Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Депакин Хроно 300 Мг

Міжнародна назва: Valproic acid

Дозування

Ділимі таблетки Депакін Хроно® 300 мг слід приймати, запиваючи половиною склянки води, молока або іншого безалкогольного напою.

Через процес подовженого вивільнення препарату та тип допоміжних речовин у складі препарату інертна матриця не всмоктується у шлунково-кишковому тракті, вона виводиться у процесі випорожнення після вивільнення діючої речовини.

Лікування епілепсії. Добову дозу визначають залежно від віку та маси тіла пацієнта, однак слід також враховувати широкий спектр індивідуальної чутливості до вальпроату.

Оптимальну дозу визначають на основі клінічної відповіді. Необхідно визначати концентрацію вальпроєвої кислоти в плазмі крові на додаток до клінічного спостереження у разі, коли не вдається досягти адекватного контролю нападів, або при наявності підозри на можливий розвиток побічних ефектів.

Пероральна монотерапія першої лінії. Застосування форми препарату Депакін Хроно® 300 мг з пролонгованим вивільненням дає змогу застосовувати препарат в однократній добовій дозі.

Середня добова доза вальпроату, яку бажано приймати на початку прийому їжі, найчастіше становить:

  • 25 мг/кг для новонароджених і дітей;
  • 20-25 мг/кг для підлітків;
  • 20 мг/кг для дорослих;
  • 15-20 мг/кг у пацієнтів літнього віку.

Дітям віком до 12 років з огляду на розмір таблетки та необхідність титрування дозу слід застосовувати вальпроат у формі сиропу.

Лікування вальпроатом необхідно починати за можливості поступово, починаючи з добових доз 10–15 мг/кг, підвищуючи їх кожні 2-3 дні до досягнення оптимальної дози (приблизно протягом тижня). Може бути ініційовано фазу спостереження, якщо при застосуванні препарату у вигляді монотерапії досягнуто таких доз: 15 мг/кг/добу у літніх пацієнтів, 20 мг/кг/добу у дорослих та підлітків і 25 мг/кг/добу у дітей і немовлят. Якщо клінічна ефективність є задовільною, досягнуту дозу необхідно підтримувати на цьому рівні. Добові дози понад 25 мг/кг у літніх пацієнтів, понад 30 мг/кг у дорослих і підлітків і понад 35 мг/кг у дітей і немовлят, особливо при застосуванні вальпроату як монотерапії, є рідко необхідними. Якщо при застосуванні препарату в цьому діапазоні доз не вдалося досягти адекватного контролю, дозу можна збільшувати надалі. Добові дози понад 50 мг/кг бажано розділити на 3 прийоми на добу. У таких випадках необхідно посилити клінічний моніторинг і контроль лабораторних показників .

Застосування препарату Депакін Хроно® 300 мг у комбінації з іншими протиепілептичними засобами. При призначенні в комбінації з іншими протиепілептичними засобами застосування вальпроату натрію необхідно розпочинати поступово, як і при застосуванні препарату як монотерапії першої лінії. Середня добова доза, як правило, є аналогічною такій при застосуванні препарату як монотерапії. Однак у деяких випадках може бути необхідним збільшити дозу на 5-10 мг/кг у порівнянні з дозою при монотерапії препаратом.

Також слід враховувати вплив препарату Депакін Хроно® 300 мг на інші протиепілептичні засоби .

Заміна лікування протиепілептичними засобами препаратом Депакін Хроно® 300 мг. Перехід від терапії іншими протиепілептичними засобами на застосування препарату Депакін Хроно® 300 мг як монотерапії має бути поступовим, так само, як і ініціювання застосування препарату Депакін Хроно® 300 мг як монотерапії першої лінії. При ініціюванні терапії препаратом Депакін Хроно® 300 мг дозу деяких інших протиепілептичних засобів, переважно барбітуратів, необхідно поступово зменшувати протягом 2-8 тижнів до повного припинення.

Лікування маніакального синдрому при біполярних розладах. Рекомендована початкова доза – 20 мг/кг/добу. Цю дозу необхідно збільшувати якомога швидше до досягнення мінімальної терапевтично ефективної дози, завдяки якій можна досягти бажаного клінічного ефекту. Рівні вальпроату в плазмі крові 45-125 мкг/мл, як правило, дають змогу досягти бажаного терапевтичного ефекту. Рекомендована підтримуюча доза для лікування біполярних розладів – 1000-2000 мг на добу. Максимальна доза не повинна перевищувати 3000 мг на добу. Дози необхідно коригувати залежно від індивідуальної клінічної відповіді.

Профілактика рецидивів маніакальних епізодів, що асоціюються з біполярними розладами. Доза препарату, що застосовується для профілактики рецидивів, повинна бути найнижчою можливою, при якій досягається адекватний контроль гострих маніакальних симптомів. Не перевищувати максимальну добову дозу 3000 мг.

Діти жіночої статі, підлітки жіночої статі, жінки репродуктивного віку та вагітні жінки. Терапію вальпроатом слід розпочинати та проводити під наглядом лікаря, який має досвід лікування епілепсії або біполярних розладів. Терапію препаратом слід розпочинати лише у разі, коли інші методи лікування є неефективними або не переносяться пацієнтами . Кожного нового візиту необхідно виконувати ретельну переоцінку співвідношення користь/ризик лікування вальпроатом у рамках регулярного контролю терапії. Терапію вальпроатом бажано призначати у вигляді монотерапії та у найнижчій ефективній дозі, бажано у лікарській формі подовженого вивільнення, щоб уникнути високих максимальних концентрацій препарату в плазмі крові. Добову дозу слід поділити щонайменше на два окремі прийоми.

Діти жіночої статі, підлітки жіночої статі, жінки репродуктивного віку та вагітні жінки. Лікування препаратом потрібно розпочинати та проводити під наглядом спеціаліста, який має досвід лікування епілепсії. Лікування цим препаратом слід призначати тільки в тому випадку, коли інші види терапії є неефективними або не переносяться пацієнтами ; користь та ризик застосування цього препарату необхідно ретельно переглядати при регулярному оцінюванні лікування. Як правило, препарат Депакін Хроно® 300 мг призначають як монотерапію в найнижчій дозі, при якій спостерігається ефект лікування, та, якщо можливо, у вигляді лікарської форми з пролонгованим вивільненням для уникнення високих пікових концентрацій в плазмі крові. Добову дозу потрібно розділяти принаймні на два прийоми.

Діти. У пацієнтів віком до 18 років оцінка ефективності та безпеки препарату Депакін Хроно® 300 мг для лікуванні маніакальних епізодів, що асоціюються з біполярними розладами, не проводилася.

Особливості застосування

Діти жіночої статі / підлітки жіночої статі / жінки репродуктивного віку / вагітні жінки. Через високий тератогенний потенціал та ризик порушень розвитку в немовлят, які піддавались внутрішньоутробному впливу вальпроату, препарат Депакін Хроно® 300 мг не слід застосовувати дітям жіночої статі, підліткам жіночої статі, жінкам репродуктивного віку та вагітним жінкам, за винятком випадків, коли альтернативні методи лікування є неефективними або не переносяться пацієнтами. Користь та ризик застосування цього препарату повинні ретельно переглядатись при регулярному оцінюванні лікування, при статевому дозріванні та в негайному порядку, коли жінка репродуктивного віку, яка приймає препарат Депакін Хроно® 300 мг, планує вагітність або завагітніла.

Жінки репродуктивного віку повинні використовувати ефективні засоби контрацепції під час лікування цим лікарським засобом та повинні бути повідомлені про ризики, пов’язані із застосуванням препарату Депакін Хроно® 300 мг під час вагітності .

Лікар, який призначає препарат, повинен пересвідчитись, що пацієнтка забезпечена вичерпною інформацією щодо ризиків у вигляді відповідних матеріалів, таких як буклет з інформацією для пацієнтів, для кращого розуміння нею ризиків застосування даного препарату.

Зокрема, лікар, який призначає препарат, повинен впевнитись, що пацієнтка розуміє:

  • суть та важливість ризиків, пов’язаних із впливом препарату під час вагітності, зокрема тератогенних ризиків та ризиків порушень розвитку;
  • необхідність використання ефективних засобів контрацепції;
  • необхідність регулярного оцінювання лікування;
  • необхідність негайного звернення до лікаря у разі планування або ймовірного настання вагітності.

По можливості потрібно вжити всіх заходів щодо заміни препарату жінкам, які планують завагітніти, відповідним альтернативним методом лікування перед заплідненням .

Лікування вальпроатом можна продовжувати тільки після переоцінки лікарем, який має досвід лікування епілепсії, користі та ризиків такої терапії для пацієнтки.

Незважаючи на те, що вальпроат натрію спричиняє порушення функції імунної системи дуже рідко, при призначенні препарату хворим на системний червоний вовчак слід ретельно оцінити співвідношення користь/ризик такої терапії.

Перш ніж розпочати лікування, необхідно оцінити показники функції печінки , а потім проводити періодичний моніторинг протягом 6 місяців, особливо у пацієнтів групи ризику . Необхідно мати на увазі, що на фоні застосування препарату часто може виникати ізольоване і транзиторне збільшення рівня трансаміназ, що не супроводжується жодними клінічними ознаками, особливо на початку лікування. У такому випадку рекомендується виконати більш розгорнуте лабораторне дослідження (зокрема із визначенням протромбінового часу), переглянути за необхідності дозування препарату і повторювати аналізи зважаючи на динаміку показників.

Дуже рідко повідомлялося про розвиток тяжкого панкреатиту, іноді з летальним наслідком. Найвищий ризик відмічається у дітей молодшого віку. Цей ризик знижується з віком. Серед факторів ризику можуть бути важкі епілептичні напади, неврологічні порушення або комбінована терапія протисудомними препаратами. Печінкова недостатність, що асоціюється з панкреатитом, збільшує ризик настання летального наслідку.

Пацієнти, у яких виникає гострий біль у животі, потребують негайного медичного обстеження. У разі розвитку панкреатиту застосування вальпроату слід припинити.

Дітям віком до 3 років рекомендується застосовувати вальпроат натрію лише як монотерапія, після оцінки терапевтичної цінності такого лікування та ризику захворювання печінки і панкреатиту у пацієнтів цієї вікової групи. Як запобіжний захід слід уникати супутнього застосування препарату з саліцилатами усім пацієнтам у зв’язку з ризиком розвитку гепатотоксичності.

У пацієнтів з нирковою недостатністю слід враховувати підвищені концентрації вальпроєвої кислоти, циркулюючої в крові, і відповідним чином знижувати дозу препарату.

Рекомендується контролювати показники крові (загальний аналіз крові, включаючи визначення вмісту тромбоцитів, оцінку часу кровотечі і показників згортання крові) до призначення препарату, а також перед проведенням будь-якого хірургічного втручання і у разі виникнення у пацієнтів гематом або спонтанних кровотеч .

При підозрі на недостатність ферментів циклу утворення сечовини необхідно оцінити метаболічні показники до початку лікування препаратом через ризик розвитку гіперамоніємії при застосуванні вальпроату . Пацієнтів потрібно попередити про ризик збільшення маси тіла на початку терапії; слід застосовувати відповідні стратегії з метою його мінімізації .

Пацієнтів із супутнім дефіцитом карнітин-пальмітил трансферази ІІ типу (КПT-II) слід попередити про підвищений ризик розвитку рабдоміолізу при прийомі вальпроату.

Жінки репродуктивного віку . Депакін Хроно® 300 мг не слід застосовувати дітям жіночої статі, підліткам жіночої статі, жінкам репродуктивного віку або вагітним за винятком випадків, коли таке лікування є необхідним (тобто якщо альтернативні методи лікування є неефективними або не переносяться пацієнткою), через високий тератогенний потенціал препарату та ризик порушень розвитку у немовлят, які зазнавали впливу препарату під час внутрішньоутробного періоду. Необхідно виконувати ретельну переоцінку співвідношення користь/ризик лікування препаратом у рамках регулярного контролю терапії при досягненні пацієнткою статевої зрілості та коли жінка, яка отримує Депакін Хроно® 300 мг, планує вагітність або стає вагітною.

Жінки репродуктивного віку повинні використовувати надійний метод контрацепції протягом лікування та бути детально поінформованими про ризики, пов'язані із застосуванням вальпроату під час вагітності .

Лікар, що призначає препарат, має впевнитися у тому, що пацієнтка належним чином поінформована і у повній мірі розуміє усі можливі ризики, пов’язані із застосуванням препарату.

Зокрема, пацієнтка повинна усвідомлювати таке:

  • характер та ступінь ризиків, пов'язаних із застосуванням вальпроату під час вагітності, зокрема тератогенних ризиків та ризиків порушень внутрішньоутробного розвитку;
  • необхідність використовувати ефективний метод контрацепції протягом лікування;
  • необхідність здійснення регулярного контролю терапії;
  • необхідність невідкладного звернення до лікаря за консультацією, якщо вона бажає завагітніти або вже завагітніла.

Для жінок, які планують завагітніти, необхідно замінити вальпроат альтернативним методом лікування до зачаття дитини, якщо це можливо .

Терапію вальпроатом слід продовжувати лише після переоцінки користі та ризиків для пацієнтки та під наглядом лікаря, який має досвід лікування епілепсії або біполярних розладів.

Порушення інтелектуального розвитку після внутрішньоутробного впливу препарату Депакін Хроно® 300 мг . Клінічні дані свідчать про те, що діти, які зазнали впливу вальпроату внутрішньоутробно, мають вищий ризик порушення інтелектуального розвитку.

Суїцидальні думки і поведінка. Повідомлялося про випадки виникнення суїцидальних думок і поведінки у пацієнтів, що лікувалися протиепілептичними препаратами за декількома показаннями. Метааналіз даних, отриманих у ході рандомізованих, плацебо-контрольованих досліджень протиепілептичних препаратів, також показав невелике збільшення ризику появи суїцидальних думок і поведінки. Механізм цього ризику невідомий.

Таким чином, слід ретельно спостерігати за пацієнтами щодо будь-яких ознак появи суїцидальних думок і поведінки і призначати відповідне лікування. Пацієнтам (і особам, що доглядають за ними) слід порадити негайно звертатися за медичною допомогою у разі появи ознак суїцидальних думок або поведінки.

Вплив довгострокового лікування на метаболізм кісткової тканини. Повідомлялося про випадки зниження мінеральної щільності кісткової тканини, які можуть свідчити про наявність остеопенії або остеопорозу і навіть призводити до виникнення атипових переломів, у пацієнтів, які проходили тривале лікування вальпроєвою кислотою. Механізм дії вальпроєвої кислоти на метаболізм кісткової тканини ще не з'ясований .

Карбапенеми. Супутнє застосування препарату Депакін Хроно® 300 мг і карбапенемів не рекомендується .

Пацієнти з відомим або підозрюваним мітохондріальним захворюванням. Вальпроат може провокувати або погіршувати клінічні ознаки існуючих мітохондріальних захворювань, викликаних мутаціями мітохондріальної ДНК, а також ядерного гену, що кодує мітохондріальний фермент полімеразу γ (POLG).

Зокрема, у пацієнтів зі спадковими нейрометаболічними синдромами, викликаними мутаціями у гені POLG (наприклад із синдромом Альперса-Гуттенлохера), повідомлялося про випадки спричиненої вальпроатом гострої печінкової недостатності та випадки смерті через порушення функції печінки. Пов'язані з POLG порушення слід підозрювати у пацієнтів, які мають випадки пов'язаних з POLG порушень у родинному анамнезі або у яких є симптоми, що вказують на існування такого порушення, в тому числі (але не обмежуючись нижченаведеним) енцефалопатію нез’ясованого походження, рефрактерну епілепсію (вогнищева, міоклонічна), епілептичний статус, відставання у розвитку, регресію психомоторних функцій, аксональну сенсомоторну нейропатіюя, міопатію, мозочкову атаксію, офтальмоплегію або ускладнену мігрень з потиличною аурою. Дослідження на наявність мутації POLG слід виконувати відповідно до поточної клінічної практики діагностичної оцінки таких порушень .

Алкоголь. Під час лікування вальпроатом не слід вживати алкогольні напої.

Вплив на діагностичні методи. Оскільки вальпроат виводиться з сечею, частково у вигляді кетонових тіл, дуже рідко це може призвести до хибнопозитивних реакцій тестів на кетонурію.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Депакін Хроно® 300 мг не слід застосовувати дітям жіночої статі, підліткам жіночої статі, жінкам репродуктивного віку та вагітним жінкам, за винятком випадків, коли інші методи лікування є неефективними або не переносяться пацієнтами. Жінки репродуктивного віку під час лікування цим препаратом повинні використовувати ефективні засоби контрацепції. По можливості потрібно вжити всіх заходів щодо заміни препарату жінкам, які планують завагітніти, відповідним альтернативним методом лікування перед заплідненням.

Ризик, пов’язаний із впливом вальпроату під час вагітності.

Як монотерапія вальпроатом, так і політерапія, що містить вальпроат, асоційовані з негативними наслідками вагітності. Наявні дані свідчать про те, що протиепілептична політерапія, одним із препаратів якої є вальпроат, асоціюється з більш високим ризиком вроджених вад розвитку, ніж монотерапія вальпроатом.

Вроджені вади розвитку.

Дані, отримані при метааналізі, в який було включено дослідження-реєстри та когортні дослідження, показали, що у 10,73 % дітей, народжених жінками з епілепсією, які отримували монотерапію вальпроатом під час вагітності, були вроджені вади розвитку (95 % ДІ: 8,16 – 13,29). Такий ризик найбільш частих вад розвитку є вищим, ніж в загальній популяції, де ризик становить приблизно 2-3 %. Цей ризик є дозозалежним, проте встановити граничне значення дози, нижче якого ризик відсутній, не вдається.

Наявні дані свідчать про збільшену частоту рідкісних та частих вад розвитку. Найбільш часті вади розвитку включають дефекти розвитку нервової трубки, лицевий дизморфізм, незрощення верхньої губи та піднебіння, краніостеноз, дефекти розвитку серця, нирок та сечостатевої системи (особливо гіпоспадія), дефекти кінцівок (в тому числі білатеральну аплазію променевої кістки) та множинні аномалії різних систем організму.

Порушення розвитку.

Наявні дані свідчать про те, що внутрішньоутробна експозиція вальпроату може спричинити небажані ефекти щодо розумового та фізичного розвитку дітей, які піддавались його впливу. Цей ризик, ймовірно, є дозозалежним, проте встановити на підставі наявних даних граничне значення дози, нижче якого ризик відсутній, не вдається. Точний період вагітності, під час якого існує ризик даних ефектів, не визначений, і можливість ризику впродовж усього періоду вагітності не може бути виключена.

Дослідження з участю дітей дошкільного віку, які при внутрішньоутробному розвитку піддавались впливу вальпроату, показали, що приблизно в 30-40 % випадків відзначались затримки їх розвитку, такі як затримка розвитку мовлення та ходьби, зниження інтелектуальних функцій, недостатні мовні навики (розмовна мова та розуміння мови) та порушення пам’яті.

Коефіцієнт інтелекту (IQ), що визначався у дітей шкільного віку (віком 6 років), які при внутрішньоутробному розвитку піддавались впливу вальпроату, був у середньому на 7-10 балів нижчим, ніж у дітей, які піддавались впливу інших протиепілептичних засобів. Хоча роль інших факторів не може бути виключена, є доказові дані про те, що ризик зниження інтелектуальних функцій у дітей, які піддавались впливу вальпроату, може не залежати від материнського рівня IQ.

Дані щодо довгострокових наслідків є обмеженими.

Наявні дані свідчать, що у дітей, які при внутрішньоутробному розвитку піддавались впливу вальпроату, існує підвищений ризик розладів аутистичного спектра (приблизно в 3 рази) та дитячого аутизму (приблизно в 5 разів) у порівнянні із загальною досліджуваною популяцією.

Обмежені дані свідчать, що у дітей, які при внутрішньоутробному розвитку піддавались впливу вальпроату, з більшою ймовірністю можуть розвинутись симптоми синдрому порушення уваги з гіперактивністю.

Діти жіночої статі, підлітки жіночої статі та жінки репродуктивного віку (див. інформацію вище та розділ «Особливості застосування»).

Якщо жінка планує вагітність.

Лікування вальпроатом жінок, які планують завагітніти або які є вагітними, необхідно переоцінити.

По можливості потрібно вжити всіх заходів щодо заміни препарату жінкам, які планують завагітніти, відповідним альтернативним методом лікування перед заплідненням.

Лікування вальпроатом не слід припиняти без переоцінки лікарем, який має досвід лікування епілепсії, користі та ризиків такої терапії для пацієнтки. Якщо на підставі ретельної оцінки ризиків та користі вирішено продовжувати лікування вальпроатом під час вагітності, рекомендується нижчезазначене.

Слід застосовувати найнижчу ефективну дозу та розділити добову дозу вальпроату на кілька доз для прийому впродовж дня. Застосування лікарської форми з пролонгованим вивільненням може бути більш прийнятним у порівнянні з іншими лікарськими формами для уникнення високих пікових концентрацій в плазмі крові.

Застосування добавок, які містять фолати, перед вагітністю може знизити ризик дефектів розвитку нервової трубки плода, що є характерним для будь-якої вагітності. Проте наявні доказові дані не підтверджують, що це запобігає пологовим дефектам чи вадам розвитку через експозицію вальпроату.

Необхідно проводити спеціалізований пренатальний моніторинг з метою виявлення можливих дефектів розвитку нервової трубки плода чи інших вад розвитку.

Ризик в неонатальному періоді.

Дуже рідко повідомлялося про випадки геморагічного синдрому в новонароджених, чиї матері приймали вальпроат під час вагітності. Даний геморагічний синдром пов’язаний з тромбоцитопенією, гіпофібриногенемією та/або зниженням рівня інших факторів згортання крові. Також повідомлялось про афібриногенемію, що може призвести до летального наслідку. Проте потрібно відрізняти цей синдром від зниження рівня вітаміну К, спричиненого фенобарбіталом та індукторами ферментів. У зв’язку з цим у новонароджених потрібно визначити кількість тромбоцитів, рівень фібриногену в плазмі крові, провести коагуляційні проби та визначити фактори згортання крові.

Повідомлялося про випадки гіпоглікемії в новонароджених, чиї матері приймали вальпроат під час третього триместру вагітності.

Повідомлялося про випадки гіпотиреозу в новонароджених, чиї матері приймали вальпроат під час вагітності.

У новонароджених, чиї матері приймали вальпроат під час останнього триместру вагітності, може розвинутися синдром відміни (зокрема, у вигляді нервового збудження, роздратованості, підвищеної збудливості, підвищеної нервово-рефлекторної збудливості, гіперкінезії, тонічних розладів, тремору, судом та розладів смоктання).

Годування груддю.

Вальпроат екскретується в грудне молоко людини в концентрації, що становить від 1 до 10 % його рівня у плазмі крові матері. У новонароджених/немовлят, чиї матері отримували лікування цим препаратом, спостерігались розлади з боку крові .

Рішення щодо того, припинити годування груддю чи припинити/утриматись від прийому препарату Депакін Хроно® 300 мг, слід приймати з огляду на користь грудного вигодовування для дитини та користь лікування для жінки.

Фертильність.

Були повідомлення про випадки аменореї, полікістозу яєчників та підвищення рівнів тестостерону в жінок, які приймали вальпроат . Застосування вальпроату може також призвести до порушення фертильної функції в чоловіків . У випадках, про які було повідомлено, зазначається, що фертильна дисфункція є оборотною та зникає після припинення лікування препаратом.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Депакін Хроно® 300 мг впливає на здатність керувати транспортними засобами або іншими механізмами в зв’язку з можливим розвитком побічних реакцій. Пацієнтів слід попередити про ризик розвитку сонливості, особливо у разі протисудомної політерапії або при застосуванні препарату в комбінації з бензодіазепінами .