Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Диаремикс

Міжнародна назва: Loperamide, combinations
Виробник: Мепро Фармасьютикалс Пріват Лімітед, Індія/Mepro Pharmaceuticals Private Limited, India.
АТ Код: ATХ А07D A53
Клінико-фармакологічна група: Лоперамід, комбінації.
Форма випуску: Капсули

Склад

діючі речовини: Lactic Acid Bacillus (Bacillus coagulans/Lb.sporogenеs), лопераміду гідрохлорид, діцикловерину гідрохлорид;

1 капсула містить Lactic Acid Bacillus (Bacillus coagulans/Lb.sporogenеs) 60 млн. спор, лопераміду гідрохлориду 2 мг, діцикловерину гідрохлориду 10 мг;

допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний безводний; тальк; лактоза, моногідрат; крохмаль кукурудзяний;

оболонка капсули: кармоїзин (Е 122), понсо 4R (Е 124), жовтий захід FCF (E 110), титану діоксид (Е 171), желатин, заліза оксид червоний (Е 172).

Показання

Діарея різної етіології: гостра та хронічна, алергічна, психоемоційна, пов’язана з резекцією або опроміненням/радіотерапією різних пухлин кишечнику; спричинена зміною режиму харчування та якісного складу їжі (діарея мандрівника); при синдромі подразненого кишечнику з діареєю.

Протипоказання

Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату; дитячий вік до 12 років; кишкова непрохідність (у т.ч. при необхідності уникати пригнічення перистальтики), мегаколон та токсичний мегаколон; гострий виразковий коліт або псевдомембранозний коліт, пов'язаний із застосуванням антибіотиків широкого спектра дії; гемоколіт, бактеріальний ентероколіт, спричинений мікроорганізмами родини Salmonella, Shigella та Campylobacter; гостра діарея з супутньою гарячкою та випорожненнями з домішками крові; тяжкі порушення функції печінки, необхідної для метаболізму препарату, оскільки це може призвести до відносного передозування.

Пацієнтам з гострою дизентерією, що характеризується наявністю крові у випорожненнях та підвищеною температурою тіла;

Обструкція/стеноз шлунково-кишкового тракту, пептична виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, рефлюкс-езофагіт, аденома передміхурової залози з утрудненим сечовипусканням, глаукома, міастенія.

Необхідно негайно припинити прийом препарату, якщо розвивається запор, здуття живота або часткова кишкова непрохідність.

Дозування

Застосовувати дорослим та дітям віком від 12 років 2-3 рази на день незалежно від прийому їжі. Капсули ковтати не розжовуючи, запивати великою кількістю рідини.

Симптоматичне лікування гострої діареї у дорослих та дітей віком від 12 років

Початкова доза становить 2 капсули, у подальшому після кожного рідкого випорожнення приймати по 1 капсулі.

Максимальна добова доза при гострій діареї не повинна перевищувати 6 капсул.

Якщо протягом 2 днів не вдається досягнути терапевтичного ефекту, необхідно переглянути тактику лікування.

При хронічній діареї початкова доза становить 2 капсули, у подальшому — по 1 капсулі після кожного випорожнення, поступово зменшуючи дозу залежно від індивідуальних особливостей пацієнта та характеру захворювання до 1 капсули на день.

Після досягнення нормальної консистенції випорожнень або при відсутності дефекації протягом 12 годин прийом препарату слід припинити.

Максимальна добова доза не повинна перевищувати 6 капсул.

Добові та разові дози для дорослих та дітей віком від 12 років:

 

Діаремікс Діти віком від 12 років і дорослі
Разова доза 2 капсули
Добова доза 4 капсули
Максимальна разова доза 2 капсули
Максимальна добова доза 6 капсул

Побічні дії

Дорослі та діти віком від 12 років

З боку шкіри та підшкірної клітковини: висипання, кропив’янка, свербіж, ангіоневротичний набряк, бульозні висипання, мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), сухість шкіри та інші дерматологічні прояви.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, анафілактичні реакції, включаючи анафілактичний шок та анафілактоїдні реакції.

З боку шлунково-кишкового тракту: запор; метеоризм; відчуття здуття; біль у верхній частині живота, спазми; коліки; біль та дискомфорт у животі; сухість у роті; спрага; втрата смаку; анорексія; диспепсія; нудота; блювання; мегаколон, включаючи токсичний мегаколон; кишкова непрохідність (включаючи паралітичну кишкову непрохідність).

З боку сечовидільної системи: порушення сечовипускання, затримка сечі.

Неврологічні розлади: запаморочення, головний біль, тремор, втрата свідомості, сплутаність свідомості, розлади мовлення, хвилювання (емоційне збудження), ступор, знервованість, сонливість, летаргія, безсоння, парестезії, порушення чутливості, оніміння, порушення координації, дискінезія, пригнічення свідомості, гіпертонус.

З боку органів зору: затуманення/нечіткість зору, диплопія, мідріаз, циклоплегія зору (параліч акомодації), підвищення внутрішньоочного тиску, міоз.

Кардіальні розлади: тахікардія, відчуття серцебиття, підвищення артеріального тиску, артеріальна гіпертонія.

Дихальні розлади: диспное, апное, асфіксія, закладеність носа, чхання, гіперемія горла.

Інше: підвищена втомлюваність, загальна слабкість, слабкість у м’язах, імпотенція, пригнічення лактації, статева дисфункція; знижене потовиділення, підвищення температури тіла.

Передозування

Симптоми.

При передозуванні (включаючи відносне передозування внаслідок порушення функції печінки) можливе пригнічення ЦНС (сплутаність свідомості, дезорієнтація, короткочасна втрата пам’яті, галюцинації, дизартрія, атаксія, кома, ейфорія, зменшення тривожності, слабкість, інсомнія, ажитація та манірність, неадекватні емоційні реакції, ступор, порушення координації, сонливість, міоз, гіпертонус скелетних м’язів, пригнічення дихання), комплекс симптомів, подібних до кишкової непрохідності, затримка сечі, дизурія, головний біль, блювання, нудота, тахікардія, артеріальна гіпертензія або посилення проявів інших побічних реакцій.

Діти можуть бути більш чутливими до впливу на центральну нервову систему.

Лікування.

У випадку передозування пацієнту слід негайно звернутися до лікаря. Якщо з’являються симптоми передозування, як антидот можна застосовувати налоксон внутрішньовенно у дозі

0,4 мг/мл. Оскільки тривалість дії лопераміду довша за налоксон (1-3 годин), може знадобитися повторне призначення налоксону. Для виявлення можливого пригнічення центральної нервової системи хворий має перебувати під ретельним наглядом не менше 48 годин, а також слід проводити симптоматичну терапію (промивання шлунка, призначення активованого вугілля).

Лікарська взаємодія

У зв’язку з тим, що до складу Діареміксу входить лоперамід, його не рекомендується призначати разом з атропіном та іншими холінолітичними препаратами (для запобігання взаємному підсиленню ефектів), еритроміцином, метоклопрамідом. Холестирамін рекомендується призначати не пізніше ніж за 2 години до прийому Діареміксу.

Дітям не застосовувати одночасно лікарські препарати, що мають пригнічувальну дію на центральну нервову систему. Комбіноване застосування ітраконазолу та гемфіброзилу призводило до 4-разового збільшення максимального вмісту лопераміду у плазмі крові та

13-разового збільшення загальної експозиції у плазмі крові. Це підвищення не було пов’язане з впливом на центральну нервову систему.

Супутнє застосування лопераміду (16 мг одноразово) та кетоконазолу, інгібітору CYРЗА4 і

Р-глікопротеїну, призводило до 5-разового підвищення концентрації лопераміду у плазмі крові. Це підвищення не було пов’язане зі збільшенням фармакодинамічних ефектів, що визначалося за допомогою пупілометрії.

Супутнє лікування десмопресином для перорального застосування призводило до триразового підвищення концентрації десмопресину у плазмі крові, вірогідно, внаслідок більш повільної моторики шлунково-кишкового тракту.

Ефекти діцикловерину, який входить до складу препарату, у тому числі побічні, можуть підсилювати лікарські засоби з антихолінергічною активністю: амантадин, антиаритмічні препарати (наприклад, квінідин), антигістамінні, антипсихотичні препарати (наприклад, фенотіазини), бензодіазепіни, інгібітори МАО, снодійні, знеболювальні (наприклад, меперидин), нітрати та нітрити, симпатоміметичні препарати, трициклічні антидепресанти та інші препарати, що чинять антихолінергічну дію.

Антихолінергічні препарати, до яких відноситься діцикловерин, посилюють дію препаратів проти глаукоми. Антихолінергічні препарати у разі збільшеного внутрішньоочного тиску можуть бути шкідливими, якщо їх приймати разом з такими препаратами як кортикостероїди. Вони можуть вплинути на всмоктуваність у шлунково-кишковому тракті різних препаратів, таких як дигоксин, що може призвести до збільшення концентрації дигоксину в сироватці крові; можуть посилити дію препаратів, що змінюють моторику шлунково-кишкового тракту, таких як метоклопрамід. У зв’язку з тим, що антацидні препарати можуть перешкоджати всмоктуванню антихолінергічних препаратів, слід уникати одночасного прийому цих засобів. Сповільнення антихолінергічними засобами секреції соляної кислоти протидіє дії речовин, що застосовуються для лікування ахлоргідрії або тестування шлункової секреції.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Діаремікс ‒ це комбінований препарат, до складу якого входять лоперамід, діцикловерину гідрохлорид та Lactic Acid Bacillus (Bacillus coagulans (Lb.sporogenes). Лоперамід чинить антидіарейну дію, зумовлену зниженням перистальтики кишечнику, що забезпечує уповільнення просування його вмісту та підвищення часу абсорбції води та електролітів. Лоперамід збільшує тонус анального сфінктера, що забезпечує утримання калових мас та зниження позивів до дефекації, практично не проникає через гематоенцефалічний бар’єр та не спричиняє залежності та звикання. Діцикловерину гідрохлорид має антихолінергічну активність та безпосередньо розслаблює гладку мускулатуру. Lb.sporogenes містяться у формі життєздатних спор. Спори бактерій активізуються у шлунку, потім у дванадцятипалій кишці переходять у живу вегетативну форму та ут­ворюють сприятливі умови для розвитку корисної мікрофлори кишечнику за рахунок продукування L(+) молочної кислоти. Інгібуюча дія виявляється відносно таких патогенних мікроорганізмів як: ентерококи, кишкова паличка, сальмонела, шигела, протей, синьогнійна паличка, вібріон, дріжджові гриби та ін. Lb.sporogenes.

Фармакокінетика

Лоперамід є високо специфічною речовиною для стінок кишечнику, досягає системної циркуляції у обмеженому об’ємі, і практично не проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр. Поріг центральної дії набагато перевищує дозу, що має максимальний ефект проти діареї. Лопераміду гідрохлорид легко абсорбується з кишечнику, але майже повністю екстрагується та метаболізується печінкою, де він кон’югується та виділяється з жовчю. Період напіввиведення лопераміду у людини в середньому дорівнює 11 годин (9-14 годин). Зв’язування з протеїнами плазми становить 95%, переважно з альбумінами. Виділення відбувається в основному з калом. Період напіврозпаду діцикловерину в плазмі – 4-6 годин. Діцикловерин екскретується переважно нирками (79,5 %). Lb.sporogenes є досить стабільними, вони стійкі до високих температур, кислотності шлунка, жовчі та багатьох антибактеріальних препаратів. Спори після утворення вегетативної форми поновлюються шляхом простого поділу ядра клітини в кишечнику, збільшуючи стаціонарну кількість бактерій і поступово виробляючи молочну кислоту.

Фізико-хімічні властивості

тверді желатинові капсули з корпусом білого кольору та кришечкою червоного кольору, що містять порошок кристалічний з крупинками різного розміру від світло-жовтого до жовтого кольору і/або рожевого.

Вплив на керування автотранспортом або іншими механізмами, а так само на швидкість реакції

Під час лікування Діареміксом слід утримуватись від керування транспортними засобами та роботи, що вимагає підвищеної концентрації уваги.

Особливості застосування

Лікування діареї носить симптоматичний характер. Застосування препарату не замінює проведення етіотропної терапії діареї, якщо можна визначити етіологію захворювання (або зазначено, що потрібно це зробити), то за можливістю слід проводити специфічне лікування та проводити заходи для компенсації порушення водно-електролітного балансу.

У хворих з діареєю, особливо у дітей, може виникнути дегідратація та дисбаланс електролітів. У таких випадках найважливішим заходом є застосування замісної терапії для поповнення рідини та електролітів.

Оскільки стійка діарея може свідчити про потенційно більш серйозні стани, лікарський засіб не слід застосовувати тривалий час, поки причина діареї не буде досліджена.

Пацієнтам із синдромом набутого імунодефіциту, які приймають Діаремікс, необхідно негайно припинити лікування при появі перших ознак здуття живота. Існують окремі повідомлення про випадки появи токсичного мегаколону у пацієнтів, хворих на СНІД, з інфекційними колітами як вірусного, так і бактеріального походження при лікуванні лопераміду гідрохлоридом.

Слід бути обережним при застосуванні Діареміксу пацієнтам з порушенням функції печінки через уповільнення метаболізму першого проходження. Пацієнтам з порушенням функції печінки слід перебувати під ретельним наглядом з метою своєчасного виявлення ознак токсичного ураження центральної нервової системи.

Лікарські препарати, що подовжують час проходження, можуть призвести до розвитку токсичного мегаколону у пацієнтів цієї групи.

З обережністю потрібно застосовувати Діаремікс при нейропатіях, порушенні функції нирок (зниження виведення нирками може підвищувати ризик побічних ефектів), гіпертиреозі, артеріальній гіпертензії, захворюваннях серця (ішемічна хвороба серця, застійна серцева недостатність, тахіаритмія), грижі стравохідного отвору діафрагми в осіб літнього віку, при діареях інфекційної природи.

При діареї, зумовленої синдромом подразненого кишечнику, Діаремікс слід приймати лише якщо лікар попередньо діагностував це захворювання.

У зазначених нижче випадках препарат не слід застосовувати без попередньої консультації з лікарем, навіть якщо вам відомо, що у вас синдром подразненого кишечнику (СПК):

  • вік пацієнта від 40 років і з моменту останнього нападу СПК минув деякий час;
  • вік пацієнта від 40 років і цього разу симптоми СПК відрізняються;
  • нещодавня кровотеча з кишечнику;
  • тяжкий запор;
  • нудота або блювання;
  • втрата апетиту або зменшення маси тіла;
  • утруднене або болісне сечовипускання;
  • лихоманка;
  • нещодавня подорож за кордон.

У випадку виникнення нових симптомів, погіршення симптомів або якщо симптоми не покращилися протягом двох тижнів, слід звернутися до лікаря.

Необхідно виключити наявність у пацієнта тахікардії, оскільки діцикловерин може збільшити частоту серцевих скорочень.

Препарат містить лактози моногідрат, тому пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази Лаппа або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції його не можна застосовувати.

Діцикловерин з обережністю слід призначати при гіпертрофії передміхурової залози, неспецифічному виразковому коліті (небезпека виникнення паралітичної непрохідності).

Використання препарату дітьми

Препарат застосовувати дітям віком від 12 років.

Використання вагітними або при годуванні груддю

Протипоказаний у період вагітності або годування груддю.При необхідності застосування препарату годування груддю слід припинити.

Упаковка

По 10 капсул у блістері, 3 блістери у картонній коробці або по 8 капсул у блістері по

1 блістеру у картонній коробці.

Категория видачі

Без рецепта.

Умови та терміни зберігання

2 роки.

Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці у недоступному для дітей місці.


Отзывы