Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Ацетилсалициловая Кислота

Міжнародна назва: Acetylsalicylic acid
Виробник:
АТ Код: АТХ В01А С06 Клінико-фармакологічна група: Антитромботичні засоби. Форма випуску: Таблетки кишковорозчинні

Склад

діюча речовина: acetylsalicylic acid;

1 таблетка містить кислоти ацетилсаліцилової 75 мг або 100 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна (тип 102), крохмаль кукурудзяний, кремнію діоксид колоїдний безводний, кислота стеаринова;

оболонка: еудрагіт, метакрилатного сополімеру дисперсія, полісорбат 80, натрію лаурилсульфат, триетилцитрат, тальк.

Показання

Для зниження ризику:

  • летального наслідку у пацієнтів з підозрою на гострий інфаркт міокарда;
  • захворюваності і летального наслідку у пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда;
  • транзиторних ішемічних атак (ТІА) та інсульту у пацієнтів з ТІА;
  • захворюваності і летального наслідку при стабільній і нестабільній стенокардії;
  • інфаркту міокарда у пацієнтів з високим ризиком розвитку серцево-судинних ускладнень (цукровий діабет, контрольована артеріальна гіпертензія) та у пацієнтів із багатофакторним ризиком серцево-судинних захворювань (гіперліпідемія, ожиріння, тютюнопаління, літній вік).

Для профілактики:

  • тромбозів і емболій після операцій на судинах (черезшкірна транслюмінарна катетерна ангіопластика (РТСА), ендартеректомія сонної артерії, аортокоронарне шунтування (CABG), артеріовенозне шунтування);
  • тромбозу глибоких вен і емболії легененової артерії після довготривалої іммобілізації (після хірургічних операцій);
  • інсультів (як вторинна профілактика).

Протипоказання

  • Гіперчутливість до ацетилсаліцилової кислоти, інших саліцилатів або інгібіторів простагландинсинтетази та до будь-якого компонента препарату.
  • Астма, спричинена застосуванням саліцилатів або речовин з подібною дією, особливо НПЗЗ, в анамнезі.
  • Гострі пептичні виразки та рецидиви пептичної виразки, в тому числі в анамнезі, та/або шлункові/кишкові кровотечі або інші види кровотечі, такі як цереброваскулярні.
  • Геморагічний діатез, розлади коагуляції, такі як гемофілія та тромбоцитопенія.
  • Тяжка печінкова недостатність.
  • Тяжка ниркова недостатність.
  • Тяжка серцева недостатність.
  • ІІІ триместр вагітності .
  • Комбінація з метотрексатом у дозуванні 15 мг/тиждень або більше .

Дозування

Препарат приймати внутрішньо, за 30-60 хвилин до їди, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини. Рекомендація щодо уникнення розламування або розважування таблетки обумовлена тим, що покриття таблетки забезпечує запобігання подразнюючому впливу препарату на кишечник.

Для зниження ризику летального наслідку пацієнтам із підозрою на гострий інфаркт міокарда застосовувати препарат у дозі 75-300 мг на добу. Упродовж 30 днів після інфаркту продовжувати приймати підтримуючу дозу 75-300 мг на добу. Через 30 днів слід розглянути питання про подальшу профілактику рецидиву інфаркту міокарда.

Для зниження ризику захворюваності і летального наслідку пацієнтам, які перенесли інфаркт міокарда, застосовувати 75-300 мг на добу.

Для вторинної профілактики інсульту застосовувати препарат у дозі 75-300 мг на добу.

Для зниження ризику ТІА та інсульту пацієнтам з ТІА застосовувати 75-300 мг на добу.

Для зниження ризику розвитку захворювання і летального наслідку пацієнтам зі стабільною і нестабільною стенокардією застосовувати 75-300 мг на добу.

Для профілактики тромбоемболій після операцій на судинах (черезшкірна транслюмінарна катетерна ангіопластика (РТСА), ендартеректомія сонної артерії, аортокоронарне шунтування (CABG), артеріовенозне шунтування) застосовувати препарат в дозі 75-150 мг на добу кожного дня або 300 мг на добу через день.

Для профілактики тромбозу глибоких вен і емболії легеневої артерії після довготривалого стану іммобілізації (після хірургічних операцій) – 75-150 мг на добу або 300 мг на добу через день.

Для профілактики інфаркту міокарда у пацієнтів з високим ризиком розвитку серцево-судинних ускладнень (цукровий діабет, контрольована артеріальна гіпертензія) та пацієнтам із багатофакторним ризиком серцево-судинних захворювань (гіперліпідемія, ожиріння, тютюнопаління, літній вік) застосовувати 75 мг на добу або 300 мг на добу через день.

Пацієнти літнього віку

В основному пацієнти літнього віку більш схильні до розвитку побічних реакцій, тому даній категорії пацієнтів ацетилсаліцилову кислоту необхідно застосовувати з обережністю. У разі відсутності ниркової або печінкової недостатності тяжкого ступеня препарат застосовують у звичайних дозах, рекомендованих для дорослих. Регулярно слід проводити перегляд лікування (див. «Особливості застосування»).

Побічні дії

З боку органів травлення: часті прояви та симптоми диспепсії, біль в епігастральній ділянці, абдомінальний біль, нудота, блювання, діарея, печія, анорексія; в окремих випадках – запалення шлунково-кишкового тракту, ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, які потенційно можуть у поодиноких випадках спричинити шлунково-кишкові геморагії і перфорації з відповідними лабораторними показниками та клінічними проявами.

Порушення кровообігу та лімфатична система: кровотечі (інтраопераційні геморагії, гематоми, кровотечі або збільшення їх тривалості з органів сечостатевої системи, носові кровотечі, кровотечі з ясен. Симптоми можуть зберігатися протягом 4-8 днів після припинення застосування ацетилсаліцилової кислоти. У результаті цього існує підвищений ризик розвитку кровотечі під час хірургічних втручань. Існуючі блювання кров'ю, мелена або скриті шлунково-кишкові кровотечі можуть призвести до залізодефіцитної анемії (частіше при застосуванні високих доз). Рідко або дуже рідко – серйозні кровотечі, такі як геморагії шлунково-кишкового тракту, кровотечі у мозок (особливо у пацієнтів з неконтрольованою гіпертензією та/або при одночасному застосуванні антикоагулянтів), які в поодиноких випадках можуть потенційно загрожувати життю.

Тромбоцитопенія, гранулоцитоз, анемія (постгеморагічна/залізодефіцитна) з відповідними лабораторними показниками та клінічними проявами, у тому числі: астенія, блідість шкірного покриву, гіпоперфузія; гемоліз та гемолітична анемія (у пацієнтів з тяжкими формами недостатності глюкозо-6-фосфат-дегідрогенази).

З боку імунної системи: реакції підвищеної чутливості з відповідними лабораторними та клінічними проявами включають астматичний стан, шкірні реакції легкого або середнього ступеня, а також реакції з боку дихальної системи, шлунково-кишкового тракту та серцево-судинної системи, у т.ч. такі симптоми, як висипання, кропив’янка, набряк, свербіж, риніт, закладення носа, серцево-дихальна недостатність і дуже рідко – тяжкі реакції, включаючи анафілактичний шок.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла, геморагічні висипи, вузликова еритема, мультиформна еритема.

З боку нирок та сечовивідних шляхів: порушення функції нирок, гостра ниркова недостатність.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, порушення орієнтації.

З боку органів слуху: порушення слуху, дзвін у вухах (тинітус), що може свідчити про передозування.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: транзиторна печінкова недостатність, підвищення рівня трансаміназ печінки.

Метаболічні порушення: гіперурикемія з відповідними лабораторними показниками та клінічними проявами (напади подагри).

Передозування

Токсична дія саліцилатів можлива внаслідок хронічної інтоксикації, що виникла внаслідок тривалої терапії (застосування понад 100 мг/кг/добу більше 2 днів може спричинити токсичні ефекти), внаслідок гострої інтоксикації, яка несе загрозу життю (передозування) і причиною якої може бути, наприклад, випадкове застосування дітьми або непередбачене передозування.

Хронічне отруєння саліцилатами може мати прихований характер, оскільки симптоми його неспецифічні. Помірна хронічна інтоксикація, спричинена саліцилатами, або саліцилізм, спостерігається, як правило, тільки після повторних прийомів великих доз.

Симптоми. Запаморочення, вертиго, дзвін у вухах, глухота, посилене потовиділення, нудота і блювання, головний біль, сплутаність свідомості. Зазначені симптоми можна контролювати зниженням дози. Дзвін у вухах можливий при концентрації саліцилатів у плазмі крові, вищій ніж 150-300 мкг/мл. Серйозніші побічні реакції зустрічаються при концентрації саліцилатів у плазмі крові вище 300 мкг/мл.

Про гостру інтоксикацію свідчить виражена зміна кислотно-лужного балансу, який може відрізнятися залежно від віку і тяжкості інтоксикації. Найчастішим його проявом у дітей є метаболічний ацидоз. Тяжкість стану не може бути оцінена лише на підставі концентрації саліцилатів у плазмі крові. Абсорбція ацетилсаліцилової кислоти може уповільнюватися у зв’язку із затримкою шлункового вивільнення, формуванням конкрементів у шлунку або в разі прийому препарату у формі таблеток, вкритих кишковорозчинною оболонкою.

Лікування.

Лікування гострої інтоксикації, спричиненої передозуванням ацетилсаліцилової кислоти, визначається ступенем тяжкості, клінічними симптомами і забезпечується стандартними методами, які застосовують при отруєнні. Усі застосовані заходи повинні бути спрямовані на прискорення видалення препарату та відновлення електролітного і кислотно-лужного балансу.

Через комплексні патофізіологічні ефекти отруєння саліцилатами прояви і симптоми/результати аналізів можуть включати:

 

Прояви і симптоми Результати аналізів Терапевтичні заходи
Інтоксикація легкого або середнього ступеня Промивання шлунка, повторне введення активованого вугілля, форсований лужний діурез
Тахіпное, гіпервентиляція, респіраторний алкалоз Алкалемія, алкалурія Відновлення електролітного і кислотно-лужного балансу
Діафорез (посилене потовиділення)
Нудота, блювання
Інтоксикація середнього або тяжкого ступеня Промивання шлунка, повторне введення активованого вугілля, форсований лужний діурез, гемодіаліз у тяжких випадках
Респіраторний алкалоз із компенсаторним метаболічним ацидозом Ацидемія, ацидурія Відновлення електролітного і кислотно-лужного балансу
Гіперпірексія Відновлення електролітного і кислотно-лужного балансу
Респіраторні: гіпервентиляція, некардіогенний набряк легенів, дихальна недостатність, асфіксія
Серцево-судинні: дизаритмії, артеріальна гіпотензія, серцево-судинна недостатність Наприклад, зміни артеріального тиску, ЕКГ
Втрата рідини та електролітів: дегідратація, олігурія, ниркова недостатність Наприклад, гіпокаліємія, гіпернатріємія, гіпонатріємія, зміни ниркової функції Відновлення електролітного і кислотно-лужного балансу
Порушення метаболізму глюкози, кетоацидоз Гіперглікемія, гіпоглікемія (особливо у дітей). Підвищений рівень кетонових тіл
Дзвін у вухах, глухота
Шлунково-кишкові: кровотеча у ШКТ
Гематологічні: інгібування тромбоцитів, коагулопатія Наприклад, пролонгація PT, гіпопротромбінемія
Неврологічні: токсична енцефалопатія та пригнічення ЦНС з такими проявами, як летаргія, сплутаність свідомості, кома і судоми

Лікарська взаємодія

Протипоказання для одночасного застосування.

Метотрексат (в дозуванні > 15 мг/тиждень)

Застосування ацетилсаліцилової кислоти та метотрексату в дозах 15 мг/тиждень і більше підвищує гематологічну токсичність метотрексату (саліцилати знижують нирковий кліренс метотрексату).

Не рекомендовані комбінації

Урикозуричні засоби, такі як пробенецид

Одночасне застосування саліцилатів з пробенецидом знижує ефект виведення сечової кислоти (внаслідок конкуренції виведення сечової кислоти нирковими канальцями). Тому комбінації препаратів слід уникати.

Комбінації, які потрібно застосовувати з обережністю

Антикоагулянти, такі як кумарин, гепарин, варфарин

Підвищується ризик кровотечі, оскільки пригнічується функція тромбоцитів, пошкоджується слизова оболонка 12-палої кишки та пероральні антикоагулянти витіснення саліцилатами зі зв’язку з протеїнами плазми. Необхідно контролювати час коагуляції крові .

Антиагрегати (такі як клопідорель або дипіридамол) та селективні інгібітори зворотнього захоплення серотоніну (SSRIs; такі як сертралін та пароксетин)

Підвищення ризику розвитку шлунково-кишкових кровотеч .

Антидіабетичні препарати, наприклад сульфонілсечовина

Саліцилати можуть підвищувати гіпоглікемічний ефект сульфонілсечовини.

Дигоксин та літій

При одночасному застосуванні з дигоксином концентрація останнього в плазмі підвищується внаслідок зниження ниркової екскреції. На початку та протягом періоду лікування з ацетилсаліциловою кислотою рекомендується моніторувати плазмову концентрації дигоксину та літію. Можливо, буде потрібний перегляд дозування.

Діуретики та антигіпертензивні засоби

НПЗЗ можуть знижувати антигіпертензивний ефект діуретиків та інших антигіпертензивних засобів. Як і у разі застосування інших НПЗЗ, одночасне застосування ацетилсаліцилової кислоти разом з інгібіторами АПФ може підвищити ризик розвитку гострої ниркової недостатності.

Діуретики: ризик розвитку гострої ниркової недостатності, спричинений зниженням клубочкової фільтрації внаслідок зниженого ниркового синтезу простагландинів. На початку лікування рекомендується гідратація пацієнта та моніторинг функції нирок.

Інгібітор карбоангідрази (ацетазоламід)

Може призвести до серйозних випадків ацидозу і підвищення нейротоксичності.

Кортикостероїди для системного застосування

Ризик розвитку шлунково-кишкової виразки та кровотечі.

Метотрексат (в дозуванні < 15 мг/тиждень)

При застосуванні ацетилсаліцилової кислоти та метотрексату в дозах, менших ніж 15 мг/тиждень, підвищується гематологічна токсичність метотрексату (зниження ниркового кліренсу метотрексату). Протягом перших тижнів лікування щотижнево потрібно проводити аналіз крові.

Пацієнти з порушенням функції нирок, навіть легкого ступеня тяжкості, а також пацієнти літнього віку потребують ретельного моніторингу їх стану.

Інші НПЗЗ

Через взаємопідсилювальний ефект підвищується ризик виникнення виразок і шлунково-кишкових кровотеч.

Ібупрофен

Одночасне застосування ацетилсаліцилової кислоти з ібупрофеном перешкоджає необоротному інгібуванню тромбоцитів ацетилсаліциловою кислотою. Лікування ібупрофеном пацієнтів з ризиком кардіоваскулярних захворювань може обмежувати кардіопротекторну дію ацетилсаліцилової кислоти.

Циклоспорин, такролімус

Одночасне застосування НПЗЗ та циклоспорину або такролімусу може підвищити нефротоксичний ефект останніх. У разі застосуванні даної комбінації препаратів необхідно контролювати функцію нирок.

Вальпроат

При одночасному застосуванні з вальпроєвою кислотою ацетилсаліцилова кислота витісняє її зі зв’язку з протеїнами плазми, підвищуючи токсичність останньої.

Фенітоїн

Саліцилат зменшує зв'язування фенітоїну з альбуміном плазми крові. Це може призвести до зниження загального рівня фенітоїну в плазмі та збільшення фракції вільного фенітоїну. Концентрація незв'язаного фенітоїну і, отже, терапевтичний ефект істотно не змінюються.

Алкоголь

Підвищення ризику розвитку шлунково-кишкових кровотеч.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Ацетилсаліцилова кислота пригнічує агрегацію тромбоцитів шляхом блокування синтезу тромбоксану А2. Механізм її дії полягає у необоротній інактивації ферменту циклооксигенази (ЦОГ-1). Зазначений інгібуючий ефект особливо виражений для тромбоцитів, оскільки вони, не маючи ядра, не здатні до ресинтезу вказаного ферменту. Визнають також, що ацетилсаліцилова кислота виявляє й інші інгібуючі ефекти на тромбоцити. Завдяки зазначеним ефектам її застосовують при багатьох васкулярних захворюваннях. Повторне застосування доз 20-325 мг призводить до пригнічення ферментативної активності від 30 до 95 %. У зв’язку з необоротним характером зв’язування ефект зберігається протягом тривалості життя тромбоцитів (7-10 днів). Інгібуюча дія не припиняється протягом тривалого періоду лікування та ферментативна активність поступово починається знову після відновлення тромбоцитів протягом 24-48 годин після припинення лікування препаратом. Ацетилсаліцилова кислота збільшує час кровотечі в середньому на 50-100 %, але слід враховувати індивідуальні відмінності. Експериментальні дані дають підстави вважати, що ібупрофен може пригнічувати дію низьких доз ацетилсаліцилової кислоти на агрегацію тромбоцитів при їх одночасному застосуванні.

Фармакокінетика

Абсорбція Після прийому внутрішньо кислота ацетилсаліцилова швидко і повністю всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Основним місцем всмоктування Ацетилсаліцилової кислоти (кишковорозчинних таблеток) є проксимальний відділ тонкого кишечнику. Проте значна частина АСК гідролізується до саліцилової кислоти уже в стінці кишечнику в процесі абсорбції. Ступінь гідролізу залежить від швидкості абсорбції. Максимальна концентрація кислоти ацетилсаліцилової та кислоти саліцилової в плазмі крові досягається відповідно через 5 та 6 годин після застосування натще. Якщо таблетки приймають разом з їжею, максимальна концентрація кислоти ацетилсаліцилової та кислоти саліцилової в плазмі крові досягається на 3 години пізніше, ніж після застосування натще. Розподіл Ацетилсаліцилова кислота, як і її основний метаболіт саліцилова кислота, повністю зв’язуються з білками плазми крові й швидко розподіляються в організмі. Саліцилова кислота повільно проникає через плаценту, а також потрапляє у грудне молоко. Біотрансформація Ацетилсаліцилова кислота швидко метаболізується до саліцилової кислоти, період напіввиведення – 15-30 хвилин. Саліцилова кислота зазнає метаболізму переважно в печінці. Метаболітами саліцилової кислоти є гліцин, кон’югати глюкуронової кислоти та сліди гентизинової кислоти. Кінетика виведення саліцилової кислоти залежить від дози, оскільки метаболізм обмежений активністю ферментів печінки. Період напіввиведення залежить від дози і зростає від 2-3 годин при застосуванні низьких доз, до 12 годин - при застосуванні звичайних аналгезуючих доз та до 15-30 годин – після застосування високих терапевтичних або токсичних доз. Виведення Саліцилова кислота та її метаболіти виводяться з організму переважно нирками. Доклінічні дані Доклінічний профіль безпеки ацетилсаліцилової кислоти добре задокументований. У дослідженнях на тваринах саліцилати при високих дозах не спричиняли жодних інших органічних уражень, окрім уражень нирок. Ацетилсаліцилова кислота широко вивчалася in vitro та in vivo на мутагенність, проте не було виявлено відповідних доказів наявності мутагенного потенціалу. Те ж саме стосується досліджень канцерогенності. Саліцилати чинили тератогенний вплив у дослідженнях на різних видах тварин. Були описані порушення імплантації, ембріотоксичний і фетотоксичний ефекти і порушення здатності до навчання у потомства після застосування препарату у пренатальний період.

Фізико-хімічні властивості

таблетки по 75 мг – білі, овальні, двоопуклі таблетки кишковорозчинні;таблетки по 100 мг – білі, круглі, двоопуклі таблетки кишковорозчинні.

Особливості застосування

Ацетилсаліцилову кислоту в дозуванні 75 мг та 100 мг не застосовують як аналгетик-антипіретик та протизапальний засіб.

Рекомендується для застосування дорослими та дітьми віком від 16 років. Препарат не рекомендується застосовувати дітям віком до 16 років, якщо очікувана користь від застосування не перевищує ризики. Ацетилсаліцилова кислота може спричинити розвиток синдрому Рея у деяких дітей.

Синдром Рея може спостерігатися при застосуванні препаратів, які містять ацетилсаліцилову кислоту, дітям із гострою респіраторною вірусною інфекцією (ГРВІ), яка супроводжується або не супроводжується підвищенням температури тіла, без консультації з лікарем. При деяких вірусних захворюваннях, особливо при грипі А, грипі В і вітряній віспі, існує ризик розвитку синдрому Рея, який є дуже рідкісною, але небезпечною для життя хворобою, що потребує невідкладного медичного втручання. Ризик може бути підвищеним, якщо ацетилсаліцилова кислота застосовується як супутній лікарський засіб, проте причинно-наслідковий зв’язок у цьому випадку не доведений. Якщо вказані стани супроводжуються постійним блюванням, це може бути проявом синдрому Рея.

Ризик кровотечі особливо підвищується протягом або після хірургічних операцій (включаючи незначні хірургічні втручання, наприклад видалення зуба). Тому необхідно бути обережним перед проведенням операцій, включаючи стоматологічні. Можливо, буде потрібна тимчасова відміна терапії.

Ацетилсаліцилова кислота не рекомендується до застосування у разі менорагії, оскільки це може призвести до посилення менструальної кровотечі.

Необхідно з обережністю застосовувати пацієнтам з гіпертензією та пацієнтам з виразкою шлунка або 12-палої кишки в анамнезі або з кровотечами або припинити терапію антикоагулянтами.

Пацієнти повинні повідомляти лікарю про будь-які незвичайні кровотечі. У разі розвитку шлунково-кишкової кровотечі та ульцерогенного ефекту лікування препаратом необхідно припинити.

Препарат необхідно застосовувати з обережністю пацієнтам з помірною нирковою або печінковою недостатністю (тяжкі ступені таких порушень є протипоказаннями) або зі зневодненим внаслідок застосування НПЗЗ, оскільки це може призвести до погіршення функції нирок. Пацієнти з печінкою недостатності легкого або помірного ступеня повинні регулярно проходити печінкову функціональну пробу.

Ацетилсаліцилова кислота може обумовлювати розвиток бронхоспазму або нападу бронхіальної астми чи інші реакції підвищеної чутливості. Фактори ризику включають астму в анамнезі, сінну лихоманку, поліноз носа або хронічне респіраторне захворювання, алергічні реакції (наприклад шкірні реакції, свербіж, кропив'янку) на інші реакції в анамнезі.

Рідко повідомлялося про серйозні шкірні реакції, включаючи синдром Стівенса-Джонсона, пов’язані з застосуванням ацетилсаліцилової кислоти . При перших проявах шкірних висипів, уражень слизової оболонки або інших ознак гіперчутливості лікування ацетилсаліциловою кислотою повинно потрібно припинити.

Пацієнти літнього віку особливо схильні до розвитку побічних реакцій при застосуванні НПЗЗ, в тому числі ацетилсаліцилової кислоти, зокрема шлунково-кишкових кровотеч та перфорації, які можуть мати летальний характер . У разі необхідності проведення тривалої терапії ацетилсаліциловою кислотою такі пацієнти повинні регулярно проходити медогляд.

Не рекомендується супутнє застосування Ацетилсаліцилової кислоти з іншими лікарськими засобами, які змінюють гемостаз (наприклад антикоагулянти, такі як варфарин, тромболітики та антиагреганти, протизапальні препарати та селективні інгібітори зворотнього захоплення серотоніну), окрім випадків, коли така комбінація є строгим показанням, оскільки можливе підвищення ризику кровотечі . Якщо не можна уникнути застосування такої комбінації, рекомендується ретельне спостереження/огляд пацієнта на ознаки кровотеч.

Рекомендується дотримуватися обережності при супутньому застосуванні лікарських засобів, які можуть підвищити ризик розвитку ульцерогенного ефекту, такі як пероральні кортикостероїди, селективні інгібітори зворотнього захоплення серотоніну та деферазирокс .

При застосуванні малих доз ацетилсаліцилової кислоти може знижуватися виведення сечової кислоти, це може призвести до нападу подагри у схильних до цього пацієнтів.

Ацетилсаліцилова кислота при застосуванні у великих дозах може потенціювати дію сульфонілсечовини та інсуліну, що може підвищити ризик розвитку гіпоглікемії .

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Пригнічення синтезу простагландинів може негативно вплинути на вагітність та/або ембріональний/внутрішньоутробний розвиток. Наявні дані епідеміологічних досліджень вказують на ризик викидня та вад розвитку плода (вади серця та гастрошизис) після застосування інгібіторів синтезу простагландинів на початку вагітності. Ризик підвищується залежно від збільшення дози та тривалості терапії. Згідно з наявними даними зв'язок між прийомом ацетилсаліцилової кислоти і підвищеним ризиком викидня не підтверджено.

Наявні епідеміологічні дані щодо виникнення вад розвитку не є послідовними, проте підвищений ризик гастрошизису не може бути виключений при застосуванні ацетилсаліцилової кислоти. Результати проспективного дослідження впливу на ранніх термінах вагітності (1-4 місяць) не вказують на будь-який зв'язок із підвищеним ризиком розвитку мальформацій.

Дослідження на тваринах вказують на репродуктивну токсичність.

Під час І і ІІ триместру вагітності препарати, що містять ацетилсаліцилову кислоту, не слід призначати без чіткої клінічної необхідності. Для жінок, які ймовірно можуть бути вагітними, або для пацієнток у І і ІІ триместрах вагітності доза препаратів, які містять ацетилсаліцилову кислоту, повинна бути якомога нижчою, а тривалість лікування – якомога коротшою.

Під час ІІІ триместру вагітності всі інгібітори синтезу простагландинів можуть впливати

на плід таким чином:

  • серцево-легенева токсичність (із передчасним закриттям артеріальної протоки і легеневою гіпертензією);
  • порушення функції нирок з можливим подальшим розвитком ниркової недостатності з олігогідроамніоном;

на жінку і дитину в кінці вагітності таким чином:

  • можливість подовження часу кровотечі, антиагрегантний ефект, який може виникнути навіть після дуже низьких доз;
  • гальмування скорочень матки, що може призвести до затримки або подовження тривалості пологів.

Зважаючи на це, ацетилсаліцилова кислота протипоказана під час третього триместру вагітності.

Годування груддю

Саліцилати і їх метаболіти потрапляють у грудне молоко в невеликих кількостях.

Оскільки не було виявлено шкідливого впливу препарату на дитину після прийому жінками, які годують груддю, то у разі нетривалого застосування препарату переривати годування груддю, як правило, не потрібно. Однак у разі регулярного застосування або при застосуванні високих доз годування груддю необхідно припинити на ранніх етапах.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Дослідження щодо впливу препарату на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами не проводились. Враховуючи фармакодинамічні властивості та можливі побічні реакції ацетилсаліцилової кислоти, не очікується впливу препарату на даний вид діяльності.

Використання препарату дітьми

Препарат не призначений для застосування дітям.Застосування ацетилсаліцилової кислоти дітям віком до 16 років може спричинити тяжкі побічні ефекти .

Упаковка

По 10 таблеток в блістері, по 3 блістери в картонній коробці.

Категория видачі

Без рецепта.

Умови та терміни зберігання

2 роки.

Зберігати при температурі не вище 25 оС. Зберігати в недоступному для дітей місці.


Отзывы