Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Дистонин

Дозування

Дорослі: 2-4 капсули на день, що можуть прийматись у 2 – 4 прийоми.

Діти старше 10 років: 1-2 капсули на день.

У разі необхідності Дистонін можна приймати 1 раз на день протягом 15-20 днів.

Для попередження можливих вегетативних реакцій на фоні психоемоційних навантажень можна прийняти 1-2 капсули.

Капсули слід приймати за 30-60 хвилин до або через 2-3 години після їди.

Максимальна терапевтична доза – 8 капсул на добу.

Особливості застосування

З обережністю слід призначати препарат у нижченаведених випадках.

Очні хвороби (глаукома, подразнення): при виникненні мідріазу і фотофобії слід надіти окуляри від сонця. З обережністю призначається хворим похилого віку, оскільки у них підвищений ризик виникнення глаукоми.

Хвороби травної системи: гепатопатії, ранні симптоми непрохідності, а також перитоніту. Виразковий коліт, грижа стравохідного отвору діафрагми із супутнім рефлюкс-езофагітом.

Захворювання сечовидільної системи: хвороби нирок, гіпертрофія простати. У хворих на простатит може виникати дизурія, і вони можуть потребувати катетеризації.

Захворювання серцево-судинної системи: коронарні хвороби, хронічна серцева недостатність, аритмії серця, тахікардія, артеріальна гіпертензія.

Захворювання легенів: ослаблені хворі з хронічними захворюваннями легенів. З обережністю призначається хворим на бронхіальну астму і алергію.

Інші захворювання: автономна нейропатія, міастенія гравіс, гіпертиреоз, діабет, делірій або психоз.

Пацієнти зі групи підвищеного ризику: пацієнти із захворюваннями мозку, спастичним паралічем або синдромом Дауна, блондини.

Діти: препарат не рекомендується для лікування дітей до 10 років (особливо немовлят і малих дітей), оскільки вони дуже чутливі до токсичної дії холінолітиків (подразнення ЦНС з тенденцією до виникнення судом і інших побічних реакцій, характерними симптомами яких є підвищена збудливість). Особливої обережності слід дотримуватись при призначенні препарату дітям із спастичним паралічем або церебральними захворюваннями. Може виникнути значне підвищення температури тіла, особливо в умовах високої температури навколишнього середовища.

Хворі похилого віку: у хворих похилого віку може спостерігатись ажитація, тривожність, сонливість і дезорієнтація при прийомі звичайних доз холінолітиків. Ця група хворих особливо чутлива до таких побічних ефектів, як запор, сухість у роті, затримка сечі (особливо у чоловіків). У них підвищується ризик появи недіагностованої глаукоми і порушення пам‘яті або загострення вже існуючих порушень психіки і гіпотермії.

Може виникнути тепловий удар (пропасниця і тепловий шок) у зв‘язку з блокуючим ефектом холінолітиків на секрецію потових залоз в умовах високої температури навколишнього середовища.

Холінолітики можуть спричинювати у чутливих людей тимчасові порушення психіки (сплутаність свідомості, дезорієнтація, втрата короткої пам‘яті, галюцинації, дизартрія, атаксія, кома, ейфорія, тривожність, стомлюваність, безсоння, ажитація), що минають через 24 години після припинення застосування препарату.

Крім того, холінолітики, що входять до складу препарату, можуть спричинювати проблеми з боку зубів (високий ризик появи порожнин у зубах, захворювань ясен, кандидоз ротової порожнини), оскільки вони зменшують або гальмують секрецію слини.

Вплив на лабораторні аналізи.

Алкалоїди беладонни впливають на проведення таких лабораторних тестів:

  • тест на визначення кислотності шлунка: введення холінолітиків може протидіяти активності пентагастрину і гістаміну при визначенні секреторної функції шлунка (тому застосування холінолітиків слід уникати за 24 години до проведення аналізу);
  • радіоізотопне дослідження спорожнення шлунка: холінолітики можуть сповільнювати спорожнення шлунка;
  • фенолсульфофталеїновий тест сечової секреції: атропін екскретується тим же шляхом тубулярної екскреції, що і фенолсульфофталеїн, сповільнюючи його виділення із сечею.

Гідроксизин впливає на такі аналізи:

  • шкірні тести з екстрактами алергенів: гідроксизин може гальмувати шкірну відповідь на гістамін, генеруючи фальшивонегативні результати;
  • визначення дози 17-гідроксикортикостероїдів у сечі: гідроксизин може призводити до фальшивопозитивного збільшення рівня 17-гідроксикортикостероїдів у сечі.

Пропранолол впливає на такі аналізи:

  • скринінговий тест на наявність глаукоми: може взаємодіяти із системними бета-блокаторами, що зменшують рівень внутрішньоочного тиску;
  • вентрикулографія з радіонуклідами: пропранолол зменшує частоту серцевих скорочень;
  • антиядерні антитіла: може збільшувати титр антиядерних антитіл;
  • глікемія: пропранолол попереджує глікогеноліз і реакцію гіперглікемії, спричинених ендогенним епінефрином, що має наслідком тривалість гіпоглікемії і затримку нормалізації показників цукру в крові, особливо у хворих на діабет;
  • пропранолол індукує збільшення рівня сечовини, калію, сечової кислоти, ліпопротеїнів, тригліцеридів у сироватці крові.

Вагітність і лактація

Застосовувати препарат у період вагітності та лактації не рекомендується.

Вплив на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами

Враховуючи спектр побічної дії (сонливість, зниження розумової активності, запаморочення, порушення зору), слід пом‘ятати, що препарат може впливати на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами.