Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Аксагрипп

Міжнародна назва: Paracetamol, combinations excl. psycholeptics
Виробник: Маріон Біотек Пвт. Лтд.
АТ Код: АТС N02B E51
Клінико-фармакологічна група: Аналгетики та антипіретики. Парацетамол, комбінації без психолептиків.
Форма випуску: Сироп

Склад

діючі речовини: 5 мл сиропу містять парацетамолу 125 мг, гвайфенезину 50 мг,

фенілефрину гідрохлориду 2,5 мг;

допоміжні речовини: гліцерин; сорбіт (Е 420); натрію бензоат (Е 211); сахарин натрію; кислота лимонна, моногідрат; пропіленгліколь; ксантанова камедь; жовтий захід FCF (Е 110); ментол; м’ятний ароматизатор; ароматизатор лимонна прохолода; вода очищена.

Показання

Симптоматичне лікування грипу та інших гострих респіраторних вірусних інфекцій, які супроводжуються гіпертермією, відходженням густого, в`язкого мокротиння при кашлі, головним болем, закладеністю носа.

Протипоказання

Підвищена чутливість до компонентів препарату або до інших антигістамінних засобів. Тяжкі порушення функції печінки та/або нирок, гострий панкреатит, виразка шлунка та дванадцятипалої кишки в стадії загострення, пілородуоденальна обструкція. Алкоголізм. Тяжка артеріальна гіпертензія, нестабільна стенокардія, гострий період інфаркту міокарда, гіпертиреоз, некомпенсована серцева недостатність, порушення серцевої провідності. Тромбоз, тромбофлебіт. Астматичний стан. Захворювання крові, виражена анемія, лейкопенія, вроджена гіпербілірубінемія. Закритокутова глаукома. Гіпертрофія простати, обструкція шийки сечового міхура. Епілепсія. Цукровий діабет, вагітність, період годування груддю. Одночасне застосування з інгібіторами моноаміноксидази (між прийомами інгібіторів МАО і препаратом Аксагрип повинно минути 3 тижні); супутня терапія трициклічними антидепресантами або бета-блокаторами.

Дозування

Дорослі та діти старше 12 років: по одному дозуючому стаканчику сиропу до позначки 20 мл 3-4 рази на добу з інтервалом 4 години. Діти віком 6-12 років: по 10 мл сиропу 3-4 рази на добу. Діти віком 2-6 років: по 5 мл сиропу 3-4 рази на добу з інтервалом 6 годин.

Курс лікування - не більше 3 днів.

Побічні дії

Алергічні реакції: шкірний свербіж, висипання на шкірі і слизових оболонках (зазвичай еритематозні, кропив`янка), ангіоневротичний набряк, мультиформна ексудативна еритема (в т.ч. синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).

З боку центральної нервової системи (зазвичай розвивається при прийомі високих доз): запаморочення, виникнення головного болю, відчуття серцебиття, психомоторне збудження і порушення орієнтації, порушення сну, занепокоєність, тахікардія.

З боку травної системи: нудота, біль в епігастрії, блювання, діарея, підвищення активності печінкових ферментів, як правило, без розвитку жовтяниці, гепатонекроз (дозо-залежний ефект), гострий панкреатит.

З боку ендокринної системи: гіпоглікемія, аж до гіпоглікемічної коми.

З боку органів кровотворення: анемія, сульфгемоглобінемія і метгемоглобінемія (ціаноз, задишка, біль у серці), гемолітична анемія (особливо для хворих з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази). При тривалому застосуванні у великих дозах – апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія.

З боку сечовидільної системи: (при прийомі високих доз) – нефротоксичність (ниркова коліка, інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз).

Інші: болісне сечовипускання, порушення обміну глюкози, посилене потовиділення.

У звичайних дозах побічні реакції минучі і слабо виражені.

Передозування

Фенілефрину гідрохлорид.

Симптоми передозування фенілефрину включають: головний біль, підвищення артеріального тиску, рефлекторну брадикардію, аритмію. Підвищений артеріальний тиск знижують за допомогою прийому антагоністів альфа-рецепторів та внутрішньовенного введення фентоламіну. Підвищений артеріальний тиск супроводжується підвищенням частоти серцевих скорочень, що нормалізується введенням атропіну.

Парацетамол.

Може виникати пошкодження печінки у дорослих, які прийняли 10 г чи більше парацетамолу, та у дітей, які прийняли парацетамолу 150 мг і більше/кг маси тіла. Прийом 5 г чи більше парацетамолу може призвести до пошкодження печінки, якщо у пацієнта є фактори ризику.

Фактори ризику. Якщо пацієнт: а) протягом тривалого часу приймає карбамазепін, фенобарбітал, фенітоїн, рифампіцин чи інші лікарські засоби, що призводять до підвищення печінкових трансаміназ; б) регулярно вживає алкоголь у великій кількості;

в) має порушення травлення, кістозний фіброз, ВІЛ-інфекцію, кахексію, виснаження.

Симптоми.

Симптоми передозування, обумовлені дією парацетамолу через 24 години:

блідість, нудота, блювання, анорексія, біль у животі. Через 12-48 годин після прийому може виникнути пошкодження печінки. У випадку тяжкого передозування печінкова недостатність може прогресувати аж до виникнення енцефалопатії, геморагій, гіпоглікемії, набряку мозку і фатального випадку. Такі симптоми, як гостра ниркова недостатність із гострим тубулярним некрозом із сильним болем в поперековому відділі хребта, гематурією і протеїнурією, можуть розвинутись і без тяжкого пошкодження печінки. Повідомлялося про випадки аритмії серця, панкреатиту.

Лікування.

Необхідно негайно надати медичну допомогу у випадку передозування. Незважаючи на недостатню кількість клінічних ознак, пацієнт повинен ургентно бути госпіталізований в лікарню для спостереження. Симптомами передозування можуть бути тільки нудота і блювання, проте вони не можуть повністю відображати пошкодження інших органів. При передозуванні необхідно вжити заходи щодо видалення залишків препарату та промити шлунок, прийняти активоване вугілля. Проводиться симптоматична терапія і загальнопідтримуючі заходи. Застосування метіоніну перорально або ацетилцистеїну внутрішньовенно є ефективним протягом 48 годин після передозування.

Лікарська взаємодія

Супутнє застосування з варфарином чи іншими препаратами групи кумаринів збільшує ризик виникнення кровотеч. Може потенціюватися гепатотоксична дія парацетамолу при застосуванні з алкоголем. Може збільшуватися швидкість всмоктування парацетамолу при застосуванні з метоклопрамідом чи домперидоном і зменшуватися при одночасному застосуванні з холестираміном. Може виникати артеріальна гіпертензія при взаємодії симпатоміметичних амінів, таких як фенілефрин, з інгібіторами моноаміноксидази. Фенілефрин може знижувати ефективність бета-блокаторів та інших антигіпертензивних засобів. Протипоказане одночасне застосування цих лікарських засобів.

Запобіжні заходи

Під час лікування слід уникати застосування парацетамолвмісних лікарських засобів, алкоголю. Якщо Ви не відмічаєте покращення, необхідно звернутися до лікаря. Є ризик виникнення передозування у пацієнтів з алкогольним пошкодженням печінки. Не слід перевищувати рекомендовані дози та не застосовувати препарат довше встановленого терміну.

Вплив на керування автотранспортом або іншими механізмами, а так само на швидкість реакції

Може виникнути запаморочення, тому слід уникати керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами.

Використання препарату дітьми

Застосовують дітям віком від 2-х років.

Використання вагітними або при годуванні груддю

Не слід застосовувати в період вагітності та годування груддю.

Упаковка

Сироп по 140 мл у флаконі; по 1 флакону з дозуючим стаканчиком у картонній упаковці.

Категория видачі

Без рецепта.

Умови та терміни зберігання

3 роки.

Зберігати в сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25° С. Зберігати в недоступному для дітей місці.