Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Димезар

Міжнародна назва: Trimetazidine
Виробник: (Контроль серії, первинна та вторинна упаковка, дозвіл на випуск серії)
АТ Код: АТС С01Е В15
Клінико-фармакологічна група: Кардіологічні засоби. Триметазидин.
Форма випуску: Таблетки пролонгованої дії

Склад

діюча речовина: 1 таблетка містить 35 мг триметазидину дигідрохлориду еквівалентно триметазидину 27,5 мг;

допоміжні речовини: кальцію гідрофосфат дигідрат, целюлоза мікрокристалічна, повідон, ксантанова камедь, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат.

Оболонка таблетки: Opadry 03B84788 рожевий (гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), поліетиленгліколь, заліза оксид червоний (Е 172)).

Показання

Дорослим триметазидин показаний для симптоматичного лікування стабільної стенокардії за умови недостатньої ефективності чи непереносимості антиангінальних препаратів першої лінії.

Протипоказання

Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої допоміжної речовини.

Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну < 30 мл/хв).

Хвороба Паркінсона, синдром паркінсонізму, тремор, синдром «неспокійних ніг» та інші рухові розлади, що мають відношення до вищезазначеного.

Тяжка печінкова недостатність.

Дозування

Приймають по 1 таблетці 35 мг 2 рази на добу під час їди вранці та ввечері, запиваючи достатньою кількістю води.

Після 3 місяців лікування необхідно оцінити результати та у разі відсутності ефекту триметазидин необхідно відмінити.

Особливі групи пацієнтів.

Пацієнти із нирковою недостатністю

Пацієнтам із помірною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 30-60 мл/хв) рекомендована доза становить 1 таблетку на добу вранці під час сніданку.

Пацієнти літнього віку

У пацієнтів літнього віку концентрація триметазидину в крові може бути підвищеною через вікове зниження функції нирок. Для них необхідно уважно титрувати дозу. Рекомендована доза становить 1 таблетку 35 мг вранці під час сніданку.

Збільшення дози в терапії пацієнтів похилого віку слід здійснювати із обережністю.

Побічні дії

Побічні реакції, які можуть бути пов’язані із застосуванням триметазидину, зазначені нижче за частотою: дуже часті (≥ 1/10); часті (від ≥ 1/100 до < 1/10); нечасті (від ≥ 1/1000 до < 1/100); рідкісні (від ≥ 1/10 000 до < 1/1000); дуже рідкісні (< 1/10 000); частота невідома (не можна встановити за наявними даними).

З боку травного тракту: часті – абдомінальний біль, діарея, диспепсія, нудота та блювання; частота невідома – запор.

Загальні порушення: часті – астенія.

З боку нервової системи: часті – головний біль, запаморочення; дуже рідкісні – можливе виникнення екстрапірамідних симптомів (тремор, ригідність, акінезія, нестійкість ходи), синдром «неспокійних ніг» та інші рухові розлади, які зменшуються після відміни лікування; частота невідома – гіпертонус м’язів, розлад сну (безсоння, сонливість).

З боку шкіри й підшкірних тканин: часті – висип, свербіж, еритема, кропив’янка; частота невідома – гострий генералізований екзантематозний пустульозний висип, ангіоневротичний набряк.

З боку серцево-судинної системи: рідкісні – пальпітація, екстрасистолія, тахікардія, артеріальна гіпотензія, ортостатична гіпотензія, яка може бути асоційована з нездужанням, запамороченням або падінням, зокрема у пацієнтів, які застосовують антигіпертензивні засоби, почервоніння обличчя.

З боку системи крові: частота невідома – тромбоцитопенічна пурпура, агранулоцитоз, тромбоцитопенія.

З боку гепатобіліарної системи: частота невідома – гепатит.

Передозування

Кількість даних щодо передозування триметазидином обмежена. У разі передозування можливе зниження периферичного опору судин та, як наслідок, артеріальна гіпотензія і почервоніння обличчя. У цих випадках показане проведення симптоматичної терапії. Необхідний моніторинг серцево-судинних та гемодинамічних явищ.

Лікарська взаємодія

Дотепер про взаємодію з іншими лікарськими засобами не повідомлялося. Дімезар можна призначати в комбінації з гепарином, кальципарином, антагоністами вітаміну К, пероральними ліпідознижувальними препаратами, ацетилсаліциловою кислотою, бета-блокаторами, антагоністами кальцію, препаратами дигіталісу (триметазидин не впливає на рівень дигоксину в плазмі крові), іншими антиангінальними препаратами.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Завдяки збереженню енергетичного метаболізму в клітинах, що зазнають гіпоксії або ішемії, триметазидин запобігає зменшенню рівня внутрішньоклітинного АТФ, забезпечуючи тим самим належне функціонування іонних насосів i трансмембранного натрієво-калієвого потоку при збереженні клітинного гомеостазу. Оптимізація енергетичного метаболізму в серці за допомогою триметазидину є результатом часткового пригнічення окислення жирних кислот за рахунок інгібіції довголанцюгової 3-кетоацил-КоА-тіолази (3-КАТ). Це спричиняє посилення окиснення глюкози та поліпшення поєднання гліколізу з окисненням глюкози, що забезпечує захист серця при ішемії. Одночасно триметазидин збільшує обмін фосфоліпідів та їх включення в мембрану, забезпечуючи тим самим захист мембрани від ушкоджень. Антиангінальні властивості триметазидину можна пояснити переключенням енергетичного обміну з окиснення жирних кислот на утворення енергії переважно за рахунок окиснення глюкози, який є більш енергетично ефективним механізмом у клітинах, особливо в умовах гіпоксії та ішемії. Контрольовані дослідження серед хворих на стенокардію показали, що триметазидин
  • збільшує коронарний резерв, тим самим затримуючи розвиток ішемії, спричиненої навантаженнями, починаючи з 15-го дня лікування;
  • обмежує різкі коливання артеріального тиску без будь-яких достовірних змін частоти серцевих скорочень;
  • значно зменшує частоту нападів стенокардії;
  • сприяє суттєвому зменшенню необхідності застосування тринітрогліцерину;
  • не призводить до зниження активності серцевого м’яза або зниження артеріального тиску;
  • забезпечує підвищення ішемічного порога при фізичному навантаженні.

Фармакокінетика

Максимальна концентрація триметазидину в крові спостерігається в середньому через 5 годин після прийому препарату. Протягом доби концентрація в плазмі стабільна: протягом 11 годин після прийому таблетки концентрація триметазидину у плазмі дорівнює або вище 75 % максимальної концентрації. Стан стабільної концентрації встановлюється не пізніше, ніж через 60 годин. Прийом їжі не впливає на фармакокінетичні характеристики Дімезару. Об'єм розподілу становить 4,8 л/кг, зв'язування з білками низьке – 16 %. Триметазидин виводиться головним чином нирками в незміненому вигляді. Середня тривалість періоду напіввиведення становить 7 годин. У пацієнтів віком понад 65 років період напіввиведення препарату становить 12 годин. Повне виведення триметазидину є результатом ниркового кліренсу, що прямо пов'язаний із креатиніновим кліренсом та меншою мірою – з печінковим кліренсом, який з віком зменшується.

Фізико-хімічні властивості

круглі, двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою, рожевого кольору, з написом 35 з одного боку і гладкі з іншого

Вплив на керування автотранспортом або іншими механізмами, а так само на швидкість реакції

Слід враховувати ймовірність виникнення побічних реакцій під час керування транспортними засобами та роботи з іншими механізмами.

Особливості застосування

Цей препарат не слід застосовувати для купірування нападів стенокардії, також він не показаний для лікування нестабільної стенокардії як первинна терапія або інфаркту міокарда. Не слід застосовувати препарат перед госпіталізацією пацієнта або в перші дні після госпіталізації.

В випадку нападу стенокардії слід повторне визначити ступень тяжкості коронарної хвороби серця та розглянути доцільність коригування режиму лікування (медикаментозного або, можливо, реваскулярізації).

Виведення триметазидину переважно відбувається нирками. При призначенні пацієнтам із нирковою недостатністю середнього ступеня тяжкості (кліренс креатиніну 30-60 мл/хв) або пацієнтам літнього віку слід відповідно скоригувати дозу, якщо це доцільно.

Триметазидин може спричинити або погіршити симптоми паркінсонізму (тремор, акінезія, гіпертонус м’язів), які слід регулярно досліджувати, особливо у пацієнтів літнього віку. Таких пацієнтів потрібно направляти до невропатолога для відповідних обстежень.

При появі рухових розладів, таких як симптоми паркінсонізму, синдром «неспокійних ніг», тремор, нестійкість ходи, необхідно відмінити триметазидин.

Ці випадки мають низьку частоту і зазвичай зникають після припинення лікування, у більшості пацієнтів − протягом 4 місяців після припинення прийому триметазидину. Якщо симптоми паркінсонізму зберігаються понад 4 місяці після відміни препарату, необхідно звернутись до невропатолога.

Можливі падіння, пов’язані з нестійкістю ходи або артеріальною гіпертензією, особливо у пацієнтів, які приймають антигіпертензивне лікування.

Використання препарату дітьми

Препарат не рекомендовано призначати дітям (віком до 18 років) через відсутність даних щодо безпеки та ефективності.

Використання вагітними або при годуванні груддю

Вагітність.

Належні дані щодо застосування Дімезару у період вагітності відсутні.

Дані, отримані при проведенні досліджень на тваринах, є недостатніми, отже, ризик для плода не встановлений. У зв’язку з цим рекомендовано уникати прийому препарату в період вагітності.

Годування груддю.

Невідомо, чи проникає триметазидин або його метаболіти у грудне молоко. Оскільки ризик для дитини не виключений, годування груддю в період проведення терапії не рекомендоване.

Упаковка

По 10 таблеток у блістері, по 3 (10×3) або по 6 (10×6) блістерів у картонній упаковці.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

2 роки.

Зберігати при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у місцях, недоступних для дітей.