату;

Показання

Артеріальна гіпертензія.

Протипоказання

Відома підвищена чутливість до доксазозину, до інших похідних хіназоліну або до допоміжних речовин препарату.

Дозування

Дорослим приймати препарат Доксазозин-ратіофарм внутрішньо 1 раз на день (вранці або ввечері) незалежно від прийому їжі, не розжовуючи і запиваючи достатньою кількістю води.

Дози препарату, залежно від особливостей перебігу хвороби, можна змінювати від 1 мг до 16 мг на добу (максимальна добова доза).

Початкова доза становить 1 мг на добу (1/2 таблетки препарату Доксазозин-ратіофарм таблетки по 2 мг). Терапевтична доза титрується поступово, починаючи з 1 мг/добу, з періодом титрації 1-2 тижні залежно від індивідуальної реакції. Через 1-2 тижні лікування препаратом дозу можна збільшувати до 2 мг, потім до 4 мг та до вищої дози – 8 мг. Середня добова доза становить 2-4 мг/добу.

Пацієнти літнього віку та пацієнти з нирковою недостатністю.

Оскільки у пацієнтів літнього віку та у пацієнтів з нирковою недостатністю фармакокінетика доксазозину не змінюється, таких пацієнтів можна лікувати звичайними дозами.

Проте для них слід застосовувати якомога нижчу дозу, і підвищувати дозу слід лише під наглядом лікаря.

Пацієнти з печінковою недостатністю.

Слід виявляти особливу обережність при застосуванні препарату пацієнтам із печінковою недостатністю.

Побічні дії

Небажані ефекти за частотою виникнення класифікують за такими категоріями:

дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (≥ 1/1 000, < 1/100),

рідко (≥ 1/10 000, < 1/1 000), дуже рідко (< 1/10 000).

Інфекції та інвазії

Часто: захворювання дихальних шляхів, інфекції сечовивідних шляхів.

Порушення з боку кровотворної та лімфатичної систем.

Дуже рідко: еритроцитопенія, лейкопенія, тромбоцитопенія.

Порушення з боку імунної системи.

Нечасто: медикаментозна алергія.

Порушення метаболізму.

Часто: анорексія.

Нечасто: спрага, гіпокаліємія, подагра, порушення смаку, збільшення маси тіла.

Рідко: гіпоглікемія, дисгевзія.

Порушення з боку психіки.

Часто: тривожність, безсоння, нервозність, апатія.

Нечасто: нічні кошмари, амнезія, емоційна лабільність, ажитація, депресія.

Порушення з боку нервової системи.

Дуже часто: запаморочення, головний біль.

Часто: постуральне запаморочення, втома, парестезія, сонливість.

Нечасто: інсульт, послаблення відчуттів, втрата свідомості, тремор.

Порушення з боку органа зору.

Часто: порушення акомодації.

Нечасто: підвищене сльозовиділення, фотофобія.

Дуже рідко: затуманення зору.

Невідомо: інтраопераційний синдром атонічної райдужної оболонки.

Порушення з боку органа слуху та рівноваги.

Часто: порушення орієнтування у просторі.

Нечасто: шум у вухах.

Порушення з боку серця

Часто: посилене серцебиття, тахікардія, біль у грудях.

Нечасто: аритмія, стенокардія, інфаркт міокарда.

Дуже рідко: брадикардія.

Порушення з боку судин.

Часто: артеріальна гіпотензія, постуральна гіпотензія.

Нечасто: прилливи крові.

Рідко: цереброваскулярні розлади.

Порушення з боку дихальної системи.

Часто: задишка, назальна конгестія, кашель, диспное.

Нечасто: носова кровотеча, бронхоспазми, фарингіт.

Рідко: набряк гортані.

Дуже рідко: бронхоспазм з ускладненнями, риніт.

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту.

Часто: біль у животі, диспепсія, нудота, діарея.

Нечасто: підвищення апетиту, запор, метеоризм, блювання, гастроентерит, сухість у роті.

Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів.

Нечасто: підвищення рівня печінкових ферментів.

Дуже рідко: гепатит, холестаз, жовтяниця.

Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин.

Часто: свербіж.

Нечасто: висипання на шкірі, алопеція, пурпура.

Дуже рідко: кропив’янка.

Порушення з боку скелетно-м’язової та сполучної тканин.

Часто: біль у спині, міалгія.

Нечасто: артралгія, м’язові судоми, м’язова слабкість.

Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів.

Часто: цистит, нетримання сечі при напруженні.

Нечасто: дизурія, часте сечовиділення, гематурія, поліурія, нетримання сечі.

Дуже рідко: збільшений діурез, порушення сечовиділення, ніктурія, підвищення АСК та креатиніну.

Порушення з боку статевих органів та молочної залози

Часто: відстрочення еякуляції.

Нечасто: імпотенція.

Дуже рідко: гінекомастія, приапізм.

Ускладнення загального характеру та реакції у місці введення

Часто: астенія, біль за грудниною, грипоподібні симптоми, периферичний набряк, стомлюваність, нездужання.

Нечасто: біль, набряк обличчя.

Рідко: зниження температури тіла у пацієнтів літнього віку.

Передозування

Симптоми: суттєве зниження артеріального тиску, що іноді супроводжується запамороченням.

Лікування: хворому слід терміново надати горизонтальне положення і підняти ноги.

При необхідності застосувати плазмозамінники та вазопресорні засоби, дослідити функцію нирок і підтримати її нормальний стан. Діаліз неефективний.

Лікарська взаємодія

Доксазозин посилює гіпотензивний ефект антигіпертензивних засобів. Антигіпертензивний ефект препарату може потенціюватися при одночасному застосуванні з вазодилататорами та нітратами.

Нестероїдні протизапальні засоби можуть знижувати антигіпертензивний ефект доксазозину.

Симпатоміметики можуть зменшити антигіпертензивний ефект доксазозину; доксазозин може послабити судинні реакції та зміни тиску у відповідь на введення дофаміну, ефедрину, епінефрину, метарамінолу, метоксаміну та фенілефрину.

Відсутні дослідження взаємодій доксазозину з речовинами, що впливають на печінковий метаболізм (наприклад циметидином), проте така взаємодія не виключена.

Доксазозин може підвищувати активність реніну у плазмі і виділення з сечею ванілілмигдальної кислоти. Це слід враховувати при інтерпретуванні лабораторних даних.

Одночасне застосування доксазозину з інгібіторами ФДЕ-5 (силденафілом, тадалафілом, варденафілом), призначеними для лікування еректильної дисфункції, слід здійснювати з обережністю, оскільки у деяких пацієнтів воно може призвести до симптоматичної гіпотензії.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Доксазозин є селективним конкурентним блокатором постсинаптичних α1-адренорецепторів. За рахунок зниження тонусу гладких м’язів судин доксазозин зменшує загальний периферичний судинний опір, що призводить до зниження артеріального тиску. При прийомі препарату 1 раз на добу стійкий гіпотензивний ефект зберігається протягом 24 годин. Максимальне зниження артеріального тиску спостерігається протягом 2-6 годин після прийому одноразової дози препарату. Під час лікування доксазозином артеріальний тиск у хворих на артеріальну гіпертензію був однаковим як у положенні лежачи на спині, так і у положенні стоячи. При тривалому застосуванні доксазозину у хворих не спостерігалося розвитку толерантності, лише інколи спостерігалося підвищення активності реніну у плазмі крові та тахікардія. При лікуванні доксазозином спостерігалося зниження у плазмі крові рівнів тригліцеридів та загального холестерину. У той же час спостерігалося деяке зростання (на 4-13 %) співвідношення вмісту ліпопротеїдів високої щільності до загального холестерину. Лікування доксазозином призводило до регресії гіпертрофії лівого шлуночка.

Фармакокінетика

Після прийому всередину у терапевтичних дозах доксазозин добре всмоктується; концентрація його в крові сягає піку приблизно через 2 години. Виведення з плазми двофазне, з сумарним періодом напіввиведення 22 години, що дозволяє призначати препарат 1 раз на добу. Доксазозин зв’язується з білками плазми на 98,3 %. Доксазозин зазнає активної біотрансформації у печінці. У незміненому вигляді виводиться лише 5 % дози. За даними фармакокінетичних досліджень, у людей літнього віку і у пацієнтів з нирковою недостатністю фармакокінетика препарату суттєво не відрізняється від такої у хворих молодшого віку з нормальною функцією нирок. Існують лише обмежені дані щодо застосування препарату хворим з печінковою недостатністю та щодо впливу препаратів, здатних змінювати печінковий метаболізм (наприклад, циметидин). У клінічному дослідженні у 12 пацієнтів, які мали незначну печінкову недостатність, одноразове пероральне застосування доксазозину призвело до підвищення площі під кривою (AUC) на 43 % та зниження допустимого кліренсу на 30 %.

Фізико-хімічні властивості

білі, видовженої форми, непокриті оболонкою майже без запаху таблетки, з рискою для розлому та відтиском “D2”з одного боку.

Вплив на керування автотранспортом або іншими механізмами, а так само на швидкість реакції

У зв’язку з тим, що доксазозин може спричиняти ортостатичні реакції (запаморочення при зміні положення тіла з горизонтального на вертикальне) на початку лікування або у період підвищення дозування, хворим доцільно утримуватись від усіх потенційно небезпечних видів діяльності, а саме: від керування автотранспортом та іншими засобами та роботи з механізмами. Вживання алкоголю може посилювати небажані реакції.

Особливості застосування

При застосуванні доксазозину, особливо на початку лікування, найчастіше спостерігаються ортостатичні реакції, запаморочення.

З метою запобігання ортостатичним реакціям хворі повинні уникати: різких змін положення тіла, перевищення рекомендованої початкової дози.

Хворі, які дотримуються дієти з обмеженим вмістом натрію або приймають діуретини, більш схильні до ортостатичних реакцій.

Особливу обережність необхідно проявляти при призначенні препарату Доксазозин-ратіофарм у разі наявності у хворого:

  • набряку легенів, обумовленому аортальним або мітральним стенозом;
  • недостатності правого шлуночка серця, обумовленого емболією легенів або випотом до порожнини перикарда;
  • недостатності лівого шлуночка з низьким тиском наповнення;
  • недостатності серцевого викиду;
  • діабетичної автономної нефропатії (високий ризик постуральної гіпотензії).

У хворих з ішемічною хворобою серця занадто швидке або занадто виражене зниження артеріального тиску може призвести до посилення прояву стенокардії.

Одночасне застосування доксазозину з інгібіторами ФДЕ-5 (наприклад, силденафіл, тадалафіл, варденафіл) слід здійснювати з обережністю, адже у деяких пацієнтів можуть виникнути симптоми гіпотензії.

З особливою обережністю слід призначати цей препарат хворим із порушеннями функції печінки.

Під час оперативного втручання з приводу катаракти у пацієнтів, які приймають або приймали блокатори α1-рецепторів, спостерігався інтраопераційний синдром атонічної радужки (IFIS). Оскільки IFIS може спричинити технічні труднощі, під час виконання оперативного втручання необхідно попередити хірурга-офтальмолога про застосування блокаторів α1-рецепторів у даний час або у минулому.

Таблетки Доксазозин-ратіофарм містять лактозу. Даний препарат не слід приймати пацієнтам з рідкісним спадковим захворюванням – непереносимістю глюкози, з недостатністю лактази, галактоземією або синдромом порушення всмоктування глюкози/галактози.

Використання препарату дітьми

У зв’язку з тим, що дотепер досвід застосування доксазозину дітям відсутній, застосовувати препарат Доксазозин-ратіофарм дітям віком до 18 років не рекомендується.

Використання вагітними або при годуванні груддю

Досі досвід застосування доксазозину хворим на артеріальну гіпертензію у період вагітності недостатній. Досліди на тваринах показали про зниження виживання плода при застосуванні препарату у високих дозах, а також про накопичення доксазозину у грудному молоці. Препарат Доксазозин-ратіофарм можна призначати у період вагітності тільки тоді, коли очікуваний результат лікування для матері виправдовує потенційний ризик для плода. Невідомо, чи виділяється доксазозин з грудним молоком людини, тому годування груддю в період лікування препаратом Доксазозин-ратіофарм повинно бути припинено.

Упаковка

По 10 таблеток у блістері. По 2 блістери у картонній коробці.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

5 років.

Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 30 °С.