Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Алерик

Міжнародна назва: Loratadine
Виробник: ТОВ ЮС Фармація/US Pharmacia Sp. z o.o.
АТ Код: АТХ R06A X13
Клінико-фармакологічна група: Антигістамінні засоби для системного застосування.
Форма випуску: Таблетки

Склад

діюча речовина: loratadine;

1 таблетка містить лоратадину 10 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, лактоза безводна, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, кросповідон, крохмаль прежелатинізований, кислота стеаринова.

Показання

Симптоматичне лікування алергічного риніту та хронічної ідіопатичної кропив’янки.

Протипоказання

Підвищена чутливість до лоратадину або інших компонентів препарату.

Дозування

Перорально. Таблетки можна застосовувати незалежно від прийому їжі.

Дорослі і діти віком від 12 років приймають по 1 таблетці (10 мг лоратадину) 1 раз на добу.

Для дітей у віці від 2 до 12 років дозування залежить від маси тіла. Діти віком до 12 років з масою тіла більше 30 кг – 10 мг (1 таблетка) 1 раз на добу. Діти з масою тіла менше 30 кг препарат застосовують в іншій лікарській формі.

Корекція дозування пацієнтам літнього віку та хворим на ниркову недостатність не потрібна.

Пацієнти з порушенням функції печінки.

Пацієнтам з порушеннями функцій печінки тяжкого ступеня слід призначати препарат у нижчій початковій дозі, оскільки в них можливе зниження кліренсу лоратадину. Для дорослих і дітей із масою тіла більше 30 кг рекомендована початкова доза складає 10 мг через день.

Побічні дії

Побічні реакції вказані нижче за класами систем органів. Частота визначена як: дуже часто (≥1/10), часто (від ≥1/100 до <1/10), нечасто (від ≥1/1 000 до <1/100), рідко (від ≥1/10 000 до <1/1 000), дуже рідко (<1/10 000) і невідомо (неможливо встановити за наявними даними).

У кожній групі частоти побічні реакції вказані в порядку зниження серйозності.

З боку імунної системи: дуже рідко – реакції гіперчутливості (включаючи ангіоедему та анафілаксію).

З боку нервової системи: дуже рідко – запаморочення, судоми.

З боку серця: дуже рідко – тахікардія, пальпітація.

З боку шлунково-кишкового тракту: дуже рідко – нудота, сухість у роті, гастрит.

З боку гепатобіліарної системи: дуже рідко – патологічні зміни функції печінки.

З боку шкіри і підшкірної клітковини: дуже рідко – висипання, алопеція.

Порушення загального стану і пов’язані зі способом застосування препарату: дуже рідко – втома.

Передозування

При передозуванні відзначалися сонливість, тахікардія та головний біль. У разі передозування рекомендовано симптоматичне та підтримуюче лікування. Рекомендуються стандартні заходи щодо видалення препарату, який не всмоктався зі шлунка: промивання шлунка, прийом подрібненого активованого вугілля з водою. Лоратадин не виводиться з організму шляхом гемодіалізу, також невідомо, чи виводиться лоратадин шляхом перитонеального діалізу.

Після невідкладної допомоги пацієнт повинен залишатися під наглядом лікаря.

Лікарська взаємодія

При застосуванні одночасно з алкоголем ефекти лікарського засобу Алерік не посилюються, що підтверджено дослідженнями психомоторної функції.

Потенційна взаємодія може мати місце при застосуванні всіх відомих інгібіторів CYP3A4 або CYP2D6, що призводить до підвищення рівнів лоратадину, а це в свою чергу може бути причиною підвищення частоти виникнення побічних реакцій.

У контрольованих дослідженнях повідомлялося про підвищення концентрацій лоратадину в плазмі крові після одночасного застосування з кетоконазолом, еритроміцином і циметидином, що не супроводжувалося клінічно значущими змінами (у тому числі на ЕКГ).

Діти. Дослідження взаємодій з іншими препаратами проводилися тільки з участю дорослих пацієнтів.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Лоратадин – трициклічний антигістамінний засіб із селективною активністю відносно периферичних Н1-рецепторів. Лоратадин чинить антиалергічну, антиексудативну та протисвербіжну дію; зменшує проникність капілярів, усуває спазм гладеньких м’язів, запобігає розвитку набряку тканин. Лоратадин – антигістамінний засіб тривалої дії для системного застосування. У більшості пацієнтів при застосуванні в рекомендованій дозі лоратадин не чинить клінічно значущої седативної та антихолінергічної дії. Упродовж тривалого лікування не спостерігалось клінічно значущих змін у показниках життєво-важливих функцій організму, лабораторних досліджень, фізікального обстеження або електрокардіограми. Лоратадин не має значущого впливу на Н2-гістамінові рецептори. Препарат не інгібує поглинання норепінефрину і фактично не має впливу на функцію серцево-судинної системи або на активність водія ритму серця. Препарат також не підсилює гальмівної дії алкоголю на ЦНС. Дослідження з проведенням шкірних проб на гістамін після застосування разової дози 10 мг показали, що антигістамінний ефект виникає через 1-3 години, досягає піку через 8-12 годин і триває від 24 до 48 годин. Не відзначалося розвитку стійкості до дії препарату після 28 днів застосування лоратадину.

Фармакокінетика

Всмоктування. Лоратадин швидко і добре всмоктується. Застосування препарату під час їди може дещо затримувати всмоктування лоратадину, проте це не впливає на клінічний ефект. Показники біодоступності лоратадину та його активного метаболіту є пропорційними дозі. Розподіл. Лоратадин зв’язується активно (від 97 % до 99 %) з білками плазми крові, а його активний метаболіт – з помірною активністю (від 73 % до 76 %). У здорових добровольців період напіврозподілу лоратадину та його активного метаболіту в плазмі крові складає приблизно 1 та 2 години відповідно. Біотрансформація. Після перорального застосування лоратадин швидко і добре абсорбується, а також екстенсивно метаболізується при першому проходженні через печінку, головним чином, за допомогою CYP3A4 і CYP2D6. Основний метаболіт дезлоратадин є фармакологічно активним і більшою мірою відповідає за клінічний ефект. Лоратадин і дезлоратадин досягають максимальної концентрації у плазмі крові (Tmax) через 1-1,5 години і 1,5-3,7 годин відповідно, після застосування препарату. Виведення. Приблизно 40 % дози виводиться із сечею і 42 % з калом упродовж 10 днів, в основному у формі кон’югованих метаболітів. Приблизно 27 % дози виводиться із сечею упродовж перших 24 годин. Менше 1 % діючої речовини виводиться у незміненій активній формі – як лоратадин або дезлоратадин. Відсутня ймовірність кумуляції препарату навіть при дозуванні 40 мг на добу. У дорослих здорових добровольців середній період напіввиведення лоратадину становив 8,4 години (діапазон від 3 до 20 годин), а основного активного метаболіту – 28 годин (діапазон від 8,8 до 92 годин). Порушення функції нирок. У пацієнтів із хронічним порушенням функції нирок підвищувалися показники AUC і максимальної концентрації у плазмі крові (Сmax) лоратадину і його активного метаболіту порівняно з такими показниками в пацієнтів із нормальною функцією нирок. Середній період напіввиведення лоратадину і його активного метаболіту не відрізнявся значною мірою від показників у здорових людей. У пацієнтів із хронічним порушенням функції печінки гемодіаліз не впливає на фармакокінетику лоратадину і його активного метаболіту. Порушення функції печінки. У пацієнтів із хронічним алкогольним ураженням печінки показники AUC і Сmax лоратадину були в два рази вищими, а їх активного метаболіту не змінювалися істотно при порівнянні з такими показниками в пацієнтів із нормальною функцією печінки. Період напіввиведення лоратадину і його активного метаболіту становить 24 і 37 годин відповідно і збільшується залежно від тяжкості захворювання печінки. Пацієнти літнього віку. Показники фармакокінетики лоратадину і його активного метаболіту були аналогічними в здорових дорослих добровольців і здорових добровольців літнього віку.

Фізико-хімічні властивості

круглі, двоопуклі таблетки білого кольору з лінією розламу з одного боку, без плям та пошкоджень.

Вплив на керування автотранспортом або іншими механізмами, а так само на швидкість реакції

Алерік не впливає або впливає незначним чином на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами. Проте пацієнтові необхідно повідомити, що дуже рідко повідомлялося про сонливість, що може впливати на здатність керувати автотранспортом або механізмами.

Особливості застосування

Пацієнтам із тяжким порушенням функцій печінки необхідно призначати меншу початкову дозу через можливе зменшення кліренсу лоратадину (рекомендована початкова доза – 10 мг через день).

Таблетки Алерік містять лактозу, тому препарат не застосовують пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю галактози, Lapp-лактазною недостатністю або глюкозно-галактозною мальабсорбцією. Прийом препарату необхідно припинити не пізніше ніж за 48 годин до проведення шкірних діагностичних алергопроб для запобігання хибним результатам.

Використання препарату дітьми

Ефективність та безпека застосування лоратадину дітям віком до 2 років не встановлена. Лікарський засіб слід призначати дітям з масою тіла більше 30 кг.

Використання вагітними або при годуванні груддю

Велика кількість даних про застосування лоратидину вагітним жінкам (більше ніж 1000 доведених результатів) не вказує ані на врождену, ані на фето/неонатальну токсичність лоратидину. Дослідження на тваринах не вказують ні на прямий, ні на опосередкований шкідливий вплив на репродуктивну токсичність. Як захід безпеки рекомендується уникати застосування Алеріку під час вагітності. Лоратидин виділяється в грудне молоко, тому застосування лоратидину матерями в період годування груддю також не рекомендується.

Упаковка

По 7 або 30 таблеток у блістері, по 1 блістеру в картонній коробці.

Категория видачі

Без рецепта.

Умови та терміни зберігання

3 роки.

Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 ̊С.


Отзывы