Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Циркадин

Міжнародна назва: Melatonin
Виробник: «СвіссКо Сервісез АГ».
АТ Код: АТС N05C Н01
Клінико-фармакологічна група: Снодійні та седативні препарати. Агоністи рецептора мелатоніну. Мелатонін.
Форма випуску: Таблетки пролонгованої дії

Склад

діюча речовина: 1 таблетка містить мелатоніну 2 мг;

допоміжні речовини: амонійно-метакрилатний сополімер (тип В), кальцію гідрофосфат дигідрат, лактоза, моногідрат, кремнію діоксид колоїдний безводний, тальк, магнію стеарат.

Показання

Для лікування первинного безсоння, що характеризується порушенням якості сну у пацієнтів віком 55 років та старше.

Протипоказання

Підвищена чутливість до активної речовини чи до будь-якого з компонентів препарату, аутоімунні захворювання, порушення функції печінки, непереносимість галактози, лактазна недостатність Лаппа чи порушення глюкозо-галактозного всмоктування, період вагітності та годування груддю, дитячий вік до 18 років. Одночасне застосування флувоксаміну.

Дозування

Препарат застосовують внутрішньо. Таблетки слід ковтати цілими.

Рекомендована доза становить 2 мг один раз на добу за 1 - 2 години до сну, після прийому їжі. Такий режим застосування слід продовжувати три тижні.

Ниркова недостатність

Вплив будь-яких стадій ниркової недостатності на фармакокінетику мелатоніну не досліджено. У разі застосування мелатоніну у таких пацієнтів слід дотримуватися обережності.

Порушення функції печінки

На цей час досвід застосування Циркадину у пацієнтів з порушеннями функції печінки відсутній. Опубліковані дані вказують на виражене підвищення рівня ендогенного мелатоніну в денний період доби у зв’язку зі зниженням кліренсу у пацієнтів з порушеннями функції печінки. Тому Циркадин не рекомендується застосовувати пацієнтам з порушеннями функції печінки.

Побічні дії

Всього 6,9 % суб’єктів, які одержували Циркадин у клінічних дослідженнях, повідомили про несприятливі реакції порівняно з 5,9 % суб’єктів, які приймали плацебо. Нижче враховані тільки ті побічні явища, які траплялися у суб’єктів дослідження з такою ж або більшою частотою, ніж у разі застосування плацебо.

У межах кожного класу частоти несприятливі ефекти надаються у порядку зменшення серйозності.

Дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100, < 1/10); нечасто (≥ 1/1 000, < 1/100); рідко (≥ 1/10 000, < 1/1 000); дуже рідко (< 1/10 000), невідомо (не можуть бути встановлені за наявними даними).

Інфекції та інвазії: рідко – оперізувальний лишай.

З боку крові та лімфатичної системи: рідко – лейкопенія, тромбоцитопенія.

З боку метаболізму та живлення: рідко – гіпертригліцеридемія.

Психічні порушення: нечасто – дратівливість, підвищена збудливість, занепокоєння, безсоння, незвичні сновидіння; рідко – зміни настрою, агресивність, ажитація, слізливість, раннє ранкове просинання, підвищене лібідо.

З боку ЦНС: нечасто – мігрень, підвищена психомоторна активність, запаморочення, сонливість; рідко – погіршення пам’яті, розсіяність уваги, порушена якість сну.

З боку органів зору: рідко – зниження гостроти зору, затуманеність зору, збільшена сльозотеча.

З боку органів слуху та вестибулярного апарату: рідко – запаморочення у разі зміни положення тіла.

Судинні порушення: рідко – припливи крові.

З боку шлунково-кишкового тракту: нечасто – болі в животі, запори, сухість у роті; рідко– блювання, аномальні кишкові шуми, метеоризм, підвищена секреція слини, неприємний запах з рота.

З боку гепатобіліарної системи: нечасто – гіпербілірубінемія; рідко – зростання активності печінкових ферментів, порушення функції печінки, відхилення від норми даних лабораторних тестів.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: нечасто – підвищена пітливість; рідко – екзема, еритема, висип, що свербить, свербіж, сухість шкіри, ураження нігтів, нічна пітливість.

З боку скелетних м’язів та сполучної тканини: рідко – м’язові спазми, болі у шиї.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: рідко – пріапізм.

Загальні порушення та стан місця введення: нечасто – астенія; рідко – втома.

Інші порушення: нечасто – збільшення маси тіла.

Передозування

Про випадки передозування не повідомлялося. Циркадин застосовували в добових дозах 5 мг у клінічних випробовуваннях протягом 12 місяців без суттєвих змін характеру відомих побічних реакцій.

У літературі повідомлялося про застосування добових доз мелатоніну до 300 мг без появи клінічно значущих несприятливих реакцій.

При передозуванні слід очікувати сонливості. Виведення з організму активної речовини відбувається протягом 12 годин після передозування. Терапія симптоматична. Спеціальні заходи не потрібні.

Лікарська взаємодія

Фармакокінетичні взаємодії

  • Згідно з існуючими спостереженнями, мелатонін індукує CYP3A in vitro в концентраціях, що перевищують терапевтичні. Клінічне значення цього результату невідоме. Виникнення індукції може стати причиною зниження в плазмі крові концентрацій препаратів, що вводяться паралельно.
  • Мелатонін не індукує CYP1A ферменти in vitro в концентраціях, що перевищують терапевтичні. Тому малоймовірно, що внаслідок впливу мелатоніну на CYP1A- ферменти, взаємодія між мелатоніном та іншими активними речовинами була значною.
  • Метаболізм мелатоніну головним чином опосередковується CYP1A-ферментами. Тому можливі взаємодії між мелатоніном та іншими активними речовинами внаслідок їхнього впливу на CYP1A-ферменти.
  • Флувоксамін підвищує рівень мелатоніну шляхом інгібіції його метаболізму печінковими ізоферментами CYP1A2 та CYP2C19 цитохрому P450 (CYP). Слід уникати такої комбінації.
  • Слід ретельно спостерігати за пацієнтами, які одержують 5- чи 8-метоксипсорален, що підвищує рівень мелатоніну за допомогою інгібіції його метаболізму.
  • Слід ретельно спостерігати за пацієнтами, які одержують циметидин - інгібітор CYP2D, що підвищує рівень мелатоніну у плазмі крові шляхом пригнічення його метаболізму.
  • Паління може знижувати рівень мелатоніну шляхом індукції CYP1A2.
  • Слід ретельно спостерігати за пацієнтами, які одержують естрогени (наприклад, контрацептиви або замінну гормонотерапію), за умов якої рівень мелатоніну зростає через гальмування його метаболізму CYP1A1 і CYP1A2.
  • CYP1A2-інгібітори, такі як хінолони, можуть сприяти підсиленню дії мелатоніну.
  • CYP1A2-індуктори, такі як карбамазепін і рифампіцин, можуть сприяти зниженню концентрації мелатоніну в плазмі крові.
  • У літературі є значна кількість даних стосовно впливу адренергічних агоністів-антагоністів, опіатних агоністів-антагоністів, антидепресантів, інгібіторів простагландинів, бензодіазепінів, триптофану й алкоголю на ендогенну секрецію мелатоніну. Не було досліджено, чи впливають ці активні речовини на динамічні або кінетичні ефекти Циркадину і, навпаки, чи виявляє він на них свій вплив.

Фармакодинамічні взаємодії

  • Не слід вживати алкоголь з Циркадином, оскільки алкоголь зменшує снодійний ефект препарату.
  • Циркадин може посилювати седативні властивості бензодіазепінів та небензодіазепінових снодійних засобів, таких як залепон, золпідем і зопіклон. У клінічних дослідженнях одержано чіткі докази часової фармакодинамічної взаємодії Циркадину із золпідемом через одну годину після сумісного застосування. Одночасне застосування призводило до більшого, порівняно з одним золпідемом, порушення уваги, пам’яті та координації.
  • Циркадин у дослідженнях застосовували разом з тіоридазином та іміпраміном – активними речовинами, що впливають на центральну нервову систему. В жодному випадку не було виявлено суттєвих фармакокінетичних взаємодій. Однак сумісне застосування з Циркадином призводило до збільшеного, порівняно з одним іміпраміном, відчуття загальмованості і труднощів під час виконання завдань, а також порівняно з одним тіоридазином, посилення відчуття "туману в голові".

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Мелатонін – природний гормон. Він виробляється шишкоподібним тілом та структурно споріднений до серотоніну. Фізіологічно секреція мелатоніну посилюється незабаром після початку темряви, досягаючи максимуму о 2-4 годині ночі і знижуючись протягом другої половини ночі. Мелатонін пов’язаний з регуляцією циркадних ритмів і слідуванням за циклом світ-темрява. Він також пов’язаний зі снодійним ефектом та збільшеною схильністю до сну. Вважається, що вплив мелатоніну на MT1-, MT2- і MT3-рецептори є одним із механізмів його снодійних властивостей, оскільки ці рецептори (головним чином MT1 і MT2) беруть участь в регуляції циркадних ритмів та сну. Завдяки тому, що мелатонін має визначальне значення у регуляції сну і циркадного ритму, і в зв’язку з віковим зменшенням ендогенного утворення мелатоніну, він може ефективно поліпшувати якість сну, зокрема у пацієнтів старше 55 років, хто страждає на первинне безсоння.

Фармакокінетика

Всмоктування Поглинання мелатоніну при внутрішньому застосуванні відбувається повністю у дорослих і може бути зменшеним на 50 % у осіб літнього віку. Кінетика мелатоніну лінійна у діапазоні доз 2-8 мг. Біодоступність становить близько 15 %. Спостерігається суттєвий ефект досистемного метаболізму, який за проведеними оцінками становить 85 %. Tmax (час максимального накопичення) спостерігається за 3 години у ситому стані. Їжа виявляє вплив на швидкість поглинання мелатоніну та Cmax (максимальна концентрація) після внутрішнього застосування Циркадину в дозі 2 мг. Присутність їжі затримувала поглинання мелатоніну, що призводило до більш пізнього досягнення (Tmax = 3,0 год порівняно з Tmax = 0,75 год) та більш низького максимального значення концентрації у плазмі крові у ситому стані (Cmax = 1020 пг/мл порівняно з Cmax = 1176 пг/мл). Розподіл Зв’язування мелатоніну in vitro з білками плазми крові становить приблизно 60 %. Циркадин зв’язується, головним чином, з альбуміном, альфа1-кислотним глікопротеїном і ліпопротеїнами високої щільності. Біотрансформація В метаболізмі мелатоніну беруть участь ізоферменти CYP1A1, CYP1A2 і, можливо, CYP2C19 системи цитохрому P450. Основним метаболітом є 6-сульфатоксимелатонін (6-S-MT), який не є активним. Місцем біотрансформації є печінка. Виділення мелатоніну завершується у межах 12 годин після його внутрішнього застосування. Виділення Період напіввиведення (t½) становить 3,5-4 години. Виділення відбувається шляхом виведення метаболітів нирками, 89 % - у вигляді сульфатних та глюкуронідних кон’югатів 6-гідроксимелатоніну та 2 % - у вигляді незміненого мелатоніну. Стать У жінок, порівняно з чоловіками, спостерігалось 3-4-х-разове зростання Cmax. Також спостерігалась п’ятиразова варіабельність Cmax серед різних суб’єктів тої самої статі. Однак, незважаючи на відмінності рівня у крові, фармакодинамічних відмінностей між чоловіками та жінками виявлено не було. Особливі групи пацієнтів Особи літнього віку Відомо, що метаболізм мелатоніну з віком уповільнюється. У всьому діапазоні доз у літніх суб’єктів порівняно з більш молодими спостерігали більш високі значення AUC (площа під фармакокінетичною кривою) і Cmax, що віддзеркалює більш повільний метаболізм мелатоніну в осіб літнього віку. Рівні Cmax близько 500 пг/мл у дорослих (18-45 років) порівняно з 1 200 пг/мл у осіб літнього віку (55-69 років); рівні AUC близько 3 000 пг*год/мл у дорослих порівняно з 5 000 пг*год/мл у осіб літнього віку.

Ниркова недостатність Існуючі дані вказують на те, що після повторних доз мелатонін не акумулюється. Цей результат узгоджується з коротким періодом напівжиття мелатоніну в організмі людини. Рівні, що їх визначено у крові пацієнтів о 23:00 (2 години після застосування), за 1 та 3 тижні щодобового прийому, становили 411,4 ± 56,5 та 432,00 ± 83,2 пг/мл відповідно і близькі до значень, одержаних у здорових добровольців після одноразової дози Циркадину 2 мг. Печінкова недостатність Печінка є головним місцем метаболізму мелатоніну, тому порушення функції печінки призводять до більш високого рівня ендогенного мелатоніну. Рівні мелатоніну у плазмі крові пацієнтів з цирозом були суттєво більшими протягом денного періоду доби. У пацієнтів, порівняно із здоровими добровольцями, повне виділення 6-сульфатоксимелатоніну було значно зниженим.

Фізико-хімічні властивості

округлі двоопуклі таблетки від білого до майже білого кольору.

Вплив на керування автотранспортом або іншими механізмами, а так само на швидкість реакції

Пацієнтам після приймання Циркадину слід уникати діяльності, пов’язаної з підвищеним ризиком (такої як керування автомобілем або іншими механізмами).

Особливості застосування

Циркадин може спричинити сонливість, тому цей препарат слід застосовувати з обережністю в тому випадку, якщо сонливість може бути пов’язана з ризиком для безпеки.

З обережністю призначають при гормональних порушеннях і/або проведенні гормональної терапії, а також пацієнтам з алергічними захворюваннями.

Використання препарату дітьми

Циркадин не рекомендовано застосовувати дітям та підліткам віком до 18 років через недостатність даних з безпеки та ефективності.

Використання вагітними або при годуванні груддю

Немає клінічних даних щодо застосування мелатоніну у вагітних. Дослідження на тваринах не вказують на прямі чи опосередковані несприятливі впливи на перебіг вагітності, ембріональний розвиток чи розвиток плода, пологи або постнатальний розвиток. Через відсутність клінічних даних, застосування препарату у період вагітності або жінками, які збираються завагітніти, не рекомендується.

Ендогенний мелатонін виявляється у грудному молоці людини, тому, ймовірно, що екзогенний мелатонін також потрапляє у грудне молоко. Є дані, одержані в експериментальних моделях на тваринах, що вказують на потрапляння мелатоніну від матері до плода через плаценту або з молоком. Тому жінкам в період застосування препарату годування груддю не рекомендується.

Упаковка

По 21 таблетці у блістері; по 1 блістеру в картонній коробці.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

5 років.

Зберігати в оригінальній упаковці, в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 ºС.