Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Цефимек

Міжнародна назва: Cefepime
Виробник: ТОВ "АВАНТ" (пакування із форми in bulk фірми-виробника "Зейсс Фармас'ютікелс Пвт Лтд", Індія).
АТ Код: АТС J01D E01
Клінико-фармакологічна група: Антибактеріальні засоби для системного застосування.

Форма випуску: Порошок для розчину для ін’єкцій

Склад

діюча речовина : сеfepime;

1 флакон містить цефепіму гідрохлорид еквівалентно цефепіму 1000 мг;

допоміжна речовина: L-аргінін.

Показання

Дорослі.

Інфекції, спричинені чутливою до препарату мікрофлорою:

  • дихальних шляхів, у тому числі пневмонія, бронхіт;
  • шкіри та підшкірної клітковини;
  • інтраабдомінальні інфекції, в тому числі перитоніт та інфекції жовчовивідних шляхів;
  • гінекологічні інфекції;
  • септицемія.

Емпірична терапія хворих із нейтропенічною гарячкою.

Профілактика післяопераційних ускладнень в інтраабдомінальній хірургії.

Діти.

  • Пневмонія;
  • інфекції сечовивідних шляхів, у тому числі пієлонефрит;
  • інфекції шкіри та підшкірної клітковини;
  • септицемія;
  • емпірична терапія хворих із нейтропенічною гарячкою;
  • бактеріальний менінгіт.

Протипоказання

Цефімек протипоказаний хворим з реакціями негайної гіперчутливості до цефепіму або

L-аргініну, а також до антибіотиків цефалоспоринового класу, пеніцилінів або інших

β-лактамних антибіотиків.

Дозування

Дорослі.

Звичайне дозування для дорослих становить 1 г внутрішньовенно або внутрішньом’язово з інтервалом між введеннями 12 годин. Звичайна тривалість лікування становить 7‑10 днів; тяжкі інфекції можуть потребувати тривалішого лікування.

Однак дозування і шлях введення варіюють залежно від чутливості мікроорганізмів-збудників, ступеня тяжкості інфекції, а також функціонального стану нирок хворого. Рекомендації стосовно дозування препарату Цефімек для дорослих наведені у таблиці 1.

Таблиця 1

 

Інфекції сечових шляхів, легкі та середньої тяжкості 500 мг – 1 г внутрішньовенно або внутрішньом’язово кожні 12 годин
Інші інфекції, легкі та середньої тяжкості 1 г внутрішньовенно або внутрішньом’язово кожні 12 годин
Тяжкі інфекції 2 г внутрішньовенно кожні 12 годин
Дуже тяжкі та загрозливі для життя інфекції 2 г внутрішньовенно кожні 8 годин

Для профілактики можливих інфекцій при проведенні хірургічних операцій. За 60 хв. до початку хірургічної операції дорослим вводять 2 г препарату внутрішньовенно протягом 30 хв. Після завершення часу введення додатково вводяться 500 мг метронідазолу внутрішньовенно. Розчини метронідазолу не слід вводити одночасно з препаратом Цефімек. Систему для інфузії перед введенням метронідазолу слід промити.

Під час тривалих (понад 12 годин) хірургічних операцій через 12 годин після першої дози рекомендується повторне введення такої ж дози препарату Цефімек з подальшим введенням метронідазолу.

Діти.

Діти віком від 1 до 2 місяців . Тільки за життєвими показаннями 30 мг/кг маси тіла кожні 12 або 8 год.

Діти віком від 2 місяців . Максимальна доза для дітей не повинна перевищувати рекомендовану дозу для дорослих. Звичайна рекомендована доза для дітей, які мають масу тіла до 40 кг, у разі ускладнених або неускладнених інфекцій сечових шляхів (включаючи пієлонефрит), неускладнених інфекцій шкіри, пневмонії, а також у разі емпіричного лікування фебрильної нейтропенії становить 50 мг/кг кожні 12 годин (хворим на фебрильну нейтропенію та бактеріальний менінгіт – кожні 8 годин). Звичайна тривалість лікування становить 7-10 днів, тяжкі інфекції можуть потребувати тривалішого лікування.

Порушення функції нирок. Хворим із порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв) дозу препарату Цефімек слід скоригувати. Початкова доза препарату Цефімек має бути такою ж, як і для хворих із нормальною функцією нирок. Рекомендовані підтримуючі дози цефепіму наведені у таблиці 2.

Таблиця 2.

 

Кліренс креатиніну (мл/хв) Підтримуючі рекомендовані дози
> 60 Звичайне дозування, адекватне тяжкості інфекції (див. попередню таблицю), коригування дози не потрібне
2 г кожні 8 годин 2 г кожні 12 годин 1 г кожні 12 годин 500 мг кожні 12 годин
30-50 Коригування дози відповідно до кліренсу креатиніну.
2 г кожні 12 годин 2 г кожні 24 години 1 г кожні 24 години 500 мг кожні 24 години
11-29 2 г кожні24 години 1 г кожні 24 години 500 мг кожні 24 години 500 мг кожні 24 години
<10 1 г кожні 24 години 500 мг кожні 24 години 250 мг кожні 24 години 250 мг кожні 24 години

Якщо відома тільки концентрація креатиніну в сироватці крові, тоді кліренс креатиніну можна визначати за наведеною нижче формулою.

Чоловіки:

Маса тіла (кг) x (140 - Вік)

Кліренс креатиніну (мл/хв) = ---------------------------------------------------.

72 x Креатинін сироватки (мг/дл)

Жінки:

Кліренс креатиніну (мл/хв) = Вищенаведене значення x 0,85.

При гемодіалізі за 3 години виділяється з організму приблизно 68 % дози препарату. Після завершення кожного сеансу діалізу необхідно вводити повторну дозу, що дорівнює початковій дозі. При безперервному амбулаторному перитонеальному діалізі препарат можна застосовувати у вихідних нормальних рекомендованих дозах 500 мг, 1 або 2 г, залежно від тяжкості інфекції, з інтервалом між дозами 48 годин.

Дітям при порушеній функції нирок рекомендується зменшити дози або збільшити інтервал між введеннями, як зазначено у таблиці 2.

Введення препарату. Цефімек можна вводити внутрішньовенно або за допомогою глибокої внутрішньом’язової ін’єкції у велику м’язову масу (наприклад у верхній зовнішній квадрант сідничного м’яза gluteus maximus).

Внутрішньовенне введення. Внутрішньовенний шлях уведення кращий для хворих із тяжкими або загрозливими для життя інфекціями.

При внутрішньовенному способі введення Цефімек розчиняють у 5 мл або 10 мл стерильної води для ін’єкцій, у 5 % розчині глюкози для ін’єкцій або 0,9 % розчині натрію хлориду, як зазначено у таблиці 3. Вводять внутрішньовенно повільно протягом 3-5 хвилин або через систему для внутрішньовенного введення.

Внутрішньом’язове введення. Цефімек можна розчиняти у стерильній воді для ін’єкцій, 0,9 % розчині натрію хлориду для ін’єкцій, 5 % розчині декстрози для ін’єкцій, бактеріостатичній воді для ін’єкцій з парабеном або бензиловим спиртом, 0,5 % або 1 % розчині лідокаїну гідрохлориду в концентраціях, вказаних нижче в таблиці 3.

Таблиця 3.

 

Введення Об’єм розчину для розведення (мл) Приблизний об’єм одержаного розчину (мл) Приблизна концентрація цефепіму (мг/мл)
Внутрішньовенно 1 г/флакон 10 11,4 90
Внутрішньом’язово 1 г/флакон 3,0 4,4 230

Як і інші парентеральні лікарські препарати, приготовані розчини препарату перед уведенням слід перевіряти на відсутність механічних включень.

Для ідентифікації мікроорганізму-збудника (збудників) і визначення чутливості до цефепіму слід зробити відповідні тести. Однак Цефімек можна застосовувати як монотерапію ще до ідентифікації мікроорганізму-збудника, тому що препарат має широкий спектр антибактеріальної дії щодо грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів. У хворих із ризиком змішаної аеробно/анаеробної (включаючи Bacteroides fragilis ) інфекції до ідентифікації збудника можна розпочинати лікування препаратом Цефімек у комбінації з препаратом, що впливає на анаероби.

Побічні дії

З частотою від 0,1 % до 1 %:

гіперчутливість: свербіж, кропив’янка;

з боку травного тракту: нудота, блювання, кандидоз ротової порожнини, діарея, коліт (у тому числі псевдомембранозний);

з боку центральної нервової системи: головний біль;

інші: гарячка, вагініт, еритема.

З частотою від 0,05 % до 0,1 %: біль у животі, запор, вазодилатація, розлади дихання, запаморочення, парестезія, генітальний свербіж, гарячка та кандидоз.

З частотою менше 0,05 % спостерігалися анафілаксія та епілептоформні напади.

Локальні реакції у місці введення препарату: при внутрішньовенному – флебіт та запалення;

при внутрішньом’язовому – біль, запалення.

Післямаркетингові дослідження:

  • енцефалопатії (втрата свідомості, галюцинації, ступор, кома), епілептоформні напади, міоклонія, ниркова недостатність;
  • анафілаксія, в тому числі анафілактичний шок, транзиторна лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз та тромбоцитопенія.

Лабораторні показники: збільшення рівня аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, лужної фосфатази, загального білірубіну, анемія, еозинофілія, збільшення протромбінового часу або парціального тромболастинового часу (ПТТ) і позитивний результат тесту Кумбса без гемолізу. Тимчасове збільшення азоту сечовини крові та/або креатиніну сироватки і транзиторна тромбоцитопенія відзначалися у менше ніж 0,5 % хворих. Також відзначалися транзиторна лейкопенія і нейтропенія.

Передозування

Симптоми: У разі значного перевищення рекомендованих доз, особливо у хворих з порушеною функцією нирок, посилюються прояви побічної дії. Симптоми передозування включають енцефалопатію, що супроводжується галюцинаціями, порушенням свідомості, ступором, комою, міоклонію, епілептоформні напади, нейром’язову збудливість.

Лікування. Слід припинити введення препарату, провести симптоматичну терапію. Застосування гемодіалізу прискорює видалення цефепіму з організму; перитонеальний діаліз малоефективний. Тяжкі алергічні реакції негайного типу потребують застосування адреналіну та інших форм інтенсивної терапії.

Лікарська взаємодія

Препарат не слід змішувати або додавати до інших лікарських засобів.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Цефепім пригнічує синтез ферментів стінки бактеріальної клітини і має широкий спектр дії щодо різних грампозитивних і грамнегативних бактерій. Цефепім високостійкий до гідролізу більшістю β-лактамаз, має малу спорідненість відносно до β-лактамаз, що кодуються хромосомними генами, і швидко проникає у грамнегативні бактеріальні клітини. Цефепім активний щодо нижчезазначених мікроорганізмів. Грампозитивні аероби: Staphylococcus aureus та Staphylococcus epidermidis (включаючи їх штами, що продукують β-лактамазу); інші штами стафілококів, включаючи S. hominis , S. saprophyticus; Streptococcus pyogenes (стрептококи групи А); Streptococcus agalactiae (стрептококи групи В); Streptococcus pneumoniae (включаючи штами з середньою стійкістю до пеніциліну – МПК від 0,1 до 1 мкг/мл); інші β-гемолітичні стрептококи (групи C, G, F), S. bovis (група D), стрептококи групи Viridans . (Більшість штамів ентерококів, наприклад Enterecoccus faecalis , і стафілококи, які резистентні до метициліну, резистентні до більшості цефалоспоринових антибіотиків, включаючи цефепім). Грамнегативні аероби: Pseudomonas spp., включаючи P. aeruginosa, P. putida, P. stutzeri; Escherichia coli, Klebsiella spp., включаючи K. pneumoniae, K. oxytoca, K. ozaenae; Enterobacter spp., включаючи E. cloacae, E. aerogenes, E. sakazakii; Proteus spp., включаючи P. mirabilis, P. vulgaris; Acinetobacter calcoaceticus ( subsp. anitratus, lwoffi ); Aeromonas hydrophila; Capnocytophaga spp.; Citrobacter spp., включаючи C. diversus, C. freundii; Campylobacter jejuni; Gardnerella vaginalis; Haemophilus ducreyi; H. influenzae (включаючи штами, що продукують β-лактамазу); H. parainfluenzae; Hafnia alvei; Legionella spp.; Morganella morganii; Moraxella catarrhalis (Branhamella catarrhalis), включаючи штами, що продукують β-лактамазу; Neisseria gonorrhoeae (включаючи штами, що продукують β-лактамазу); N. meningitidis; Pantoea agglomerans (відомий як Enterobacter agglomerans ); Providencia spp. (включаючи P. rettgeri, P. stuartii ); Salmonella spp.; Serratia (включаючи S. marcescens, S. liquefaciens ); Shigella spp.; Yersinia enterocolitica . (Цефепім неактивний щодо багатьох штамів Xanthomonas maltophilia і Pseudomonas maltophilia ). Анаероби: Bacteroides spp., включаючи B. melaninogenicus та інші мікроорганізми ротової порожнини, що належать до Bacteroides; Clostridium perfringens; Fusobacterium spp.; Mobiluncus spp.; Peptostreptococcus spp.; Veillonella spp. (Цефепім неактивний щодо Bacteroides fragilis і Clostridium difficile ).

Фармакокінетика

Середні концентрації цефепіму у плазмі крові у дорослих здорових чоловіків через різний час після одноразового внутрішньовенного та внутрішньом’язового введення наведені у таблиці 4. Середні концентрації цефепіму у плазмі крові (мкг/мл)  
Доза цефепіму 0,5 години 1 година 2 години 4 години 8 годин 12 годин
1 г внутрішньовенно 78,7 44,5 24,3 10,5 2,4 0,6
1 г внутрішньом’язово 14,8 25,9 26,3 16,0 4,5 1,4
У сечі, жовчі, перитонеальній рідині, слизовому секреті бронхів, мокротинні, простаті, апендиксі та жовчному міхурі також досягаються терапевтичні концентрації цефепіму. У середньому період напіввиведення цефепіму з організму становить приблизно 2 години. У здорових добровольців, що одержували дози до 2 г внутрішньовенно з інтервалом 8 годин протягом 9 днів, не спостерігалася кумуляція препарату в організмі. Цефепім метаболізується в N-метилпіролідин, який швидко перетворюється в оксид N‑метилпіролідину. Середній загальний кліренс становить 120 мл/хв. Цефепім виділяється майже винятково за рахунок ниркових механізмів регуляції – головним чином шляхом гломерулярної фільтрації (середній нирковий кліренс становить 110 мл/хв). У сечі виявляється приблизно 85 % уведеної дози у вигляді незмінного цефепіму, 1 % N-метилпіролідину, приблизно 6,8 % оксиду N-метилпіролідину та приблизно 2,5 % епімеру цефепіму. Зв’язування цефепіму з білками плазми становить менше 19 % і не залежить від концентрації препарату в сироватці крові. Для хворих віком понад 65 років з нормальною функцією нирок не потрібне коригування дози препарату Цефімек, незважаючи на меншу величину ниркового кліренсу порівняно з молодими хворими. Хворим з аномальною функцією нирок дозу слід підбирати індивідуально. Фармакокінетика цефепіму у хворих із порушеною функцією печінки або муковісцидозом не змінена. Коригування дози для таких хворих не потрібне. Діти. Концентрації препарату у спинномозковій рідині (СМР) та плазмі крові у дітей, хворих на бактеріальний менінгіт

Таблиця 5  

Термін (години) після введення Концентрація у плазмі (мкг/мл)** Концентрація у СМР (мкг/мл)** Відношення концентрації у СМР /плазмі крові**
0,5 67,1+51,2 5,7 + 0,14 0,12 + 0,14
1 44,1 +7,8 4,3 + 1,5 0,10 + 0,04
2 23,9 +12,9 3,6 + 2,0 0,17 + 0,09
4 11,7 +15,7 4,2 + 1,1 0,87 + 0,56
8 4,9 + 5,9 3,3 + 2,8 1,02 + 0,64
** вік пацієнта від 3,1 місяця до 12 років зі стандартним відхиленням у віці +3 роки. Доза препарату - 50 мг/кг маси тіла при внутрішньовенному введенні протягом від 5 до 20 хвилин кожні 8 годин концентрації у плазмі та СМР визначені у кінці введення на 2 або 3 день лікування препаратом.

Фізико-хімічні властивості

порошок від білого до світло-жовтого кольору.

Вплив на керування автотранспортом або іншими механізмами, а так само на швидкість реакції

Не вивчалася.

Особливості застосування

Для пацієнтів із високим ризиком тяжких інфекцій (наприклад пацієнтів, які мали в анамнезі трансплантацію кісткового мозку при зниженій його активності, що відбувається на тлі злоякісної гемолітичної патології з тяжкою прогресуючою нейтропенією) монотерапія може бути недостатньою, тому показана комплексна антимікробна терапія.

Необхідно точно визначити, чи відзначалися раніше у хворого реакції гіперчутливості негайного типу на цефепім, цефалоспорини, пеніциліни або інші β-лактамні антибіотики. Антибіотики варто призначати з обережністю всім хворим із будь-якими формами алергії, особливо на лікарські препарати. При появі алергічної реакції застосування препарату варто припинити. Серйозні реакції гіперчутливості негайного типу можуть вимагати застосування адреналіну та інших форм терапії.

При застосуванні практично всіх антибіотиків широкого спектра дії повідомлялося про випадки псевдомембранозного коліту. Тому важливо враховувати можливість розвитку цієї патології у разі виникнення діареї під час лікування препаратом. Легкі форми коліту можуть минати після припинення прийому препарату; помірні або тяжкі стани можуть потребувати спеціального лікування.

Як і у випадку з іншими антибіотиками, застосування Цефімек може призводити до колонізації нечутливою мікрофлорою. При розвитку суперінфекцій під час лікування необхідно вжити відповідих заходів.

Використання препарату дітьми

Препарат не застосовують дітям віком до 1 місяця.

Використання вагітними або при годуванні груддю

Адекватних і добре контрольованих досліджень за участю вагітних жінок не проводилося, тому Цефімек у період вагітності можна призначати тільки тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Цефепім проникає у грудне молоко в дуже невеликій кількості, тому під час лікування препаратом годування груддю слід припинити.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

2 роки.

Зберігати при температурі не вище 25 о С у захищеному від світла та недоступному для дітей місці. Приготовлені розчини препарату для внутрішньом’язових та внутрішньовенних ін’єкцій придатні для застосування протягом 24 годин при кімнатній температурі або 7 днів при зберіганні в холодильнику (2-8 о С).