Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Диклоферол

Міжнародна назва: Diclofenac
Виробник: АТ "Олайнфарм".

Показання

Симптоматична терапія гострих випадків болю, запалення м'яких тканин після травм і/чи операцій, болю і запалення при гінекологічних захворюваннях, болю у хребті, мігрені, позасуглобового ревматизму, ниркової коліки і коліки жовчовивідних шляхів; при тяжких запаленнях вуха, горла, носа - як допоміжна терапія.

Протипоказання

Підвищена чутливість до диклофенаку чи допоміжних речовин препарату. Виразка шлунка чи дванадцятипалої кишки; тяжкі порушення кровотворення; порушення зсідання крові; тяжка серцева, ниркова чи печінкова недостатність; тяжка артеріальна гіпертензія; порфірія (також в анамнезі). Вагітність і період годування груддю. Препарат протипоказаний хворим, у яких після прийому ацетилсаліцилової кислоти чи інших інгібіторів простагландинсинтетази, спостерігалися напади астми, кропив'янка чи гострий риніт. Протипоказано приймати з іншими нестероїдними протизапальними засобами (у тому числі з ацетилсаліциловою кислотою). Протипоказаний дітям до 14 років.

Дозування

Звичайно застосовують 50 мг Діклоферолу (1 таблетка) 2-3 рази на день, таблетку ковтають не розжовуючи і запивають рідиною. У легких випадках дорослим і дітям старше 14 років призначають до 100 мг на день. У випадку первинної дисменореї дозу підбирають індивідуально, звичайно 50 - 100 мг на день. За необхідності дозу можна підвищити до 200 мг на день. Застосування починають при появі перших симптомів і продовжують декілька днів. У випадку нападу мігрені початкова доза - 50 мг, лікування починають не зволікаючи. Якщо протягом 2 годин біль не зменшився, можна застосовувати по 50 мг з інтервалом 4-6 годин, не перевищуючи максимальну добову дозу 200 мг. Тривалість курсу лікування 5-6 тижнів.

Якщо пропущена чергова доза, препарат приймають у раніше призначених дозах.

Побічні дії

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту (болі в епігастрії, нудота, блювання, пронос, абдомінальні спазми, диспепсія, здуття, відсутність апетиту) спостерігалися в 1 - 10% хворих. Рідко - виразка шлунка чи дванадцятипалої кишки, шлунково-кишкові кровотечі. В поодиноких випадках - афтозний стоматит, глосит, ураження стравоходу, неспецифічний виразковий коліт, загострення виразкової хвороби, панкреатит. Спостерігались також нищенаведені побічні дії. ЦНС: іноді - головний біль, запаморочення; рідко - підвищена втомлюваність, депресія, безсоння; в поодиноких випадках - порушення зору і слуху. Шкіра: висип, свербіж, зрідка - кропив'янка. Дуже рідко - висип з везикулами, еритема, петехії. Нирки: окремі випадки гострої ниркової недостатності, гематурія, протеїнурія, інтерстиціальний нефрит, нефротичний синдром. Папілонекроз (у схильних пацієнтів). Печінка: іноді — підвищення активності амінотрансфераз у сироватці крові, рідко — гепатит. Система кровотворення: окремі випадки тромбоцитопенії, лейкопенії, агранулоцитозу, гемофілії, апластичної анемії. Інші: рідко - астма, анафілактичні та анафілактоїдні реакції з гіпотензією; набряк, аритмія, біль у грудях, гіпертензія, альвеоліт, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, фоточутливість, легенева еозинофілія. В окремих випадках - асептичний менінгіт.

Передозування

Типова клінічна картина відсутня. Може розвинутись ниркова недостатність, спостерігається сонливість, блювання. Необхідно якнайшвидше промити шлунок і призначити активоване вугілля. У випадку ускладнень (гіпотензія, ниркова недостатність, судоми, подразнення слизової шлунка і кишечнику, пригнічене дихання) вживають підтримуючих і симптоматичних заходів. Форсований діурез, гемодіаліз не допомагають виведенню НПЗЗ із-за високого ступеня зв'язування з білками плазми і вираженого метаболізму. Спеціальний антидот відсутній.

Лікарська взаємодія

Діклоферол та:

  • АКЕ - інгібітори і антагоністи ангіотензину II: зменшується гіпотензивна дія, підвищується ниркова недостатність і ризик гіперкаліємії;
  • інші знеболювальні засоби: одночасний прийом двох або більше НПЗЗ (у тому числі ацетилсаліцилової кислоти) протипоказаний, посилюються побічні дії;
  • антибактеріальні засоби: хіноліни підвищують ризик розвитку судом;
  • антикоагулянти: посилюється дія ацетокумаролу і варфарину, в комбінації з гепарином підвищується ризик кровотечі;
  • антиагреганти: підвищується ризик кровотечі у випадку з одночасним прийомом тиклопедину і клопідогрелю;
  • антидепресанти: моклобемід підсилює дію НПЗЗ;
  • протидиабетичні засоби: посилюється дія похідних сульфанілсечовини;
  • протиепілептині засоби: посилюється дія фенітоїну;
  • антигіпертензивні засоби: зменшується гіпотензивний ефект;
  • противірусні засоби: підвищується ризик гематологічних інтонсикацій при комбінації із зидовудином; ритонавір підвищує концентрацію диклофенаку в плазмі крові;
  • бета-адреноблокатори: послаблюється гіпотензивний ефект;
  • серцеві глікозиди: НПЗЗ можуть загострювати серцеву недостатність, знижують швидкість клубочкової фільтрації, підвищують концентрацію глікозидів у плазмі крові;

циклоспорин: підвищується ризик нефротоксичності, збільшується концентрація диклофенаку в плазмі крові (дозу зменшують наполовину);

  • глюкокортикоїди: збільшується ризик кровотечі із шлунково-кишкового тракту і утворення виразок;
  • протипухлинні (цитотоксичні засоби): зменшується виведення метотрексати і підвищується токсичність;
  • діуретичні засоби: підвищується ризик нефротоксичності НПЗЗ; у комбінації з калійзберігаючими діуретиками збільшується ризик гіперкаліємії;
  • літій: знижується виведення літію (підвищується ризик токсичності);
  • міорелаксанти: НПЗЗ зменшують виведення баклофену (підвищується ризик токсичності);
  • такролімус: НПЗЗ збільшують ризик нефротоксичності;
  • вазодилататори: пентоксифілін збільшує ризик кровотечі;
  • міфепристон: виробники рекомендють приймати НПЗЗ тільки через 8-12 днів після припинення прийому міфепристону.

Під час лікування не можна вживати алкоголь.

Особливості застосування

Найбільший ризик розвитку побічних ефектів - у пацієнтів

похилого віку, які приймають антикоагулянти і глюкокортикоїди. Ризик збільшується з

підвищенням дози препарату.

Пацієнти із шлунково-кишковими захворюваннями в анамнезі необхідно медичне

спостереження під час прийому препарату. Якщо під час лікування Діклоферолом почалось

утворення виразок або виникла кровотеча, прийом препарату слід негайно припинити. З

обережністю застосовувати хворим на бронхіальну астму, сінну пропасницю, алергічний

риніт.

З обережністю призначати хворим з порушенням серцевої діяльності і функції нирок, у

випадку аутоімунних захворювань (змішаний колагеноз), пацієнтам похилого віку, хворим,

які приймають діуретичні засоби, а також пацієнтам, у яких спостерігається зменшення

об'єму екстрацелюлярної рідини з інших причин. Хворим зі зниженою вагою тіла необхідно

приймати найменшу ефективну дозу. Препарат відміняють, якщо погіршилася функція

печінки або є ознаки дисфункції печінки (еозинофілія, висип).

У високих дозах (200 мг на день) диклофенак калію може тимчасово пригнічувати агрегацію

тромбоцитів, тому з обережністю призначають хворим з порушенням зсідання крові.

Не рекомендється приймати препарат під час вагітності та годування груддю. Якщо

спостерігаються побічні ефекти з боку ЦНС (запаморочення) або порушення зору, не можна

керувати транспортними засобами чи обслуговувати механізми.

Упаковка

По 20 таблеток в упаковці.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

Зберігати в недоступному для дітей, сухому місці при температурі від 15° до 25° С. Термін придатності - 3 роки.