Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Дасикон

Міжнародна назва: Gatifloxacin
Виробник: Неон Лабораторіз Лімітед.
АТ Код: АТС J01М А16
Клінико-фармакологічна група: Антибактеріальні засоби групи хінолінів. Фторхіноліни. Гатифлоксацин.
Форма випуску: Розчин для ін’єкцій

Склад

діюча речовина: gatifloxacin sesquihydrate;

1 флакон містить гатифлоксацин сесквігідрат еквівалентно гатифлоксацину 400 мг.

1 мл містить 10 мг гатифлоксацину.

допоміжні речовини: глюкоза безводна, кислота хлористоводнева, вода для ін’єкцій.

Показання

Інфекції, спричинені чутливими до препарату мікроорганізмами:

  • інфекції дихальних шляхів: гострий бактеріальний бронхіт та загострення хронічного бронхіту, негоспітальна пневмонія;
  • в оториноларингологічній практиці (включаючи гострий бактеріальний синусит);
  • інфекції нирок і сечовидільної системи (з ускладненнями та без ускладнень);
  • інфекції статевих органів: уретральна та цервікальна гонорея без ускладнень.

Протипоказання

Підвищена чутливість до активної речовини або до антибактеріальних препаратів, які належать до групи хінолінів. Дитячий вік. Вагітність та період годування груддю. Хворим із дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.

Цукровий діабет.

Дозування

Дасикон вводять лише шляхом інфузії. Інфузію слід проводити повільно, протягом 60 хвилин. Препарат не призначений для внутрішньом'язового, внутрішньочеревинного, інтраректального або підшкірного застосування.

Перед початком терапії із застосуванням препарату необхідно виключити наявність у пацієнта підвищеної чутливості до препарату, зробивши шкірну пробу, за умови відсутності протипоказань до її проведення.

Дасикон застосовують 1 раз на добу.

Приготування розчинів

Дасикон містить 10 мг гатифлоксацину в 1 мл. Для внутрішньовенної інфузії Дасикон необхідно розвести сумісним внутрішньовенним розчином до отримання концентрації 2 мг/мл безпосередньо перед їх застосуванням.

Сумісними внутрішньовенними розчинами є:

5 % глюкоза, 0,9 % розчин натрію хлориду, 5 % глюкоза + 0,9 % розчин натрію хлориду, розчин Рінгера + 5 % глюкоза, 5 % розчин натрію бікарбонату, вода для ін’єкцій.

Дорослі:

Дозування та тривалість лікування залежать від виду та ступеня тяжкості захворювання (інфекції):

 

Захворювання Добова доза Тривалість лікування
Гострий бактеріальний бронхіт та загострення хронічного бронхіту 400 мг 5-7 днів
Гострий синусит 400 мг 10 днів
Негоспітальна пневмонія 400 мг 7-14 днів
Інфекції сечовивідних шляхів без ускладнень 400 мг або 200 мг одноразово або 3 дні
Інфекції сечовивідних шляхів з ускладненнями 400 мг 7-10 днів
Уретральна гонорея (без ускладнень) у чоловіків 400 мг одноразово
Ендоцервікальна гонорея у жінок 400 мг одноразово

Пацієнтам літнього віку призначають звичайні дози для дорослих. Але оскільки у хворих літнього віку більш імовірне зниження функції нирок, слід проводити регулярний контроль функції нирок.

У хворих із порушеннями функції нирок, а саме: із нирковою недостатністю (кліренс креатиніну менше 40 мл/хв), включаючи пацієнтів, які потребують діалізу та пацієнтів, які перебувають на постійному амбулаторному перитонеальному діалізі, необхідна корекція режиму дозування. Для таких осіб рекомендовано: початкова одноразова доза у 400 мг, потім 200 мг щоденно.

У хворих із помірними порушеннями функції печінки немає необхідності у корекції дозування препарату.

Дані щодо застосування препарату у хворих із тяжкими порушеннями функції печінки відсутні.

Хворим, які знаходяться на гемодіалізі, рекомендується вводити Дасикон після діалізу.

Діти. Ефективність і безпека застосування препарату Дасикон при лікуванні дітей не встановлені, тому препарат не призначають дітям.

Побічні дії

При застосуванні Дасикону можливі такі побічні реакції:

з боку травного тракту: діарея, нудота, блювання, біль у животі, коліт, анорексія, запор, диспепсія, метеоризм, гастрит, кандидоз слизової оболонки рота, виразки у ротовій порожнині, гінгівіт, стоматит, глосит, шлунково-кишкова кровотеча; в окремих випадках – псевдомембранозний коліт;

з боку центральної нервової системи та органів чуття: головний біль, запаморочення, синкопе, підвищене потовиділення, ажитація, вертиго, тривожність, кошмарні сновидіння, сплутаність свідомості, нервозність, збудження, парестезія, порушення сну, порушення мислення, безсоння, сонливість, тремор, судоми, деперсоналізація, депресія, напад паніки, параноя, ворожість, гіперестезія, мігрень, атаксія, порушення зору, порушення смакових відчуттів, біль або дзвін у вухах, фотофобія та фоточутливісь очей, ототоксичність, судоми м’язів нижніх кінцівок, сенсомоторна нейропатія;

з боку шкіри та підшкірної клітковини: фотосенсибілізація, підвищене потовиділення, сухість шкіри, екхімози, синдром Стівенса-Джонсона;

з боку серцево-судинної системи: тахікардія, брадикардія, артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпотензія, відчуття серцебиття, ціаноз, вазодилатація, периферичний набряк, подовження інтервалу QT на ЕКГ;

з боку системи крові та лімфатичної системи: нейтропенія, підвищення протромбінового часу, тромбоцитопенія, лімфаденопатія;

з боку опорно-рухової системи: артропатії, артралгії, міалгії, міастенія, судоми, тендиніти, тендовагініти, підвищений ризик розриву сухожиль, біль у спині, біль у грудях, біль у кістках, артрит;

з боку гепатобіліарної системи: підвищення рівня печінкових ферментів, холестатична жовтяниця, гепатит;

з боку дихальної системи: фарингіт, задишка, бронхоспазм, утруднення дихання, носова кровотеча;

з боку сечовидільної системи: дизурія, гематурія, кристалурія, транзиторний нефрит;

алергічні реакції: набряк обличчя, набряк язика, набряк слизової оболонки ротової порожнини, свербіж, везикулобульозні та макулопакульозні висипи, рідко – генералізований чи периферичний набряк;

з боку обміну речовин, метаболізму: гіпоглікемія, гіперглікемія, гіпоглікемічна кома, гіпервентиляція, спрага;

біохімічні: підвищення рівня АЛТ, АСТ, лужної фосфатази, білірубіну, амілази, порушення рівня електролітів;

інші: підвищення температури тіла, гарячка, метрорагія, вагініт, озноб, порушення толерантності до алкоголю.

Передозування

Симптоми: зниження активності, сплутаність свідомості, запаморочення, психози, зменшення частоти дихання, блювання, тремор, судоми.

Лікування: симптоматична і підтримуюча терапія. Слід підтримувати достатню гідратацію, уважно вести спостереження за пацієнтами (включаючи ЕКГ).

Специфічного антидоту немає.

Гемодіаліз та перитонеальний діаліз неефективні (приблизно 14 % препарату видаляється протягом 4 годин гемодіалізу та приблизно 11 % препарату видаляється протягом 8 днів постійного амбулаторного перитонеального діалізу).

Лікарська взаємодія

Гатифлоксацин не впливає на ферменти цитохром-Р450. Не спостерігалися взаємодії при одночасному застосування гатифлоксацину та мідазоламу, глібуриду, теофіліну, циметидину, кальцію карбонату. Одночасне застосування гатифлоксацину та теофіліну не впливало на фармакокінетику жодного з цих препаратів.

Одночасне застосування гатифлоксацину з антацидами, що містять сполуки магнію і алюмінію та препаратами, що містять солі заліза, призводить до зменшення біодоступності гатифлоксацину. Вищезазначені препарати слід приймати не пізніше, ніж за 4 години до введення гатифлоксацину.

При одночасному застосуванні гатифлоксацину та дигоксину лише у кількох пацієнтів спостерігалося незначне збільшення пікових рівнів концентрації дигоксину та AUC, тоді як фармакокінетика гатифлоксацину залишилася без змін. Пацієнтів, які приймають дигоксин, слід перевіряти на ознаки та/чи симптоми розвитку інтоксикації. У пацієнтів, які мають ознаки та/чи симптоми інтоксикації дигоксином, потрібно перевірити концентрацію дигоксину в сироватці крові та відкоригувати дози дигоксину.

Фармакологічно взаємодія між гатифлоксацином та лікарськими засобами, що подовжують інтервал QT, виявляється у подальшому подовженні інтервалу QT.

У пацієнтів, які застосовували варфарин, не було виявлено значних змін у часі згортання крові при одночасному застосуванні з гатифлоксацином. Однак завдяки тому, що деякі хінолони збільшують ефект варфарину чи його похідних, слід контролювати протромбіновий час або інший тест на згортання крові при одночасній терапії препаратом Дасикон та варфарином чи його похідними.

Виявлено, що при одночасному застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів із хінолонами останні можуть підвищити ризик виникнення розладів ЦНС та судом.

Пробенецид при одночасному застосуванні з Дасиконом подовжує період напіввиведення, збільшує AUC та зменшує кліренс гатифлоксацину.

При одночасному застосуванні гатифлоксацину та глібуриду пацієнтами з ІІ типом цукрового діабету часто виникає порушення рівня глюкози у крові, включаючи симптоматичну гіпер- та гіпоглікемію.

Системне виведення гатифлоксацину значно підвищується при одночасному застосуванні гатифлоксацину та пробенациду.

Небезпека розвитку шлуночкових порушень ритму при застосуванні гатифлоксацину зростає і стає реальною небезпекою у хворих старших вікових груп, особливо у жінок, при наявних захворюваннях серця, при супутньому застосуванні лікарських засобів, які збільшують тривалість інтервалу QT (цизаприд, еритроміцин,антипсихотичні препарати, трициклічні антидепресанти) чи гальмують серцевий ритм (протиаритмічні препарати класу ІА (хінідин, прокаїнамід) або класу ІІІ (аміодарон, соталол), викликають гіпокаліємію, а також при одночасному застосуванні препаратів, що мають конкуруючі шляхи метаболізму та змінюють концентрацію один одного.

Несумісність

Немає інформації щодо сумісності гатифлоксацину з іншими внутрішньовенними розчинами. Тому, зважаючи на можливу несумісність, необхідно обмежити застосування інших препаратів, а також введення їх через один катетер. При послідовному введенні через один катетер інших препаратів його необхідно промити до та після введення гатифлоксацину за допомогою розчину, який є сумісним з гатифлоксацином та іншими препаратами.

Не можна також застосовувати для приготування розчинів для вливання інфузійні розчини, відмінні від зазначених у розділі «Спосіб застосування і дози».

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Гатифлоксацин – антибактеріальний засіб групи фторхінолонів. Виявляє in vitro активність щодо широкого спектра грампозитивних і грамнегативих та анаеробних мікроорганізмів. Антибактеріальна дія гатифлоксацину полягає в інгібуванні бактеріальних ферментів: ДНК-гірази та топоізомерази IV. ДНК-гіраза – важливий фермент, що бере участь у реплікації, транскрипції та репарації бактеріальної ДНК. Гатифлоксацин активний in vitro та у клінічних умовах щодо таких штамів мікроорганізмів: аеробні грампозитивні бактерії: Staphylococcus aureus (лише метицилінчутливі штами), Streptococcus pneumoniae (лише чутливі до пеніциліну штами); аеробні грамнегативні бактерії: Escherichia coli, Haemophilus influenzae, Haermophilus parainfluenzae, Klebsiella pneumoniae, Moraxella catarrhalis, Neisseria gonorrhoeae, Proteus mirabilis; інші мікроорганізми: Chlamydia pneumoniae, Legionella pneumophila, Mycoplasma pneumoniae. Гатифлоксацин діє у мінімальній інгібуючій концентрації in vitro <2µg/mL (< 1µg/mL для Streptococcus pneumoniae) щодо більшості ( > 90 %) штамів таких мікроорганізмів: аеробні грампозитивні бактерії: Staphylococcus saprophyticus, Streptococcus pneumoniae (стійкі до пеніциліну штами), Streptococcus pyogenes; аеробні грамнегативні бактерії: Acinetobacter Іwoffii, Citrobacter koseri, Citrobacter freundii, Enterobacter aerogenes, Enterobacter cloacae, Klebsiella Oxytoca, Morganella morganii, Proteus vulgaris; анаеробні мікроорганізми: Peptostreptococcus sp. Гатифлоксацин виявляє подібну до інших фторхінолонів активність щодо грамнегативних організмів. По відношенню до Stenotrophomonas maltophilia і Burkholderia spp. виявляє антибактеріальну дію, яка подібна до спарфлоксацину та тровафлоксацину, і перевершує дію ципрофлоксацину, левофлоксацину та офлоксацину. Щодо грампозитивних організмів, гатифлоксацин є більш активним ніж ципрофлоксацин та левофлоксацин та виявляє подібну або більшу активність порівняно з спарфлоксацином та тровафлоксацином. Загалом, проти S. pneumoniae і Streptococcus spp. гатифлоксацин демонструє більшу активність ніж ципрофлоксацин, левофлоксацин і офлоксацин, та подібну активність до спарфлоксацину і тровафлоксацину. In vitro активність гатифлоксацину порівняна до тровафлоксацину та більшу або порівняну до активності ципрофлоксацину, офлоксацину та спартфлоксацину проти анаеробних організмів. Затосування комбінації гатифлоксацину та рифампіну або хлорамфеніколу демонструє антагоністичну дію in vitro проти E. faecalis.

Фармакокінетика

. Пероральний та внутрішньовенний способи застосування взаємозамінні, оскільки фармакокінетичні параметри після внутрішньовенного введення протягом 1 години подібні до фармакокінетичних параметрів після перорального прийому препарату. Зв'язування з білками плазми крові становить приблизно 20 % та не залежить від концентрації препарату в крові. Внаслідок низького відсотка зв'язування препарату з білками плазми крові, його концентрація у слині приблизно така ж, як і у плазмі крові. У рівноважному стані середній об’єм розподілу гатифлоксацину становить від 1,5 до 2 л/кг. Препарат підлягає обмеженій біотрансформації в організмі людини, із сечею виводиться менше ніж 1 % введеної дози у вигляді метаболітів етилендіаміну та метилетилендіаміну. У дослідах in vitro з ізоензимами цитохрому Р450 гатифлоксацин не інгібував CYP3A, CYP2D6, CYP2C19 або CYP1A2. Отже, він не впливає на фармакокінетику препаратів, які метаболізуються цими ферментами. Гатифлоксацин екскретується переважно нирками у незмінному стані. Понад 70 % введеної дози препарату виводиться у незмінному стані з сечею протягом 48 годин після внутрішньовенного застосування та 5 % - із каловими масами. Немає інформації щодо зміни фармакокінетики гатифлоксацину у пацієнтів із тяжкою печінковою недостатністю. Фармакокінетика у пацієнтів віком до 18 років не вивчалася. Фармакокінетика у хворих із діабетом ІІ типу (інсуліннезалежний) не відрізняється від фармакокінетики гатифлоксацину у здорових людей. Не спостерігалося змін функції бета-клітин підшлункової залози та змін рівня цукру в крові, виміряного натщесерце.

Фізико-хімічні властивості

розчин світлого жовтого кольору.

Вплив на керування автотранспортом або іншими механізмами, а так само на швидкість реакції

Враховуючи, що у чутливих хворих при застосуванні препарату можуть виникнути побічні реакції з боку нервової системи (запаморочення, сонливість, сплутаність свідомості, фоточутливість тощо), таким пацієнтам на час застосування препарату слід утриматися від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами, що потребують концентрації уваги.

Особливості застосування

Відзначалися випадки серйозної, іноді летальної гіперчутливості та/або анафілактичних реакцій при застосуванні хінолонів, тому при появі перших проявів гіперчутливості (наприклад, висипи на шкірі) застосування препарату слід негайно припинити.

Може спостерігатися псевдомембранозний коліт як у помірній, так і загрозливій для життя формі. Цю особливість потрібно враховувати при призначенні гатифлоксацину пацієнтам, які страждають від діареї після прийому лікарських препаратів.

У деяких пацієнтів гатифлоксацин може потенціювати подовження інтервалу QT на ЕКГ. Внаслідок недостатності клінічних даних слід уникати застосування гатифлоксацину пацієнтам із подовженим інтервалом QT, пацієнтам із гіпокаліємією, що не піддається корекції, пацієнтам, які лікуються протиаритмічними препаратами класу ІА (прокаїнамід, хінідин) та класу ІІІ (сотолол, аміодарон).

Лікарські засоби, такі як цизаприд, еритроміцин, антипсихотичні лікарські засоби та трициклічні антидепресанти також подовжують інтервал QT. Не можна виключати адитивного ефекту цих ліків із гатифлоксацином, тому разом з ними Дасикон слід застосовувати з обережністю.

Гатифлоксацин слід з обережністю застосовувати пацієнтам із захворюваннями серця, таких як клінічно значуща аритмія, гостра ішемія міокарда та брадикардія.

Пацієнтам літнього віку призначають звичайні дози для дорослих. Але оскільки у хворих літнього віку більш імовірне зниження функції нирок, слід проводити регулярний контроль функції нирок.

У хворих із порушеннями функції нирок, а саме: із нирковою недостатністю (кліренс креатиніну менше 40 мл/хв), включаючи пацієнтів, які потребують діалізу, та пацієнтів, які перебувають на постійному амбулаторному перитонеальному діалізі, необхідна корекція режиму дозування. Для таких осіб рекомендовано: початкова одноразова доза в 400 мг, потім 200 мг щоденно.

У хворих із помірними порушеннями функції печінки немає необхідності у корекції дозування препарату.

Дані щодо застосування препарату хворим з тяжкими порушеннями функції печінки відсутні.

Хворим, які знаходяться на гемодіалізі, рекомендується вводити Дасикон після діалізу.

При застосуванні хінолонів у хворих на діабет при паралельному пероральному прийомі гіпоглікемічних засобів (наприклад, глібуриду) часто виникає порушення рівня глюкози у крові, включаючи симптоматичну гіпер- та гіпоглікемію. Якщо рівень цукру знизився або підвищився, застосування препарату слід припинити і звернутися за консультацією до лікаря.

За результатами досліджень гатифлоксацин не є ефективним проти сифілісу. Тому перед початком терапії у хворих на гонорею необхідно виключити наявність сифілісу шляхом проведення серологічного тесту, оскільки лікування препаратом може маскувати симптоматику і подовжити термін встановлення правильного діагнозу.

Вплив на сухожилля. При застосуванні хінолінів, включаючи гатифлоксацин, відмічалися випадки розриву сухожиль, ризик розриву сухожиль збільшується у пацієнтів, які одночасно приймають кортикостероїди, особливо у пацієнтів старшого віку. У такому випадку застосування препарату слід припинити. Розриви сухожиль можуть виникати як під час, так і після застосування гатифлоксацину.

Периферична нейропатія. При застосуванні хінолінів відзначалися рідкі випадки сенсорної чи сенсорно-моторної полінейропатії, що проявляється парестезією, гіпестезією, дизестезією, слабкістю, а також судоми, підвищення внутрішньочерепного тиску, психоз. Хіноліни можуть також стимулювати нервову систему, що проявляється тремором, безсонням, судомами,галюцинаціями, параноєю, депресією, нічним маренням. Ці реакції можуть виникати при застосуванні першої дози. У такому випадку застосування препарату слід припинити.

При прийомі антибіотиків змінюється флора кишечника і може провокуватися ріст Clostridium difficile, що первинно спричиняє антибіотико-асоційований коліт.

Не слід вживати алкоголь під час лікування гатифлоксацином.

При застосуванні хінолінів можуть спостерігатися тяжкі анафілактичні реакції, деякі реакції супроводжуються серцево-судинним колапсом, артеріальною гіпотензією/шоком, судомами, втратою свідомості, дзвоном у вухах, ангіоневротичним набряком (включаючи язик, горло, гортань, обличчя) і гострий респіраторний дистрес, задишка, кропив’янка, свербіж та інші серйозні шкірні реакції. При цих симптомах застосування препарату слід припинити і вжити відповідні заходи (кисень, антигістамінні препарати, кортикостероїди, пресорні аміни).

Слід уникати опромінення ультрафіолетовими променями у зв’язку з високим ризиком виникнення фотосенсибілізації.

Використання препарату дітьми

Ефективність і безпека застосування препарату Дасикон у дітей не встановлені, тому не слід призначати препарат цій категорії пацієнтів.

Використання вагітними або при годуванні груддю

Безпека застосування препарату Дасикон у період вагітності або годування груддю не встановлена, тому препарат протипоказаний під час вагітності або годування груддю.

Упаковка

Лікарський засіб вміщують у флакони зі скла, закупорені гумовою пробкою та алюмінієвим обтискним ковпачком, спорядженим кришкою фліп-оф, що забезпечує контроль першого відкриття.

По 1 або 10 флаконів у пачці з картону для споживчої тари.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

2 роки.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºС.

Не заморожувати.

Зберігати у недоступному для дітей місці.