Ацетал С
Міжнародна назва: | Acetylcysteine |
Виробник: | Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Здоров’я». |
АТ Код: | ATХ R05C B01 |
Клінико-фармакологічна група: | Муколітичні засоби. |
Форма випуску: | Порошок для орального розчину |
Склад
діюча речовина: 1 пакет містить ацетилцистеїну 100 мг або 200 мг, або 600 мг;
допоміжні речовини: кислота аскорбінова; ароматизатор «апельсин», що містить мальтодекстрин, гуміарабік, кислоту аскорбінову, альфа-токоферол, сірки діоксид (Е 220); цукор пресований.
Показання
Лікування гострих та хронічних захворювань бронхолегеневої системи, що супроводжуються підвищеним утворенням мокротиння.
Передозування парацетамолом.
Протипоказання
Відома гіперчутливість до будь-яких компонентів препарату. Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки у стадії загострення, кровохаркання, легенева кровотеча.
Дозування
Дорослим: 400-600 мг на добу, розподілені на 1-3 прийоми залежно від клінічних умов.
Дітям:
віком 2-6 років: 200-400 мг на добу, розподілені на 1-3 прийоми;
віком 6-12 років: 400-600 мг на добу, розподілені на 1-3 прийоми;
віком від 12 років – дози як для дорослих.
Вміст пакета розчинити у ½ склянки води, соку або холодного чаю безпосередньо перед прийомом.
Тривалість курсу лікування лікар визначає індивідуально залежно від характеру захворювання (гостре або хронічне).
Передозування парацетамолом. У перші 10 годин після застосування токсичної речовини слід якнайшвидше вводити препарат з розрахунку 140 мг/кг, далі – з розрахунку 70 мг/кг кожні 4 години і впродовж 1-3 днів.
Препарат необхідно застосувати без зволікання, одразу ж після приготування розчину.
Побічні дії
З боку імунної системи: гіперчутливість, анафілактичні/анафілактоїдні реакції, анафілактичний шок.
З боку нервової системи: головний біль.
З боку крові та лімфатичної системи: анемія.
З боку органів слуху та лабіринту: дзвін у вухах.
З боку серця: тахікардія.
З боку судин: геморагії.
З боку органів грудної клітки та середостіння: бронхоспазм, диспное.
З боку шлунково-кишкового тракту: блювання, діарея, стоматити, абдомінальний біль, нудота, диспепсія, неприємний запах з рота.
З боку шкіри і підшкірних тканин: кропив'янка, висипання, набряк Квінке, свербіж, екзема.
З боку дихальної системи: ринорея.
Загальні розлади: гіпертермія, набряк обличчя.
Дослідження: зниження артеріального тиску.
У дуже рідкісних випадках, у зв'язку з застосуванням АЦ, повідомлялося про тяжкі шкірні реакції, такі як, наприклад, синдром Стівенса-Джонсона і синдром Лайєлла. У більшості випадків, як мінімум, ще один лікарський засіб може з більшою імовірністю бути причиною прояву шкірно-слизового синдрому. Тому при появі будь-яких нових змін на шкірі або слизових оболонках потрібно звернутися до лікаря і негайно відмінити застосування АЦ.
Відзначали випадки зниження агрегації тромбоцитів, але клінічне значення цього не визначено.
Передозування
Немає даних про випадки передозування лікарських форм АЦ, призначених для застосування внутрішньо.
При застосуванні 11,6 г АЦ на добу впродовж 3 місяців серйозні побічні ефекти не виникали.
АЦ при застосуванні у дозах 500 мг/кг/добу не спричиняє ознак та симптомів передозування.
Симптоми. Передозування може проявлятися шлунково-кишковими симптомами, такими як нудота, блювання і діарея.
Лікування. Специфічного антидоту при отруєнні АЦ немає, терапія симптоматична.
Лікарська взаємодія
Існують дані взаємодії тільки у дорослих.
Застосування разом з АЦ протикашльових засобів може посилити застій мокротиння через пригнічення кашльового рефлексу.
Активоване вугілля знижує ефективність АЦ.
При одночасному застосуванні з такими антибіотиками, як тетрацикліни (за винятком доксицикліну), ампіцилін, амфотерицин В, цефалоспорини, аміноглікозиди, можлива їх взаємодія з тіоловою групою АЦ, що призводить до зниження активності обох препаратів. Тому інтервал між застосуванням цих препаратів має становити не менше 2 годин. Це не стосується цефіксиму та лоракарбефу.
При одночасному застосуванні нітрогліцерину і АЦ виявлені значні гіпотензія і розширення скроневої артерії. При необхідності одночасного застосування нітрогліцерину і АЦ у пацієнтів слід контролювати гіпотензію, яка може носити тяжкий характер, і слід попередити їх про можливість виникнення головного болю.
АЦ може бути донором цистеїну та підвищувати рівень глутатіону, який сприяє детоксикації вільних радикалів кисню та певних токсичних речовин в організмі.
Вплив на лабораторні дослідження. АЦ може впливати на колориметричне дослідження саліцилатів та на визначення кетонових тіл у сечі.
Несумісність
При розчиненні АЦ необхідно користуватися скляним посудом, уникати контакту з металевими та гумовими поверхнями.
Не рекомендується розчиняти в одній склянці АЦ з іншими препаратами.
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка
Фармакокінетика
Фізико-хімічні властивості
Вплив на керування автотранспортом або іншими механізмами, а так само на швидкість реакції
Особливості застосування
Пацієнтам, які страждають на бронхіальну астму, слід перебувати під суворим контролем у ході лікування через можливий розвиток бронхоспазму. У разі виникнення бронхоспазму лікування АЦ слід негайно припинити.
Рекомендується з обережністю приймати препарат пацієнтам із виразкою шлунка та дванадцятипалої кишки в анамнезі, особливо у разі супутнього прийому інших лікарських засобів, що подразнюють слизову оболонку шлунка.
Пацієнтам із захворюваннями печінки або нирок АЦ слід призначати з обережністю для уникнення накопичення азотовмісних речовин в організмі.
АЦ впливає на метаболізм гістаміну, тому не слід призначати довготривалу терапію пацієнтам з непереносимістю гістаміну, оскільки це може призвести до появи симптомів непереносимості (головний біль, вазомоторний риніт, свербіж).
Застосування АЦ, головним чином на початку лікування, може спричинити розрідження бронхіального секрету і збільшити його об'єм. Якщо пацієнт не здатний ефективно відкашлювати мокротиння, необхідні постуральний дренаж і бронхоаспірація.
Легкий сірчаний запах не є ознакою зміни препарату, а є специфічним для діючої речовини.
Муколітичні засоби можуть спричинити бронхіальну обструкцію у дітей віком до 2 років. Фактично через фізіологічну особливість дихальної системи дітей у цій віковій групі, здатність очищення секрету дихальних шляхів обмежена. Тому муколітики не слід застосовувати дітям віком до 2 років.
Сірки діоксид рідко може спричиняти реакції гіперчутливості та бронхоспазм.
Якщо у пацієнта встановлена непереносимість деяких цукрів, слід проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей препарат. У зв’язку з наявністю цукру препарат може бути шкідливим для зубів.
Інформація для хворих на цукровий діабет. 1 пакет (100 мг АЦ) містить 2,88 г цукру (0,24 хлібної одиниці); 1 пакет (200 мг АЦ) містить 2,77 г цукру (0,23 хлібної одиниці); 1 пакет (600 мг АЦ) містить 2,32 г цукру (0,19 хлібної одиниці).
Використання препарату дітьми
Використання вагітними або при годуванні груддю
Вагітність. Клінічні дані про застосування АЦ вагітним жінкам обмежені. У тварин не виявлено прямих чи непрямих негативних впливів на вагітність, ембріо-фетальний розвиток, пологи та постнатальний розвиток.
Годування груддю. Інформація про проникнення у грудне молоко відсутня.
Застосовувати препарат у період вагітності або годування груддю можна тільки після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик.
Упаковка
По 3 г у пакетах № 1´10 або у пакетах спарених № 2´5 у коробці.
Категория видачі
Без рецепта.
Умови та терміни зберігання
3 роки.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.