Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Ампициллин

Міжнародна назва: Ampicillin
Виробник: ВАТ "Красфарма".

Показання

Бактеріальні інфекції, спричинені чутливими до препарату мікроорганізмами: інфекції дихальних шляхів; ЛОР-органів (синусит, тонзиліт, фарингіт, середній отит), бронхіт, пневмонія, абсцес легені); інфекції нирок і сечовивідних шляхів (пієлонефрит, пієліт, цистит, уретрит), гонорея; інфекції біліарної системи (холангіт, холецистит); хламідійні інфекції у вагітних жінок (при неефективності еритроміцину), цервіцит; інфекції шкіри та м'яких тканин (бешиха, імпетиго, вторинні дерматози); інфекції опорно-рухового апарату; пастерельоз, лістеріоз; інфекційні захворювання шлунково-кишкового тракту (черевний тиф і паратиф, дизентерія, сальмонельоз, сальмонельозне носійство), абдомінальні інфекції (перитоніт); ендокардит (профілактика та лікування); менінгіт; сепсис.

Протипоказання

Підвищена чутливість до пеніцилінів, цефалоспоринів, карбапенемів.

Інфекційний мононуклеоз, лімфолейкоз, печінкова недостатність, захворювання травного тракту в анамнезі (особливо коліт, пов'язаний із застосуванням антибіотиків). З обережністю і тільки у разі крайньої необхідності можливе застосування у періоди вагітності та годування груддю, для лікування хворих із хронічною нирковою недостатністю, кровотечами в анамнезі, хворих на бронхіальну астму, сінну гарячку та з іншими алергійними захворюваннями.

Дозування

Препарат вводиться внутрішньом'язово.

Розчин для внутрішньом'язового введення готують extempore, додаючи до вмісту флакона 2 мл стерильної води для ін'єкцій.

При інфекціях середньої тяжкості дорослим вводять по 0,5 г кожні 6-8 годин; при тяжких інфекціях - 1-2 г 3-4 рази на добу.

Лістеріоз - по 50 мг/кг кожні 6 годин.

При менінгіті - 14 г/доба; кратність введення - 6-8 разів.

При гонококовому уретриті - 0,5 г 2 рази протягом одного дня; при гонорейному неускладненому уретриті – одноразово 0,5 г.

Побічні дії

Алергійні реакції: можливі - лущення шкіри, свербіж, кропив’янка, риніт, кон'юнктивіт, набряк Квінке, рідко - гарячка, артралгія, еозинофілія, еритематозний та макулопапульозний висип, ексфоліативний дерматит, мультиформна ексудативна еритема, злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), реакції, подібні до сироваткової хвороби, в одиничних випадках - анафілактичний шок, неалергічний ампіциліновий висип (може зникнути без відміни препарату).

З боку травного тракту: дисбактеріоз, стоматит, гастрит, сухість у роті, розлади смаку, біль у животі, блювання, нудота, діарея, глосит, помірне підвищення рівня "печінкових" трансаміназ, псевдомембранозний ентероколіт.

З боку центральної нервової системи: головний біль, тремор, можливі судоми (при застосуванні високих доз).

Лабораторні показники: лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, анемія.

Місцеві реакції: біль, утворення інфільтрату або подразнення у місці введення.

Інші: інтерстиціальний нефрит, нефропатія, суперінфекція (особливо у пацієнтів із хронічними захворюваннями або зниженою резистентністю організму), кандидоз піхви.

Передозування

Симптоми: судоми, енцефалопатія (у випадку введення більших доз, особливо у хворих з нирковою недостатністю), тремор, нервовом’язова збудливість.

Лікування: симптоматична терапія.

Симптоми: прояви токсичної дії на центральну нервову систему (особливо у хворих із нирковою недостатністю); нудота, блювання, діарея, порушення водно-електролітного балансу (як наслідок блювання й діареї).

Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля, сольових проносних, препаратів для підтримки водно-електролітного балансу та інше симптоматичне лікування. Можливе застосування гемодіалізу.

Лікарська взаємодія

Бактерицидні антибіотики (у т. ч. аміноглікозиди, цефалоспорини, циклосерин, ванкоміцин, рифампіцин) чинять синергічну дію щодо ампіциліну; бактеріостатичні препарати (макроліди, хлорамфенікол, лінкозаміди, тетрацикліни, сульфаніламіди) - антагоністичну.

Ампіцилін при сумісному застосуванні підвищує ефективність непрямих антикоагулянтів (пригнічуючи кишкову мікрофлору, знижує синтез вітаміну К та протромбіновий індекс); знижує ефективність естрогенвмісних пероральних контрацептивів (необхідно застосовувати додаткові методи контрацепції), лікарських засобів, у процесі метаболізму яких утворюється ПАБК, етинілестрадіолу (в останньому випадку підвищується ризик розвитку кровотеч "прориву").

Діуретики, алопуринол, оксифенбутазон, фенілбутазон, нестероїдні протизапальні засоби, препарати, що блокують канальцієву секрецію, підвищують концентрацію ампіциліну (за рахунок зниження канальцієвої секреції).

Алопуринол при одночасному застосуванні з ампіциліном підвищує ризик розвитку шкірного висипку.

Ампіцилін зменшує кліренс і підвищує токсичність метотрексату, підсилює усмоктування дигоксину.

Особливості застосування

При тривалому курсовому лікуванні необхідно контролювати функції органів кровотворення, печінки та нирок.

Можливий розвиток суперінфекції за рахунок росту нечутливої до ампіциліну мікрофлори, що вимагає відповідної зміни антибактеріальної терапії.

При призначенні хворим із сепсисом можливий розвиток реакції бактеріолізу (реакція Яриша-Герксгеймера).

У пацієнтів із підвищеною чутливістю до пеніцилінів можливі перехресні алергійні реакції з іншими бета-лактамними антибіотиками.

При лікуванні легкої діареї при курсовій терапії не слід приймати протидіарейні препарати, що знижують перистальтику кишечнику; можна застосовувати каолін- або атапульгітвмісні протидіарейні засоби. При тяжкій діареї необхідно припинити лікування препаратом та звернутися до лікаря.

Після зникнення клінічних ознак захворювання лікування необхідно продовжувати ще протягом 48-72 годин.

Використання препарату дітьми

Дітям віком до 1 року з розрахунку 50 мг/кг на добу, дітям від 1 до 4 років – 50-75 мг/кг на добу, старше 4 років – 50 мг/кг на добу. Ін’єкції роблять кожні 4-6 годин.

При важких інфекціях дітям віком до 7 днів добова доза 50 мг/кг, дітям віком старше 7 днів – 75 мг/кг з інтервалом між введеннями 8 годин.

При менінгіті добову дозу можна збільшити в 2 рази. Дітям віком до 7 днів добова доза 100 мг/кг, старше 7 днів – 200 мг/кг з інтервалом між введеннями6 годин.

Тривалість лікування залежить від захворювання та його тяжкості. Зазвичай 7-14 днів або більше за призначенням лікаря.

Упаковка

По 1 г у флаконі № 1, № 50.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

Зберігати у недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С.

Термін придатності 2 роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.