Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Аллогексал

Міжнародна назва: Allopurinol

Протипоказання

Підвищена чутливість до алопуринолу або до будь-якого з компонентів препарату. Виражені порушення функції нирок і печінки. Вагітність, лактація.

Дозування

Діти. Дітям від 3 до 6 років призначають у добовій дозі 5 мг АллоГексалу® на 1 кг маси тіла, а від 6 до 10 років – по 10 мг на 1 кг маси тіла. Кратність прийому – 3 рази на добу.

Дорослі. Добова доза визначається індивідуально залежно від рівнів сечової кислоти у сироватці крові і звичайно становить від 100 мг до 300 мг алопуринолу на добу. За необхідності початкову дозу поступово підвищують на 100 мг кожні 1 - 3 тижні до отримання максимального ефекту. Підтримуюча доза звичайно становить 200 - 600 мг на добу, проте в окремих випадках доза препарату може бути збільшена до 600 - 800 мг на добу. Якщо добова доза перевищує 300 мг, її ділять на 2 - 4 рівних прийоми. При підвищенні дози необхідний контроль рівня оксипуринолу в сироватці крові, який не повинен перевищувати 15 мкг/мл (100 мкмоль).

Пацієнти з нирковою недостатністю.

Лікування розпочинають з добової дози 100 мг, яку збільшують лише тоді, коли ефективність препарату недостатня. При визначенні дози препарату керуються величиною кліренсу креатиніну:

 

Кліренс креатиніну Добова доза
Більше 20 мл/хв 100 - 300 мг алопуринолу
10 - 20 мл/хв 100 - 200 мг алопуринолу
Менше 10 мл/хв 100 мг алопуринолу або вищі дози через великі інтервали (наприклад 1 - 2 або більше днів залежно від стану хворого та функціональної здатності нирок)

У пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі кожний сеанс гемодіалізу (2 - 3 рази на тиждень) може супроводжуватись застосуванням 300 мг алопуринолу.

Для профілактики гіперурикемії при променевій терапії та хіміотерапії пухлин АллоГексал® призначають в середньому по 400 мг на добу; препарат приймають за 2 - 3 дні до початку або одночасно з антибластомною терапією і продовжують приймання протягом декількох днів після закінчення специфічного лікування.

Таблетки приймають, не розжовуючи, після їди разом з великою кількістю рідини.

Тривалість лікування залежить від перебігу основного захворювання.

Побічні дії

На початку лікування може статися реактивний напад подагри.

Іноді трапляються скарги з боку шлунково-кишкового тракту (нудота, блювання, діарея), шкірні реакції (еритема, кропив‘янка, свербіж).

У поодиноких випадках можуть спостерігатися слабкість, стомлюваність, атаксія, депресія, судоми, парези, парестезії, нейропатії, порушення зору, катаракта, порушення смакових відчуттів, запаморочення, сонливість, головний біль.

У хворих з нирковою недостатністю, у разі, коли доза алопуринолу не зменшена, може виникнути васкуліт із шкірними змінами, до якого залучаються нирки та печінка. При виникненні васкуліту застосування алопуринолу має бути негайно припинене.

В окремих випадках можуть виникнути реакції гіперчутливості, що проявляються пропасницею, шкірними реакціями, ознобом, артралгіями; зміни показників крові (лейкопенія, лейкоцитоз, еозинофілія); тяжке ушкодження кісткового мозку (тромбоцитопенія, агранулоцитоз, апластична анемія), особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю; тяжкі шкірні реакції, такі як ексудативна мультиформна еритема, синдром Лайєлла; дисфункції печінки (оборотнє збільшення рівня трансаміназ і лужної фосфатази в крові), гепатит, стоматит; міалгія і периферичний неврит; індукований алергією на препарат інтерстиціальний нефрит з лімфоцитарною інфільтрацією, уремія, гематурія; алопеція; гострий холангіт; ксантогенні камені; імпотенція, гінекомастія, цукровий діабет, гіпертензія, брадикардія.

Передозування

Симптоми: нудота, блювання, діарея, запаморочення, олігурія.

Лікування: форсований діурез, гемодіаліз і перитонеальний діаліз.

Лікарська взаємодія

Ефективність алопуринолу зменшується при застосуванні препаратів з урикозуричною дією (сульфінпіразону, пробенециду та бензбромарону) та саліцилатів у високих дозах.

Алопуринол може підсилювати ефекти низки лікарських засобів. Зокрема, завдяки здатності алопуринолу інгібувати ксантиноксидазу, метаболізм похідних пурину, таких як азатіоприн і меркаптопурин, уповільнюється; тому їхня звичайна доза повинна бути зменшена на 50 - 75%. Крім того, алопуринол у високих дозах уповільнює виведення пробенециду та гальмує метаболізм теофіліну.

При одночасному застосуванні алопуринолу з антикоагулянтами кумаринового типу доза останніх повинна бути зменшена, а показники згортання крові повинні контролюватися частіше.

Доза протидіабетичного препарату хлорпропаміду також повинна бути зменшена.

Алопуринол може підвищувати рівень побічних ефектів окремих лікарських засобів, зокрема: при одночасному застосуванні з каптоприлом ризик появи шкірних реакцій може зрости, особливо у випадку хронічної ниркової недостатності; застосування алопуринолу з цитостатиками призводить до частіших змін показників крові, ніж у випадку окремого застосування цих лікарських засобів, тому аналіз крові слід робити через короткі інтервали; при застосуванні алопуринолу разом з ампіциліном та амоксициліном виникнення алергічних реакцій можна очікувати частіше.

Особливості застосування

Спеціальні застереження.

Особливо ретельний контроль при застосуванні препарату необхідний за пацієнтами з нирковою недостатністю, а також за пацієнтами з виявленими порушеннями гемопоезу.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та іншими механізмами.

На період застосування алопуринолу необхідно утримуватися від керування траспортними засобами та іншими механізмами через можливість виникнення запаморочення або сонливості, які може спричинити алопуринол.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°С. Термін придатності - 5 років.


Комментарии: